fbpx

Challenges during and after the crisis. How to help the Ukrainian cosmetics industry?

16/ 03/ 2020
Тетяна Широченко Координатор Регуляторного та Харчового комітетів Асоціації
Ринок косметичної продукції розвивається шаленими темпами. Швидко оновлюється рецептура, використовуються нові технології у виробництві, тощо. Все частіше на полицях магазинів можна зустріти продукцію з позначками «еко», «натуральна», «органічна». Однак, відповідальність за рівень якості та натуральності косметики, на сьогодні, лежить саме на виробниках та їхньому розумінні «екологічності» такої продукції. Адже законодавство, яке регулює косметичний ринок в Україні є застарілим та потребує оновлення відповідно до норм сучасності.

Чи можна зараз врегулювати цю ситуацію? Безумовно, і досвід ЄС буде корисним в даному аспекті.

Так, в Європі основою є відповідний Регламент, в нормах якого беруться до уваги новітні технології, наприклад, можливість використання наноматеріалів, конкретні вимоги до маркування аби опис товару був корисним та зрозумілим для споживача, а склад — відповідав вимогам безпечності, тощо.

Чи допоможе Регламент змінити «правила гри» в Україні

В Україні ще рік тому МОЗ був розроблений проєкт Технічного регламенту на косметичну продукцію, який наближає регулювання сфери косметичної продукції в Україні до стандартів ЄС. Очікуємо, що він кардинально змінить і правила гри у сфері, адже даним документом передбачається 5 абсолютно нових вимог.

Звісно, для споживача косметики вони можуть виглядати дуже технічними, але, все ж, не можу не згадати про них, якщо ми дійсно говоримо про оновлення.

По-перше, необхідність ведення та зберігання бізнесом досьє на кожен вид косметичної продукції (досьє – це, свого роду, опис складу, безпечності, тощо продукції з усіма необхідними підтверджуючими документами). Всі документи, які мають бути в цьому досьє, власне, і передбачаються Технічним регламентом і на запит споживача чи контролюючого органу виробник їх має надавати.

По-друге, необхідна наявність звіту про безпечність кожного найменування косметичної продукції (вимоги до даного звіту будуть затверджувати підзаконним актом, що планується до розробки після публікації Технічного регламенту).

По-третє, зміни будуть і в вимогах до маркування продукції. Вони стосуються строків придатності. Крім того, необхідно буде чітко прописувати назву та адресу відповідальної особи, до якої можна звернутись споживачу в разі виникнення питань, тощо.

По-четверте, для виробника буде запроваджено нові вимоги до виробництва, яке повинно відповідати вимогам GMP (належної виробничої практики), тобто, відповідним стандартам, що, в тому числі, регламентують якість продукції.

По-п’яте, перед введенням товару в обіг, бізнесу необхідно буде вносити передбачені Регламентом дані про продукт до електронної системи(порталу), який має бути розроблений МОЗ. Сподіваємось робочу версію даного порталу побачити вже цього року і вона буде максимально адаптивною до умов сучасності та зрозумілою.

Однак, все ж без підводних каменів не обійшлося.

Що потрібно доопрацювати

В поточній редакції проєкту Технічного регламенту міститься ряд невідповідностей, які можуть створити труднощі в торгівлі косметичною продукцією та загалом ускладнити роботу добропорядного бізнесу. Йдеться, до прикладу, про додаткові витрати на зміну маркування, складання звітів та досьє, приведення виробництва до вимог GMP, що, імовірно, може позначитись на собівартості, і призвести до подорожчання продукції.

Водночас, протягом 18 місяців МОЗ має розробити і ввести в дію електронний портал для нотифікації та додаткові нормативні документи до регламенту. Без цих інструментів виробники не зможуть розпочати процес приведення продукції та документації до нових вимог. В закладений перехідний період виробники, на жаль, цього зробити не встигнуть і можуть навіть призупинити введення в обіг продукції. А для деяких позицій косметики вартість приведення її до нових вимог може виявитись надто високою у порівнянні з можливим обсягом продажів в Україні. Тож, цілком імовірно, виробники можуть прийняти рішення припинити постачання такої продукції на ринок України.

Тому, для бізнесу надважливими є 4 питання, які конче варто змінити, аби через кілька років з полиць магазинів не зникли популярні товари, якими користується, якщо не кожна, то кожна друга родина.

Про що ж йдеться

Недостатній перехідний період для вступу в силу положень щодо маркування косметичних засобів. Так, зараз йдеться про 18 місяців, тоді як для технічної реалізації усіх вимог бізнесу знадобиться щонайменше 24 місяців. Для порівняння в ЄС перехідний період становив 3,5 роки.

Відсутність в Україні механізму визнання звітів про безпечність, складених іноземними токсикологами. Хоча, насправді, це є основний документ, що підтверджує безпечність продукції. На сьогодні, звіти, складені іноземними токсикологами для косметики в країнах ЄС, не можуть бути визнані в Україні виключно з формальних причин.

Загроза подвійного регулювання косметичного ринку. Наразі безпечність косметичної продукції підтверджується висновком санітарно-епідеміологічної експертизи. Однак, Технічним регламент встановлює набагато суворіші вимоги до безпеки продукції. Отже, для уникнення подвійного регулювання, варто скасувати необхідність обов’язкового проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи Держпродспоживслужби для парфумерно-косметичної продукції з моменту набрання чинності Технічним регламентом.

Тож закликаю вже оновлений склад Уряду звернути увагу на важливі зауваження від бізнес-спільноти та врахувати їх при подальшій роботі над Технічними регламентом. Адже, гармонізація законодавчої бази до вимог ЄС однозначно буде впевненим кроком вперед, і приведе не лише до посилення торговельних відносин між Україною та європейськими країнами, а й торкнеться звичайного споживача.

Джерело: Новое время

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: