День надрокористування: як бізнес та влада оцінюють реформу і перспективи галузі
22 вересня відбувся День надрокористування – спеціальна галузева подія Європейської Бізнес Асоціації, що об’єднала основних гравців ринку, представників державних органів, міжнародних партнерів та експертів галузі навколо дискусії щодо стану та перспектив розвитку галузі, ходу реформи, впливу воєнних дій та необхідних кроків для продовження сталого розвитку надрокористування в Україні. Нижче наводимо основні тези та висновки нашої розмови.
«Реформа сфери надрокористування створює усі передумови, щоб галузь розвивалась за кращими європейськими практиками, інвестори мали привабливі умови роботи та доступу до ринку, а громадськість – дієвий контроль. Реформа вже дає свої перші результати: цьогоріч на електронних торгах було продано 31 спецдозвіл, що принесло держбюджету 1,8 млрд грн прибутку, це на 74% більше, ніж минулого року та на 21% більше, ніж у 2021 році. Надрокористування має бути сталим та збалансованим між економічними інтересами та захистом довкілля. Наші стратегічні цілі – євроінтеграція та включення України до сировинної стратегії ЄС, – повідомляє Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.
Для встановлення прозорих правил ринку на засадах ЄС реформа галузі продовжуватиметься з фокусом на цифровізації, дерегуляції, модернізації та прозорості. Вже зараз компанії можуть подавати документи через електронний кабінет в один клік, реєстри поступово переводяться в онлайн, вже об’єднані 15 баз даних, створена онлайн мапа корисних копалин, в планах – оцифрування 60 тис. геологічних звітів. А завдяки дерегуляції втричі скоротився час на початок видобутку, були скасовані дублюючі погодження та дозволи, лібералізований їх обіг, скорочений термін проходження процедури оцінки впливу на довкілля – з більше ніж 240 до 73 днів. Порядок надання дозволів передбачуваний та зрозумілий, нагальні питання із землевідведенням врегульовані, а процедури затвердження проєктів – спрощені».
Олег Бондаренко, Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, зазначив: «Завдяки плідній спільній роботі профільного Комітету ВРУ, Міндовкілля, Держгеонадра, експертів та бізнесу ми сьогодні можемо обговорювати не тільки наслідки війни, але й перші результати реформи. Запроваджені зміни дозволили галузі втриматись та продовжити розвиток – і те, що компанії інвестують у видобування корисних копалин, є індикатором успішності цих змін. Втім реформа ще тільки розпочалась, і найближчим часом ми маємо доопрацювати її слабкі місця, зокрема з’ясувати, які питання потребують додаткового законодавчого врегулювання, а які – належного виконання закону всіма суб’єктами. Тож в найближчі декілька місяців профільний парламентський Комітет розгляне стан дії ЗУ №2805-IX та практичні випадки недоліків у законодавчому регулюванні.
Окрім вдосконалення законодавства у сфері надрокористування, пріоритетним завданням для парламентарів залишається впровадження європейських директив. Нам вдалося значно просунутися в напрямку прозорості, спрощення і зрозумілості правил ведення бізнесу, та зробити акцент на відповідальному надрокористуванні, з урахуванням найважливішої складової – захисту довкілля під час здійснення цієї діяльності. Водночас, в роботі залишаються питання управління відходами видобувної промисловості, умов інвестування в розробку стратегічних корисних копалин та доступ надрокористувачів до земельних ділянок».
Голова Держгеонадр Роман Опімах стверджує, що робота Служби як сервісної установи сфокусована сьогодні на диджиталізації, осучасненні законодавства та здійсненні ефективного контролю використання надр. «В контексті диджиталізації маємо чимало працюючих сервісів, що вже довели свою ефективність, зокрема електронні аукціони, Державний геологічний портал nadra.gov.ua, електронний кабінет надрокористувача. Так, Держгеолпортал наразі містить інформацію з 15 баз даних, зокрема спеціальних дозволів, нафтогазових і артезіанських свердловин, інтерактивні мапи стратегічних, будівельних корисних копалин, шари кадастрового поділу земельних ділянок та адміністративно-територіального устрою, об’єктів природно-заповідного фонду тощо. Е-кабінет надрокористувача дозволяє скоротити кількість відмов і прискорити отримання погоджень. За півроку його роботи було подано 630 заяв, кожна з яких опрацьовується в середньому до 5 днів. На 2023-24 роки в Держгеонадр наступні пріоритети в роботі: розширення переліку е-сервісів, оцифрування геологічної інформації, підготовка нових пропозицій ділянок надр з покладами стратегічної сировини та інших корисних копалин. Окремим завданням є відбудова країни та визначення збитків, завданих агресію рф», – зазначає Роман.
«Майбутнє економіки має бути більш «зеленим» та сталим, водночас для підтримки і підвищення її рівня потрібне стабільне постачання сировини. Європейський Союз разом з Україною є стратегічними партнерами щодо критичної сировини. В України є всі необхідні ресурси та досвід, щоб стати ключовим гравцем видобувного ринку. ЄС підтримує український бізнес у ці турбулентні часи, відкриваючи свої торговельні шляхи для українських продуктів. У майбутньому гірничодобувний сектор відіграватиме важливу роль у співпраці ЄС і України та зробить великий внесок у реконструкцію та відновлення країни та її економіки», – переконаний Нікола Сібона, Менеджер з питань торгівлі Представництва ЄС в Україні.
У рамках галузевих панелей експерти також висвітлили різні аспекти, можливості та виклики ринку надрокористування в Україні. Так, під час дискусійної панелі «Інвестиції у надрокористування: перспективи та можливості» йшлося про переваги України в сфері надрокористування. Спікери, серед яких Андрій Горохов, Генеральний директор umgi, Микола Шевченко, Заступник директора з інвестицій umgi, Денис Альошин, Директор зі стратегічного розвитку ТОВ «Укрлітійвидобування» (Укрлітій), Дмитро Кащук, CBDO Геологічної Інвестиційної Групи, Сергій Войцеховський, Член ради директорів BGV Group Management, Мішель Фукар, Асоційований партнер McKinsey & Company, Олег Прохоренко, Асоційований партнер, директор з розвитку McKinsey & Company, та Володимир Лавренчук, Регіональний директор NEQSOL Holding Україна, зазначили, що доступність геологічної інформації, прозорі аукціони, а також низька вартість землі, електроенергії та податків порівняно з іншими країнами, роблять Україну привабливою для гірничодобувної та пов’язаних з нею галузей. Розвиток надрокористування може сприяти диверсифікації промислової бази України, зменшенню залежності від традиційних галузей та створенню нових економічних можливостей.
Глобальний попит на матеріали, особливо в контексті «зеленої» економіки та диджиталізації, відкриває перед Україною вигідні можливості для експорту своїх ресурсів та продукції на міжнародні ринки. Україна має потенціал стати ключовим гравцем у постачанні стратегічних матеріалів, наприклад, графіту, затребуваного в галузях з високим попитом, таких як виробництво акумуляторів. Ці можливості підкреслюють потенціал України як важливого гравця на світовому ринку надр. Однак їх реалізація вимагає узгоджених зусиль з боку Уряду, зацікавлених представників галузі та інвесторів, для подолання викликів, впровадження стратегічної політики та сталого і раціонального освоєння ресурсів.
Про виклики та їх можливі рішення у галузі надрокористування говорили під час третьої дискусійної панелі. Так, Валентин Харлов, Директор з питань звʼязків з органами державної влади та міжнародних відносин Avellana Gold, Юлія Зубець, Директор з переробки вапняків, гранітів та виробництва бетону ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», Дженк Гюльтекін, Голова представництва Esan Eczacibasi в Україні, Єгор Перелигін, Член правління АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (UMCC Titanium), Олександр Толкач, Директор ТОВ «Гранітний карʼєр», та Ірина Супрун, Засновниця та СЕО Геологічної Інвестиційної Групи, виокремлюють відсутність загальної національної стратегії у сфері надрокористування. Без чіткої дорожньої карти важко залучати інвестиції та ефективно координувати зусилля. Придбання земельних ділянок для видобутку корисних копалин також є проблемою. Тривалі процеси та бюрократія щодо отримання прав на землю затримують проєкти та збільшують витрати.
Крім цього спікери наголошували на відсутності доступу до важливої проєктної інформації, наявності лише одного морського каналу збуту, брак робочої сили в гірничодобувній галузі України, а також на вичерпності ресурсів. Певні матеріали можуть бути обмеженими, що робить довгострокове планування та стале управління ресурсами надзвичайно важливими. Були відзначені структурні дисбаланси у витратах на виробництво та логістику. Усунення цих дисбалансів та оптимізація ланцюгів поставок має важливе значення для конкурентоспроможності на світовому ринку.
Європейська Бізнес Асоціація, зокрема Комітет Надрокористування, вдячний усім учасникам цієї надзвичайно важливої дискусії за участь та фахове обговорення, а представникам державних органів – за впровадження реформи, позитивні зміни та диджиталізацію галузі навіть під час війни. Ми хочемо висловити окрему подяку нашим партнерам за підтримку заходу – Геологічній Інвестиційній Групі, NEQSOL Holding Україна, umgi, Укрлітійвидобування, BGV Group Management – та інформаційному партнеру – НАДРА Інфо.
Партнери події
Інформаційний партнер
