Видобуток торфу в Україні: доцільність відновлення торфовищ

Джерело: ГЕОЛОГІЧНА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА

Зважаючи на гостру потребу України у енергонезалежності та можливостей пошуку альтернатив газовій енергетиці, торф є одним із джерел, що може бути використаний споживачами як палива та для обігріву приміщень в зимовий період. 

Проте, даний метод може бути реалізований при умові раціонального використання цієї корисної копалини, зокрема, при правильному видобуванні з урахуванням запасів торф’яних покладів та забезпеченості гірничо-технічної та біологічної рекультивації родовищ. Це, своєю чергою, зменшить негативні наслідки, в тому числі виникнення масових пожеж. 

Де видобувають торф в Україні?

В Україні розвідано близько 500 родовища торфу. Близько 81% видобутого в Україні торфу використовується як паливо, а решта 19% – як добрива. Зокрема, виробляються торф’яні горщики для вирощування розсади, торф’яні біологічні добрива, фасований торф та набори для садівників (суміш торфу та ґрунту). У невеликих обсягах Україна експортує торф’яну продукцію, переважно як паливо, а окремі сорти торфу ввозить. 

Втім, вивченість торф’яних родовищ дозволяє значно збільшити видобуток торфу в Україні для палива, виробництва органічних добрив та підстилки для худоби. 

Торф з давніх часів використовувався в Україні, а пізніше, з початком нафтогазового буму, був практично забутим. За офіційними даними, геологічні запаси цієї корисної копалини складають 2,04 млрд тонн, а сумарна площа торфових родовищ сягає близько 1 млн га. В найбільших об’ємах видобувають торф в Україні у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях. Крім того, проводиться видобуток торфу у Львівській, Житомирській та Сумській областях.

Карта торфових родовищ в Україні. ТОВ “Геологічна інвестиційна група”

Що стосується погодження підприємствам видобувати торф, то в Україні даний процес здійснюється відповідно до чинного законодавства. Зокрема, потрібно отримати дозвіл на користування надрами з метою видобутку торфу (згідно з Кодексом України про надра, дозвіл має бути, якщо глибина розробки становить більше 2-х метрів). 

Переваги та цінова політика торфу

Серед головних переваг торфу, можна виділити такі: 

• позитивний вплив на грунт, зокрема, відбувається покращення його загальної якості, зменшення рівня нітратів.
• волога сировина має здатність поглинати вуглекислий газ із атмосфери та накопичувати в собі вуглець. 

Тим не менш, в Україні та у більшості країн світу недооцінюють торф та його місце в екосистемі. У порівнянні з вартістю інших джерел палива, ціна готової продукції, а саме паливного брикету, є значно меншою. Відтак, видобуток вугілля та торфу в Україні залишається актуальним і сьогодні.

Попри питому теплоту згоряння та ціну за тонну сировини, яка знаходиться практично на одному ціновому рівні з популярними видами пального, такими як кам’яне вугілля та деревні пелети, запаси торфу в Україні є достатньо великими. Враховуючи також той факт, що більшість запасів кам’яного вугілля зосереджені в східній частині України, території якої тимчасово окуповані, на сьогодні доцільність видобутку торфу зростає. 

Водночас деякі громадські екологічні організації, зокрема, “Екодія” та “Українська природоохоронна група” б’ють на сполох та часто блокують торфовидобувну галузь. Це пов’язано, зокрема, із методами розробки та рекультивації при видобуванні торфу. Проте, слід зазначити, що при перейнятті досвіду провідних європейських держав, які видобувають торф, і при цьому зменшують викид вуглецю внаслідок відновлення природного гідрологічного режиму для забезпечення таких умов, потрібно внести зміни до законодавчих актів України. В першу чергу, потрібно зобов’язати Державну комісію по запасах України та Державне управління з питань праці запровадити ефективні методичні рекомендації щодо розробки та рекультивації родовищ торфу.

Порятунок торфових родовищ за участі сільських громад 

В Україні, на жаль, немає чіткого бачення стратегії поводження з торфовими родовищами. Як приклад, наводимо досвід інших світових країн, які мають позитивний досвід.

Враховуючи важливу роль торфовищ у накопиченні вуглецю, збереженні біорізноманіття, управлінні водними ресурсами та в засобах існування, уряд Індонезії створив Індонезійське агентство з відновлення торфовищ (BRG). Головним завданням агентства є запобігання наземним пожежам, включаючи деякі торфовища. Мало того, воно має на меті відновити понад 2,6 мільйона гектарів лісів і торфовищ, зруйнованих пожежами.

Агентство відновлює деградовані торфовища, де агробізнес осушив шари заболоченої рослинності, роблячи його вразливим до пожеж, які дуже важко зупинити. Надзвичайно важливим є контролювання рівня ґрунтових вод на торфовищах, щоб перевірити хід їх відновлення.

Програма Агентства спрямована на відновлення торфовищ, водночас покращуючи освіту, підвищуючи обізнаність, зміцнюючи інституційний і місцевий потенціал, а також підтримуючи екологічно стійкі варіанти заробітку, які використовують товари, що вирощуються на торфовищах.

У рамках цього благодійна організація UNOPS, яка співпрацює з BRG і Kemitraan – це національні неурядові організації для підтримки громад, які знаходяться в авангарді відновлення та збереження торфовищ, що має вирішальне значення для успіху програми. Програма надає допомогу сільській владі у розробці середньострокових планів розвитку сіл та бюджетів, які включають заходи з відновлення торфовищ. Це ще більше зміцнює співпрацю між селами та підтримує розширення економічних можливостей, місцеві знання та готовність сільської громади до запобігання та подолання торф’яних пожеж.

Ця програма є однією з кількох, які допомагають покращити стан заболочених торфовищ, сприяючи альтернативній діяльності, що ґрунтується на торфі та є екологічно стійкою, щоб забезпечити процвітання громад під час відновлення торфовищ. Згодом подібні зусилля по всій країні одночасно зменшать руйнівні пожежі на торфовищах і захистять нашу планету, що призведе до відчутного скорочення викидів парникових газів.

Як зберегти поклади торфу та відновити родовища: аналіз досвіду інших країн

Згідно з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, викиди з пошкоджених торфовищ і скорочення вуглецю від відновлення торфовищ підлягають національному обліку. Тому уряди цілком можуть включити відновлення та повторне зволоження торфовищ до національних планів кліматичних дій. Довгострокові та узгоджені дії щодо досягнення цілей Паризької угоди щодо скорочення викидів можуть запобігти підвищенню температури до критичного порогу в 2°. 

Ключовим питанням щодо зусиль з відновлення торфовищ в усьому світі є те, наскільки добре вони можуть уповільнити викиди парникових газів із боліт.

У Великій Британії щороку через пошкоджені торфовища в атмосферу відбуваються викиди 10 мільйонів тонн вуглекислого газу. Команда дослідників випробувала метод моніторингу «дихання болота» за допомогою супутникових вимірювань – зокрема, інтерферометричного радара з синтетичною апертурою (InSAR), на 22 ділянках протягом 18 місяців і виявила, що вологий моховий торф у хорошому стані — найменш ймовірне джерело вуглецю — підіймається в середині зими та опускається в середині літа. Більш сухий, чагарниковий торф, який, швидше за все, виділяє вуглець, підіймається наприкінці весни та опускається наприкінці літа.

На мою думку, важливою проблемою у експлуатації торфовищ є відсутність будь-яких вимог до відновлення відпрацьованої ділянки, щоб повернути її в екологічний стан після видобування торфу. В законодавстві України немає чітко передбачених вимог щодо рекультивації та майбутнього раціонального використання вироблених торфовищ. При викиді CO2 із осушених торфовищ в атмосферне повітря відбувається нагрівання атмосфери. Без повторного зволоження осушених торфовищ усього світу буде продовжуватись викид CO2.

Варто врахувати також те, що у своєму природному вологому стані торфовища забезпечують незамінні природні рішення для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату, включаючи регулювання водних потоків, мінімізацію ризику повеней, посухи та запобігання вторгненню морської води. Вологі торфовища знижують температуру навколишнього середовища навколишніх територій, забезпечуючи притулок від сильної спеки, і менш імовірно горять під час лісових пожеж, що, своєю чергою, допомагає зберегти якість повітря. Загалом повторне зволоження має чисту користь для клімату. Замість того, щоб прагнути перетворити глобальні торфовища на поглинальники, більш реалістичною найближчою метою є зробити болота нейтральними до вуглецю.

Відновлення торфовищ є одним із ключових шляхів у подоланні кліматичної катастрофи. Наприклад, Шотландія, яка у квітні стала першою країною, що оголосила надзвичайний кліматичний стан та має намір досягти нульових викидів парникових газів до 2045 року, – говорить Джек Рілі, еколог із тропічних торфовищ і член правління Міжнародного товариства торфовищ, яке базується в м. Юв’яскюля, Фінляндія.

Досить цікавий експеримент започаткували в графстві Великий Манчестер у Великій Британії. Нині там утворилися ділянки осушеного торфовища, яке є джерелом викидів парникових газів у атмосферу. На цих ділянках науковці висадили 85 000 саджанців селери і сподіваються досягти позитивного результату у рекультивації порушених земель. Як зазначає Evening News, у Великій Британії 12% території становлять торфовища, де міститься велика кількість вуглецю. Але, коли розробку торф’яника припиняють, а ділянка залишається осушеною, в результаті технологічних робіт – триває випаровування вуглецю. З усіх осушених торф’яних боліт у Великій Британії річні викиди парникових газів становлять 18,5 мільйонів тонн еквівалента вуглекислого газу. Така кількість рівноцінна викидам від експлуатації майже 4 мільйонів автомобілів на рік, або 5 вугільних електростанцій. Розв’язання цієї проблеми є заводнення деградованої місцини та подальше її використання у сільському господарстві, що сприятиме збереженню місцевої екосистеми.

Зазвичай на колишніх торф’яних ділянках влаштовують пасовища, чи облаштовують картопляні угіддя, але, на думку вчених, селера може виявитися саме тою культурою, яка даватиме якнайкращі результати. Науковий пілотний проєкт манчестерців розрахований на три роки. Дослідження, які йому передували, показали скорочення викидів парникових газів на 86%, у порівнянні з даними про території повторного заболочування торфовищ, яка була перетворена на пасовище для великої рогатої худоби.

Фундаментальна проблема полягає в тому, що масштабне відновлення торфовищ відбувається лише в кількох місцях, кажуть дослідники. Насправді загальна площа торфовищ у світі зменшується, тому що болота в тропіках продовжують осушувати, а землі перетворюються на інші види використання. Якщо так триватиме й надалі, вуглець, що виділяється з торфовищ, буде сприяти підвищенню глобальної температури на 1,5–2 °C вище доіндустріального рівня, встановленого Паризькою угодою.

Загалом, чим менше порушено торфовище, тим швидше його зазвичай можна відновити. Наприклад, торфовища можна відновити з невеликими витратами за кілька тижнів, використовуючи прості методи та за допомогою волонтерів, якщо торф’яник трохи порушений. На відновлення більш серйозно пошкоджених, можуть знадобитися десятиліття та мільйони доларів, як приклад це відбувається в Індонезії. Затримка збільшує ризик того, що відновлення не буде виконано після завершення вилучення. Усі колишні місця видобутку можна відновити, щоб забезпечити певну користь для біорізноманіття, включно з тими, де весь торф вилучено. 

Гідрологія торфовищ може відновитися протягом декількох тижнів після блокування канави або інших методів повторного зволоження, тоді як рослинам може знадобитися кілька років або десятиліть, щоб відновитися, залежно від того, наскільки деградувала рослинність і її тип.

Торфовища у своєму природному стані мають багато переваг для людей і природи. Повторне зволоження (повторне заболочування, ренатуралізація, реабілітація, реставрація) торфовищ до 40 сантиметрів – великий успіх з точки зору боротьби за нормалізацію та пом’якшення наслідків зміни клімату (зменшується кількість торфу, що піддається окислювальним умовам, а отже тоді зменшуються і викиди у атмосферне повітря), збереження біорізноманіття та сталого розвитку.