Нові виклики у процедурі банкрутства – частина II

19/ 04/ 2023

Авторка: Віолетта Федорко, юрист Dynasty Law & Investment В продовженні огляду змін до Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), прийнятих 20.03.2023 року, необхідно зупинитись на змінах щодо процедури неплатоспроможності (банкрутства) фізичних осіб, а саме на вирішенні питання: «Що робити, якщо кредитори не заявили свої вимоги у встановлені строки?». Отже, боржник звернувся до суду із заявою про відкриття відносно себе провадження у справі про банкрутство, а суд відкрив провадження і зобов’язав всіх наявних кредиторів заявити свої вимоги впродовж 30 днів з дня відкриття провадження (відповідно до норм КУзПБ). Проте, на практиці кредитори (банки, МФО та інші небанківські установи тощо) нехтують вищезазначеними вимогами суду та не заявляють свої вимоги в процедурі банкрутства фізичних осіб, бажаючи в подальшому дочекатись закриття провадження та залишитись з боржником «один на один» для здійснення позасудового стягнення заборгованості за своїми правилами. Наразі існує досить усталена судова практика, яка чітко встановлює наступне: у разі неподання кредиторами вимог у строки, встановлені судом, суд закриває провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ - через відсутність у боржника ознак неплатоспроможності. Така правова позиція хоч і не позбавляє боржника можливості повторно звернутись до суду, але явно грає на користь недобросовісних кредиторів, які не бажають проходити через процедуру банкрутства фізичних осіб. Однак, уряд вніс відповідні зміни до ст. 90 КУзПБ. Відтепер, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до боржника – фізичної особи не висунуто вимог, суд в ухвалі про закриття провадження зазначає, що вимоги, які не були заявлені у встановлені строки або були відхилені судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами виконанню не підлягають. Таким чином, нарешті усунуто значну прогалину в законодавстві з питань банкрутства фізичних осіб, що існувала ще з часів прийняття КУзПБ, та впроваджено дієвий механізм впливу на недобросовісних кредиторів, який спонукатиме їх завчасно заявляти свої вимоги та приймати участь у справах про банкрутство фізичних осіб.

Авторка: Віолетта Федорко, юрист Dynasty Law & Investment

В продовженні огляду змін до Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), прийнятих 20.03.2023 року, необхідно зупинитись на змінах щодо процедури неплатоспроможності (банкрутства) фізичних осіб, а саме на вирішенні питання: «Що робити, якщо кредитори не заявили свої вимоги у встановлені строки?».

Отже, боржник звернувся до суду із заявою про відкриття відносно себе провадження у справі про банкрутство, а суд відкрив провадження і зобов’язав всіх наявних кредиторів заявити свої вимоги впродовж 30 днів з дня відкриття провадження (відповідно до норм КУзПБ).

Проте, на практиці кредитори (банки, МФО та інші небанківські установи тощо) нехтують вищезазначеними вимогами суду та не заявляють свої вимоги в процедурі банкрутства фізичних осіб, бажаючи в подальшому дочекатись закриття провадження та залишитись з боржником «один на один» для здійснення позасудового стягнення заборгованості за своїми правилами.

Наразі існує досить усталена судова практика, яка чітко встановлює наступне: у разі неподання кредиторами вимог у строки, встановлені судом, суд закриває провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ – через відсутність у боржника ознак неплатоспроможності.

Така правова позиція хоч і не позбавляє боржника можливості повторно звернутись до суду, але явно грає на користь недобросовісних кредиторів, які не бажають проходити через процедуру банкрутства фізичних осіб.

Однак, уряд вніс відповідні зміни до ст. 90 КУзПБ. Відтепер, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до боржника – фізичної особи не висунуто вимог, суд в ухвалі про закриття провадження зазначає, що вимоги, які не були заявлені у встановлені строки або були відхилені судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за такими вимогами виконанню не підлягають.

Таким чином, нарешті усунуто значну прогалину в законодавстві з питань банкрутства фізичних осіб, що існувала ще з часів прийняття КУзПБ, та впроваджено дієвий механізм впливу на недобросовісних кредиторів, який спонукатиме їх завчасно заявляти свої вимоги та приймати участь у справах про банкрутство фізичних осіб.