Реформа ДФС, як «новий ковток повітря» для бізнес-платформи України

Listen to online Stop   «Кінцевим завданням реформи ДФС має стати зменшення – аж до відсутності – адміністративного тиску на чесних та прозорих платників податків. Фіскальні органи мають концентрувати свої зусилля на нових якостях у роботі: попередженні несплати та ранньому реагуванні, інтенсивній міжнародній співпраці із нашими партнерами із обміну інформації та запобіганню транскордонним зловживанням, на інтелектуальній, водночас, швидкій роботі із трансфертним ціноутворенням», — саме ці слова Сергія Верланова, заступника Міністра фінансів України, стали ключовим меседжем I Форуму з митного права та міжнародної торгівлі Асоціації правників України. Під час першої сесії порушили тему «Барометр української митниці: реальний стан та перспективи». Експерти Тетяна Острікова, народний депутат України VIII скликання, та Сергій Верланов розібратися які плюси та загалом наслідки реформи для бізнесу. За їхніми словами реформа ДФС — ключовий пріоритет не тільки Мінфіну, але й всього державного апарату. Тому їхнім завданням зараз є розподіл ДФС на рівнозначні за функціоналом органи та реформування окремо кожного. Водночас, реформа ДФС не повинна впливати на сталість бюджетних надходжень, оскільки 2019 рік – є роком найбільшого виклику в історії України з фінансування зовнішнього і внутрішнього боргу. На їхнє погашення і обслуговування у бюджеті України на 2019 рік передбачено 417 мільярдів гривень – майже третина бюджету. «І як перший крок, ми вже ініціювали створення двох окремих центральних органів виконавчої влади – Державної податкової і Державної митної служб. Обидві вони підпорядковуватимуться Кабінету Міністрів і координуватимуться Міністерством фінансів, яке і розробляє державну політику в податковій та митній сферах. Другим кроком ми сформували Міжвідомчу робочу групу з реформи ДФС, до складу якої увійшли представники органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій, народні депутати, експерти, представники бізнесу. Робоча група аналізує пропозиції по реформі податкової та митниці та подає на розгляд Кабміну розроблені рекомендації», — зауважив заступник Міністра фінансів України. Однією з переваг є те, що для великих платників податків Мінфін пропонує посилити наявний вже спеціалізований Офіс великих платників високопрофесійними фахівцями з ринку – податковими консультантами, аудиторами та юристами, – які займатимуться аналітичною роботою. У фокусі цього підрозділу будуть трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування. Міністерство фінансів України напряму працюватиме з Організацією економічного співробітництва та розвитку та обмінюватиметься інформацію щодо трансфертного ціноутворення, встановлення кінцевих бенефіціарів доходів та митної вартості товарів. Зараз близько 60% контактів платника з ДФС здійснюються безпосередньо через центри обслуговування платників – ЦОПи. Люди приходять до ЦОПів, стоять у черзі, потребують часу працівників, щоб отримати послуги, які можна без втрати суті чи зручності перевести в електронний кабінет платника. Зареєструвати бухгалтерську книгу для розрахункових операцій, отримати витяг з реєстру єдиного платника податків, зареєструватися платником єдиного податку, звірити стан виконання податкових зобов’язань – усе це можна буде, не виходячи з дому, за допомогою комп’ютера чи мобільного телефону. На заході учасники мали змогу почути й експерта Емала Бахтарі, керівника проектів та програм Департаменту відкритих ринків Національного банку України, який говорив про валютний контроль по-новому, а саме до чого слід бути готовим?: «Що ж змінилося після вступу в дію Закону України «Про валюту і валютні операції»? Знижено з 1-го березня норму обов’язкового продажу валюти бізнесом з 50% до 30%; Скасовано вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для купівлі валюти (так звану Т+1); Надано можливість бізнесу репатріювати дивіденди за 2018 рік включно (у сумі 7 млн. євро в місяць); Скасовано ліміт на дострокове погашення зовнішніх зобовязань; Та інші зміни». Родзинкою Форуму стала заключна сесія за участі суддів адміністративних судів, модерувала яку Тетяна Лисовець, старший партнер, керівник судової практики АО «Соколовський і Партнери». Учасниками сесії стали Ігор Олендер, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, Романа Хобор, суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду, Олена Букіна, суддя Соломянського районного суду міста Києва та Дмитро Ткаченко, суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Разом вони розглянули справи про порушення митних правил, оскарження рішень про коригування митної вартості та визначення коду товару, а також обговорили судову практику з питань пост-аудиту.