fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

New “tax” bill for IT: what is proposed?

10/ 08/ 2020
  Ольга Куничак. Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. Документ встановлює податкове навантаження на зарплати найманих працівників ІТ на рівні 10% та звільняє їх від сплати військового збору. ІТ-комітет Європейської Бізнес Асоціації вже доволі довго та тісно співпрацює з Міністерством цифрової трансформації України стосовно створення Цифрового парку Дія.Сіті. Останні декілька місяців індустрія відкрито та публічно разом з Мінцифрою обговорюють масштабний проєкт по створенню своєрідної віртуальної економічної зони для сфери інформаційних технологій. Проте, останнім часом з‎являються все нові і нові податкові ініціативи для ІТ. Так, у липні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, що спрямований на те, щоб зробити життя ІТ краще. Йдеться про законопроєкт №3933 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування субєктів індустрії інформаційних технологій. На думку індустрії, зазначений законопроєкт створений без розуміння ІТ-галузі та є неприйнятними, оскільки пропонується встановлення особливого оподаткування доходів працівників на період з 2021 року по кінець 2030 року, а саме: встановлення податкового навантаження на зарплати найманих працівників на рівні 10%, тобто: 5% ПДФО (замість 18%) + 5% ЄСВ (замість 22%). Крім цього, пропонується також звільнення від сплати 1,5% військового збору; до прибутків субєкта індустрії застосовується ставка податку на прибуток з коефіцієнтом 0,5, тобто — 9%. Індустрія протягом багатьох років наголошує на своїй червоній лінії, яка є конкурентною перевагою в розрізі міжнародної конкуренції та ключовою причиною успішності українського ІТ — збереження контрактного механізму співпраці. ІТ індустрія доволі гнучка і не зможе існувати згідно з вимогами КЗпП через обмеження, які ним накладаються. Наприклад, деякі з них: позаурочна робота обмежена, не більше 4 годин протягом 2 днів поспіль, і не більше 120 годин на місяць. Це робить неможливим, з одного боку, бути гнучкими для замовника, закінчити проєкт в стислі терміни, з іншого боку — не дає виконавцю можливість заробити більше, якщо він хоче. При контрактних взаємовідносинах виконавець може на власний розсуд працювати позаурочний час, оскільки він не залежить від гарантій/обмежень, передбачених КЗпП; умови звільнення, що зафіксовані в КЗпП, відрізняються від вимог замовників до зміни виконавців на проєкті; при переїзді ІТ-фахівця — йому не потрібно звільнятися та зривати проєкт — віддалена робота завжди доступна і оцінюється однаково. Повертаючись до нового законопроєкту, 10 років для стратегічного планування — надзвичайно мало: і для інвесторів, і для потенційних гравців українського ринку такого проміжку часу не вистачить для впевненості й довгострокових рішень. Також, якщо порівняти податкове навантаження у запропонованому проєкті з існуючою, ефективною, інноваційною контрактною моделлю співпраці з ФОП — новий законопроєкт, фактично, збільшує ставку у два рази одразу, а не поступово, з перехідним періодом по завершенню глобальної кризи, про що, до речі, індустрія вже домовилась з Мінцифрою в рамках спільної роботи над ЦП Дія.Сіті. Хто підпадатиме під такий режим?. Компанія повинна виконувати одночасно усі зазначені критерії протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів: працювати за вказаним переліком видів економічної діяльності (лише 6 видів згідно з КВЕД ДК 009:2010); не менше 90% доходів повинно бути отримано саме від здійснення зазначених шести видів економічної діяльності; питома вага витрат на оплату праці повинна бути не менше 50%; відсутність податкового боргу у суб‎єкта; не бути визнаним банкрутом, відповідно до закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. У разі виявлення порушень умов зазначеного режиму оподаткування, компанія, за рішенням контролюючого органу, втрачає статус субєкта індустрії інформаційних технологій. Крім цього, компанія зобов‎язана сплатити за попередні періоди повний об‎єм податків, а також штраф у розмірі 200% суми нарахованого податкового зобов‎язання. Також слід відмітити ще один цікавий момент законопроєкту: застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ є можливим за умови, що мінімальний розмір податку/збору з заробітної плати — не менший ніж податок/збір за стандартною ставкою з п‎ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Іншими словами, ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% повинно бути більшим. Тобто, зниження податкових ставок ПДФО та ЄСВ можливо лише за умови, що заробітна плата ІТ-фахівця більше ~3743$ за місяць. Навіть в ІТ-індустрії з її високим рівнем зарплат наразі такий поріг є значно вищим ніж середнє значення по індустрії навіть у м.Київ. Сьогодні, сфера інформаційних технологій перебуває у стані підвищеної турбулентності, адже з‎являються все нові ініціативи, які можуть мати значний вплив на подальшу долю ІТ. Тож ІТ-спільнота все ж таки сподівається на більш зважений підхід стосовно створення нових ініціатив. Так, ми в ІТ-комітеті Асоціації сподіваємось зберегти вже існуючі домовленості, взаєморозуміння з Міністерством цифрової трансформації та продовжити спільну роботу над масштабною концепцією Дія.Сіті, аби повною мірою успішно фіналізувати задуми. Джерело: Delo.ua
Ольга Куничак Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації
Документ встановлює податкове навантаження на зарплати найманих працівників ІТ на рівні 10% та звільняє їх від сплати військового збору.

ІТ-комітет Європейської Бізнес Асоціації вже доволі довго та тісно співпрацює з Міністерством цифрової трансформації України стосовно створення Цифрового парку “Дія.Сіті”. Останні декілька місяців індустрія відкрито та публічно разом з Мінцифрою обговорюють масштабний проєкт по створенню своєрідної віртуальної економічної зони для сфери інформаційних технологій.

Проте, останнім часом з‎’являються все нові і нові податкові ініціативи для ІТ. Так, у липні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, що спрямований на те, щоб “зробити життя ІТ краще”. Йдеться про законопроєкт №3933 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій.

На думку індустрії, зазначений законопроєкт створений без розуміння ІТ-галузі та є неприйнятними, оскільки пропонується встановлення особливого оподаткування доходів працівників на період з 2021 року по кінець 2030 року, а саме:

  • встановлення податкового навантаження на зарплати найманих працівників на рівні 10%, тобто: 5% ПДФО (замість 18%) + 5% ЄСВ (замість 22%). Крім цього, пропонується також звільнення від сплати 1,5% військового збору;
  • до прибутків суб’єкта індустрії застосовується ставка податку на прибуток з коефіцієнтом 0,5, тобто — 9%.

Індустрія протягом багатьох років наголошує на своїй “червоній лінії”, яка є конкурентною перевагою в розрізі міжнародної конкуренції та ключовою причиною успішності українського ІТ — збереження контрактного механізму співпраці.

ІТ індустрія доволі гнучка і не зможе існувати згідно з вимогами КЗпП через обмеження, які ним накладаються. Наприклад, деякі з них:

  • позаурочна робота обмежена, не більше 4 годин протягом 2 днів поспіль, і не більше 120 годин на місяць. Це робить неможливим, з одного боку, бути гнучкими для замовника, закінчити проєкт в стислі терміни, з іншого боку — не дає виконавцю можливість заробити більше, якщо він хоче. При контрактних взаємовідносинах виконавець може на власний розсуд працювати позаурочний час, оскільки він не залежить від гарантій/обмежень, передбачених КЗпП;
  • умови звільнення, що зафіксовані в КЗпП, відрізняються від вимог замовників до зміни виконавців на проєкті;
  • при переїзді ІТ-фахівця — йому не потрібно звільнятися та зривати проєкт — віддалена робота завжди доступна і оцінюється однаково.

Повертаючись до нового законопроєкту, 10 років для стратегічного планування — надзвичайно мало: і для інвесторів, і для потенційних гравців українського ринку такого проміжку часу не вистачить для впевненості й довгострокових рішень. Також, якщо порівняти податкове навантаження у запропонованому проєкті з існуючою, ефективною, інноваційною контрактною моделлю співпраці з ФОП — новий законопроєкт, фактично, збільшує ставку у два рази одразу, а не поступово, з перехідним періодом по завершенню глобальної кризи, про що, до речі, індустрія вже домовилась з Мінцифрою в рамках спільної роботи над ЦП “Дія.Сіті”.

Хто підпадатиме під такий режим?

Компанія повинна виконувати одночасно усі зазначені критерії протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів:

  • працювати за вказаним переліком видів економічної діяльності (лише 6 видів згідно з КВЕД ДК 009:2010);
  • не менше 90% доходів повинно бути отримано саме від здійснення зазначених шести видів економічної діяльності;
  • питома вага витрат на оплату праці повинна бути не менше 50%;
  • відсутність податкового боргу у суб‎’єкта;
  • не бути визнаним банкрутом, відповідно до закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

У разі виявлення порушень умов зазначеного режиму оподаткування, компанія, за рішенням контролюючого органу, втрачає статус суб’єкта індустрії інформаційних технологій. Крім цього, компанія зобов‎’язана сплатити за попередні періоди повний об‎’єм податків, а також штраф у розмірі 200% суми нарахованого податкового зобов‎’язання.

Також слід відмітити ще один цікавий момент законопроєкту: застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ є можливим за умови, що мінімальний розмір податку/збору з заробітної плати — не менший ніж податок/збір за стандартною ставкою з п‎’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Іншими словами, ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% повинно бути більшим.

Тобто, зниження податкових ставок ПДФО та ЄСВ можливо лише за умови, що заробітна плата ІТ-фахівця більше ~3743$ за місяць. Навіть в ІТ-індустрії з її високим рівнем зарплат наразі такий “поріг” є значно вищим ніж середнє значення по індустрії навіть у м.Київ.

Сьогодні, сфера інформаційних технологій перебуває у стані “підвищеної турбулентності”, адже з‎’являються все нові ініціативи, які можуть мати значний вплив на подальшу долю ІТ.

Тож ІТ-спільнота все ж таки сподівається на більш зважений підхід стосовно створення нових ініціатив. Так, ми в ІТ-комітеті Асоціації сподіваємось зберегти вже існуючі домовленості, взаєморозуміння з Міністерством цифрової трансформації та продовжити спільну роботу над масштабною концепцією “Дія.Сіті”, аби повною мірою успішно фіналізувати задуми.

Джерело: Delo.ua

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: