fbpx

Export of agricultural products to the EU on biofuels under threat

29/ 11/ 2018
  Ірина Душник. Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур . Існує великий ризик, що європейський ринок буде втрачено для українського ріпаку та істотно обмежено для української кукурудзи. Мовою цифр, Україна може втратити близько 70-80% експорту ріпаку. Цього року Україна вже поставила на світові ринки 1,9 млн тон ріпаку, з яких експорт до країн ЄС склав 1,6 млн тон. Зазвичай 70-80% українського ріпаку в ЄС використовується на біодизель. Так, нафтові кризи, високі світові ціни на енергоносії та залежність багатьох країн від їх імпорту, складні міжнародні політичні відносини, а особливо, відчутні зміни клімату, змусили людство шукати нові шляхи видобутку енергетики. Альтернативою традиційному паливу виступає біопаливо, ринок якого в Європі стрімко зростає. Попит на експорт сільськогосподарських культур з України до країн ЄС збільшується. Окремо слід відзначити кукурудзу та ріпак, призначені для переробки на біопаливо. Однак, ситуація може кардинально змінитися. Чого вимагає Європа У країнах ЄС вимоги до виробництва, постачання сільгоспкультур та біопалива регулюються Директивою Європейського Парламенту та Ради №2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Так, Директива вимагає декларування фактичних показників викидів парникових газів, які виділяються під час виробництва та обігу сировини, з якої виробляється біопаливо. Наприклад, СО₂, N₂O, CH₄. Всі учасники виробничого ланцюга біопалива – від вирощування до переробки сировини - мають підраховувати викиди парникових газів та надавати відповідні звіти. Йдеться про фермерські господарства, елеватори, транспортні компанії. Тобто протягом усього життєвого циклу сільгоспкультур, з яких буде вироблено біопаливо – під час вирощування та збирання врожаю, його подальшої сушки, зберігання та відвантаження. Що важливо. З початку цього року в країнах ЄС набрали чинності більш жорсткі обмеження щодо викидів парникових газів при виробництві біопалива. І тенденція до зниження обсягів таких викидів буде тривати. Крім того, у ЄС встановлено цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі до 2020 року: 20% у загальному споживанні енергії та 10% у транспортному секторі. Так, додатково до інших екологічних критеріїв, при використанні біопалива кількість викидів парникових газів має бути принаймні на 50% меншою, ніж при використанні викопного палива. Для спрощення підрахунку таких викидів європейські організації та дослідницькі інститути здійснюють такі підрахунки для конкретної країни ЄС чи її регіону. Наприклад, використовуючи систему адміністративного поділу NUTS – The Nomenclature of Territorial Units for Statistics. У спрощеному вигляді звіти виглядають наступним чином: сільськогосподарська культура - країна виробництва (чи розподіл за регіонами) – кількість викидів парникових газів. Конкуренти не сплять В схожій ситуації з українськими фермерами цього року опинилися й наші конкуренти з Австралії та Канади. Однак проблема там наразі вирішена. Вони підготували розрахунки по обсягах викидів парникових газів в розрізі штатів (регіонів). Ці звіти вже були схвалені Європейською Комісією. Ситуація в Україні В Україні наразі розрахунків щодо кількості викидів парникових газів при виробництві сільгосппродукції немає. Йдеться, наприклад, про кукурудзу. В той же час, розрахунки за деякими культурами перевищують прийнятні для ЄС показники. Наприклад, за ріпаком. Значення за замовчуванням по викидах парникових газів для українського ріпаку – 756 кгСО2/т. В той час як для більшості регіонів Австралії ці дані коливаються у межах 500 кгСО2/т. Така ситуація значною мірою обмежує експорт даних культур на преміальний ринок ЄС. А отже, і надходження валютної виручки до України. Що робити Відповідь очевидна – задля утримання позицій вітчизняних сільгоспкультур на ринках ЄС, першочергово, необхідно знижувати викиди парникових газів. Окрім того, компетентним державним органам потрібно створити та затвердити національний звіт по викидах парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, що використовуються при виробництві біопалива. Як пропозиція – врахувати регіональну складову: сільськогосподарська культура – регіон виробництва в Україні (область) - кількість викидів парникових газів. Тож очевидно, що запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів має стати невід’ємною частиною кліматичної політики в Україні. Це одне із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та вимог Паризької кліматичної угоди. Це дозволить утримати нинішні позиції та продовжити нарощувати обсяги експорту на ринки ЄС. Джерело: Новое время
Ірина Душник Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур
Існує великий ризик, що європейський ринок буде втрачено для українського ріпаку та істотно обмежено для української кукурудзи. Мовою цифр, Україна може втратити близько 70-80% експорту ріпаку.

Цього року Україна вже поставила на світові ринки 1,9 млн тон ріпаку, з яких експорт до країн ЄС склав 1,6 млн тон. Зазвичай 70-80% українського ріпаку в ЄС використовується на біодизель.

Так, нафтові кризи, високі світові ціни на енергоносії та залежність багатьох країн від їх імпорту, складні міжнародні політичні відносини, а особливо, відчутні зміни клімату, змусили людство шукати нові шляхи видобутку енергетики.

Альтернативою традиційному паливу виступає біопаливо, ринок якого в Європі стрімко зростає. Попит на експорт сільськогосподарських культур з України до країн ЄС збільшується. Окремо слід відзначити кукурудзу та ріпак, призначені для переробки на біопаливо. Однак, ситуація може кардинально змінитися.

Чого вимагає Європа

У країнах ЄС вимоги до виробництва, постачання сільгоспкультур та біопалива регулюються Директивою Європейського Парламенту та Ради №2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Так, Директива вимагає декларування фактичних показників викидів парникових газів, які виділяються під час виробництва та обігу сировини, з якої виробляється біопаливо. Наприклад, СО₂, N₂O, CH₄. Всі учасники виробничого ланцюга біопалива – від вирощування до переробки сировини – мають підраховувати викиди парникових газів та надавати відповідні звіти. Йдеться про фермерські господарства, елеватори, транспортні компанії. Тобто протягом усього життєвого циклу сільгоспкультур, з яких буде вироблено біопаливо – під час вирощування та збирання врожаю, його подальшої сушки, зберігання та відвантаження.

Що важливо. З початку цього року в країнах ЄС набрали чинності більш жорсткі обмеження щодо викидів парникових газів при виробництві біопалива. І тенденція до зниження обсягів таких викидів буде тривати. Крім того, у ЄС встановлено цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі до 2020 року: 20% у загальному споживанні енергії та 10% у транспортному секторі. Так, додатково до інших екологічних критеріїв, при використанні біопалива кількість викидів парникових газів має бути принаймні на 50% меншою, ніж при використанні викопного палива.

Для спрощення підрахунку таких викидів європейські організації та дослідницькі інститути здійснюють такі підрахунки для конкретної країни ЄС чи її регіону. Наприклад, використовуючи систему адміністративного поділу NUTS – The Nomenclature of Territorial Units for Statistics. У спрощеному вигляді звіти виглядають наступним чином: сільськогосподарська культура – країна виробництва (чи розподіл за регіонами) – кількість викидів парникових газів.

Конкуренти не сплять

В схожій ситуації з українськими фермерами цього року опинилися й наші конкуренти з Австралії та Канади. Однак проблема там наразі вирішена. Вони підготували розрахунки по обсягах викидів парникових газів в розрізі штатів (регіонів). Ці звіти вже були схвалені Європейською Комісією.

Ситуація в Україні

В Україні наразі розрахунків щодо кількості викидів парникових газів при виробництві сільгосппродукції немає. Йдеться, наприклад, про кукурудзу. В той же час, розрахунки за деякими культурами перевищують прийнятні для ЄС показники. Наприклад, за ріпаком. “Значення за замовчуванням” по викидах парникових газів для українського ріпаку – 756 кгСО2/т. В той час як для більшості регіонів Австралії ці дані коливаються у межах 500 кгСО2/т.

Така ситуація значною мірою обмежує експорт даних культур на преміальний ринок ЄС. А отже, і надходження валютної виручки до України.

Що робити

Відповідь очевидна – задля утримання позицій вітчизняних сільгоспкультур на ринках ЄС, першочергово, необхідно знижувати викиди парникових газів.

Окрім того, компетентним державним органам потрібно створити та затвердити національний звіт по викидах парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, що використовуються при виробництві біопалива. Як пропозиція – врахувати регіональну складову: сільськогосподарська культура – регіон виробництва в Україні (область) – кількість викидів парникових газів.

Тож очевидно, що запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів має стати невід’ємною частиною кліматичної політики в Україні. Це одне із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та вимог Паризької кліматичної угоди. Це дозволить утримати нинішні позиції та продовжити нарощувати обсяги експорту на ринки ЄС.

Джерело: Новое время

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: