fbpx

До Дня вишиванки в Києві планується відкриття пам’ятника Василю Вишиваному (Вільгельму фон Габсбургу)

13/ 04/ 2021
  Автор: Анастасія Федченко Уже 20 травня у середмісті Києва – у сквері на вулиці Іллєнка, 39, заплановано відкриття пам’ятника Василю Вишиваному, вдягнутому у вишиванку. Вільгельм Габсбург – таке справжнє ім’я цього діяча. Він – ерцгерцог Австрії зі старовинного роду Габсбургів. Чому австрієць буде у вишиванці, чому пам’ятник йому постане неподалік Лук’янівського СІЗО та навіщо взагалі йому встановлювати монумент, розповіли ініціатори появи Вишиваного у бронзі. Український патріот із давньої австрійської династії. 18 серпня 1948 року. Лук’янівська в’язниця. 3 ранку, тож невдовзі світатиме, почнеться спекотний літній день. Люди потайки готуватимуться святити яблука і мед до Спасу. У повоєнному Києві це - справжня розкіш. На тюремних нарах важко вдихатиме іще не старий, але дуже зморений і виснажений майже річними катуваннями чоловік. Ось він зробить останній вдих, його серцеві м’язи востаннє скоротяться. 53-річного в’язня поховають таємно біля огорожі Лук’янівського цвинтаря. І реабілітують тільки через 41 рік. Тільки тоді Україна почне широко дізнаватися про свого великого друга і симпатика – австрійського ерцгерцога Вільгельма Габсбурга. Його називали Василь Вишиваний за те, що досконало володів українською, любив Україну, писав вірші, вболівав за українську незалежність, командував легіоном Українських Січових Стрільців  та співпрацював із ОУН. Ось, що розповідає про нього президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль: «Вільгельм Габсбург закохався в українців, побувавши на Гуцульщині ще до Першої Світової Війни у юнацькому віці. Під час Першої Світової він очолював полк із українців. Вони часто зазнавали тиску від польських офіцерів, що служили в Австро-Угорській армії, які могли карати за українську мову. Вишиваний уже тоді спонукав своїх підлеглих українців говорити українською під час служби. І коли вчергове польський офіцер покарав українського солдата за українську мову, Вільгельм наказав йому пожалітися на польського офіцера і в рапорті написати, що це наказ Вільгельма, щоб зняти з рядового провину. Адже інакше жовніру були б непереливки. Тож таке рішення Габсбурга дуже мудре. Українські жовніри, які мусили переходити на німецьку, спершу були здивовані такою проукраїнською позицією, але потім дуже полюбили свого командира». Великий внесок робив Вільгельм і в розвиток селян, зокрема на Кіровоградщині, коли базувався там із легіоном Українських Січових Стрільців, – започаткував театр, бібліотеки, переховував українських отаманів. Коли легіон наказом командувача переводили в Чернівці, селяни плакали за Василем Вишиваним. Габсбург досконало володів українською, писав вірші, носив вишиту сорочку. Саме фотографія у ній є однією із найвідоміших знімків діяча. За цією світлиною і створили скульптуру Михайло Горловий у співпраці з Олександром Фурманом. «Я читав, що його коріння пов’язане з київськими князями – Ольгою, зокрема. Думаю, він знав про це. І саме це розбудило в ньому таку любов до України, української мови, – говорить Горловий. – Я вважаю, що встановлення пам’ятника – це і данина пам’яті такому українському патріоту, яким був Василь Габсбург, і сорочка це підкреслюватиме, і це сприятиме поглибленню дипломатичних зв’язків із Австрією. Австрійці більше вивчатимуть цю сторінку історії. Коли пам’ятник встановлять, про нього дізнаються й інші іноземні дипломати, також почнуть цікавитися».  Архітектурне рішення розроблено архітектурною майстернею «Архітектон». Другий у «Пантеоні Українських Героїв». Ініціюють встановлення монумента кілька громадських організацій: «Народинй музей України», «Музичний Батальйон», «Всесвітній день вишиванки», історичний клуб «Холодний Яр». «Василь Вишиваний для багатьох сучасних українців – невідома історична постать. Роками наші вороги нищили всі згадки про свої злочини і наших Героїв. А Василь Вишиваний – це ціла епоха. Його життя – історія боротьби українців. Відкрити для сучасників цю історію ­–  це продовжити  боротьбу, за яку Вишиваний віддав життя. Завдяки пам’ятнику ми поширимо інформацію про цю надзвичайну особистість як в Україні, так і в Австрії, Європі, Росії, – говорить співзасновник громадської спілки «Музичний Батальйон» Олександр Юрков. – Пам’ятник Вишиваному буде недалеко від встановленого також нашою командою однодумців пам’ятника полковнику Петру Болбочану – визволителю Криму. Наступним кроком у рамках нашого проєкту «Пантеон Українських Героїв» плануємо встановити пам’ятник Євгену Коновальцю. Всі троє – знакові фігури української історії часів визвольних національних змагань, були знайомі, кожен зробив свій внесок в розвиток української ідеї, всі троє за цю ідею загинули. Чому цим займаються волонтери і чому лише на 30-му році відновлення Незалежності України, – питання риторичне. Але ми повинні витримати свій фронт у тилу». Встановлення пам’ятника Вишиваному – це повернення історичної правди, вважає засновниця Дня вишиванки та голова громадської організації «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк. «Це - наші методи оборони та наступу в гібридній війні, розпочатій Росією. Пам’ятники українським героям – це стовпи, що тримають наше українське небо. Чому Вишиваний і День вишиванки? Бо цей звитяжець продемонстрував носінням вишитої сорочки те, що вона є візуальним знаком української ідентичності, а вірність Україні довів своїми вчинками», – каже Воронюк.  Проєкт реалізовується за підтримки компанії «Аквавіта».

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: