GMK Center завершив цикл досліджень економіки України під час війни

27/ 04/ 2022

Прослухати онлайн Зупинити   Автор: Ігор Шелудченко Аналітики GMK Center описали негативні наслідки в різних секторах економіки GMK Center завершив цикл досліджень «Економіка України під час війни». Цілісний матеріал, що показує негативні наслідки вторгнення Російської Федерації, тепер доступний на сайті. Аналітики GMK Center описали негативні наслідки війни в ​​різних секторах економіки: у металургійній галузі, енергетиці, фармацевтичній та хімічній промисловості, логістиці, виробництві напівпровідників та багатьох інших. GMK Center звертає увагу на руйнівну дію війни в Україні на світову економіку: збої у світовому ланцюжку поставок – з початку війни морські порти закриті через мінну небезпеку, а також через загрозу піратства з боку Чорноморського флоту РФ. В обсягах перевалки морських портів чорні метали займають 94,7%, зерно – 95,6%, олія (переважно рослинна) – 90,2%. Вітчизняні металурги («Метінвест», «АрселорМіттал») і уряд активно обговорюють механізми експорту товарів на світовий ринок через порти Балтійського моря; ризики для європейських перекатників. Імпорт сталевих напівфабрикатів з України та Росії у 2021 році становив 84%. Наразі від російської продукції європейський ринок свідомо відмовляється, а українські виробники почали відновлювати виробництво лише 2 тижні тому. Так, «АрселорМіттал» 12 квітня задув доменну піч №6, а «Запоріжсталь» відновила виплавку сталі лише наприкінці минулого тижня та працює на 40-50% потужності. На території підприємств “Метінвесту” – ММК ім. Ілліча та «Азовсталі» – зараз ведуться активні бойові дії. Це суттєвий удар по ринках Європи, оскільки у 2021 році Україна забезпечила 34% потреб ЄС у слябах та близько 50% – у квадратній заготовки; світова загроза дефіциту продовольства – Україна експортувала на світовий ринок близько 50% соняшникової олії протягом 2017-2021 років, 15% кукурудзи, 15% ячменю та 10% пшениці. Затримка з посівом на 15-20 днів може призвести до зниження врожайності до 35%; дефіцит низки матеріалів та комплектуючих – коліс для вантажних вагонів, каолінових глин та благородних газів. Так, 70% європейського імпорту коліс для вантажних вагонів припадає на українську компанію «Інтерпайп», яка лише 9 квітня повідомила про відновлення операційної діяльності. Великоє є частка України й у світовому експорті каоліну та каолінових глин – 7,9%. Іспанія, наприклад, імпортує з України 70% усієї необхідної білої шаруватої глини. Окремо стоять поставки Україною благородних газів: країна постачає на світовий ринок 70% неону та 40% криптону, а також 90% високоочищеного напівпровідникового неону для виробництва мікросхем у США. На 2 українські компанії, що закрили виробництво після початку війни, припадає від 45% до 54% ​​світового виробництва неону напівпровідникової якості. Війна призвела і до низки внутрішніх проблем: необхідності заміщення імпортованого з РФ та Білорусі бензину та дизельного палива (42% та 63% у структурі імпорту відповідно). Українські вітчизняні нафтопереробні заводи задовольняли лише 46% внутрішнього попиту на бензин та 14% внутрішнього попиту на дизельне паливо. Проблема з паливом ускладнюється обстрілами підприємств, зокрема Кременчуцького нафтопереробного заводу (займає 14% українського ринку дизельного пального); зруйнування вітроенергетичних потужностей України – лише 27% від загальних вітроенергетичних потужностей в Україні зараз виробляють електроенергію, решту виведено з експлуатації. 47% потужностей відновлюваної енергетики перебувають у зоні бойових дій; зупинення виробництва добрив – найбільші виробники законсервували потужності. Запроваджено заборону на експорт (на ЄС припадало майже 45% українського експорту азотних добрив), є потреба в альтернативних джерелах поставок для заміщення імпорту з Білорусі (32,1% від загального обсягу імпорту); зупинення роботи половини фармацевтичних заводів у разі зростання продажів медпрепаратів на 57%. Функціонуючі підприємства мають труднощі, пов’язані з бойовими діями (наприклад, збої в ланцюжках поставок, руйнування складів, відсутність вантажного транспорту, загроза життю співробітників). Мета публікації матеріалів циклу «Економіка України під час війни» – привернути увагу іноземної спільноти та осіб, які ухвалюють економічні та політичні рішення. Ми закликаємо до припинення війни, що є руйнівної не лише для України, а й усієї світової економіки.

Автор: Ігор Шелудченко

Аналітики GMK Center описали негативні наслідки в різних секторах економіки

GMK Center завершив цикл досліджень «Економіка України під час війни». Цілісний матеріал, що показує негативні наслідки вторгнення Російської Федерації, тепер доступний на сайті.

Аналітики GMK Center описали негативні наслідки війни в ​​різних секторах економіки: у металургійній галузі, енергетиці, фармацевтичній та хімічній промисловості, логістиці, виробництві напівпровідників та багатьох інших.

GMK Center звертає увагу на руйнівну дію війни в Україні на світову економіку:

• збої у світовому ланцюжку поставок – з початку війни морські порти закриті через мінну небезпеку, а також через загрозу піратства з боку Чорноморського флоту РФ. В обсягах перевалки морських портів чорні метали займають 94,7%, зерно – 95,6%, олія (переважно рослинна) – 90,2%. Вітчизняні металурги («Метінвест», «АрселорМіттал») і уряд активно обговорюють механізми експорту товарів на світовий ринок через порти Балтійського моря;
• ризики для європейських перекатників. Імпорт сталевих напівфабрикатів з України та Росії у 2021 році становив 84%. Наразі від російської продукції європейський ринок свідомо відмовляється, а українські виробники почали відновлювати виробництво лише 2 тижні тому. Так, «АрселорМіттал» 12 квітня задув доменну піч №6, а «Запоріжсталь» відновила виплавку сталі лише наприкінці минулого тижня та працює на 40-50% потужності. На території підприємств “Метінвесту” – ММК ім. Ілліча та «Азовсталі» – зараз ведуться активні бойові дії. Це суттєвий удар по ринках Європи, оскільки у 2021 році Україна забезпечила 34% потреб ЄС у слябах та близько 50% – у квадратній заготовки;
• світова загроза дефіциту продовольства – Україна експортувала на світовий ринок близько 50% соняшникової олії протягом 2017-2021 років, 15% кукурудзи, 15% ячменю та 10% пшениці. Затримка з посівом на 15-20 днів може призвести до зниження врожайності до 35%;
• дефіцит низки матеріалів та комплектуючих – коліс для вантажних вагонів, каолінових глин та благородних газів. Так, 70% європейського імпорту коліс для вантажних вагонів припадає на українську компанію «Інтерпайп», яка лише 9 квітня повідомила про відновлення операційної діяльності. Великоє є частка України й у світовому експорті каоліну та каолінових глин – 7,9%. Іспанія, наприклад, імпортує з України 70% усієї необхідної білої шаруватої глини. Окремо стоять поставки Україною благородних газів: країна постачає на світовий ринок 70% неону та 40% криптону, а також 90% високоочищеного напівпровідникового неону для виробництва мікросхем у США. На 2 українські компанії, що закрили виробництво після початку війни, припадає від 45% до 54% ​​світового виробництва неону напівпровідникової якості.

Війна призвела і до низки внутрішніх проблем:

• необхідності заміщення імпортованого з РФ та Білорусі бензину та дизельного палива (42% та 63% у структурі імпорту відповідно). Українські вітчизняні нафтопереробні заводи задовольняли лише 46% внутрішнього попиту на бензин та 14% внутрішнього попиту на дизельне паливо. Проблема з паливом ускладнюється обстрілами підприємств, зокрема Кременчуцького нафтопереробного заводу (займає 14% українського ринку дизельного пального);
• зруйнування вітроенергетичних потужностей України – лише 27% від загальних вітроенергетичних потужностей в Україні зараз виробляють електроенергію, решту виведено з експлуатації. 47% потужностей відновлюваної енергетики перебувають у зоні бойових дій;
• зупинення виробництва добрив – найбільші виробники законсервували потужності. Запроваджено заборону на експорт (на ЄС припадало майже 45% українського експорту азотних добрив), є потреба в альтернативних джерелах поставок для заміщення імпорту з Білорусі (32,1% від загального обсягу імпорту);
• зупинення роботи половини фармацевтичних заводів у разі зростання продажів медпрепаратів на 57%. Функціонуючі підприємства мають труднощі, пов’язані з бойовими діями (наприклад, збої в ланцюжках поставок, руйнування складів, відсутність вантажного транспорту, загроза життю співробітників).

Мета публікації матеріалів циклу «Економіка України під час війни» – привернути увагу іноземної спільноти та осіб, які ухвалюють економічні та політичні рішення. Ми закликаємо до припинення війни, що є руйнівної не лише для України, а й усієї світової економіки.