Закон про мобілізацію: що чекає чоловіків та бізнес в Україні?

26/ 04/ 2024

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про мобілізацію, після чого останній був опублікований і вже в середині травня він набирає чинності, окрім окремих норм, які запрацюють в кінці року. Які потенційні зміни приховує в собі нормативно-правовий акт для вітчизняного бізнесу та громадян призовного віку - давайте розбиратися. Зміни в бізнесовому блоці. Очевидно, що мобілізаційний закон зачепить бізнес, основним активом якого є людський ресурс. В тексті закону прописані умови, що мають вплив на локальні підприємства, а з огляду на практику, зачепити може і іноземні компанії, в т. ч. ті, які мають в Україні постійні представництва. Зокрема, це стосується і залишення статусу критично важливого підприємства. Як і раніше, бізнесам можна буде отримати такий статус і, таким чином, мати можливість бронювати своїх співробітників. Плюс, з’явилось ще кілька суб’єктів, які зможуть розраховувати на спеціальний статус. Процедура отримання статусу критично важливого підприємства прописана в Постанові КМУ від 27.01.2023 No 76. Проте, вже в найближчому майбутньому це може змінитися, адже в новоприйнятому Законі зазначено, що Кабмін, разом з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, повинен переглянути критерії присвоєння підприємствам статусу критично важливих. Для підприємств, що офіційно мають статус критично важливих, новий закон передбачає надання бронювання від мобілізації не лише офіційно працевлаштованих співробітників, але і його бенефіціарних власників. У свою чергу, варто зазначити, що відстрочка надаватиметься працівникам підприємства лише у випадку їх перебування на спеціальному військовому обліку. Тут відразу слід зазначити, що жоден працівник не зможе самотужки перевестися із загального на спеціальний військовий облік. Для цього йому доведеться навідатися до ТЦК та СП для оновлення даних. Якщо цього зроблено не буде, не виключено, що працівник залишиться на загальному обліку і не зможе отримати відстрочки від мобілізації. Також, для підприємств вводиться новий обов’язок. Тепер вони повинні будуть оформляти відстрочки працівникам по ТЦК та СП безпосередньо за місцезнаходженням компанії. В теорії, це має значно спростити та пришвидшити отримання ТЦК та СП інформації по заброньованих працівниках та не витрачати час на пусту роботу по направленню компаніям вимог про надання відомостей про працівників. Співпраця з органами. Основним документом для бізнесу досі лишається Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року No 1487. Є шанс, що певні зміни матимуть місце згодом, проте наразі актуальною лишається випрацювана процедура. Що стосується оповіщення працівників про виклик до ТЦК та СП на їх вимогу в Законі зазначена оновлена редакція частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Проте дана норма не була критично змінена, тому, як і раніше, на вимогу ТЦК та СП роботодавець зобов’язаний сповістити працівника про його виклик центром. Для цього керівнику достатньо видати відповідне розпорядження про ознайомлення працівника з розпорядженням центру, вручити повістку (якщо вона долучається) та увільнити працівника від роботи на період, необхідний йому, щоб добратись, пройти ВЛК (за необхідності) та оновити свої дані в ТЦК та СП. При цьому, тепер передбачається, що роботодавець буде зобов’язаний здійснити «інформаційні та організаційно-технічні заходи» для забезпечення прибуття працівника до ТЦК та СП у визначені розпорядженням дату, місце та час. Але поки що невідомо, що розуміється під «інформаційними та організаційно-технічними заходами». Закон таких роз’яснень не містить. Для надання ТЦК та СП звіту про виконання зазначених вище дій достатньо, як і раніше, відправити копію наказу/розпорядження про оповіщення працівника Укрпоштою на адресу центру. У випадку відрядження, відпустки чи тимчасової непрацездатності працівника, про це також слід повідомити центр. Після повернення працівника з відрядження, відпустки чи відновлення працездатності підприємство повинне ознайомити його з розпорядженням ТЦК та СП, після чого відзвітувати про свої дії до центру. Очікується, що до 17 травня 2024 року включно КМУ повинен буде розробити та затвердити порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. В документі має бути описаний порядок оповіщення та прибуття громадян до ТЦК та СП. Військовий облік постійних представництв. Також, на початку статті згадано про можливий вплив прийнятого закону на постійні представництва. Так-от, на практиці вже відомо про випадок, коли постійне представництво іноземної юридичної особи отримало від ТЦК та СП вимогу надати певні відомості в частині військового обліку, хоча затверджений порядок військового обліку не передбачає обов’язку таких представництв здійснювати персональний військовий облік. Транспортні засоби, що перебувають на обліку в ТЦК та СП. Закон передбачає, що транспортні засоби, які перебувають на обліку в ТЦК та СП (умова 1) та призначені для доукомплектування Збройних Сил України (умова 2), не можуть виїжджати в інші області та за межі країни, їх не можна продавати, здавати в оренду чи передавати третім особам в якості предмета застави чи під гарантії банківським установам. Щодо оренди (лізингу) або надання як предмету застави чи гарантії діє виняток, якщо це було зроблено до 17 травня 2024 року. Починаючи з 18 грудня 2024 року, МВС повинне буде звітувати перед ТЦК про транспортні засоби, що можуть бути вилучені на потреби ЗСУ. Проте лишається можливість, що до цього часу можуть бути внесені зміни до законодавства, які запустять можливість вилучати авто і раніше. Обов’язки та відповідальність керівників підприємств. Тепер прийняття на роботу нового співробітника без постановки на персональний військовий облік, в т. ч. без наявності у нього військово-облікового документу, означає прямий ризик адміністративної відповідальності для керівника такого підприємства або особи, відповідальної в ньому за військовий облік. Так, частина 1 статті 42 була доповнена словосполученням «взяття на військовий облік», що в контексті цієї норми означає відповідальність керівників підприємств за постановку на обліку, для якої, очевидно, потрібний військово-обліковий документ. Приймати на роботу без такого документу не можна було і раніше, однак окрім відповідної норми в Кодексі законів про працю України, тепер краща «підв’язка» під це в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», надаючи ТЦК та СП якісніший правовий інструментарій для притягнення керівників або відповідальних за військовий облік осіб до відповідальності. Крім того, не можна виключати, що ця норма в новій редакції буде також слугувати правоохоронцям у випадку спроби притягнення зазначених суб’єктів підприємств до кримінальної відповідальності за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» Кримінального кодексу Україну. Підстава для юридичної відповідальності тут присутня, оскільки, як передбачено Положенням про центри (постанова КМУ від 23 лютого 2022 року No 154), керівник центру перед компаніями та громадянами представляє інтереси Збройних Сил України (ЗСУ). Відтак, не виключено, що відсутність військового обліку на підприємстві може вважатись перешкоджанням законній діяльності ЗСУ. Цікаво, що за день до прийняття Закону у Верховній Раді України у першому читанні було прийнято законопроєкт 10379 про посилення відповідальності. Даний законопроєкт був зареєстрований ще 25 грудня 2023 року, в день, коли був зареєстрований перший законопроєкт в цій історії, 10378. В рамках прийнятого законопроєкту 10379 передбачається збільшення адміністративного штрафу під час дії особливого періоду: для громадян, починаючи з вилки 8 500 – 17 000 грн, закінчуючи вилкою 34 000 – 54 000 грн, для посадових осіб (в т.ч. бізнесу) пропонується вилка 153 000 – 204 000 грн. Проте, не до кінця зрозуміло, як нараховуватимуться такі штрафи: за кожне окреме порушення в частині військового обліку (таких обов’язків чимало), або загалом один штраф за усі порушення. У першому випадку для компаній сума може сягати мільйонів гривень. Крім того, досі лишається ймовірність, що після перегляду законопроєкту профільним комітетом Парламенту суми штрафів будуть переглянуті та зменшені. Примітка: * Під «особливим періодом» розуміється період, починаючи з 17.03.2014, після набрання чинності Указом Президента України «Про часткову мобілізації» No 303/2014 від 17 березня 2014 року, підписаний Виконуючим обов’язки Президента України, Головою Верховної Ради України, та допоки Президент України не прийме відповідне рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу. Обмеження у керуванні транспортними засобами. Такі обмеження стосуватимуться лише фізичних осіб, тобто, людей. Компаній це стосуватиметься лише за наявності у них власного автопарку, і то опосередковано. Власне інструмент реалізації цього обмеження передбачений Законом. Якщо ТЦК та СП не матимуть змоги викликати фізичну особу для оновлення даних, проходження ВЛК, вони можуть через суд домогтися обмеження особи у керуванні транспортним засобом. Для компаній з власним автопарком це може означати суттєві порушення логістичних ланцюжків і, відповідно, негативних наслідків для бізнесу. Що чекає громадян?. В тексті Закону закладений ефективніший порядок проведення мобілізаційних заходів та механізм законного впливу за ухиляння від виконання вимог центру. Уточнення даних та військовий облік. Всі військовозобов’язані особи, резервісти та призовники матимуть сім днів для того, щоб повідомляти центр, також і про зміну свого номеру телефону та адреси електронної пошти. Для всіх відповідних громадян надається 60-денний строк для уточнення своїх облікових даних в ТЦК та СП. Мається на увазі та ж електронна пошта, номери телефонів тощо. Початком 60- денного відліку буде 18 травня 2024 року. А у майбутньому це потрібно буде робити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. Внести свої актуальні дані можна буде в кабінеті призовника, резервіста чи військовозобов’язаного, який має бути створений Кабміном до 17 червня 2024 року. Наразі мова йде про добровільну реєстрацію громадян. Натомість, основним містком між громадянином і ТЦК та СП тут зможуть виступати центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Однак, станом на 23 квітня 2024 року, ЦНАП повідомляють про відсутність у їхньому розпорядженні інформаційних карток адміністративної послуги, а відтак вони поки що самі не розуміють як працюватиме оновлення даних. Зокрема, досі залишається незрозумілим: потрібно буде йти в ЦНАП по місцю реєстрації чи в будь-який; які документи потрібно буде надати: усі, які підтверджують відомості, визначені в статті 7 Закону про електронний реєстр (від 16 березня 2017 року No 1951-VIII? Їх там чимало; А якщо оновлення напряму через ТЦК та СП, то чи можна оновити дані через представника? Поки що ці питання залишаються без відповідей. Повістки. Очікується, що форма повістки буде відкоригована. Мається на увазі зміна форми, що потенційно дасть змогу ТЦК та СП видавати повістки без посилання на розпорядження керівника ТЦК та СП. Тобто тепер у представників центрів буде змога вручати повістки, виписані на місці. Більше того, відмова прийняти повістку громадянином стане порушенням закону. Направлення повісток електронним шляхом поки не передбачено як офіційний спосіб, проте дана норма ще може бути допрацьована. Тоді як підписувати повістки електронним цифровим підписом Закон передбачає.Громадяни, які зареєструють електронний кабінет, зможуть їх отримувати в ньому. Разом з цим, Законом передбачено, що для громадян, які звернуться до ТЦК та СП без повістки, маючи на меті стати до лав ЗСУ, буде надано 2 місяці для проходження ВЛК та вирішення особистих справ перед призовом. Це питання, яке турбувало людей, які хотіли б мобілізуватись, однак не розуміли, скільки часу матимуть для влаштування справ; а починавши влаштування справ, бажання мобілізовуватись вже зникло. «Розумна» норма – шлях до ефективної мобілізації. Процедура отримання повістки. Тепер громадяни будуть зобов’язані пред’являти документ, що засвідчує особу, не лише представникам поліції, але й ТЦК та СП. До того ж, тепер кожен громадянин зобов’язаний буде носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу вищезгаданих осіб. Для працівників Державної прикордонної служби України (ДПСУ) будуть надані аналогічні права. Якщо громадянин має відстрочку від мобілізації, за виключенням визначених КМУ випадків, але не має військово-облікового документу при собі, йому можуть відмовити у перетині державного кордону на виїзд. Починаючи з 17 липня 2024 року працівники ТЦК та СП й поліції матимуть право проводити перевірку документів, фіксуючи це на нагрудні камери, планшети, телефони тощо. Разом з тим, тепер і представники ТЦК та СП повинні будуть пред’являти свої документи на вимогу громадян. Відмова робити це буде надавати право громадянину відмови від отримання повістки. В Законі офіційно затверджений список причин, за якими громадянин може не з’явитися за повісткою. Не робити цього можна у випадку хвороби, перешкод стихійного характеру, воєнних дій на території проживання громадянина, смерть близького родича чи інших обставин, що перешкоджають отриманню повістки. Тобто, у громадян буде можливість довести форм-мажорні обставини, що перешкодили їм в отриманні повістки. У разі наявності однієї з наведених вище причин неявки до ТЦК та СП, громадянин буде зобов’язаний повідомити про форс-мажорні обставини протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ТЦК та СП, або в будь- який інший спосіб з подальшим прибуттям до ТЦК та СП у строк, що не перевищує семи календарних днів. Медкомісія. До 17 липня 2024 року (включно) КМУ спільно з правоохоронними органами зобов’язаний буде провести заходи з перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, які стосуються надання інвалідності чоловікам віком від 25 до 50 років. Це стосується громадян, яким була (або буде) вперше встановлена інвалідність ІІ та ІІІ груп (за певними виключеннями) у період після 24 лютого 2022 року і до 18 травня 2024 року. Призовні заходи. Що стосується безпосередньо призову, КМУ зобов’язаний розробити порядок проведення призовних дій під час мобілізації. Як зазначається, це може додати громадянам певних обов’язків. Зокрема, КМУ повинен буде розробити порядок, що передбачає взаємодію ТЦК та СП й поліції у процесі затримання осіб, що не прибувають за повісткою. Крім того, в порядку також має бути прописаний алгоритм надання відстрочок від призову на військову службу, організація медичного огляду та процедура оформлення на військову службу на час дії мобілізації. Призов жінок. Фактично в новому мобілізаційному Законі не міститься змін, які стосуються призову жінок на військову службу. Всі жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу добровільно. Є певні питання до юридичної техніки в частині змін до частин 11 і 12 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», однак це тема окремого коментаря. Відстрочка від мобілізації. Кабмін зобов’язаний розробити порядок надання відстрочок громадянам. Порядок може закріплювати перелік документів, які треба подавати громадянам, в т.ч. шляхом її оформлення через електронний реєстр. Новий Закон передбачає втрату права відстрочки для деяких груп населення. Тепер уникнути мобілізації не зможуть багатодітні чоловіки, що мають заборгованість за сплатою аліментів у розмірі більшому за тримісячний платіж. Крім того, право відстрочки буде втрачено громадянами, у яких дружина чи чоловік мають ІІІ групу інвалідності (за певними виключеннями), а також у кого батьки чоловіка чи дружини І чи ІІ групи інвалідності, мають доньку чи сина, які не є військовозобовязаними. Це ж стосується і студентів, які повторно навчаються на бакалавра чи магістра, або ж магістри, що повторно навчаються на бакалавраті за іншою спеціальністю. Такі студенти мають право довчитися навчальний рік, після чого можуть бути мобілізовані, за умови придатності до військової служби, та відсутності інших підстав для відстрочки. Не до кінця вирішеним залишається питання права на відстрочку осіб, які вивчились в аспірантурі, однак зрештою не захистили дисертаційні роботи, і тепер виявили бажання поновитись в аспірантурі для захисту свого дослідження. Проте, це теж тема для окремої публікації. Якщо громадянин перебуває за межами України. Громадяни, що пройшли спеціальну процедуру виїзду закордон на строк від трьох місяців, повинні будуть стати на військовий облік. Зробити це вони повинні будуть протягом наступних 30 днів з дня набрання чинності постанови КМУ, яка визначатиме порядок військового обліку для таких громадян. КМУ матиме час до 17 травня 2024 року для розроблення та затвердження такого порядку. Що стосується громадян України, які постійно проживають за кордоном, вони також мають стати на облік. Проте, КМУ досі не розробив алгоритм реалізації даного зобов’язання. Передбачено, що вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься лише за умови наявності дійсних військово-облікових документів. У випадку, якщо такі документи відсутні – консульські дії вчинятимуться за умови їх одночасного оновлення. Підготовка до таких дій вже ведеться, зокрема, чоловікам призовного віку за кордоном призупинили надання окремих консульських послуг. Однак, такі обмеження не повинні поширюватись на: оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном; в умовах воєнного стану оформлення за кордоном паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюватиметься за умови наявності військово-облікових документів. В Законі зазначається, що оновити дані громадяни можуть через офіційну електронну адресу або по офіційному номеру телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП. Проте, на сьогоднішній день не до кінця зрозуміло, які саме сайти є офіційними. Така сконсолідована інформація наразі відсутня. Впровадження базової військової підготовки. Тепер всі громадяни України, віком від 18 до 25 років повинні будуть пройти базову військову підготовку. Передбачається, що люди самі зможуть самі обирати, коли проходити підготовку. Відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства. В Законі закріплено механізм законного впливу на громадян, які неправомірно ігнорують виконання своїх обов’язків під час мобілізаційних заходів. Так, у випадку порушення громадянином зобов’язань щодо мобілізації, керівник ТЦК та СП може звернутися до національної поліції з проханням про затримання порушника та його доставлення до ТЦК та СП. Якщо громадянина неможливо затримати та доставити до ТЦК та СП, керівник центру протягом 5 днів може надіслати порушнику письмову вимогу про виконання зобов’язань. В Законі йдеться про направлення такої вимоги через пошту, проте не зазначено, чи будуть надсилатися такі повідомлення в електронному кабінеті. Якщо після надсилання громадянину такого повідомлення він не виконує добровільно обов’язку протягом 10 днів, керівник центру може звернутися до суду з проханням обмежити такого громадянина у керуванні транспортними засобами. Проте слід зазначити, що обмежити громадянина у керування авто можна лише у випадку неможливості адміністративного затримання та доставлення особи до ТЦК та СП поліцією. Також, Закон передбачає неможливість застосування обмежувальних дій, якщо транспортний засіб є основним джерелом засобів людини до існування. Проте досі не зрозуміло, що вважати таким основним джерелом. До прикладу, на практиці це обмеження може застосовуватися до працівників підприємств, які користуються транспортним засобом, але це не є критично необхідним для надання ними послуг чи здійснення робіт. Не мають права конфіскувати і тоді, коли людина використовує транспорт у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I-II групи або дитини з інвалідністю. Чого чекати?. Наразі Закон прийнято і нам лишається всього лише чекати набуття його чинності. Це станеться 18 травня 2024 року і стосується основних положень, за винятком окремих, стосовно військово- транспортного обов’язку, які «запрацюють» з 18 грудня 2024 року. Варто також зазначити, що для запуску в роботу всіх зазначених вище процедур Кабмін повинен до 17 липня 2024 року внести ряд змін в підзаконні акти. Тобто фактично ще не ясно, як будуть працювати всі норми Закону та чи будуть вони працювати взагалі.

Зміни в бізнесовому блоці

Очевидно, що мобілізаційний закон зачепить бізнес, основним активом якого є людський ресурс. В тексті закону прописані умови, що мають вплив на локальні підприємства, а з огляду на практику, зачепити може і іноземні компанії, в т. ч. ті, які мають в Україні постійні представництва. Зокрема, це стосується і залишення статусу критично важливого підприємства. Як і раніше, бізнесам можна буде отримати такий статус і, таким чином, мати можливість бронювати своїх співробітників. Плюс, з’явилось ще кілька суб’єктів, які зможуть розраховувати на спеціальний статус.

Процедура отримання статусу критично важливого підприємства прописана в Постанові КМУ від 27.01.2023 No 76. Проте, вже в найближчому майбутньому це може змінитися, адже в новоприйнятому Законі зазначено, що Кабмін, разом з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, повинен переглянути критерії присвоєння підприємствам статусу критично важливих.

Для підприємств, що офіційно мають статус критично важливих, новий закон передбачає надання бронювання від мобілізації не лише офіційно працевлаштованих співробітників, але і його бенефіціарних власників. У свою чергу, варто зазначити, що відстрочка надаватиметься працівникам підприємства лише у випадку їх перебування на спеціальному військовому обліку. Тут відразу слід зазначити, що жоден працівник не зможе самотужки перевестися із загального на спеціальний військовий облік. Для цього йому доведеться навідатися до ТЦК та СП для оновлення даних. Якщо цього зроблено не буде, не виключено, що працівник залишиться на загальному обліку і не зможе отримати відстрочки від мобілізації.

Також, для підприємств вводиться новий обов’язок. Тепер вони повинні будуть оформляти відстрочки працівникам по ТЦК та СП безпосередньо за місцезнаходженням компанії. В теорії, це має значно спростити та пришвидшити отримання ТЦК та СП інформації по заброньованих працівниках та не витрачати час на пусту роботу по направленню компаніям вимог про надання відомостей про працівників.

Співпраця з органами

Основним документом для бізнесу досі лишається Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року No 1487. Є шанс, що певні зміни матимуть місце згодом, проте наразі актуальною лишається випрацювана процедура.

Що стосується оповіщення працівників про виклик до ТЦК та СП на їх вимогу в Законі зазначена оновлена редакція частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Проте дана норма не була критично змінена, тому, як і раніше, на вимогу ТЦК та СП роботодавець зобов’язаний сповістити працівника про його виклик центром. Для цього керівнику достатньо видати відповідне розпорядження про ознайомлення працівника з розпорядженням центру, вручити повістку (якщо вона долучається) та увільнити працівника від роботи на період, необхідний йому, щоб добратись, пройти ВЛК (за необхідності) та оновити свої дані в ТЦК та СП.

При цьому, тепер передбачається, що роботодавець буде зобов’язаний здійснити «інформаційні та організаційно-технічні заходи» для забезпечення прибуття працівника до ТЦК та СП у визначені розпорядженням дату, місце та час. Але поки що невідомо, що розуміється під «інформаційними та організаційно-технічними заходами». Закон таких роз’яснень не містить.

Для надання ТЦК та СП звіту про виконання зазначених вище дій достатньо, як і раніше, відправити копію наказу/розпорядження про оповіщення працівника Укрпоштою на адресу центру. У випадку відрядження, відпустки чи тимчасової непрацездатності працівника, про це також слід повідомити центр. Після повернення працівника з відрядження, відпустки чи відновлення працездатності підприємство повинне ознайомити його з розпорядженням ТЦК та СП, після чого відзвітувати про свої дії до центру.

Очікується, що до 17 травня 2024 року включно КМУ повинен буде розробити та затвердити порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. В документі має бути описаний порядок оповіщення та прибуття громадян до ТЦК та СП.

Військовий облік постійних представництв

Також, на початку статті згадано про можливий вплив прийнятого закону на постійні представництва. Так-от, на практиці вже відомо про випадок, коли постійне представництво іноземної юридичної особи отримало від ТЦК та СП вимогу надати певні відомості в частині військового обліку, хоча затверджений порядок військового обліку не передбачає обов’язку таких представництв здійснювати персональний військовий облік.

Транспортні засоби, що перебувають на обліку в ТЦК та СП

Закон передбачає, що транспортні засоби, які перебувають на обліку в ТЦК та СП (умова 1) та призначені для доукомплектування Збройних Сил України (умова 2), не можуть виїжджати в інші області та за межі країни, їх не можна продавати, здавати в оренду чи передавати третім особам в якості предмета застави чи під гарантії банківським установам. Щодо оренди (лізингу) або надання як предмету застави чи гарантії діє виняток, якщо це було зроблено до 17 травня 2024 року.

Починаючи з 18 грудня 2024 року, МВС повинне буде звітувати перед ТЦК про транспортні засоби, що можуть бути вилучені на потреби ЗСУ. Проте лишається можливість, що до цього часу можуть бути внесені зміни до законодавства, які запустять можливість вилучати авто і раніше.

Обов’язки та відповідальність керівників підприємств

Тепер прийняття на роботу нового співробітника без постановки на персональний військовий облік, в т. ч. без наявності у нього військово-облікового документу, означає прямий ризик адміністративної відповідальності для керівника такого підприємства або особи, відповідальної в ньому за військовий облік. Так, частина 1 статті 42 була доповнена словосполученням «взяття на військовий облік», що в контексті цієї норми означає відповідальність керівників підприємств за постановку на обліку, для якої, очевидно, потрібний військово-обліковий документ. Приймати на роботу без такого документу не можна було і раніше, однак окрім відповідної норми в Кодексі законів про працю України, тепер краща «підв’язка» під це в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», надаючи ТЦК та СП якісніший правовий інструментарій для притягнення керівників або відповідальних за військовий облік осіб до відповідальності. Крім того, не можна виключати, що ця норма в новій редакції буде також слугувати правоохоронцям у випадку спроби притягнення зазначених суб’єктів підприємств до кримінальної відповідальності за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань» Кримінального кодексу Україну. Підстава для юридичної відповідальності тут присутня, оскільки, як передбачено Положенням про центри (постанова КМУ від 23 лютого 2022 року No 154), керівник центру перед компаніями та громадянами представляє інтереси Збройних Сил України (ЗСУ). Відтак, не виключено, що відсутність військового обліку на підприємстві може вважатись перешкоджанням законній діяльності ЗСУ.

Цікаво, що за день до прийняття Закону у Верховній Раді України у першому читанні було прийнято законопроєкт 10379 про посилення відповідальності. Даний законопроєкт був зареєстрований ще 25 грудня 2023 року, в день, коли був зареєстрований перший законопроєкт в цій історії, 10378. В рамках прийнятого законопроєкту 10379 передбачається збільшення адміністративного штрафу під час дії особливого періоду: для громадян, починаючи з вилки 8 500 – 17 000 грн, закінчуючи вилкою 34 000 – 54 000 грн, для посадових осіб (в т.ч. бізнесу) пропонується вилка 153 000 – 204 000 грн. Проте, не до кінця зрозуміло, як нараховуватимуться такі штрафи: за кожне окреме порушення в частині військового обліку (таких обов’язків чимало), або загалом один штраф за усі порушення. У першому випадку для компаній сума може сягати мільйонів гривень. Крім того, досі лишається ймовірність, що після перегляду законопроєкту профільним комітетом Парламенту суми штрафів будуть переглянуті та зменшені.

Примітка:

* Під «особливим періодом» розуміється період, починаючи з 17.03.2014, після набрання чинності Указом Президента України «Про часткову мобілізації» No 303/2014 від 17 березня 2014 року, підписаний Виконуючим обов’язки Президента України, Головою Верховної Ради України, та допоки Президент України не прийме відповідне рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу.

Обмеження у керуванні транспортними засобами

Такі обмеження стосуватимуться лише фізичних осіб, тобто, людей. Компаній це стосуватиметься лише за наявності у них власного автопарку, і то опосередковано. Власне інструмент реалізації цього обмеження передбачений Законом. Якщо ТЦК та СП не матимуть змоги викликати фізичну особу для оновлення даних, проходження ВЛК, вони можуть через суд домогтися обмеження особи у керуванні транспортним засобом.

Для компаній з власним автопарком це може означати суттєві порушення логістичних ланцюжків і, відповідно, негативних наслідків для бізнесу.

Що чекає громадян?

В тексті Закону закладений ефективніший порядок проведення мобілізаційних заходів та механізм законного впливу за ухиляння від виконання вимог центру.

Уточнення даних та військовий облік

Всі військовозобов’язані особи, резервісти та призовники матимуть сім днів для того, щоб повідомляти центр, також і про зміну свого номеру телефону та адреси електронної пошти.

Для всіх відповідних громадян надається 60-денний строк для уточнення своїх облікових даних в ТЦК та СП. Мається на увазі та ж електронна пошта, номери телефонів тощо. Початком 60- денного відліку буде 18 травня 2024 року. А у майбутньому це потрібно буде робити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.

Внести свої актуальні дані можна буде в кабінеті призовника, резервіста чи військовозобов’язаного, який має бути створений Кабміном до 17 червня 2024 року. Наразі мова йде про добровільну реєстрацію громадян.

Натомість, основним містком між громадянином і ТЦК та СП тут зможуть виступати центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Однак, станом на 23 квітня 2024 року, ЦНАП повідомляють про відсутність у їхньому розпорядженні інформаційних карток адміністративної послуги, а відтак вони поки що самі не розуміють як працюватиме оновлення даних. Зокрема, досі залишається незрозумілим:

потрібно буде йти в ЦНАП по місцю реєстрації чи в будь-який;
які документи потрібно буде надати: усі, які підтверджують відомості, визначені в статті 7 Закону про електронний реєстр (від 16 березня 2017 року No 1951-VIII? Їх там чимало;
А якщо оновлення напряму через ТЦК та СП, то чи можна оновити дані через представника? Поки що ці питання залишаються без відповідей.

Повістки

Очікується, що форма повістки буде відкоригована. Мається на увазі зміна форми, що потенційно дасть змогу ТЦК та СП видавати повістки без посилання на розпорядження керівника ТЦК та СП. Тобто тепер у представників центрів буде змога вручати повістки, виписані на місці. Більше того, відмова прийняти повістку громадянином стане порушенням закону. Направлення повісток електронним шляхом поки не передбачено як офіційний спосіб, проте дана норма ще може бути допрацьована. Тоді як підписувати повістки електронним цифровим підписом Закон передбачає.Громадяни, які зареєструють електронний кабінет, зможуть їх отримувати в ньому.

Разом з цим, Законом передбачено, що для громадян, які звернуться до ТЦК та СП без повістки, маючи на меті стати до лав ЗСУ, буде надано 2 місяці для проходження ВЛК та вирішення особистих справ перед призовом. Це питання, яке турбувало людей, які хотіли б мобілізуватись, однак не розуміли, скільки часу матимуть для влаштування справ; а починавши влаштування справ, бажання мобілізовуватись вже зникло. «Розумна» норма – шлях до ефективної мобілізації.

Процедура отримання повістки

Тепер громадяни будуть зобов’язані пред’являти документ, що засвідчує особу, не лише представникам поліції, але й ТЦК та СП. До того ж, тепер кожен громадянин зобов’язаний буде носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу вищезгаданих осіб.

Для працівників Державної прикордонної служби України (ДПСУ) будуть надані аналогічні права. Якщо громадянин має відстрочку від мобілізації, за виключенням визначених КМУ випадків, але не має військово-облікового документу при собі, йому можуть відмовити у перетині державного кордону на виїзд.

Починаючи з 17 липня 2024 року працівники ТЦК та СП й поліції матимуть право проводити перевірку документів, фіксуючи це на нагрудні камери, планшети, телефони тощо. Разом з тим, тепер і представники ТЦК та СП повинні будуть пред’являти свої документи на вимогу громадян. Відмова робити це буде надавати право громадянину відмови від отримання повістки.

В Законі офіційно затверджений список причин, за якими громадянин може не з’явитися за повісткою. Не робити цього можна у випадку хвороби, перешкод стихійного характеру, воєнних дій на території проживання громадянина, смерть близького родича чи інших обставин, що перешкоджають отриманню повістки. Тобто, у громадян буде можливість довести форм-мажорні обставини, що перешкодили їм в отриманні повістки. У разі наявності однієї з наведених вище причин неявки до ТЦК та СП, громадянин буде зобов’язаний повідомити про форс-мажорні обставини протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ТЦК та СП, або в будь- який інший спосіб з подальшим прибуттям до ТЦК та СП у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Медкомісія

До 17 липня 2024 року (включно) КМУ спільно з правоохоронними органами зобов’язаний буде провести заходи з перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, які стосуються надання інвалідності чоловікам віком від 25 до 50 років. Це стосується громадян, яким була (або буде) вперше встановлена інвалідність ІІ та ІІІ груп (за певними виключеннями) у період після 24 лютого 2022 року і до 18 травня 2024 року.

Призовні заходи

Що стосується безпосередньо призову, КМУ зобов’язаний розробити порядок проведення призовних дій під час мобілізації. Як зазначається, це може додати громадянам певних обов’язків.

Зокрема, КМУ повинен буде розробити порядок, що передбачає взаємодію ТЦК та СП й поліції у процесі затримання осіб, що не прибувають за повісткою.

Крім того, в порядку також має бути прописаний алгоритм надання відстрочок від призову на військову службу, організація медичного огляду та процедура оформлення на військову службу на час дії мобілізації.

Призов жінок

Фактично в новому мобілізаційному Законі не міститься змін, які стосуються призову жінок на військову службу. Всі жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу добровільно. Є певні питання до юридичної техніки в частині змін до частин 11 і 12 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», однак це тема окремого коментаря.

Відстрочка від мобілізації

Кабмін зобов’язаний розробити порядок надання відстрочок громадянам. Порядок може закріплювати перелік документів, які треба подавати громадянам, в т.ч. шляхом її оформлення через електронний реєстр.

Новий Закон передбачає втрату права відстрочки для деяких груп населення. Тепер уникнути мобілізації не зможуть багатодітні чоловіки, що мають заборгованість за сплатою аліментів у розмірі більшому за тримісячний платіж. Крім того, право відстрочки буде втрачено громадянами, у яких дружина чи чоловік мають ІІІ групу інвалідності (за певними виключеннями), а також у кого батьки чоловіка чи дружини І чи ІІ групи інвалідності, мають доньку чи сина, які не є військовозобов’язаними. Це ж стосується і студентів, які повторно навчаються на бакалавра чи магістра, або ж магістри, що повторно навчаються на бакалавраті за іншою спеціальністю. Такі студенти мають право довчитися навчальний рік, після чого можуть бути мобілізовані, за умови придатності до військової служби, та відсутності інших підстав для відстрочки.

Не до кінця вирішеним залишається питання права на відстрочку осіб, які вивчились в аспірантурі, однак зрештою не захистили дисертаційні роботи, і тепер виявили бажання поновитись в аспірантурі для захисту свого дослідження. Проте, це теж тема для окремої публікації.

Якщо громадянин перебуває за межами України

Громадяни, що пройшли спеціальну процедуру виїзду закордон на строк від трьох місяців, повинні будуть стати на військовий облік. Зробити це вони повинні будуть протягом наступних 30 днів з дня набрання чинності постанови КМУ, яка визначатиме порядок військового обліку для таких громадян. КМУ матиме час до 17 травня 2024 року для розроблення та затвердження такого порядку.

Що стосується громадян України, які постійно проживають за кордоном, вони також мають стати на облік. Проте, КМУ досі не розробив алгоритм реалізації даного зобов’язання.

Передбачено, що вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься лише за умови наявності дійсних військово-облікових документів. У випадку, якщо такі документи відсутні – консульські дії вчинятимуться за умови їх одночасного оновлення. Підготовка до таких дій вже ведеться, зокрема, чоловікам призовного віку за кордоном призупинили надання окремих консульських послуг.

Однак, такі обмеження не повинні поширюватись на:

оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;
вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;
в умовах воєнного стану оформлення за кордоном паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюватиметься за умови наявності військово-облікових документів.

В Законі зазначається, що оновити дані громадяни можуть через офіційну електронну адресу або по офіційному номеру телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП. Проте, на сьогоднішній день не до кінця зрозуміло, які саме сайти є офіційними. Така сконсолідована інформація наразі відсутня.

Впровадження базової військової підготовки

Тепер всі громадяни України, віком від 18 до 25 років повинні будуть пройти базову військову підготовку. Передбачається, що люди самі зможуть самі обирати, коли проходити підготовку.

Відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства

В Законі закріплено механізм законного впливу на громадян, які неправомірно ігнорують виконання своїх обов’язків під час мобілізаційних заходів. Так, у випадку порушення громадянином зобов’язань щодо мобілізації, керівник ТЦК та СП може звернутися до національної поліції з проханням про затримання порушника та його доставлення до ТЦК та СП.

Якщо громадянина неможливо затримати та доставити до ТЦК та СП, керівник центру протягом 5 днів може надіслати порушнику письмову вимогу про виконання зобов’язань. В Законі йдеться про направлення такої вимоги через пошту, проте не зазначено, чи будуть надсилатися такі повідомлення в електронному кабінеті.

Якщо після надсилання громадянину такого повідомлення він не виконує добровільно обов’язку протягом 10 днів, керівник центру може звернутися до суду з проханням обмежити такого громадянина у керуванні транспортними засобами. Проте слід зазначити, що обмежити громадянина у керування авто можна лише у випадку неможливості адміністративного затримання та доставлення особи до ТЦК та СП поліцією.

Також, Закон передбачає неможливість застосування обмежувальних дій, якщо транспортний засіб є основним джерелом засобів людини до існування. Проте досі не зрозуміло, що вважати таким основним джерелом. До прикладу, на практиці це обмеження може застосовуватися до працівників підприємств, які користуються транспортним засобом, але це не є критично необхідним для надання ними послуг чи здійснення робіт. Не мають права конфіскувати і тоді, коли людина використовує транспорт у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I-II групи або дитини з інвалідністю.

Чого чекати?

Наразі Закон прийнято і нам лишається всього лише чекати набуття його чинності. Це станеться 18 травня 2024 року і стосується основних положень, за винятком окремих, стосовно військово- транспортного обов’язку, які «запрацюють» з 18 грудня 2024 року.

Варто також зазначити, що для запуску в роботу всіх зазначених вище процедур Кабмін повинен до 17 липня 2024 року внести ряд змін в підзаконні акти. Тобто фактично ще не ясно, як будуть працювати всі норми Закону та чи будуть вони працювати взагалі.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: