Гарантія газопостачання важливіша за умовну економію

13/ 01/ 2022

Артем Ремпен. Операційний директор ГК «G.R. Agro» У поточному сезоні ми контрактуємо газ за щомісячним спотом. І хоча це дорожче (плюс 1-2 тис. гривень на тисячі кубометрів), однак постачання гарантоване. Натомість компанії-трейдери, що завчасно контрактували газ за нижчими цінами, потім просто не купували його на біржі й не мали лімітів, аби надати споживачам... Для нас гарантія газопостачання під час збиральної кампанії важливіша за умовну економію – бо ми не могли підвести наших клієнтів - агровиробників. Понад 450 із них, до слова, вже скористалися і нашою програмою безкоштовного зберігання зерна, що діє протягом поточного маркетингового сезону. Оплачуючи лише первинні послуги із приймання, очищення й сушіння зерна, фермери-учасники програми можуть продати сільгосппродукцію будь-кому з гравців ринку, акредитованих на елеваторах G.R. Agro. З моменту оформлення продажу витрати за зберігання нараховуватимуть цим компаніям, що і забезпечує збалансованість процесу. В цьому сезоні на елеватори G.R. Agro надходила кукурудза з середньою вологістю близько 20-22%, соняшник – 12-14%, а на зняття тонно відсотка, як відомо, в середньому йде близько 2,5-3,0 кубометри газу. Тож довелося підвищувати тарифи на сушіння у два етапи, причому, вдруге – вже просто до рівня собівартості. На цей час немає технічної можливості знайти швидкий та ефективний спосіб оптимізації енерговитрат обладнання, що працює на природному газі. Переведення сушарок на альтернативу – процес довготривалий. Щоправда, наші системи опалення вже працюють на альтернативних джерелах і це себе виправдало. Нині надалі працюємо в цьому напрямі. Аби елеватори не працювали собі в збиток й забезпечували хоча б мінімальну прибутковість, занинішніх тарифів максимальний рівень ціни тисячі кубометрів газу не мав би перевищувати 28 тис. гривень. Втім, важливіше інше питання – яким повинен бути тариф на сушіння за вдвічі (а то й утричі) вищої ціни блакитного палива? Елеватори, як початкова ланка продовольчої безпеки у світі, звісно, не зупинятимуть свою роботу й у разі ще більшого зростання вартості енергоносіїв. Та до якого рівня зростатиме вартість послуг зі зберігання й доробки зерна? Як це вплине на ціну агропродовольчої сировини, а відповідно, й на ціну харчових продуктів? Питань наразі більше, ніж відповідей… За нашими оцінками, в найближчій перспективі маржинальність агровиробництва знижуватиметься. Проте, не настільки суттєво, як прогнозували раніше. Її збалансовуватиме ціла низка зовнішніх чинників. Зважаючи на енергетичну кризу та подорожчання всіх складових ланцюга «з поля – в порт», ціни на зерно й продовольство й надалі будуть високими. І треба не забувати, що вартість електричної енергії для промислових споживачів за рік зросла майже у 2 рази.

Артем Ремпен

Операційний директор ГК «G.R. Agro»

У поточному сезоні ми контрактуємо газ за щомісячним спотом. І хоча це дорожче (плюс 1-2 тис. гривень на тисячі кубометрів), однак постачання гарантоване. Натомість компанії-трейдери, що завчасно контрактували газ за нижчими цінами, потім просто не купували його на біржі й не мали лімітів, аби надати споживачам…

Для нас гарантія газопостачання під час збиральної кампанії важливіша за умовну економію – бо ми не могли підвести наших клієнтів – агровиробників. Понад 450 із них, до слова, вже скористалися і нашою програмою безкоштовного зберігання зерна, що діє протягом поточного маркетингового сезону. Оплачуючи лише первинні послуги із приймання, очищення й сушіння зерна, фермери-учасники програми можуть продати сільгосппродукцію будь-кому з гравців ринку, акредитованих на елеваторах G.R. Agro. З моменту оформлення продажу витрати за зберігання нараховуватимуть цим компаніям, що і забезпечує збалансованість процесу.

В цьому сезоні на елеватори G.R. Agro надходила кукурудза з середньою вологістю близько 20-22%, соняшник – 12-14%, а на зняття тонно відсотка, як відомо, в середньому йде близько 2,5-3,0 кубометри газу. Тож довелося підвищувати тарифи на сушіння у два етапи, причому, вдруге – вже просто до рівня собівартості.

На цей час немає технічної можливості знайти швидкий та ефективний спосіб оптимізації енерговитрат обладнання, що працює на природному газі. Переведення сушарок на альтернативу – процес довготривалий. Щоправда, наші системи опалення вже працюють на альтернативних джерелах і це себе виправдало. Нині надалі працюємо в цьому напрямі.

Аби елеватори не працювали собі в збиток й забезпечували хоча б мінімальну прибутковість, занинішніх тарифів максимальний рівень ціни тисячі кубометрів газу не мав би перевищувати 28 тис. гривень. Втім, важливіше інше питання – яким повинен бути тариф на сушіння за вдвічі (а то й утричі) вищої ціни блакитного палива?

Елеватори, як початкова ланка продовольчої безпеки у світі, звісно, не зупинятимуть свою роботу й у разі ще більшого зростання вартості енергоносіїв. Та до якого рівня зростатиме вартість послуг зі зберігання й доробки зерна? Як це вплине на ціну агропродовольчої сировини, а відповідно, й на ціну харчових продуктів? Питань наразі більше, ніж відповідей…

За нашими оцінками, в найближчій перспективі маржинальність агровиробництва знижуватиметься. Проте, не настільки суттєво, як прогнозували раніше. Її збалансовуватиме ціла низка зовнішніх чинників. Зважаючи на енергетичну кризу та подорожчання всіх складових ланцюга «з поля – в порт», ціни на зерно й продовольство й надалі будуть високими. І треба не забувати, що вартість електричної енергії для промислових споживачів за рік зросла майже у 2 рази.