Кліматична політика ЄС – це не лише нові правила, це – нові можливості для співпраці

30/ 11/ 2022

Європейська Бізнес Асоціація будує новий системний майданчик для координації планів українського бізнесу та європейської спільноти в питаннях зеленої трансформації економіки. За участі європейських депутатів, експертів топ-рівня та лідерів українського бізнесу відбувся круглий стіл експертів щодо зеленого відновлення України. Рушієм української відбудови має стати економіка, яка базується на принципах Європейського зеленого курсу. Наскільки до цього готові в Україні, якою буде підтримка Європи та в чому користь ЄЗК для обох сторін – про це представники бізнесу, євродепутати та міжнародні експерти говорили 25 листопада під час заходу Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації «Зелене відновлення України та його роль у декарбонізації ЄС». Україна продовжує підтримувати зелений курс Європейським зеленим курсом передбачається комплекс заходів для того, щоб Європа до 2050 року стала першою територією з вуглецевою нейтральністю. Цю амбітну мету ЄС поділяє і Україна, але кроки до цього робляться повільно. Так, за даними урядового моніторингового проєкту Пульс Угоди, за 6 років Україна виконала лише 47% вимог Угоди про асоціацію з ЄС у сфері охорони довкілля, тобто менше половини взятих на себе зобовязань. Водночас повномасштабна війна не відвернула Україну від зеленого переходу. Насамперед український бізнес готовий долучатися до реалізації стратегії зменшення рівня викидів, але для цього мають бути створені відповідні умови як українською, так і європейською владою. Так, однією з найбільших перешкод для цього є зарегульованість екологічної сфери в Україні. Тож в третій редакції Білої Книги з реформування екологічної політики «Дерегуляція екологічного законодавства під час війни та реформи задля євроінтеграції» експерти Асоціації, окрім ключових євроінтеграційних реформ, зробили акцент на заходах дерегуляції для пришвидшення зеленого відновлення в Україні. Зокрема, мова йде про перегляд процедури ОВД, мораторій на підвищення екологічних нормативів, мораторій на підвищення ставок екологічного податку, спрощення звітності, реформування галузі надрокористування. Декарбонізація як напрямок для співпраці Як зауважила Хільдегард Бентеле, депутатка Європейського парламенту, ідея зеленого курсу полягає не в тому, щоб заважати роботі бізнесу, а пропонувати нові можливості. Через війну багато індустрій в Україні доведеться відновлювати з нуля, тож варто це зробити з урахуванням екологічних стандартів. В Європарламенті розуміють, що одномоментно виконати всі нормативи неможливо, тому будуть впроваджені поступові рішення, адже стратегічна довгострокова мета – декарбонізувати економіку, а не деіндустріалізувати її. Важливим є розвиток європейської системи торгівлі викидами (СТВ ЄС), яка базується на ринковому підході. Так, ЄС не планує підвищувати ціни на вуглецеві сертифікати ще 1-2 роки та готовий дати фінансові стимули тим країнам, які першими приєднаються до СТВ ЄС. Тож Європейський Союз все ще планує зробити ринок торгівлі вуглецевими квотами глобальним й сподівається на співпрацю з США та Китаєм у цьому контексті. Надійним партнером ЄС в сфері досягнення кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки може стати Україна, яка ідеально підходить для досягнення цілей RePower EU. Перспективними напрямками співпраці, на думку Райнера Дженсона, президента Асоціації європейських дослідницьких центрів ВДЕ (EUREC), є розвиток як ВДЕ, так і нових напрямків альтернативних джерел енергії, таких як біоенергетика та зелений водень. Завдяки своїм аграрним потужностям Україна має потенціал для виробництва біометану, який може стати заміною природного газу. Ключ до вирішення енергетичних проблем ЄС За оцінками Рувена Штуббе, консультанта з енергетики та клімату в Berlin Economics, наразі економіка ЄС стикається з чотирма викликами в контексті енергетики та декарбонізації. Передусім це газове питання, бо наступної зими 2023-2024 років Європа може не накопичити достатньо газу для своїх потреб, незважаючи на те, що вже запущено в роботу нові СПГ-термінали. Водночас Україна має найбільше підземне сховище газу в Європі, тому співпраця між ЄС та Україною буде мати ключове значення для наповнення газових резервів ЄС та підвищення безпеки поставок для обох сторін. Крім того, мають бути розроблені механізми пом’якшення цінового навантаження як для компаній, так і для домогосподарств. Дуже важко знизити ціни на енергоресурси, намагаючись зберегти стимули до економії газу та електроенергії. Мікрофінансова довгострокова підтримка з боку міжнародних партнерів відіграватиме вирішальну роль для України в цьому питанні. Окрім того, в ЄС переймаються необхідністю прискорення розвитку ВДЕ та планують спростити процедуру ліцензування та отримання дозволів, а також віднести такі проєкти до категорії вищого суспільного інтересу. Перебудова ланцюгів поставок – ще один виклик для ЄС, зокрема у частині пошуку надійних постачальників корисних копалин. Для деяких галузей промисловості, таких як виробництво акумуляторів, прогнозується дефіцит сировини протягом наступних 2-3 років. Тож члени ЄС та країни, що вступають до ЄС, такі як Україна, а також країни-сусіди ЄС, повинні шукати шляхи розвитку додаткових проєктів з видобутку корисних копалин з найменшим можливим впливом на навколишнє середовище. В Україні є потужні індустріальні компанії, які ще до 2022 зробили певні кроки для адаптації до зеленого курсу. В майбутньому український бізнес продовжить виконання екологічних вимог ЄС, але в умовах повномасштабної війни це надзвичайно складно. Тож бізнес сподівається на відкритий діалог з інституціями ЄС, щоб обговорити можливості для підтримки стратегій декарбонізації для відповідальних компаній. Європейська Бізнес Асоціація щиро дякує всім учасникам заходу за експертну дискусію! Ми будемо далі співпрацювати, щоб Україна була повністю інтегрована в європейський економічний простір і стала надійним партнером ЄС як в торгівлі, так і в питаннях кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки.

Рушієм української відбудови має стати економіка, яка базується на принципах Європейського зеленого курсу. Наскільки до цього готові в Україні, якою буде підтримка Європи та в чому користь ЄЗК для обох сторін – про це представники бізнесу, євродепутати та міжнародні експерти говорили 25 листопада під час заходу Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації «Зелене відновлення України та його роль у декарбонізації ЄС».

Україна продовжує підтримувати зелений курс

Європейським зеленим курсом передбачається комплекс заходів для того, щоб Європа до 2050 року стала першою територією з вуглецевою нейтральністю. Цю амбітну мету ЄС поділяє і Україна, але кроки до цього робляться повільно. Так, за даними урядового моніторингового проєкту “Пульс Угоди”, за 6 років Україна виконала лише 47% вимог Угоди про асоціацію з ЄС у сфері охорони довкілля, тобто менше половини взятих на себе зобов’язань.

Водночас повномасштабна війна не відвернула Україну від зеленого переходу. Насамперед український бізнес готовий долучатися до реалізації стратегії зменшення рівня викидів, але для цього мають бути створені відповідні умови як українською, так і європейською владою. Так, однією з найбільших перешкод для цього є зарегульованість екологічної сфери в Україні. Тож в третій редакції Білої Книги з реформування екологічної політики «Дерегуляція екологічного законодавства під час війни та реформи задля євроінтеграції» експерти Асоціації, окрім ключових євроінтеграційних реформ, зробили акцент на заходах дерегуляції для пришвидшення зеленого відновлення в Україні. Зокрема, мова йде про перегляд процедури ОВД, мораторій на підвищення екологічних нормативів, мораторій на підвищення ставок екологічного податку, спрощення звітності, реформування галузі надрокористування.

Декарбонізація як напрямок для співпраці

Як зауважила Хільдегард Бентеле, депутатка Європейського парламенту, ідея зеленого курсу полягає не в тому, щоб заважати роботі бізнесу, а пропонувати нові можливості. Через війну багато індустрій в Україні доведеться відновлювати з нуля, тож варто це зробити з урахуванням екологічних стандартів. В Європарламенті розуміють, що одномоментно виконати всі нормативи неможливо, тому будуть впроваджені поступові рішення, адже стратегічна довгострокова мета – декарбонізувати економіку, а не деіндустріалізувати її. Важливим є розвиток європейської системи торгівлі викидами (СТВ ЄС), яка базується на ринковому підході. Так, ЄС не планує підвищувати ціни на вуглецеві сертифікати ще 1-2 роки та готовий дати фінансові стимули тим країнам, які першими приєднаються до СТВ ЄС. Тож Європейський Союз все ще планує зробити ринок торгівлі вуглецевими квотами глобальним й сподівається на співпрацю з США та Китаєм у цьому контексті.

Надійним партнером ЄС в сфері досягнення кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки може стати Україна, яка ідеально підходить для досягнення цілей RePower EU. Перспективними напрямками співпраці, на думку Райнера Дженсона, президента Асоціації європейських дослідницьких центрів ВДЕ (EUREC), є розвиток як ВДЕ, так і нових напрямків альтернативних джерел енергії, таких як біоенергетика та зелений водень. Завдяки своїм аграрним потужностям Україна має потенціал для виробництва біометану, який може стати заміною природного газу.

Ключ до вирішення енергетичних проблем ЄС

За оцінками Рувена Штуббе, консультанта з енергетики та клімату в Berlin Economics, наразі економіка ЄС стикається з чотирма викликами в контексті енергетики та декарбонізації. Передусім це газове питання, бо наступної зими 2023-2024 років Європа може не накопичити достатньо газу для своїх потреб, незважаючи на те, що вже запущено в роботу нові СПГ-термінали. Водночас Україна має найбільше підземне сховище газу в Європі, тому співпраця між ЄС та Україною буде мати ключове значення для наповнення газових резервів ЄС та підвищення безпеки поставок для обох сторін.

Крім того, мають бути розроблені механізми пом’якшення цінового навантаження як для компаній, так і для домогосподарств. Дуже важко знизити ціни на енергоресурси, намагаючись зберегти стимули до економії газу та електроенергії. Мікрофінансова довгострокова підтримка з боку міжнародних партнерів відіграватиме вирішальну роль для України в цьому питанні.

Окрім того, в ЄС переймаються необхідністю прискорення розвитку ВДЕ та планують спростити процедуру ліцензування та отримання дозволів, а також віднести такі проєкти до категорії вищого суспільного інтересу.

Перебудова ланцюгів поставок – ще один виклик для ЄС, зокрема у частині пошуку надійних постачальників корисних копалин. Для деяких галузей промисловості, таких як виробництво акумуляторів, прогнозується дефіцит сировини протягом наступних 2-3 років. Тож члени ЄС та країни, що вступають до ЄС, такі як Україна, а також країни-сусіди ЄС, повинні шукати шляхи розвитку додаткових проєктів з видобутку корисних копалин з найменшим можливим впливом на навколишнє середовище.

В Україні є потужні індустріальні компанії, які ще до 2022 зробили певні кроки для адаптації до зеленого курсу. В майбутньому український бізнес продовжить виконання екологічних вимог ЄС, але в умовах повномасштабної війни це надзвичайно складно. Тож бізнес сподівається на відкритий діалог з інституціями ЄС, щоб обговорити можливості для підтримки стратегій декарбонізації для відповідальних компаній.

Європейська Бізнес Асоціація щиро дякує всім учасникам заходу за експертну дискусію! Ми будемо далі співпрацювати, щоб Україна була повністю інтегрована в європейський економічний простір і стала надійним партнером ЄС як в торгівлі, так і в питаннях кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки.