Інфраструктурна галузь: яким був 2023 рік та чого чекати далі
17 листопада відбувся щорічний галузевий захід Інфраструктурний день, який Європейська Бізнес Асоціація проводить вже восьмий рік поспіль. До участі в ньому долучились представники транспортного бізнесу, Уряду та Парламенту, профільних державних органів та учасників ринку. Яким був 2023 рік для транспортної галузі та як розвиватиметься українська інфраструктура, які проєкти і ініціативи заплановані на найближчий час, що буде з відновленням та інвестиціями в галузі – наводимо основні тези виступів учасників зустрічі.
Юрій Васьков, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, підкреслив, що Уряд та бізнес мають спільне бачення щодо подолання викликів, пов’язаних з війною. Протягом наступних місяців Міністерство інфраструктури планує впровадити низку ініціатив для покращення стану інфраструктурної галузі та, як його відображення, позицію України в рейтингу «Індекс ефективності логістики». В пріоритеті також розвиток альтернативних маршрутів та інфраструктури, до чого Міністерство докладає значних зусиль.
У 2023 році обсяг завдань Міністерства значно розширився, зокрема в напрямку енергозахисту, житлово-комунального господарства та різних секторів інфраструктури. Пан Васьков підтвердив проблему нестачі кадрів, пояснивши її пріоритетністю забезпечення Збройних Сил та необхідністю функціонування підприємств для відновлення економіки.
Заступник Міністра також торкнувся кризи, пов’язаної з блокуванням пунктів пропуску на кордоні з Польщею, підкресливши, що це не двостороннє питання, а й питання Європейської Комісії. Він висловив занепокоєння щодо словацького кордону, наголосивши на постійних зусиллях влади, спрямованих на зменшення напруженості. Щодо захисту портової інфраструктури, пан Васьков підкреслив наявний досвід співпраці з приватним сектором. Також він повідомив про прискорення роботи над законопроєктом про залізничний транспорт, адже він є в переліку пріоритетних законодавчих ініціатив у 2024 році.
За словами Юлії Клименко, Першої заступниці голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, інфраструктура – одна з найбільш постраждалих від воєнних дій галузей. У наступні роки розраховувати на державні кошти для розвитку інфраструктурних проєктів не доводиться, зважаючи на пріоритетність витрат на безпеку та оборону країни. А отже, у 2024 та 2025 роках інфраструктура фінансуватиметься за рахунок кредитів, гарантій та приватних інвестицій. Відповідно, кожен долар має бути використаний максимально ефективно.
Завдання профільного парламентського комітету – прийняти необхідні євроінтеграційні законопроєкти протягом наступних двох років. У цьому контексті дуже важливе залучення бізнесу до розробки та адаптації усіх секторальних документів та до формування сильної переговорної позиції. Повномасштабна війна змусила переглянути багато підходів та реформ під кутом національної безпеки. З огляду на це, частина прийнятих рішень може вступити в силу вже після завершення воєнних дій.
Вячеслав Єрьомін, Член правління АТ «Укрзалізниця», розповів про плани Укрзалізниці на 2024 рік, в контексті співпраці з європейськими та американськими партнерами та фінансовими структурами, зокрема в напрямку розвитку портів та західних переходів. У планах нові інфраструктурні проєкти на кордонах з Польщею, Словаччиною, Румунією, інтенсивний розвиток контейнерного напрямку. Фінансовий план Укрзалізниці на 2024 рік не передбачає підвищення тарифів, однак в планах їх уніфікація, як перший крок для приближення до європейської моделі.
Про роботу портів Дунайського регіону та їх роль як основної транспортної артерії для критичного імпорту та експорту після обмеження роботи чорноморських портів, розповів Юрій Литвин, Голова ДП «Адміністрація морських портів України». Було докладено максимум зусиль для того, щоб Дунайські порти запрацювали на повну потужність. Зокрема вперше було здійснено днопоглиблення, збільшена чисельність лоцманського складу та відкрито 20 нових точок перевалки вантажів. Це допомогло досягти рекордних показників роботи Дунайських портів, зокрема більше ніж на 600% зріс вантажообіг. Серед вантажів переважають зерно, руда, олія, нафтопродукти.
З 10 серпня 2023 року працює український зерновий коридор, безпеку якого контролюють ЗСУ. За цей час до портів Великої Одеси зайшло 148 суден, 115 суден вийшло. Вантажообіг цим коридором досягнув 4,4 млн тонн. В планах АМПУ на наступний рік – відновлення інфраструктури, ремонтні роботи, днопоглиблення, технічне забезпечення лоцманів та систем моніторингу суден, диджиталізація, поглиблення міжнародного співробітництва.
Дмитро Москаленко, Генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», поділився досвідом боротьби з корупцією та модернізації держпідприємства в часи війни, а Тарас Бойчук, голова проєктного офісу «SPILNO», розповів про хід реформи державно-приватного партнерства в Україні.
Олена Волошина, голова представництва Міжнародної фінансової корпорації IFC в Україні, ознайомила учасників з дослідженням IFC та Світового банку щодо залучення приватного сектору до сталого та зеленого відновлення України. У звіті розглядаються такі ключові теми, як транспорт і логістика, а також прогнозується, що приватний сектор може профінансувати близько 130 мільярдів доларів інвестицій в українську економіку за умов реалізації ключових реформ та інтеграції з ЄС. Однак без реформ здатність приватного сектору робити внесок у розвиток інфраструктури є обмеженою. Пані Волошина підкреслила важливість впровадження реформ та використання механізмів державно-приватного партнерства для залучення приватних інвестицій та прискорення технологічних ініціатив. Вона також згадала конкретні проєкти, включаючи концесії портів та співпрацю з Дунайським пароплавством, висловивши прихильність IFC до співпраці з Урядом та вдосконалення законодавства для державно-приватного партнерства в Україні.
Анна Юрченко, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, розповіла детальніше про Ukraine Facility – програму, яка розробляється українським урядом та Європейською комісією, в якій викладено план інвестицій та реформування транспортної галузі в Україні. План спрямований на залучення донорського та державного фінансування для реконструкції інфраструктури та сприяння приватним інвестиціям. Пані Юрченко підкреслила важливість збільшення експортного потенціалу України через транспортну інфраструктуру, оскільки це позитивно впливає на економіку. Йдеться про поточні проєкти, спрямовані на розвиток пунктів пропуску, Дунайського кластеру та залізничної інфраструктури за участю міжнародних організацій та уряду США. Заступниця Міністра також нагадала про створення Центру посилення спроможностей з відбудови та модернізації України, який має на меті підвищити ефективність реалізації проєктів шляхом задоволення потреб у кваліфікованому людському капіталі. Загалом, спікерка підкреслила важливість транспортного сектору в економічному розвитку України та зусилля, що докладаються для залучення інвестицій і покращення інфраструктури.
Андрій Підгайний, партнер Arzinger, детальніше розповів про зміни до закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні». Насамперед, законодавець зменшив з 20 до 12 млн. євро нижній поріг вартості проектів із значними інвестиціями, що значно розширює можливості застосування закону. На додаток до чотирьох існуючих, з’явилося три додаткові форми підтримки: будівництво або компенсація за рахунок бюджету суміжної інженерно-транспортної інфраструктури, а також звільнення від відшкодування витрат лісогосподарського виробництва. Крім того, на відміну від попередньої процедури, в якій реалізація проекту розпочиналася тільки після укладення спеціального інвестиційного договору, дозволено здійснювати інвестування не пізніше ніж за 18 місяців до подачі заявки на отримання державної підтримки. Такий підхід дозволяє інвесторам одночасно інвестувати і узгоджувати з державою форми і умови надання підтримки, що скорочує строк реалізації проекту до 1 року. Андрій також анонсував проведення вебінару для потенційних інвесторів, зацікавлених в отриманні державної підтримки.
Тимур Енхбаяр, старший юрист Sayenko Kharenko, наголосив на важливості впровадження міжнародних стандартів в сфері будівництва доріг, особливо в контексті форм контрактів FIDIC. Він зазначив, що ці стандарти особливо актуальні для іноземних інвесторів та донорів, оскільки вони допомагають формувати сприятливе середовище для великих інвестицій. Він також відзначив позитивні зміни у законодавстві, зокрема, в частині можливості застосування контрактів FIDIC та впровадження професії інженерів-консультантів. Пан Енхбаяр вважає, що незважаючи на суттєвий прогрес, ще залишаються невирішеними деякі важливі питання. Зокрема, права інтелектуальної власності організації FIDIC на загальні умови контрактів, ускладнюють їх публікацію під час публічних закупівель. Він закликав до продовження позитивних змін і впровадження найкращих світових практик щоб підвищити якість і безпеку дорожніх робіт у країні.
Повну трансляцію заходу можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/bWaUld68b5o
Ми щиро вдячні усім спікерам та учасникам заходу за предметні дискусії, обмін ідеями та планами, а також готовність співпрацювати задля покращення регуляторного та інвестиційного середовища в транспортній та інфраструктурній галузях! Вдячні нашим партнерам з Arzinger та Sayenko Kharenko за потужну підтримку!
