Жінки в корпоративному управлінні: виклики та перспективи

Listen to online Stop   Надія Омельченко. Віцепрезидентка «ІТ-Інтегратор», засновниця БФ «Фонд освітніх ініціатив» Останні декілька років ми так багато говоримо про гендерну рівність, що, здається, ця тема вже не мала би бути такою актуальною. Але насправді питання прав жінок та жіночого лідерства все ще потребують детального висвітлення та активної роботи. Це доводять дослідження від Gradus, які вийшли у липні цього року.  Одне з них присвячено гендерній рівності, інше – корпоративному управлінню. Перше показало, що рівно половина респонденток вважає себе готовими до відповідальності та змінотворчості, 46% жінок активно прагнуть до кар’єрного зростання, лідерських ролей в управлінні проєктами та організаціями і до збільшення рівня власного впливу та відповідальності. Окрім війни та економічної нестабільності, цьому перешкоджають гендерні стереотипи та упередження. Більше половини (60%) опитаних українок стикалися з ситуаціями неналежного ставлення на роботі, серед яких найчастіше згадують знецінення думки жінки та її внеску в спільну справу, приписування собі в заслуги ідей або діяльності жінки. Проте, лише 25% респонденток повідомляли керівництву про такі випадки: через невпевненість в тому, що скаргу сприймуть серйозно, побоювання, що це тільки погіршить поведінку, стурбованість, що скарга негативно вплине на кар’єру. В другому дослідженні цікавою видалась цифра, як вказує на кількість жінок у наглядових радах українських компаній – і це лише 30%. Роль жінки в розвитку корпоративного бізнесу і професійних спільнот досі є недооціненою. Хоча буквально у квітні 2024 року видання Financial Times випустило матеріал, в якому йдеться, що жінки контролюють дедалі більшу частину світового багатства. Згідно з дослідженням Boston Consulting Group, близько третини світового приватного капіталу зараз належить жінкам. А у Великій Британії, за прогнозами Центру економічних та бізнес-досліджень, до 2025 року 60% багатства країни перебуватиме в руках жінок. Частка надзаможних жінок також зростає в усьому світі – до 10,9% у 2022 році порівняно з 6,5% у 2016 році, згідно з останнім дослідженням групи даних Statista (лютийʼ24). Однією з ключових відмінностей у підході жінок до планування багатства порівняно з чоловіками є те, що вони часто віддають перевагу комплексному підходу, який враховує їхні ширші життєві цілі, цінності та пріоритети, а не зосереджуються виключно на прибутковості інвестицій. Жінки приймають більш виважені рішення, покладаються на довгострокову перспективу як інвестори і дотримуються своєї інвестиційної стратегії та є менш емоційними за чоловіків. Гендерні стереотипи досі призводять до того, що жінок не завжди сприймають всерйоз для прийняття рішень у бізнесі. Хоча брак жінок у наглядових радах може призводити до таких негативних наслідків, як-то: Відсутність гнучкості та різноманітності думок, адже жінки схильні до більш дипломатичної поведінки та пошуку компромісів. Це призводить до кращого прийняття рішень, оскільки враховуються різні перспективи і підходи до вирішення проблем. Зниження фінансових показників та конкурентоспроможності. Дослідження показують, що компанії з вищим рівнем гендерної різноманітності в керівництві мають кращі фінансові результати. Погіршення репутації та зниження привабливості для талантів. Негативна репутація може вплинути на стосунки з партнерами, інвесторами та клієнтами. А ще компанії, які не приділяють увагу гендерній рівності, можуть втратити талановитих працівників, особливо серед молодих поколінь, які цінують різноманітність і інклюзію. Зниження інноваційного потенціалу. Гендерно збалансовані команди більш творчі та інноваційні, оскільки різні погляди та досвід сприяють генерації нових ідей. Недостатня кількість жінок у борді може обмежити здатність компанії адаптуватися до змін на ринку та впроваджувати нові підходи. Проблеми з людським капіталом та гендерною політикою в компаніях. Жінки в наглядових радах можуть сприяти збереженню людського капіталу, підвищувати продуктивність праці. Часто саме жінки впроваджують політики, що підтримують лідерство, наставництво, гнучкий робочий графік тощо. Недооцінка розвитку корпоративної культури та соціальної відповідальності. Саме жінки часто зосереджуються на екологічних та соціальних аспектах бізнесу, що сприяє сталому розвитку компаній. Також вони приділяють більше уваги формуванню інклюзивної та етичної корпоративної культури, що підвищує залученість і задоволеність працівників. Але хороша новина в тому, що жіноче лідерство в корпоративному управлінні в Україні має значний потенціал для розвитку та впливу на бізнес-середовище. Забезпечення гендерного балансу у радах директорів не лише сприятиме соціальній справедливості, але й матиме значний позитивний вплив на діяльність компаній. Подолання існуючих барєрів та створення сприятливих умов для просування жінок на керівні посади та в борди компаній є важливим кроком до підвищення ефективності та конкурентоспроможності українських компаній на глобальному ринку. Тим паче жінки-лідерки вже сьогодні відіграють важливу роль у формуванні стійких, інноваційних та інклюзивних компаній. Судячи з досліджень, все більше українок прагнуть до лідерства та карʼєрного зростання. Звісно, цьому сприяють і зовнішні фактори, повʼязані з повномасштабною війною. На жінок покладається все більше відповідальності в різних сферах життя та бізнесу. А звідси випливають питання компетенцій і повноважень. На щастя, зараз в Україні зростає і кількість професійних спільнот та мереж, які об’єднують жінок-лідерок. Вони стають майданчиком для обміну досвідом, підтримки та розвитку кар’єри, сприяють підвищенню видимості жінок у бізнесі та їхньому впливу на корпоративну культуру. Тож одна з важливих порад для жінок – бути активними, шукати менторок та спільноти, в яких можна проявити себе, набути нових знань та навичок. А також не зупинятися в навчанні, тим паче зараз в Україні великих обертів набирають освітні проєкти саме для жінок-лідерок (як-тоWomen Leadership Program у Бізнес-школі МІМ та багато інших). Ще одна галузь, розвиток якої стимулює повномасштабне вторгнення, – мілітарі-тек, і вона, скоріш за все, теж буде урівноважена жінками на керівних посадах. Адже станом на зараз і Defence Tech кластера Brave1, і Агенцію оборонних закупівель очолюють саме жінки. Звісно, нам потрібно ще багато працювати над тим, щоб жіноче лідерство стало невідємною складовою сучасного корпоративного управління, сприяючи прогресу та інноваціям у бізнесі. Але головне – не зупинятися і продовжувати створювати умови, в яких жінки будуть почувати себе більш органічно і впевнено в будь-яких сферах українського бізнесу.