fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

How to build a trust-based dialogue in Ukrainian society

23/ 01/ 2019
  Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Інтервю журналу KPMG Україна Який вияв має довіра, якщо йдеться про партнерство влади, бізнесу та неурядових організацій? Розбудова довірливих відносин – досить складна і тривала робота. Тож надзвичайно важливо дотримуватися обіцянок. Це перший сигнал, що ми можемо покладатися не лише на офіційні документи, але й на звичайні людські стосунки. Так ти розумієш, що будь-то слово людини чи обіцянки влади справді чогось вартують. Як корелюють поняття довіри, соціального капіталу й успіху економіки країни? Довіра досить сильно впливає на надходження іноземних інвестицій, економічну активність всередині країни та створення іміджу країни за кордоном. Сьогодні, на жаль, по відношенню до України спостерігається брак довіри. Вкрай мало довіри є і в середині держави. Очевидно, що коли до дотримання зобов’язань ставляться не зовсім відповідально, це порушує баланс у відносинах зі стейкхолдерами - як українськими, так й іноземними. А це, в свою чергу, викликає недовіру і до країни загалом. Може бути причиною не зовсім коректних та однозначних висловлювань щодо ситуації в державі. Які етапи подолало європейське суспільство під час розбудови заснованих на довірі відносин між неурядовими організаціями, владою та бізнесом? Складно коментувати історію всього європейського суспільства. Думаю, природа людських стосунків в кожній країні схожа. Безумовно, нашаровуються ще релігія, політика, менталітет, економічний стан країни, зрілість суспільства тощо. Історія, загалом, накладає відбиток на свідомість людей та впливає на формування відносин із представниками влади, бізнесу та неурядовими організаціями. Дійсно, і про це не можна не згадати, впродовж останніх 19 років ми спостерігаємо серйозну еволюцію у цих відносинах. Це ми можемо прослідкувати у своїй діяльності. Так, у 2000-ні роки нам як Асоціації коштувало неймовірних зусиль організувати зустріч із представниками певних департаментів міністерств чи відомств з бізнесом. Або ж навіть отримати письмову відповідь на конкретне звернення чи запитання. На сьогодні прогрес очевидний. Ми дійсно бачимо, що представники влади прагнуть вести діалог з легальним бізнесом, щоб створювати комфортні та зручні умови для роботи і, в цілому, країна ставала успішнішою. Зміни в комунікації стали більш відчутними після Помаранчевої революції. Коли влада стала відкритішою. Почала прагнути  більшої комунікації з бізнесом. В той же час, не менш важливо, щоб і суспільство усвідомлювало необхідність цивілізованого діалогу з владою аби формувався реальний запит на якісний діалог та створення різноманітних неурядових організацій, покликаних захищати профільні законні інтереси. Наприклад, товариство захисту тварин, товариство велобайкерів. Щоб об’єднуватися та підсилювати голос кожного. З якими труднощами вони стикалися? У будь-яких людських стосунках одним із бар’єрів може стати відсутність конструктивізму, небажання почути опонента або ж відшукати «здоровий» компроміс. Так, на прикладі своєї діяльності ми розуміємо, що вкрай важливо лишатися конструктивними та політично нейтральними. Зосереджуватися на фактах і аргументах. Максимально прибирати емоції. В той же час, пріоритетними також є об’єктивність та відсутність фаворитизму. Дуже сумніваюсь, що безаргументована дискусія та вперте небажання знаходити першопричини зумовлять важливі й позитивні зміни. І на якому етапі, за вашими оцінками, в аналогічному процесі перебуває Україна? Україна твердо стоїть на шляху змін. Безумовно, труднощі мають місце. Але наряду з відчутним прогресом. З огляду на діяльність Асоціації, можу сказати, можливість побудувати конструктивний діалог і засновані на довірі відносини є. Звісно, цей процес не буває простим. Але важливо мати чітке розуміння, що це потрібно для успіху легального бізнесу та розвитку країни. Що б ви могли порадити українському бізнесу, аби рівень довіри до нього з боку інвесторів зріс? Мені здається, однозначно не має бути подвійної адженди. Якщо обіцяєш, докладай максимум зусиль задля дотримання обіцянки. Однак, важливо усвідомлювати, що довіру треба заслужити не красивими обіцянками, хоча без вміння класно говорити теж нікуди. Однак, першочергово, - виконувати обіцяне. Лише так вибудовується репутація, яка з плином часу дає можливість себе капіталізувати та монетизувати. Ми як Асоціація не один рік вибудовували  довіру. Так, в 2000 році, коли ми тільки стартували, було складно організувати зустріч із різними представниками міністерств і відомств. Частково тому, що  бракувало «історії» відносин, не було кредиту довіри. Однак, завдяки часу та зусиллям, інвестованим у розбудову відносин, грамотному діалогу між бізнесом і владою - голос легального бізнесу зазвучав гучніше. У який спосіб, у яких показниках, KPI, на ваш погляд, можна виміряти довіру? КРІ для кожного можуть різнитися. Країна може вимірювати довіру за допомогою різноманітних статистичних показників. Наприклад, кількість іноземних інвесторів, обсяг інвестицій, кількість стартапів, що створюють нові продукти/проекти тощо. Ці показники можуть яскраво демонструвати, що країна чинить правильно, може захистити законослухняного громадянина, прозорого інвестора – тож сюди приходять працювати. Іншими словами, коли є підстави поважати владу і країну загалом. Схожа історія і в бізнесі. До прикладу, коли легальний бізнес має можливості відкривати кредитні лінії, отримує можливість представляти бренд, якщо йдеться про ексклюзивних дистриб’юторів. Я б сказала, важливими є три показники: як бізнес може заробляти гроші, залучати контракти і наскільки він може тримати слово.

Анна Дерев'янко

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Інтерв’ю журналу KPMG Україна

Який вияв має довіра, якщо йдеться про партнерство влади, бізнесу та неурядових організацій?

Розбудова довірливих відносин – досить складна і тривала робота. Тож надзвичайно важливо дотримуватися обіцянок. Це перший сигнал, що ми можемо покладатися не лише на офіційні документи, але й на звичайні людські стосунки. Так ти розумієш, що будь-то слово людини чи обіцянки влади справді чогось вартують.

Як корелюють поняття довіри, соціального капіталу й успіху економіки країни?

Довіра досить сильно впливає на надходження іноземних інвестицій, економічну активність всередині країни та створення іміджу країни за кордоном. Сьогодні, на жаль, по відношенню до України спостерігається брак довіри. Вкрай мало довіри є і в середині держави. Очевидно, що коли до дотримання зобов’язань ставляться не зовсім відповідально, це порушує баланс у відносинах зі стейкхолдерами – як українськими, так й іноземними. А це, в свою чергу, викликає недовіру і до країни загалом. Може бути причиною не зовсім коректних та однозначних висловлювань щодо ситуації в державі.

Які етапи подолало європейське суспільство під час розбудови заснованих на довірі відносин між неурядовими організаціями, владою та бізнесом?

Складно коментувати історію всього європейського суспільства. Думаю, природа людських стосунків в кожній країні схожа. Безумовно, нашаровуються ще релігія, політика, менталітет, економічний стан країни, зрілість суспільства тощо. Історія, загалом, накладає відбиток на свідомість людей та впливає на формування відносин із представниками влади, бізнесу та неурядовими організаціями.

Дійсно, і про це не можна не згадати, впродовж останніх 19 років ми спостерігаємо серйозну еволюцію у цих відносинах. Це ми можемо прослідкувати у своїй діяльності. Так, у 2000-ні роки нам як Асоціації коштувало неймовірних зусиль організувати зустріч із представниками певних департаментів міністерств чи відомств з бізнесом. Або ж навіть отримати письмову відповідь на конкретне звернення чи запитання. На сьогодні прогрес очевидний. Ми дійсно бачимо, що представники влади прагнуть вести діалог з легальним бізнесом, щоб створювати комфортні та зручні умови для роботи і, в цілому, країна ставала успішнішою.

Зміни в комунікації стали більш відчутними після Помаранчевої революції. Коли влада стала відкритішою. Почала прагнути  більшої комунікації з бізнесом. В той же час, не менш важливо, щоб і суспільство усвідомлювало необхідність цивілізованого діалогу з владою аби формувався реальний запит на якісний діалог та створення різноманітних неурядових організацій, покликаних захищати профільні законні інтереси. Наприклад, товариство захисту тварин, товариство велобайкерів. Щоб об’єднуватися та підсилювати голос кожного.

З якими труднощами вони стикалися?

У будь-яких людських стосунках одним із бар’єрів може стати відсутність конструктивізму, небажання почути опонента або ж відшукати «здоровий» компроміс. Так, на прикладі своєї діяльності ми розуміємо, що вкрай важливо лишатися конструктивними та політично нейтральними. Зосереджуватися на фактах і аргументах. Максимально прибирати емоції.

В той же час, пріоритетними також є об’єктивність та відсутність фаворитизму. Дуже сумніваюсь, що безаргументована дискусія та вперте небажання знаходити першопричини зумовлять важливі й позитивні зміни.

І на якому етапі, за вашими оцінками, в аналогічному процесі перебуває Україна?

Україна твердо стоїть на шляху змін. Безумовно, труднощі мають місце. Але наряду з відчутним прогресом. З огляду на діяльність Асоціації, можу сказати, можливість побудувати конструктивний діалог і засновані на довірі відносини є. Звісно, цей процес не буває простим. Але важливо мати чітке розуміння, що це потрібно для успіху легального бізнесу та розвитку країни.

Що б ви могли порадити українському бізнесу, аби рівень довіри до нього з боку інвесторів зріс?

Мені здається, однозначно не має бути подвійної адженди. Якщо обіцяєш, докладай максимум зусиль задля дотримання обіцянки.

Однак, важливо усвідомлювати, що довіру треба заслужити не красивими обіцянками, хоча без вміння класно говорити теж нікуди. Однак, першочергово, – виконувати обіцяне. Лише так вибудовується репутація, яка з плином часу дає можливість себе капіталізувати та монетизувати.

Ми як Асоціація не один рік вибудовували  довіру. Так, в 2000 році, коли ми тільки стартували, було складно організувати зустріч із різними представниками міністерств і відомств. Частково тому, що  бракувало «історії» відносин, не було кредиту довіри. Однак, завдяки часу та зусиллям, інвестованим у розбудову відносин, грамотному діалогу між бізнесом і владою – голос легального бізнесу зазвучав гучніше.

У який спосіб, у яких показниках, KPI, на ваш погляд, можна виміряти довіру?

КРІ для кожного можуть різнитися. Країна може вимірювати довіру за допомогою різноманітних статистичних показників. Наприклад, кількість іноземних інвесторів, обсяг інвестицій, кількість стартапів, що створюють нові продукти/проекти тощо. Ці показники можуть яскраво демонструвати, що країна чинить правильно, може захистити законослухняного громадянина, прозорого інвестора – тож сюди приходять працювати. Іншими словами, коли є підстави поважати владу і країну загалом.

Схожа історія і в бізнесі. До прикладу, коли легальний бізнес має можливості відкривати кредитні лінії, отримує можливість представляти бренд, якщо йдеться про ексклюзивних дистриб’юторів. Я б сказала, важливими є три показники: як бізнес може заробляти гроші, залучати контракти і наскільки він може тримати слово.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: