Wastes need to be recycled, not burning without thought and polluting the environment

03/ 10/ 2018

Побутові відходи не є альтернативним джерелом енергії та не мають спалюватись до сортування, переробки та повторного використання. Адже вони містять небезпечні компоненти (батарейки, ртутевмісні речовини), які необхідно безпечно утилізувати. В той же час, відходи містять важливі для переробної галузі корисні компоненти (папір, картон, пластик). Їх необхідно використовувати повторно. Крім того, в Україні не повністю завантажені потужності для переробки – паперу, скла, металів, ПЕТ, полімерів, тож їх доводиться імпортувати. Середньостатистичний українець генерує близько 350 кг сміття на рік. Ресурсоцінними з них є близько 30-35% відходів. Отже, близько 100 кг можна повторно використати або переробити. Це допоможе зберегти і так вичерпні ресурси. Наприклад, 1 тонна макулатури – допоможе вберегти від вирубки 7 дерев. Однак, ці потужності в Україні використовуються не повністю. Натомість, існує ініціатива спалювання відходів без сортування, повторного використання та переробки. На думку представників Регуляторного комітету Європейської Бізнес Асоціації, це є порушенням забов’язань, котрі взяла на себе Україна в рамках асоціації Україна-ЄС. Спалювання може мати місце, але тільки за дотримання ієрархії поводження з відходами, контролю та відповідного законодавства, щодо викидів в атмосферу продуктів спалювання та лише як альтернатива захороненню на полігонах. Наприклад, в ЄС це регулюється відповідним законодавством - Директива 2008/98/ЄС та принципами циркулярної економіки. Україна теж не стоїть на місці - розроблено відповідну Національну Страгетію, котра передбачає Європейську модель у поводженні з відходами. Країни-члени ЄС стимулюються вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел, до яких не належать побутові відходи. В той же час, варто зазначити, що в Україні відсутнє відповідне законодавство та повноважний орган, котрі мали б на меті контроль екологічності спалювання твердих побутових відходів. Європейська Бізнес Асоціація та бізнес-спільнота наголошують, що необхідно дотримуватись Національної Стратегії та зобов’язань, котрі на себе взяла Україна. В тому числі, це – запровадження Розширенної Відповідальності Виробника, за котрої кожен виробник сам відповідає за подальшу переробку, повторне використання пакування, котре потрапляє на ринок. У бізнес-спільноти існують побоювання, що безконтрольне спалювання відходів є порушенням ієрархії. Так, вже не в перше, в порядок денний Верховної Ради, в даному випадку на 4 жовтня, виносять проект закону №4835-д. Власне, ним до альтеративних джерел енергії пропонують додати й побутові відходи, незважаючи на те, що це суперечить Національній Стратегії та директивам Європейського Союзу. Бізнес звертається до народних депутатів з проханням утриматись від підтримки цього проекту закону. Варто враховувати питання екології, економіки та здорового глузду. А голосування за закон, який створить стимул для спалювання усіх побутових відходів, стане чорним днем для української екології і економіки. Нагадаємо, в Україні працює 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. Їх завантаженість є не повною. Відсортовується всього близько 4,18% відходів.

В той же час, відходи містять важливі для переробної галузі корисні компоненти (папір, картон, пластик). Їх необхідно використовувати повторно. Крім того, в Україні не повністю завантажені потужності для переробки – паперу, скла, металів, ПЕТ, полімерів, тож їх доводиться імпортувати.

Середньостатистичний українець генерує близько 350 кг сміття на рік. Ресурсоцінними з них є близько 30-35% відходів. Отже, близько 100 кг можна повторно використати або переробити. Це допоможе зберегти і так вичерпні ресурси. Наприклад, 1 тонна макулатури – допоможе вберегти від вирубки 7 дерев.

Однак, ці потужності в Україні використовуються не повністю. Натомість, існує ініціатива спалювання відходів без сортування, повторного використання та переробки. На думку представників Регуляторного комітету Європейської Бізнес Асоціації, це є порушенням забов’язань, котрі взяла на себе Україна в рамках асоціації Україна-ЄС.

Спалювання може мати місце, але тільки за дотримання ієрархії поводження з відходами, контролю та відповідного законодавства, щодо викидів в атмосферу продуктів спалювання та лише як альтернатива захороненню на полігонах. Наприклад, в ЄС це регулюється відповідним законодавством – Директива 2008/98/ЄС та принципами циркулярної економіки. Україна теж не стоїть на місці – розроблено відповідну Національну Страгетію, котра передбачає Європейську модель у поводженні з відходами. Країни-члени ЄС стимулюються вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел, до яких не належать побутові відходи.

В той же час, варто зазначити, що в Україні відсутнє відповідне законодавство та повноважний орган, котрі мали б на меті контроль екологічності спалювання твердих побутових відходів.

Європейська Бізнес Асоціація та бізнес-спільнота наголошують, що необхідно дотримуватись Національної Стратегії та зобов’язань, котрі на себе взяла Україна. В тому числі, це – запровадження Розширенної Відповідальності Виробника, за котрої кожен виробник сам відповідає за подальшу переробку, повторне використання пакування, котре потрапляє на ринок.

У бізнес-спільноти існують побоювання, що безконтрольне спалювання відходів є порушенням ієрархії. Так, вже не в перше, в порядок денний Верховної Ради, в даному випадку на 4 жовтня, виносять проект закону №4835-д. Власне, ним до альтеративних джерел енергії пропонують додати й побутові відходи, незважаючи на те, що це суперечить Національній Стратегії та директивам Європейського Союзу.

Бізнес звертається до народних депутатів з проханням утриматись від підтримки цього проекту закону. Варто враховувати питання екології, економіки та здорового глузду. А голосування за закон, який створить стимул для спалювання усіх побутових відходів, стане чорним днем для української екології і економіки.

Нагадаємо, в Україні працює 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. Їх завантаженість є не повною. Відсортовується всього близько 4,18% відходів.