Ukrainian IT industry: work in war conditions and further prospects

17/ 06/ 2022

Через війну українські ІТ-фахівців втрачають свою конкурентоздатність. Але можливості виправити ситуацію є. Olga Kunychak. The EBA IT Committee Manager. До повномасштабної війни, яку 24 лютого розв’язала Росія, підготуватись було важко. Як з точки зору простих громадян, так і з точки зору бізнесу. Водночас говорячи, про ІТ компанії на прикладі профільного комітету Європейської бізнес асоціації можу сказати, що більшість бізнесів готували плани А, Б, В…. І станом на 24 лютого чимало підприємців мали напрацьовані плани дій стосовно збереження бізнесу, евакуації фахівців та їх родин, продовження повноцінної економічної діяльності. Як це допомогло компаніям?. За перші три місяці 2022 року, відповідно до даних Національного банку про платіжний баланс, ІТ-індустрія спромоглась на збільшення експортних надходжень в країну. Так за перший квартал індустрія експортувала послуг на 2 млрд дол, що на 38% більше ніж за аналогічний період 2021 року (1,4 млрд дол). Тобто, навіть під час повномасштабної війни на території України, ІТ має змогу підтримувати економічну безпеку країни генеруючи валютну виручку та сплачуючи усі податки. І навіть наперед, що стало звичною практикою серед багатьох компаній. Чи є але в цій ситуації?. Очевидно. Сподіватись, що ІТ-індустрія надійно захищена та продовжуватиме й надалі активно зростати сама по собі не варто. Адже ні для кого не секрет, що в переважній більшості (95%+) ІТ продукти та послуги експортуються за кордон. Тобто індустрія практично повністю експортно орієнтована та залежить від іноземних замовлень. А враховуючи широкомасштабну війну на території нашої країни, замовники вже починають активно аналізувати інші країни, де якість продукту може бути, а ціна вища, але де є прогнозованість. У цьому контексті важливим елементом задля покращення позицій України є прямі переговори з клієнтами, які важливо проводити в живу, віч-на-віч. Однак, попри те, що механізм бронювання критично важливих фахівців від мобілізації наразі функціонує, за словами самих компаній, він не є дуже ефективним: розгляд заявок займає багато часу, перелік професій, які не можна бронювати – доволі широкий, та, зрештою, більшість заявок повертається не підписаними. Як наслідок, окремі важливі фахівці не мають змоги виїхати за кордон у короткострокове відрядження, за умови обов’язкового повернення до України відповідно до чинного законодавства. Якими можуть бути наслідки цієї ситуації?. На переконання експертів ІТ Комітету асоціації, ситуація стосовно зростання ІТ-індустрії в Україні може кардинально змінитись вже найближчим часом. Адже наразі можливість для ключових фахівців виїжджати на зустрічі та переговори – нівелюється. І, на жаль, міжнародні партнери навряд нас зможуть довго чекати, або ж входити в положення – бізнес є бізнес. Тож якщо ми декларуємо необхідність відновлення економічної активності, маємо розуміти і такі особливості. Водночас очевидно, що необхідність відряджень стосується й інших індустрій, яким важливо мати фізичний контакт – для переговорів, укладення контрактів, побудови маршрутів, планування тощо. Крім цього, нещодавні зміни внесені до постанови НБУ ускладнили ситуацію навколо експортно орієнтованих галузей економіки, зокрема ІТ. Відповідно до документа наразі існує необхідність продавати валюту через банки. Так, наприклад, ІТ-спеціалісти, отримуючи доларові надходження, можуть продавати валюту тільки по офіційному курсу – 29,25 грн, втрачаючи до 30% доходу. Насправді це є проблемним питанням не тільки для ІТ, але й для інших бізнесів. Ситуація, що склалась доволі вразливо відзначилась на діяльності підприємств та обмежує їх можливість у матеріальному стимулюванні та підтримці працівників, їх сімей під час воєнного стану, що зменшує надходження до бюджету України у вигляді податків та зборів через зменшення фонду оплати праці. Експортери чітко розуміють, що держава виконує функцію захисту. Однак, обмежуючими методами економіку навряд чи вдасться стимулювати. Сподіваємось, що найближчим часом ситуація зможе бути врегульована. Що можна зробити?. По-перше, необхідно пропрацювати опцію з можливим виїздом критично важливих співробітників за кордон у короткострокові відрядження з обов’язковим поверненням. У цьому випадку варто застосувати ряд запобіжників, аби фахівці могли виконувати свою роботу та неодмінно повертатися. Наприклад, встановити штрафи або завдаток у разі, якщо такий спеціаліст не повернеться з відрядження. По-друге, прийняти стратегічне рішення щодо питання валютних обмежень. Адже наразі різниця між офіційним курсом та ринковим занадто сильно різниться, що негативно впливає на потенціал всієї експортної галузі України, в тому числі й ІТ. Експерти Європейської бізнес асоціації розуміють складу ситуацію, яка виникла на валютному ринку та колосальний тиск на валютні резерви країни. Проте важливо знайти ту золоту середину, за якої не страждатиме експорт, а також – українська банківська система. Асоціація завжди готова бути тим необхідним майданчиком для знаходження компромісу. Адже лише тісною співпрацею та активним діалогом держави та бізнесу вдасться протистояти спільному ворогу, захистити та відбудувати ще більш прогресивну країну. Джерело: Економічна правда

Через війну українські ІТ-фахівців втрачають свою конкурентоздатність. Але можливості виправити ситуацію є.

Olga Kunychak The EBA IT Committee Manager

До повномасштабної війни, яку 24 лютого розв’язала Росія, підготуватись було важко. Як з точки зору простих громадян, так і з точки зору бізнесу. Водночас говорячи, про ІТ компанії на прикладі профільного комітету Європейської бізнес асоціації можу сказати, що більшість бізнесів готували "плани А, Б, В…".

І станом на 24 лютого чимало підприємців мали напрацьовані плани дій стосовно збереження бізнесу, евакуації фахівців та їх родин, продовження повноцінної економічної діяльності.

Як це допомогло компаніям?

За перші три місяці 2022 року, відповідно до даних Національного банку про платіжний баланс, ІТ-індустрія спромоглась на збільшення експортних надходжень в країну. Так за перший квартал індустрія експортувала послуг на 2 млрд дол, що на 38% більше ніж за аналогічний період 2021 року (1,4 млрд дол).

Тобто, навіть під час повномасштабної війни на території України, ІТ має змогу підтримувати економічну безпеку країни генеруючи валютну виручку та сплачуючи усі податки. І навіть наперед, що стало звичною практикою серед багатьох компаній.

Чи є “але” в цій ситуації?

Очевидно. Сподіватись, що ІТ-індустрія надійно захищена та продовжуватиме й надалі активно зростати сама по собі не варто. Адже ні для кого не секрет, що в переважній більшості (95%+) ІТ продукти та послуги експортуються за кордон.

Тобто індустрія практично повністю експортно орієнтована та залежить від іноземних замовлень. А враховуючи широкомасштабну війну на території нашої країни, замовники вже починають активно аналізувати інші країни, де якість продукту може бути, а ціна вища, але де є прогнозованість.

У цьому контексті важливим елементом задля покращення позицій України є прямі переговори з клієнтами, які важливо проводити в живу, віч-на-віч.

Однак, попри те, що механізм бронювання критично важливих фахівців від мобілізації наразі функціонує, за словами самих компаній, він не є дуже ефективним: розгляд заявок займає багато часу, перелік професій, які не можна бронювати – доволі широкий, та, зрештою, більшість заявок повертається не підписаними.

Як наслідок, окремі важливі фахівці не мають змоги виїхати за кордон у короткострокове відрядження, за умови обов’язкового повернення до України відповідно до чинного законодавства.

Якими можуть бути наслідки цієї ситуації?

На переконання експертів ІТ Комітету асоціації, ситуація стосовно зростання ІТ-індустрії в Україні може кардинально змінитись вже найближчим часом. Адже наразі можливість для ключових фахівців виїжджати на зустрічі та переговори – нівелюється.

І, на жаль, міжнародні партнери навряд нас зможуть довго чекати, або ж “входити в положення” – бізнес є бізнес. Тож якщо ми декларуємо необхідність відновлення економічної активності, маємо розуміти і такі особливості.

Водночас очевидно, що необхідність відряджень стосується й інших індустрій, яким важливо мати фізичний контакт – для переговорів, укладення контрактів, побудови маршрутів, планування тощо.

Крім цього, нещодавні зміни внесені до постанови НБУ ускладнили ситуацію навколо експортно орієнтованих галузей економіки, зокрема ІТ.

Відповідно до документа наразі існує необхідність продавати валюту через банки. Так, наприклад, ІТ-спеціалісти, отримуючи доларові надходження, можуть продавати валюту тільки по офіційному курсу – 29,25 грн, втрачаючи до 30% доходу. Насправді це є проблемним питанням не тільки для ІТ, але й для інших бізнесів.

Ситуація, що склалась доволі вразливо відзначилась на діяльності підприємств та обмежує їх можливість у матеріальному стимулюванні та підтримці працівників, їх сімей під час воєнного стану, що зменшує надходження до бюджету України у вигляді податків та зборів через зменшення фонду оплати праці.

Експортери чітко розуміють, що держава виконує функцію захисту. Однак, обмежуючими методами економіку навряд чи вдасться стимулювати. Сподіваємось, що найближчим часом ситуація зможе бути врегульована.

Що можна зробити?

По-перше, необхідно пропрацювати опцію з можливим виїздом критично важливих співробітників за кордон у короткострокові відрядження з обов’язковим поверненням.

У цьому випадку варто застосувати ряд запобіжників, аби фахівці могли виконувати свою роботу та неодмінно повертатися. Наприклад, встановити штрафи або завдаток у разі, якщо такий спеціаліст не повернеться з відрядження.

По-друге, прийняти стратегічне рішення щодо питання валютних обмежень. Адже наразі різниця між офіційним курсом та ринковим занадто сильно різниться, що негативно впливає на потенціал всієї експортної галузі України, в тому числі й ІТ.

Експерти Європейської бізнес асоціації розуміють складу ситуацію, яка виникла на валютному ринку та колосальний тиск на валютні резерви країни. Проте важливо знайти ту “золоту середину”, за якої не страждатиме експорт, а також – українська банківська система.

Асоціація завжди готова бути тим необхідним майданчиком для знаходження компромісу. Адже лише тісною співпрацею та активним діалогом держави та бізнесу вдасться протистояти спільному ворогу, захистити та відбудувати ще більш прогресивну країну.

Джерело: Економічна правда