RESILIENCE MARK 2026: команди, чиї рішення стали зразковою практикою стійкості українського бізнесу
26/ 10/ 2026
22 жовтня в межах ESG Leaders Assembly «Відповідальність, яка має ціну» відбулося вручення RESILIENCE MARK 2026 - нової професійної відзнаки для українських команд, які в умовах повномасштабної війни не лише зберігають здатність працювати, а й продовжують інвестувати, модернізувати виробництво, захищати людей, підтримувати громади, впроваджувати екологічні та соціальні рішення й будувати бізнес із довшим горизонтом, ніж сьогоднішня криза.
Організатори ESG Leaders Assembly - Офіс сталих рішень та ESG Liga PAEW/ Генеральний партнер - Crédit Agricole Ukraine. Партнери - L’Oréal Україна, Crowe Ukraine та EVERLEGAL.
Подія об’єднала представників великого й середнього бізнесу, енергетики, промисловості, агросектору, ритейлу, FMCG, фармацевтики, ІТ, професійних послуг та інших секторів. Окремою частиною програми став діалог із Міністерством фінансів України щодо майбутніх європейських вимог до звітності зі сталого розвитку, відповідальності за ESG-дані та готовності українського бізнесу до нової регуляторної реальності.
Але центральною темою ESG Leaders Assembly стала не звітність сама по собі. У фокусі були рішення, які компанії вже сьогодні приймають у реальних умовах війни.
RESILIENCE MARK: нове професійне визнання зразкових сильних практик
За якими критеріями можна визначити стійкість бізнесу під час війни? І якщо компанії не ранжуються від першого до останнього місця, чому відзнаку отримують саме ці команди?
Це принципове питання для концепції RESILIENCE MARK. Деталі ТУТ
RESILIENCE MARK не вимірює, кому було важче. Відзнака оцінює інше: як команда відповіла на свій виклик, яке рішення знайшла, чи вдалося довести його до результату, чи можна цей результат підтвердити і чи має отриманий досвід цінність для інших.
Це професійне визнання команд, які можуть показати рішення, результат і докази та чий досвід достатньо сильний, щоб стати орієнтиром для інших.
У 2026 році RESILIENCE MARK отримали такі команди.
НЕК «Укренерго»: ESG не для звіту, а для управління критичною інфраструктурою
Команду НЕК «Укренерго» відзначено за формування основи системного ESG-управління критичною енергетичною інфраструктурою в умовах повномасштабної війни. Компанія провела комплексну оцінку подвійної суттєвості відповідно до європейських ESG-підходів. Було проаналізовано 86 впливів, ризиків і можливостей, із яких 30 визначено суттєвими.
Важливо, що оцінка не залишилася вправою для майбутньої звітності. Її результати використовуються для роботи з політиками, ризиками та стратегічним плануванням. Серед суттєвих питань - стійкість енергосистеми, безпека і добробут працівників, взаємодія з громадами та безперервність електропостачання.
Компанія також уперше розрахувала прямі викиди парникових газів і непрямі викиди від придбаної енергії відповідно до GHG Protocol, формуючи основу для подальших цілей декарбонізації та кліматичного управління.
Цінність цього кейсу саме в переході від ESG як набору показників до ESG як інформації для управлінських рішень.
АТ «Укргазвидобування»: енергетична незалежність, безпека людей і опора для громад
Укргазвидобування отримало RESILIENCE MARK за здатність продовжувати критично важливий для країни видобуток вуглеводнів в умовах постійних загроз, одночасно посилюючи захист працівників і підтримуючи громади.
Компанія облаштовує укриття, забезпечує засоби захисту, навчає працівників домедичної допомоги. Окремий напрям - інтеграція 484 ветеранів, зокрема через проєкт «Ветерани - опора безпеки», де бойовий досвід трансформується у знання, здатні підвищувати безпеку колег.
Від 2022 року компанія долучилася до понад 350 соціально-інфраструктурних ініціатив у 69 громадах восьми областей, а обсяг підтримки Сил безпеки й оборони становив близько 2,2 млрд грн.
Це кейс про стійкість критичного бізнесу, яка вимірюється не тільки виробничим результатом, а й здатністю захистити людей і території, від яких цей результат залежить.
Київстар: зв’язок як критична інфраструктура
Для Київстару стійкість означає відповідальність за зв’язок, який щодня потрібен мільйонам людей, бізнесу та державі.
Компанія відновлює пошкоджену інфраструктуру, інвестує в енергонезалежність мережі та розвиває технології, здатні підтримати доступ до зв’язку навіть там, де традиційна наземна мережа недоступна. Один із таких напрямів - співпраця зі SpaceX щодо впровадження Starlink Direct to Cell. Паралельно технологічна стійкість доповнюється соціальними рішеннями: від підтримки оборонних ініціатив до програми «Амбітні», спрямованої на створення освітніх можливостей для української молоді.
Саме поєднання критичної інфраструктури, технологічних інвестицій і відповідальності за майбутній людський капітал стало підставою для відзначення команди.
Метінвест: допомогти повернутися до роботи й відчути опору поруч
Повернення з війни продовжується далеко за межами першого робочого дня.
Людині знадобиться відновлення здоров’я, психологічна підтримка, час для професійної та соціальної адаптації. А колегам і керівникам потрібно розуміти, як підтримати ветерана, поважати його досвід і враховувати потреби без упереджень та надмірної опіки. Для Метінвесту, одного з найбільших роботодавців України, це питання особливо важливе: за інформацією компанії, понад 8 300 її працівників служать у ЗСУ, а більш ніж 1 000 ветеранів вже повернулися до роботи на підприємствах.
Метінвест відзначаємо за комплексну ветеранську політику, яка поєднує допомогу працівникам та їхнім родинам із підготовкою команд до повернення колег. Програми «Герої поруч» і «Лідерство під час війни» допомагають керівникам та колективам вибудовувати взаємодію з ветеранами, враховувати їхні потреби та створювати сприятливе робоче середовище. Реабілітація через плавання, розширена програма медичного страхування та ветеранські кемпи підтримують фізичне та ментальне відновлення, а психологічні консультації, групові зустрічі «Побратим» та інші цільові види допомоги дають необхідну підтримку у складних життєвих обставинах.
Важливо, що компанія створює можливості не лише для повернення на попереднє робоче місце, а й для подальшого професійного розвитку. Програми наставництва, адаптації та перекваліфікації допомагають ветеранам відновлювати навички або опановувати нові професії. Через університет «Метінвест Політехніка» вони можуть здобувати вищу освіту коштом компанії.
Додатковою опорою стають ветеранські простори на підприємствах та ініціатива «Спілкуй. Ветеран», що об’єднує колишніх військових, фахівців і громади для спільного вирішення актуальних питань.
Особлива цінність цього підходу полягає у відповідальності за весь шлях повернення. Метінвест не обмежує ветеранську політику окремими програмами допомоги, а інтегрує її в корпоративну культуру та щоденні управлінські процеси. Для компанії, чиї підприємства продовжують працювати зокрема у прифронтових регіонах, це також спосіб зберігати досвідчених фахівців, підтримувати виробництво та зміцнювати стійкість промислових громад.
RESILIENCE MARK для Метінвесту — це визнання відповідальності за людей, які захищають країну та повертаються до цивільного життя. Для ветерана це можливість відновлюватися, працювати й розвиватися з підтримкою поруч. Для колективу — здатність підтримати колегу та зберегти довіру. Для України — приклад системної ветеранської політики, яка допомагає людям повертатися до професійного життя, підприємствам зберігати людський капітал, а громадам ставати сильнішими.
ДТЕК Мережі: дані про міграцію лелек для безпечнішої енергетики
«Трек лелек» став одним із найбільш нестандартних кейсів RESILIENCE MARK 2026.
У 2026 році оператори системи розподілу ДТЕК Мережі разом з українськими орнітологами та PAEW започаткували першу в Україні ініціативу системного GPS-моніторингу міграції білих лелек.
На пілотному етапі трекерами обладнали десять молодих птахів в Одеській та Дніпропетровській областях. Дані про маршрути, місця зупинок і зимівлі мають використовуватися для картування ділянок, де міграційні шляхи перетинаються з електромережами, та планування адресних захисних заходів.
Це важлива зміна логіки: від реагування на окремі випадки - до превентивного управління ризиками на основі даних.
Особливо показово, що такий проєкт розвивається під час масштабного відновлення енергетичної інфраструктури. Відновлювати швидко - необхідність. Відновлювати так, щоб нова інфраструктура була безпечнішою для природи, - вже ознака іншої якості управлінських рішень.
ДТЕК Нафтогаз: точніше досліджувати надра з меншим впливом на поверхні
Команду ДТЕК Нафтогаз відзначено за застосування безкабельної системи сейсморозвідки.
Технологія дозволяє отримувати геологічні дані високої якості, зменшувати невизначеність під час планування свердловин і точніше визначати перспективні точки буріння. Водночас вона швидше розгортається, потребує менше транспорту та створює менше навантаження на екосистеми.
За даними компанії, вуглецевий слід таких досліджень знижується на 60% порівняно з кабельними системами.
Це один із тих кейсів, де екологічна ефективність не протиставляється виробничій. Навпаки, технологічна модернізація одночасно дає бізнесу точніші дані, знижує операційне навантаження та зменшує вплив на довкілля.
Група Нафтогаз: не дозволити війні скоротити горизонт планування до завтра
Групу Нафтогаз відзначено за поєднання щоденної відповідальності за енергетичну безпеку країни зі стратегічною трансформацією.
У вересні 2026 року наглядова рада затвердила розроблену за підтримки Європейського інвестиційного банку стратегію декарбонізації до 2050 року. Вона передбачає скорочення викидів метану й технологічних втрат газу, розвиток власної генерації та впровадження низьковуглецевих рішень.
Для RESILIENCE MARK принциповим є сам контекст цього рішення: стратегічна трансформація не відкладається «до закінчення війни».
Стійкість у цьому випадку - здатність одночасно тримати енергетичну опору країни сьогодні й ухвалювати рішення з горизонтом у десятиліття.
Група компаній «ЗАХІДНАДРАСЕРВІС»: енергетичні інвестиції з урахуванням біорізноманіття
Групу відзначено за підхід, у якому розвиток енергетики супроводжується системним управлінням екологічними та соціальними ризиками.
Компанія інвестує у три вітрові електростанції загальною потужністю 132,5 МВт та 15 сонячних електростанцій потужністю 128,33 МВт.
У вітроенергетичних проєктах застосовуються підходи IFC Performance Standard 6: досліджуються критичні природні оселища, проводиться сезонний моніторинг орнітофауни, враховуються природоохоронні території та розробляються заходи зі збереження біорізноманіття.
Це приклад того, що ESG у великих інфраструктурних проєктах починається не після будівництва і не зі звіту, а ще на етапі планування інвестиції.
Atmosfera: від сонячної станції до нової інфраструктури енергетичної стійкості
Atmosfera отримала RESILIENCE MARK за практичний внесок у зміцнення енергетичної стійкості бізнесу та громад.
Компанія реалізувала понад 3 000 сонячних електростанцій, а загальна потужність встановлених фотомодулів перевищила 600 МВт.
Окремої уваги заслуговують моделі Energy as a Service та «Станція в оренду», які дозволяють бізнесу користуватися власною сонячною генерацією без великих початкових капітальних інвестицій.
Для соціальної інфраструктури Atmosfera разом із партнерами реалізувала 27 проєктів автономного енергозабезпечення ЦНАПів та прихистків для переселенців у п’яти областях. Йдеться про громади із сукупним населенням близько 1,5 млн людей.
Ще один рівень впливу - кадри. У 2026 році було затверджено розроблений командою Academy Atmosfera професійний стандарт «Монтажник сонячних (фотоелектричних) станцій».
Тобто компанія працює одразу з технологією, доступністю фінансової моделі, стійкістю громад і професійною спроможністю цілої галузі.
Farmak: модернізація, яка одночасно працює на екологічність і безперервність виробництва
Farmak відзначено за послідовне посилення операційної та екологічної стійкості виробництва.
Серед практичних рішень - сонячні електростанції, когенераційні установки, сучасні системи фільтрації промислових стоків і вентиляції.
У цьому кейсі важливий сам принцип: екологічна модернізація не існує окремо від виробничої стійкості. Зменшення залежності від традиційних енергоносіїв, енергоефективність, контроль стоків і якість виробничої інфраструктури одночасно працюють на зниження впливу та здатність підприємства продовжувати роботу в кризових умовах.
Enzym Group: стічні води перетворюються на енергетичний ресурс
Enzym Group отримала відзнаку за один із найпоказовіших прикладів промислової ресурсоефективності.
У будівництво та модернізацію очисних споруд, які поєднують очищення виробничих стоків із виробництвом біогазу, компанія інвестувала понад 10 млн євро.
У минулому році біогаз власного виробництва замістив 1,93 млн м³ природного газу. Середньорічний рівень заміщення становив 64,5%, а в окремі місяці сягав 75%.
Це вже не просто природоохоронна інфраструктура. Відходи виробничого процесу стають джерелом енергії, екологічна інвестиція знижує залежність від викопного палива, а ресурсоефективність безпосередньо підсилює операційну стійкість.
Паралельно компанія продовжує розвивати інноваційне виробництво LinkCell, власний R&D-напрям і нові біотехнологічні продукти, зберігаючи в Україні високотехнологічний промисловий потенціал.
ІМК: відповідальність за наступний сезон
ІМК відзначено за поєднання результативного агровиробництва зі збереженням землі, підтримкою людей і стійкістю громад.
Компанія працює у Чернігівській, Сумській і Полтавській областях, підтримує працівників, чиє майно постраждало через війну, пайовиків та їхні родини, співфінансувала укриття для 146 дітей із семи сіл, допомагає громадам ремонтувати дороги.
Водночас у 2025 році ІМК виробила 838 тис. тонн зернових та олійних культур. Компанія впроваджує практики збереження родючості ґрунтів, встановлює сонячні панелі на елеваторах і використовує побічні продукти перероблення зерна як паливо.
Сенс кейсу - у відповідальності не лише за цьогорічний урожай, а за здатність землі, людей і громад працювати наступного року і через багато років.
Біотехнологічна компанія BTU: українська наука як інструмент кліматичної стійкості агросектору
BTU відзначено за розвиток українських біотехнологій, спрямованих на відновлення родючості ґрунтів, зменшення залежності від окремих хімічних засобів та адаптацію агровиробництва до кліматичних змін.
Компанія має власний науково-дослідний центр, понад 60 біологічних продуктів і виробничу потужність 10 тис. тонн на рік.
Її рішення застосовуються на площі близько 4,5 млн гектарів.
Особлива цінність кейсу - здатність довести українську наукову розробку до практичного застосування в полі. В умовах деградації ґрунтів, посух, температурних змін і зростання вартості ресурсів це вже питання не лише екологічності, а й довгострокової спроможності агровиробництва.
Continental Farmers Group: інвестувати у виробництво і не відривати його від розвитку територій
«Контінентал» обробляє близько 190 тис. гектарів землі та продовжує під час війни інвестувати у виробничу інфраструктуру, технології й логістику.
Але RESILIENCE MARK відзначає також зв’язок цих інвестицій із територіями, де працює компанія.
Програма малих грантів підтримує локальні ініціативи, «Грант на старт» - спортивні секції у малих містах і селах, освітні проєкти «Розумний город», «Розумний город. Мікрозелень» та «Розумно з Контінентал» знайомлять дітей із сучасним агровиробництвом і відповідальним використанням ресурсів.
Екологічні ініціативи «Комашина домівка» та «Марафон лип» спрямовані на біорізноманіття і підтримку запилювачів.
Це приклад моделі, де інвестиції в агровиробництво мають залишати цінність не лише на балансі компанії, а й на територіях її присутності.
«Ландекс Агро»: повернути землю до життя після окупації
Один із найсильніших за контекстом кейсів представила компанія «Ландекс Агро», яка працює на деокупованих територіях Харківщини.
За участю державної програми та міжнародних донорів компанія забезпечила розмінування понад 17 000 гектарів орної землі, повернувши ці площі до безпечного сільськогосподарського використання.
Паралельно відновлюється базова інфраструктура громад. Зокрема, свердловина у Новій Іванівці забезпечила чистою водою понад 1 000 людей, а діяльність компанії створює робочі місця у восьми деокупованих громадах.
Це, мабуть, один із найточніших прикладів того, чому український ESG сьогодні неможливо механічно копіювати з мирної європейської практики. Тут відновлення землі, економіки, водопостачання і життя громади фактично є частинами одного рішення.
Danone Україна: зберегти не лише завод, а весь ланцюг
Після втрати доступу до підприємства в Херсоні Danone Україна перебудувала операційну модель і продовжила виробництво.
Але команда працювала не лише над власною безперервністю. Гарантований викуп сировини та авансування платежів давали локальним фермерам ресурс для продовження роботи.
Підтримка працівників, енергоефективні рішення та передача продукції лікарням, прифронтовим і деокупованим територіям доповнили цю модель.
Тому RESILIENCE MARK у цьому випадку - визнання відповідальності за весь ланцюг: від фермера, який має продовжити виробництво, до людини, якій сьогодні необхідне харчування.
Carlsberg Ukraine: сталі практики всередині щоденної операційної моделі
Carlsberg Ukraine продовжує реалізацію глобальної стратегії Brewing Tomorrow навіть в умовах війни.
Компанія зменшує кількість пластику в пакуванні та алюмінію в банках, повторно використовує оборотну скляну тару там, де це дозволяє безпекова ситуація, впроваджує практики регенеративного землеробства у вирощуванні пивоварного ячменю.
Соціальний вимір також інтегрований у бізнес-модель: 50% посад у правлінні обіймають жінки, розвивається сегмент безалкогольних і слабоалкогольних напоїв та відповідальні комунікації зі споживачами.
Окремим напрямом стала гуманітарна питна вода для регіонів, де вона найбільш потрібна, а також підтримка відбудови та реабілітації.
Компанію відзначено саме за те, що сталість не винесена в окремий благодійний блок, а присутня у виробництві, пакуванні, сировині, людях і продуктових рішеннях.
METRO Україна: підтримувати екосистему, в якій може працювати бізнес
METRO Україна отримала відзнаку за системну підтримку людей, підприємництва та громад.
Під час війни компанія зберігала роботу торговельної інфраструктури, підтримувала постачальників і професійних клієнтів, а торговельні центри під час блекаутів виконували додаткову функцію пунктів підзарядки.
Станом на 1 вересня 2026 року обсяг благодійної допомоги, за даними компанії, перевищив 86 млн грн.
Але значущість кейсу ширша за благодійність. Йдеться про підтримку малого й середнього підприємництва, зайнятості, професійних клієнтів, інклюзивності та людського капіталу - тобто тієї екосистеми, без якої відновлення економіки неможливе.
«Епіцентр К»: відновлювати бізнес і не залишати людей сам на сам із наслідками війни
Понад 30 об’єктів групи «Епіцентр» зазнали руйнувань і пошкоджень унаслідок російських атак.
Компанія перебудовує логістику, посилює енергетичну незалежність, встановлює сонячні електростанції й резервні джерела живлення. Працівникам, які через руйнування втратили робочі місця, пропонують працевлаштування в інших підрозділах.
Водночас програма «Українці Разом» у 2022–2026 роках дала її учасникам майже 3 млн покупок зі знижками на загальну суму близько 500 млн грн.
Понад 200 млн грн у межах проєкту «Рятуємо життя» було спрямовано на реанімобілі для медичної евакуації. Компанія також підтримує протезування і спортивне відновлення ветеранів, дітей загиблих Героїв, шкільні укриття та центри життєстійкості.
Відзнака тут - за здатність після власних втрат не замкнути відповідальність виключно на відновленні бізнесу.
SOCAR Energy Ukraine: безпека має бути частиною самої інфраструктури
SOCAR стала першою мережею в Україні, яка почала створювати комфортні захищені укриття безпосередньо на автозаправних комплексах.
Вони безкоштовні, працюють цілодобово під час повітряної тривоги, а їх розташування інтегроване в мобільний застосунок компанії.
Проте сильна сторона кейсу не лише в побудованій інфраструктурі.
Компанія перебудувала підготовку персоналу: для касирів, операторів і керівників АЗК створено алгоритми поведінки під час тривог, практичні воркшопи та гейміфіковані тренінги з моделюванням реальних ситуацій.
Тобто безпека стала не інструкцією на стіні, а системою, яку команда повинна вміти застосовувати в критичний момент.
Nemiroff: енергетична незалежність як фактор конкурентоспроможності
У 2025 році власна газова когенераційна установка Nemiroff виробила 1 139 200 кВт·год електроенергії та забезпечила 47% потреб заводу.
Компанія модернізувала охолодження й теплопостачання, організувала повторне використання тепла від когенерації та впроваджує інші заходи енергоефективності.
Полегшення скляної пляшки об’ємом 0,5 л приблизно на 35 грамів дозволяє, за оцінкою компанії, щороку економити близько 7,5 тонни скла та уникати приблизно 4,5 тонни CO₂. У 2025 році 99% утворених відходівбуло передано спеціалізованим підрядникам для перероблення або оброблення.
Наступний крок - біогазовий комплекс із використанням післяспиртової барди.
При цьому компанія після вимушеної зупинки на початку вторгнення відновила виробництво, перебудувала міжнародну логістику та зберегла присутність більш ніж у 50 країнах.
Цей кейс показує прямий зв’язок між ресурсоефективністю, енергетичною автономністю і міжнародною конкурентоспроможністю.
ТОВ «АВЕ Ужгород»: коли сортування стає інфраструктурою міста
Компанію відзначено за послідовне формування міської системи роздільного збирання відходів.
Станом на вересень 2026 року в Ужгороді діяло вісім екологічних острівців, а в жовтні відкрився ще один.
Результат добре видно в динаміці: якщо у 2013 році на перероблення було передано 22,7 тонни відсортованих відходів, то у 2024 році - понад 300 тонн.
Паралельно компанія працює з поведінкою людей: лише за дев’ять місяців 2026 року понад тисяча дітей взяли участь у 34 екскурсіях та екоуроках.
Цінність кейсу - в поєднанні фізичної інфраструктури, вимірюваного результату та багаторічної роботи зі зміною звичок містян.
Maven Group: меблі як актив, а не майбутні відходи
Maven Group представила ReMaven - модель системного управління життєвим циклом меблів.
Для кожного предмета формується цифровий паспорт з інформацією про матеріали, технічний стан, обслуговування та ремонти. Замість автоматичної заміни меблів компанія пропонує реставрацію, перетяжку та продовження строку їх використання.
Лише у 2026 році було відновлено понад 2 000 одиниць меблів, що дозволило зберегти у використанні 18 тонн матеріалів.
За розрахунками компанії на основі EPD та принципів GHG Protocol, це дало змогу уникнути 61 тонни викидів CO₂.
Важливість цього кейсу - у спробі перевести циркулярність із загальної екологічної ідеї у зрозумілу бізнес-модель управління активами, витратами й майбутніми інвестиціями.
Suziria Group: від релокації виробництва до нових потужностей в Україні
Suziria Group отримала RESILIENCE MARK за відновлення та розширення українського виробництва і системну допомогу тваринам, які постраждали через війну.
Після початку вторгнення частину виробництва було релоковано з Харкова, але компанія не обмежилася збереженням наявних потужностей. У вересні 2022 року було запущено виробництво зернових кормів, у листопаді 2023-го - м’ясних ласощів, а в лютому 2026-го - нове виробництво вологих кормів потужністю до 5 000 тонн на рік.
Навіть після втрати сучасного розподільчого центру в Київській області компанія продовжила інвестиції та перебудову логістики.
Другий вимір кейсу - Suziria Charity. Від початку повномасштабного вторгнення допомогу отримали понад 100 тис. тварин, а на благодійні потреби було передано понад 500 тонн кормів.
Це приклад команди, яка після власних втрат не тільки відновлює бізнес, а й продовжує брати відповідальність за тих, хто особливо залежить від допомоги людей.
Інтерпайп: відповідальність не закінчується за воротами підприємства
Інтерпайп відзначено за роботу з громадами та створення притулку для тварин.
У цьому кейсі важливий не масштаб технологічної інвестиції, а сам вибір компанії: навіть у період, коли ресурси потрібні для захисту людей, виробництва та відновлення, залишати простір для потреб громади й найуразливіших.
Війна залишає без дому не лише людей. Створення прихистку для тварин зменшує навантаження на громаду і водночас показує працівникам, що задекларовані цінності компанії не зникають у кризовий момент.
Саме здатність зберігати людяність, коли власних проблем достатньо, стала підставою для професійного визнання.
Д.СЕРВІС: здоров’я працівників як інфраструктура стійкості бізнесу
Кейс Д.СЕРВІС свідомо переводить соціальну складову ESG з площини «турботи про персонал» у площину управління бізнес-ризиком.
На прикладі системи комплексної підтримки здоров’я та стійкості працівників Групи ДТЕК - Health & Resilience Infrastructure - команда показує, що в умовах війни здоров’я, працездатність, відновлення, утримання людей і кадрова спроможність безпосередньо впливають на здатність бізнесу продовжувати роботу.
Особливої ваги це набуває на тлі кадрового дефіциту й тривалої кризи.
RESILIENCE MARK відзначає тут сам управлінський підхід: соціальна складова ESG стає не додатковою корпоративною програмою, а елементом операційної стійкості.
SoftServe: технологічна експертиза як ресурс країни
SoftServe відзначено за системне використання власної технологічної експертизи для підтримки людей та України.
Понад 510 працівників компанії долучилися до Сил оборони. За ними зберігаються робочі місця, надається фінансова підтримка, а ветеранам пропонуються програми медичного відновлення, психологічної допомоги, перенавчання та повернення до цивільної роботи.
Благодійний фонд «Відкриті очі» передав понад 400 автомобілів швидкої допомоги, а LifeWaves працює над захистом фронтових медичних екіпажів від дронів.
Через OpenTech фахівці компанії безоплатно створюють цифрові рішення для суспільних потреб. Лише у 2025 році було реалізовано 16 рішень і понад 27 850 волонтерських годин.
Це приклад того, як основна компетенція компанії - технології - стає ресурсом суспільної стійкості.
EVERLEGAL: юридична експертиза, яка перетворюється на інфраструктуру відновлення
EVERLEGAL отримала RESILIENCE MARK за правові рішення для людей, громад, гуманітарних організацій та українського бізнесу.
Упродовж 2022–2025 років команда виконала понад 6 500 годин юридичної роботи для більш ніж 20 організацій, які допомагають Україні.
Один із особливо важливих кейсів - дослідження можливостей використання відумерлої спадщини та безхазяйного майна для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Робота охопила 82 громади, а підготовлений практичний посібник дав місцевому самоврядуванню алгоритми та шаблони документів.
Команда також супроводжує компенсацію воєнних збитків, захищає українські підприємства, допомагає впроваджувати ESG-підходи та залучати міжнародне фінансування. У 2025–2026 роках було надано понад 540 годин безоплатної юридичної допомоги.
Особлива цінність цього досвіду - у перетворенні професійної юридичної експертизи на практичний інструмент відновлення.
L’Oréal Україна: від допомоги до довгострокових можливостей для людей
L’Oréal Україна отримала RESILIENCE MARK за багаторічні програми підтримки жінок, жіночого підприємництва, гуманітарну допомогу та внесок у стійкість медичної інфраструктури.
Програма «Краса для всіх» працює в Україні з 2017 року та допомагає жінкам, які пережили насильство, втратили роботу чи житло, були вимушені переїхати або повертаються до цивільного життя після військової служби, отримувати професійні навички та економічну самостійність. Навчання вже пройшли понад 650 жінок.
У 2026 році компанія продовжила партнерство з UNFPA до 2029 року та започаткувала грантову програму для жіночого підприємництва - п’ять грантів по 500 тис. грн.
Від початку повномасштабного вторгнення було доставлено близько мільйона засобів гігієни більш ніж у 60 населених пунктів, а допомога охопила понад 400 тис. людей.
Окремо варто відзначити енергетичну стійкість: за підтримки компанії та у співпраці з неприбутковими організаціями сім українських лікарень отримали сонячні електростанції. Цей кейс показує різницю між одноразовою допомогою та створенням довгострокової спроможності - професії, власного доходу, підприємництва, науки та стійкої соціальної інфраструктури.
Що насправді об’єднує ці команди
На перший погляд, ці кейси майже неможливо поставити поруч.
GPS-трекер на лелеці й декарбонізація Нафтогазу. Реінтеграція ветеранів і біогаз із виробничих стоків. Супутниковий зв’язок і цифровий паспорт дивана. Розміновані поля Харківщини і сонячні станції на лікарнях. Юридичний алгоритм для громад і укриття на АЗК.
Саме тому RESILIENCE MARK і не є рейтингом.
Але між усіма цими рішеннями є спільна риса: вони виникли не в ідеальних умовах.
Команди приймали їх тоді, коли ресурси обмежені, інфраструктура руйнується, люди виснажені, інвестиційний горизонт скорочується, а кожне довгострокове рішення конкурує з десятками термінових потреб сьогодні.
Саме в таких обставинах найкраще видно різницю між декларацією і цінністю. Стійкість - це не відсутність проблем. Це здатність команди пройти через них, адаптуватися і не втратити відповідальність за наслідки власних рішень.
Саме тому RESILIENCE MARK - не ще одна статуетка за хороший корпоративний кейс.
Це спроба професійної спільноти зафіксувати зразкові українські практики цього часу: ті, що вже пройшли перевірку реальністю, мають підтверджений результат і заслуговують на те, щоб про них знали інші.
Можливо, через кілька років саме ці історії допоможуть набагато точніше пояснити, з чого насправді складалася стійкість українського бізнесу під час війни.
Не з гасел про незламність. А з конкретних рішень, які хтось мав запропонувати, захистити, профінансувати, реалізувати - і довести до результату.
Стійкість через сталість. Сталість через конкретні рішення. Доказовість замість декларацій. Саме цей досвід робить видимим RESILIENCE MARK.
