fbpx
Size of letters 1x
Site color
Image
Additionally
Line height
Letter spacing
Font
Embedded items (videos, maps, etc.)
 

Ціна вуглецю — лише частина формули

15/ 06/ 2026
  Станіслав Зінченко. Голова Комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Уже зовсім скоро в Україні зміниться система вуглецевого ціноутворення. За планом, національна система торгівлі квотами (НСТВ) стартує в 2028-му. Але повноцінно ринок запрацює не раніше від 2031 року. Важко переоцінити, наскільки критичною є коректна робота цього механізму. Він або стане двигуном нової низьковуглецевої економіки України, або остаточно поховає ту частину індустрії, яка вціліла після бомбардувань. Саме тому Європейська Бізнес Асоціація підготувала аналітичне дослідження «СТВ в Україні: досвід ЄС та можливості України». Документ покликаний сприяти фаховій дискусії щодо моделі впровадження СТВ, враховуючи досвід ЄС, потреби української економіки та необхідність збереження конкурентоспроможності бізнесу в умовах воєнного часу. Головне тут — знайти баланс між амбіціями та реальними можливостями. Бо найбільша проблема української економіки за останні 20 років — доступ до фінансування. А проєкти декарбонізації потребують інвестицій на мільярди. Пропонований Міністерством економіки законопроєкт про НСТВ — це хороший початок. Він окреслює архітектуру майбутньої системи, враховує досвід ЄС і водночас специфіку української економіки. Це рамковий документ. Чи зможе запропонована концепція НСТВ забезпечити ефективний зелений перехід в Україні? Говорити про це зарано. Адже це комплексне питання всієї кліматичної політики, де система торгівлі квотами — лише один з елементів. НСТВ визначатиме ціну вуглецю в Україні. Однак важливо розуміти: ціна вуглецю та вуглецеві витрати — зовсім різні речі. Вуглецеві витрати бізнесу не обмежуються лише платою за власні викиди (прямі витрати). Вони охоплюють набагато більше: Непрямі витрати — вуглецева складова, закладена в ціну електроенергії, яку фактично оплачують споживачі. Капітальні витрати — інвестиції в низьковуглецеві проєкти, а також фінансові витрати на залучення цих коштів. Операційні витрати — низьковуглецева продукція завжди дорожча за традиційну. Тож ціна вуглецю — це лише частина формули.   Тільки комплексна кліматична політика, яка адресує всі складники цієї формули, здатна забезпечити ефективний зелений перехід: Доступні ціни на енергію, включно з системою компенсації непрямих вуглецевих витрат. Інструменти фінансування низьковуглецевих проєктів, в обсязі, достатньому для мільярдних інвестицій. Управління товарними ринками та стимулювання попиту на низьковуглецеву продукцію, і захист конкурентоспроможності. Прямі витрати та ціна вуглецю, що на ранніх етапах не повинні створювати надмірного тиску, інакше це вбє можливості для інвестицій і конкуренції. Рецепт успіху — в синхронності. Усі чотири складові частини мають розвиватися синхронно, інакше очікуваного результату не буде.   Ми це вже бачили на прикладі ЄС. Навіть за всієї прогресивності європейської кліматичної політики та набору фінансових інструментів, заплановані проєкти декарбонізації зупинилися. Невипадково нині вся дискусія в ЄС навколо змін параметрів EU ETS обертається навколо одного слова: конкурентоспроможність.   Як показує досвід EU ETS, вона не є статичним зведенням правил. Це живий організм, який постійно адаптується до внутрішніх дисбалансів і зовнішніх шоків. Кожна її реформа — пряма відповідь на попередні «хвороби» системи: надлишок квот, низькі ціни на вуглець або витік виробництв.   Постійна потреба в подальших змінах — це не ознака помилковості конструкції. Навпаки, це ознака її зрілості й нормальний стан функціонування. І це варто розуміти, коли ми будуємо аналогічну систему в Україні.   Передбачити всі нюанси на старті неможливо, та й недоцільно. Важливо спочатку зафіксувати правильний комплекс цілей і керуватися ним у процесі внесення змін до НСТВ.   Цей комплекс цілей передбачає баланс між амбіціями та можливостями. Це, безумовно, скорочення викидів, але завдяки зниженню вуглецевої інтенсивності, а не деіндустріалізації.   З іншого боку, критично важливою є інституційна спроможність швидко реагувати на потреби в змінах, розробляти проєкти рішень і ефективно впроваджувати їх. Міністерство економіки під час роботи над законопроєктом довело, що така спроможність є. А її подальше посилення дасть інвесторам упевненість: кліматична політика України створює не лише ризики, а й можливості.

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
Nationwide Minute of Silence
01:00
09:00
Nationwide Minute of Silence
Let us honor the memory of all those who lost their lives in russia’s war against Ukraine
00:43

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: