Працевлаштування іноземців на території України: покроковий алгоритм

Listen to online Stop   Авторка - Тетяна Петрик, керівник практики міграційного права адвокатського бюро «Приходько та партнери» Працевлаштування іноземців в Україні є актуальним питанням для багатьох громадян інших держав. Варто розглянути більш детально нормативно-правову базу, яка його регламентує. А також зупинимося на особливостях процедури. Що слід знати про законодавче регулювання працевлаштування. Серед основних нормативно-правових актів, якими регулюється працевлаштування іноземців в Україні, є наступні: Закон України «Про зайнятість населення». Він встановлює загальні принципи регулювання зайнятості, включаючи особливості працевлаштування іноземців. Закон «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Він регулює перебування іноземців на території України, визначаючи підстави для перебування і правила легалізації трудової діяльності. Закон України «Про імміграцію». У ньому є статті щодо залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки. У згаданому законі можна прочитати багато корисного стосовно дозволу на імміграцію для іноземців та осіб без громадянства. Кодекс законів про працю України. Цей кодифікований акт містить загальні норми регулювання трудових відносин, які поширюються, в тому числі, й на іноземців, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами. Постанова КМУ № 68 від 24 січня 2023 року «Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні». Цією постановою затверджуються форма та зміст дозволу, формат заяви про первинну видачу дозволів, їх продовження чи скасування. Таким чином, працевлаштування іноземців в Україні регламентується досить великою кількістю нормативно-правових актів. Щоб залучати до роботи в нашій державі іноземців та осіб без громадянства, потрібно оформити спеціальний дозвіл на застосування їхньої праці. Це офіційний документ, котрий видає Державна служба зайнятості України. Кому з іноземців не потрібен дозвіл на роботу. Серед тих, для кого не треба брати дозвіл на працевлаштування, є наступні категорії іноземців та осіб без громадянства: ті, хто має посвідку на постійне проживання в Україні; біженці з відповідним статусом; особи, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; представники іноземного морського чи річкового флоту та авіакомпаній, котрі здійснюють обслуговування таких компаній на території України; особи без громадянства з відповідним статусом; працівники закордонних медіа, які отримали в Україні необхідну акредитацію; спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва, що прибувають для роботи в Україні за фахом; працівники аварійно-рятувальних служб, котрі виконують термінові роботи; працівники філій, представництв юридичної особи, котру було утворено у відповідності до законодавства іноземної держави; священнослужителі, котрі є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні, прибувши на запрошення релігійних організацій, аби вести канонічну діяльність; особи, які прибули в Україну, аби брати участь у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; особи, котрі прибули в Україну, аби вести викладацьку та/або наукову діяльність у закладах фахової передвищої, а також вищої освіти на їх запрошення; інші категорії іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законодавством України, в тому числі – ратифікованими міжнародними договорами. Усім іншим іноземцям потрібен дозвіл, який роботодавець отримує, звертаючись до відповідного Центру зайнятості за місцезнаходженням компанії. Які важливі аспекти працевлаштування варто знати. Серед документів, які потрібно подати на оформлення дозволу, слід відзначити: заяву у відповідності до затвердженої форми, кольорове фото, нотаріально завірений переклад паспорта особи на українську мову та проект трудового договору чи ГІГ-контракту. Також обов’язково додати квитанцію про сплату державного мита. Сплата за отримання цього дозволу прив’язана до мінімального прожиткового мінімуму та залежить від терміну, на який він береться – наприклад, працевлаштувати іноземця на термін від року по 2 роки включно обійдеться у 8 прожиткових мінімумів. Дозвіл виготовляється до 7 робочих днів, а продовжується у строк до 3 робочих днів. Не пізніше 90 днів з моменту отримання такого дозволу з іноземним працівником має бути підписано трудовий договір чи контракт. Працевлаштування іноземця: кейс компанії «Приходько та партнери». Розглянемо приклад працевлаштування іноземця з практики адвокатського бюро «Приходько та партнери». Отже, до юридичної компанії звернувся громадянин Польщі після того, як отримав відмову у видачі дозволу на працевлаштування в Україні. Причиною відмови стали численні помилки у проекті трудового договору, підготовленого роботодавцем, зокрема: не було вказано строку відпустки; не зазначався графік роботи; не містилася інформація про посаду. Саме ці вимоги є критичними порушеннями з точки зору чинного законодавства. Тож фахівці провели правовий аналіз ситуації, підготували новий пакет документів, включаючи виправлений трудовий договір. Після подання документів до центру зайнятості клієнт успішно отримав новий дозвіл на працевлаштування. Також після отримання візи D-04 і приїзду іноземця в Україну  юристи надали повний супровід у процедурі оформлення посвідки на тимчасове проживання. Завдяки професійному втручанню іноземець легально працює та проживає в Україні без жодних перепон. Підводячи риску. Коли іноземець отримав дозвіл на роботу в Україні, це стає підставою для оформлення візи типу D, яка передбачає посвідку на тимчасове проживання в Україні. Такий спосіб легалізації в Україні є оптимальним для багатьох людей, адже він дає нагоду тут комфортно жити та працювати. Ключове – заручитися підтримкою професіоналів, які допоможуть правильно оформити документи під час отримання дозволу, аби не зіткнутися з відмовою.