fbpx

Taxation of the IT industry: what the authorities offer and how business reacts to it

27/ 08/ 2020
Ольга Куничак Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації
Позаминулого тижня Верховна Рада зареєструвала ще один пакет законопроєктів для ІТ–сфери: №3979 "Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні" та №3933-1. Ці проєкти – альтернатива, поданому два тижні тому законопроєкту №3933 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії інформаційних технологій.

Ним пропонувалося встановити податкове навантаження на зарплати найманих працівників ІТ на рівні 10% та звільнити їх від сплати військового збору.

Якщо порівнювати новий пакет законопроєктів та №3933, то, безумовно, він, в цілому, набагато кращий та може забезпечити розвиток певної частини української ІТ-індустрії, але, на жаль, не для її більшості. Так, запропоновані наступні умови в ЦП “Дія.Сіті”:

– Податок на заробітну плату штатного працівника (ПДФО) становить 5%, ЄСВ за працівника – 5% (проте не менше двократного розміру мінімального ЄСВ, тобто більше 2078,12 грн).

– Введення в ІТ нового поняття – податку на виведений капітал (ПнВК) – у розмірі 18% замість податку на прибуток. Тобто, при виведенні грошей з компанії (розподіл дивідендів, наприклад) необхідно буде сплатити 18% ПнВК.

Для того, щоб стати резидентом Дія.Сіті необхідно підпадати під критерії:

  • 70% від загального доходу компанії повинно бути експортною;
  • 70% загальної структури витрат компанії складає оплата праці (трудові відносини).
  • Розмір зарплати працівників ІТ-індустрії повинен перевищувати 1200 євро (цікавим є те, що в іншому проєкті цього пакету – передбачено 1500 євро) за курсом Національного банку України.
  • Компанія, внесена до ІТ-реєстру, – запропонований список професій та видів діяльності ІТ.

Водночас, на думку учасників ІТ-ринку, в документі слід врахувати основні принципи, які були вже сформовані та озвучені сервісною індустрією. 

Якщо врахувати п’ять перелічених нижче умов, пакет законопроєктів (№3979 + №3933-1) дійсно може стати корисним для розвитку українського ІТ:

1. Збереження 3-ї групи фізичних осіб–підприємців, як, де-факто, стандартний формат роботи ІТ-індустрії в Україні на протязі останніх 15 років, де досягнуті результати довели ефективність. Насамперед, цезайнятість понад 150 000 осіб та $4,2 млрд експортних валютних надходжень (за 2019 рік). Вкрай важливо забезпечити можливість резидентам Дія Сіті роботу із  3-ю групою фізичних осіб – підприємців, а також недопущення перекваліфікації таких відносин у трудові.

2. Трудові відносини, які виникатимуть між суб’єктом та учасником цифрового парку, укладатимуться як контракт. Тобто, для ІТ-індустрії важливо відійти від регулювань, передбачених чинним Кодексом Законів про Працю.

3. Недопущення підвищення податкового навантаження на ІТ-бізнес під час світової економічної кризи.

Наразі ІТ-бізнес, який користується контрактною моделлю взаємодії між компанією та ФОП, сплачує в середньому 6,5% (5% єдиного податку та 22% з мінімальної заробітної плати), а пропонується  5% ПДФО + 5% ЄСВ – тобто, 10%.

4. Заборона на введення додаткового регулювання для резидентів органом управління Дія.Сіті. Важливо не ускладнювати життя бізнесу новими перевірками, заборонами чи обмеженнями в рамках запропонованої ініціативи, а також не зосереджувати надзвичайні повноваження в руках якогось одного державного органу.

5. Пріоритетність інтересів суб’єктів Цифрового парку над завданнями державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, за виключенням випадків, коли це стосується питань життя і здоров’я людини, її прав та законних інтересів.

Чи може наразі індустрія підтримати цю версію документу?

Наразі сервісна індустрія через ряд критично-важливих пунктів не може підтримати запропоновану редакцію законопроєктів №3979 “Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні” та №3933-1 (податкові зміни).

Перший критичний пункт – стосується критеріїв участі ІТ-компаній у Дія.Сіті.

Статтею 4 законопроєкту №3979 передбачається, що питома вага витрат юридичної особи на оплату праці працівників ІТ-індустрії в загальній структурі є не меншою ніж 70%. Тобто, йдеться про 70% витрат саме на трудові договори за КЗпП – а це загрожує форсованим переведення більшої частини фахівців на трудові відносини, що не підходить сучасній сервісній, ІТ-індустрії. 

По-друге, пропонується ввести норму, за якої контрактні відносини з ФОП оподатковуються додатковими 18% податків (стаття 4, пункт 135.2.1.16). Тобто, по факту, ми маємо 5% єдиного +18% додатково, що у сумі становить 23%. Таке підвищення податкового навантаження у доволі стислі терміни стане загрозою для більшості сервісних компанії, так як вони використовують контрактну модель співпраці між компанією та ФОП.

Орієнтовне додаткове навантаження для такого бізнесу становитиме близько +8-12% загального обороту компанії, що, безсумнівно, негативно вплине на темпи росту ІТ-індустрії. 

По-третє, в проєкті №3979 передбачено створення реєстру саме для ІТ-фахівців, а не лише компаній, як один з критеріїв участі. Тобто, наразі не зрозуміло, які вимоги по професіям встановлюватимуться до працівників, аби користуватися зниженими ставками оподаткування, які передбачаються законопроєктом №3933-1 (ЄСВ 5%+ПДФО 5% для штатних працівників). 

Слід також враховувати швидкість, з якою кожного року створюються абсолютно нові ІТ-спеціальності – необхідно буде постійно вносити зміни до реєстру.

Крім того, успішність ІТ-індустрії великою мірою залежить від проєктних менеджерів, які комунікують із замовниками та командою, ведуть одночасно різні проєкти та повністю обізнані й занурені в технічну сторону ІТ. Тобто, відокремлювати їх від поняття “ІТ-фахівців” неможливо, проте навряд проєктні менеджери будуть передбачені у зазначеному класифікаторі ІТ-професій. 

По-четверте – для індустрії важливо залишити максимальну прозорість та нівелювати усі корупційні ризики. Це стосується особливо вступу/виключення з Дія.Сіті. Чинною редакцією, до прикладу, не передбачено судового рішення стосовно виключення компаній: рішення приймає уповноважений орган. Це може створити додаткові прецеденти, що дискредитуватиме весь проєкт. 

Тим не менш, новий пакет законопроєктів більше корелюється з реальними заробітними платами в ІТ (1200 євро замість $3700, запропонованих у №3933). Також, вводиться корисний для стартапів інструмент – податок на виведений капітал в ІТ. Це дозволить не сплачувати податків при залишенні грошей всередині своєї компанії для розвитку. Також 5%+5% оподаткування трудових відносин може бути привабливим для компаній, які наймають працівників за КЗпП. 

Узагальнюючи, хочеться підкреслити, що новий пакет законопроєктів виглядає привабливіше за попередні пропозиції податкових новацій для ІТ-сфери. Проте, аби ініціатива повною мірою запрацювала та охопила більшу частку української ІТ-індустрії,  необхідно додати ряд поправок до чинної редакції, адже зафіксовані наразі норми не враховують потреби найбільшої частки ринку нашого ІТ – її сервісної частини.

Джерело: ЛІГА.Tech

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Start
in the Telegram bot
Read articles. Share in social networks
0 Shares

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: