Фінансова стратегія для людей у віці 55+ в Україні

Listen to online Stop   Інна Бєлянська. Голова Правління ПрАТ «МетЛайф» Ще двадцять-тридцять років тому вік 55+ вважався так званим передпенсійним, коли за життєвим «протоколом» не передбачалося вже особливої активності, карєрного зростання, а тим більше — опанування нових знань та навичок. Хіба що — передавати досвід на робочому місці молоді, готуватися до виховання онуків та вирощування огірків на дачі. Час усвідомлення викликів. Сьогоднішні 50−60-річні українці - соціальна група, яка розуміє, що на спокійне життя за рахунок майбутньої державної пенсії розраховувати не доводиться. Та не надто оптимістично наші співгромадяни оцінюють і свою майбутню працездатність у старшому віці. Згідно з даними опитування, яке проводилося Разумков-Центром у червні цього року, відповіді українців на питання «До якого віку ви готові працювати?» були такими: до 50−59 років — 15%, до 60 років — 29%, до 61−65 років — 12%, до 66−70 років — 3%. До того ж, війна, економічна нестабільність, інфляція та зміни у пенсійній системі створюють непередбачувані фінансові умови. Тож, якщо вам 50+ або біля того — саме час активно готуватися до фінансових викликів, які несе з собою швидкоплинний час. Якщо ви ніколи усвідомлено не займалися фінансовим плануванням життя, то час почати це прямо зараз. А тим, хто має досвід такого планування, цей матеріал — гарний привід актуалізувати свої стратегії. Активи, пасиви, джерела доходу та витрати. Як і будь-яка інша, фінансова стратегія починається з аналізу поточного стану. У даному випадку — ревізії активів, пасивів, джерел доходу та витрат. 1) Активи.Це — ресурси, які належать вам і можуть бути використані для створення доходу. До них відносяться: нерухомість: житлові будинки, квартири, земельні ділянки фінансові активи: банківські депозити, акції, облігації, пенсійні накопичення рухоме майно: автомобілі, цінні предмети мистецтва, ювелірні вироби. 2) Пасиви.Це — ваші зобов’язання, які потребують виплат або інших витрат. Вони включають: кредити та позики: іпотечні кредити, автокредити, споживчі позики борги: кредитні картки, особисті борги. 3) Джерела доходу.Це можуть бути заробітна плата, пенсія, пасивний дохід (доходи від активів — здачі майна в оренду, дивіденди, відсотки по депозитах), підробіток, продаж товарів або майна. У віці 55+ частка різних джерел доходу у загальному бюджеті, скоріше за все, змінюється: доходи від активного заробітку можуть знижуватись, і на цьому тлі бажано, щоб зростала частка пасивних доходів від активів. Тож, якщо аналіз вашого поточного стану показує, що таких доходів поки замало, варто ставити собі за мету саме збільшення активів. 4) Витрати. У фінансовому плануванні витрати поділяються на 3 основні категорії: постійні витрати — ті, які ми не можемо скасувати без настання негативних наслідків: продукти харчування, медичні витрати на лікування хронічних захворювань, комунальні послуги, податки, кредитні платежі, навчання дітей змінні витрати — ті, які відносно безболісно можна коригувати: одяг, відпочинок, розваги, хобі непередбачувані витрати: екстрені медичні послуги, ремонт житла або автомобіля, раптовий переїзд тощо. Найпоширеніша та найпростіша порада у дописах про фінансове планування — рекомендація про скорочення змінних витрат на користь формування резервів для покриття витрат непередбачуваних. Втім, на мою думку, — ця порада не найкраща. Змінні витрати — це часто про якість життя, позитивні емоції, власний розвиток. І старший вік — зовсім не привід знижувати якість життя та припиняти власний розвиток. То що робити? Як скоротити витрати? Відповідь — за рахунок зменшення пасивів. Управління боргами. Якщо ви на умовну одиницю часу маєте більше, ніж один кредит (позику, розстрочку тощо), то це вже привід починати управляти боргами. А якщо загальна сума ваших обов’язкових щомісячних платежів по боргах перевищує третину вашого доходу — то час «бити у набат». Хоча іноді прийнято вважати, що чим старша людина, тим обережніше вона ставиться до кредитів, але це скоріше справедливо для покоління, яке передувало сьогоднішнім 50−60-річним українцям. Економічно активні роки того покоління приходилися на час, коли кредитування не було дуже розповсюдженим, фінансові інституції не були розвинені. Втім, зараз взяти кредит (особливо — мікропозику) або купити товар у розстрочку — максимально просто та зручно. І за відсутності навичок керування грошима, звичка кредитуватися може стати неконтрольованою. Очевидний мінус цього — збільшення витрат через необхідність платити відсотки, а іноді ще й штрафи та пеню. Неочевидні, але не менш руйнівні наслідки — стрес, відчуття несвободи, безпорадності, неможливість керувати на лише своїми грошима, а й життям у цілому. Тож перше, що треба зробити — проаналізувати всі власні боргові зобов’язання за наступними параметрами: загальна сума боргу, сума щомісячного платежу, сума відсотків, термін сплати (за умови внесення мінімальних щомісячних платежів). Після цього потрібно визначитися зі стратегією погашення боргів. Можна почати прискорено виплачувати ті, які мають найменшу суму. Цей спосіб здатен покращити мотивацію, адже вже зовсім скоро кількість боргів зменшиться. Інший шлях — прискорити виплату тих кредитів, які мають більшу суму відсотків. Такий спосіб дозволяє зменшити загальне грошове навантаження. Так, наважившись на роботу зі зменшення боргів, треба бути готовими зменшити звичні змінні витрати. І це може тимчасово погіршити усталений спосіб життя. Але подальша свобода від фінансових обтяжень дійсно того вартує. Чи є всі борги (кредити, позики тощо) однозначно шкідливими для бюджету? Хоча в цілому я не прибічниця цього способу залучення коштів, але є випадки, коли він є виправданим: якщо ви спрямуєте ці кошти на те, що у найближчому майбутньому збільшить ваш дохід або заробіток. Це може бути, наприклад, новий ноутбук для роботи або навчання. Втім, кредит для інвестування у «надприбутковий проєкт» — табу! По мірі того, як вивільнятимуться гроші, що раніше були спрямовані на платежі по боргах, їх можна буде використовувати на інші цілі - формування резервів та інвестиції. «Подушки безпеки» чи інвестиції?. І тут саме час поговорити про фінансові цілі цього прекрасного віку зрілості та мудрості. На мою думку, головних цілей тут може бути дві: мати гроші на достойне життя на пенсії або мати гроші на якомога довше підтримання працездатності. І сполучник «або» цілком може бути замінений на «та». Тож що більше пасуватиме для цих цілей: проста «подушка» фінансової безпеки чи формування капіталу через інвестиції? Особисто я впевнена, що це має бути рішення 2 в 1. І таке рішення покликане поєднати переваги обох способів (прибуток від інвестицій та можливість швидко отримати гроші з резервної «подушки») та зменшити їхні недоліки (інвестиційні ризики та відсутність прибутку в разі звичайного відкладання грошей). Тож однозначно варто інвестувати гроші, які ви відкладаєте на резерви, але ваші інвестиції мають бути: консервативними — тобто дохід буде меншим, але й ризики втрати грошей — мінімальними, високоліквідними — щоб можна було вивести гроші у будь-який потрібний момент, диверсифікованими — це правило працює для будь-яких інвестицій. Адже навіть якщо ризики мінімальні, вони все ж є. І щоб раптом не втратити гроші, їх варто вкладати у різні інструменти. Приміром: депозити на вимогу у різних банках або військові облігації. Втім, існує ще один ризик. Резервів, які ви накопичуєте, може не вистачити. У разі настання раптових непередбачуваних подій — важке захворювання, складна травма, тотальне пошкодження майна, вам можуть знадобитися грошові суми набагато більші, ніж ви встигли сформувати. А ризики настання таких подій, принаймні пов’язані зі здоров’ям, на жаль, підвищуються з кожним роком нашого життя. Щоб мінімізувати цей ризик, потрібно покласти у свій фінансовий «портфель» страхові поліси: захистити своє майно, здоров’я та життя. До речі, саме поліс довгострокового страхування життя, якщо додати до нього покриття ризиків критичних захворювань та нещасних випадків, виконує подвійну функцію: надає необхідні гроші в разі настання непередбачуваних подій формує додатковий пенсійний капітал завдяки регулярним внескам, їх індексації та нарахуванню інвестиційного доходу за формулою складних відсотків. Є ще й третя функція — цей поліс страхування життя допоможе близьким впоратись із фінансовим шоком у разі смерті застрахованої особи. І це також важливо, бо як би не хотілося б триматися подалі від думок про такий ризик життя, але він є його реальністю. Хочеться побажати всім нам та кожному жити довго, у достатку та отримувати від життя всю можливу радість. І повірте, кожен з нас має для цього можливості та інструменти, варто лише навчитися ними правильно користуватися попри будь-який вік.