EBA How It Works: Fake News and Disinformation

15/ 05/ 2020

<span data-mce-type=bookmark style=display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0; class=mce_SELRES_start></span> Що таке дезінформація та фейкові новин? Чим вони загрожують та як протидіяти розповсюдженню оманливих або неправдивих фактів? Щоб відповісти на ці запитання, разом з Катериною Співаковою, директором агенції Pleon Talan, ми розглянули історію розвитку нових засобів інформації та розібрали приклади зі світової та української практики. З появою цифрових технологій, різко змінилися процеси продукування та споживання новин. Задля отримання більшого трафіку, новинні ресурси створюють суб’єктивний контент, що апелює до емоцій аудиторії. Що більше людей реагує на новину, то швидше вона розповсюджується, і є ризик, що інформація є недостовірною. Однак, як зазначила Катерина, ефект від фейків на поведінку людей такий же реальний, як і від правдивих фактів. Наразі знижується довіра до інформаційних ресурсів, тож медіа індустрія активно шукає нові формати подачі новин. У практичній частині лекції були представлені реальні кейси українських та міжнародних компаній, які зазнали репутаційних та фінансових збитків через фейкові новини. Катерина пояснила, що в таких ситуаціях важливо вести чесну та відкриту комунікацію, а також мати готовий план реагування на кризу. Базовий сценарій дій включає в себе пошук першоджерел неправдивої інформації, щогодинний моніторинг публікацій, конструктивна комунікація з журналістами. Проблема фейків стосується не лише бізнесу. За допомогою дезінформації можна маніпулювати громадською думкою та образом країни у світі, а відтак протистояння фейковим новинам становиться питанням національної безпеки. В контексті війни на Сході було згадано, що Росія використовує широкий арсенал інформаційних інструментів задля створення потрібних їй наративів, а сам процес планування інформаційних операцій нагадує виробництво серіалів. Щоб протидіяти російській пропаганді, Україні потрібно розвивати бренд країни, щоб розповісти свою історію. Також, Катерина детально пояснила на відеоприкладах, як працює технологія діпфейків і з якою метою їх використовують. Так, за допомогою діпфейків можна змінити контекст ситуації, створити фальсифіковані матеріали та невірні інтерпретації. Тема фейкових новин є неймовірно широкою та багатогранною, тож дякуємо Катерині за інтерактивну подачу інформації та професійну експертизу з цієї складної та актуальної проблеми!

&lt;span data-mce-type=”bookmark” style=”display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;” class=”mce_SELRES_start”&gt;&lt;/span&gt;

Що таке дезінформація та фейкові новин? Чим вони загрожують та як протидіяти розповсюдженню оманливих або неправдивих фактів? Щоб відповісти на ці запитання, разом з Катериною Співаковою, директором агенції Pleon Talan, ми розглянули історію розвитку нових засобів інформації та розібрали приклади зі світової та української практики.

З появою цифрових технологій, різко змінилися процеси продукування та споживання новин. Задля отримання більшого трафіку, новинні ресурси створюють суб’єктивний контент, що апелює до емоцій аудиторії. Що більше людей реагує на новину, то швидше вона розповсюджується, і є ризик, що інформація є недостовірною. Однак, як зазначила Катерина, ефект від фейків на поведінку людей такий же реальний, як і від правдивих фактів. Наразі знижується довіра до інформаційних ресурсів, тож медіа індустрія активно шукає нові формати подачі новин.

У практичній частині лекції були представлені реальні кейси українських та міжнародних компаній, які зазнали репутаційних та фінансових збитків через фейкові новини. Катерина пояснила, що в таких ситуаціях важливо вести чесну та відкриту комунікацію, а також мати готовий план реагування на кризу. Базовий сценарій дій включає в себе пошук першоджерел неправдивої інформації, щогодинний моніторинг публікацій, конструктивна комунікація з журналістами.

Проблема фейків стосується не лише бізнесу. За допомогою дезінформації можна маніпулювати громадською думкою та образом країни у світі, а відтак протистояння фейковим новинам становиться питанням національної безпеки. В контексті війни на Сході було згадано, що Росія використовує широкий арсенал інформаційних інструментів задля створення потрібних їй наративів, а сам процес планування інформаційних операцій нагадує виробництво серіалів. Щоб протидіяти російській пропаганді, Україні потрібно розвивати бренд країни, щоб розповісти свою історію.

Також, Катерина детально пояснила на відеоприкладах, як працює технологія діпфейків і з якою метою їх використовують. Так, за допомогою діпфейків можна змінити контекст ситуації, створити фальсифіковані матеріали та невірні інтерпретації.

Тема фейкових новин є неймовірно широкою та багатогранною, тож дякуємо Катерині за інтерактивну подачу інформації та професійну експертизу з цієї складної та актуальної проблеми!