EBA Dnipro Interview with CEOs: Бізнес Дніпропетровщини про виклики війни, мотивацію та віру в перемогу
16/ 08/ 2022
За результатами досліджень, які щомісячно проводить Європейська Бізнес Асоціація, в повному обсязі вже працюють 47% компаній, 50% – з певними обмеженнями або частково. Про втрати майна чи інших активів безпосередньо внаслідок бойових дій повідомили 42% компаній-членів Асоціації.
Дніпропетровська область з перших днів війни стала потужним волонтерським хабом, прихистком для вимушених переселенців та бізнесу. Сюди вже переїхали 69 підприємств з Луганської, Донецької, Запорізької та Харківської областей. Незважаючи на руйнівні втрати, збитки, шалені ризики, бізнес намагається адаптуватись до нових реалій, трансформувати свою діяльність та підтримувати економічний фронт країни.
Продовжуючи серію інтерв’ю, Офіс Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі поспілкувався з директорами компаній, щоб дізнатися про те, як лідери різних галузей та ринків долають виклики війни, як дбають про працівників у часи невизначеності, чим вони вмотивовані та які стратегії використовують.
Промисловість та інжиніринг. Втрати ринку 60%, релокація та віра в перемогу.
Вікторія Черниш. Директор Дніпропетровського Інженерно-технічного центру “Контакт”.
Звісно, коли почалася війна треба було в першу чергу думати про виживання компанії та її працівників. Але цього було недостатньо: треба було щось робити, щоб залишитись на плаву в нашій сфері бізнесу. ДІТЦ Контакт різко втратив більше, ніж 60% ринку, і потрібно було запустити якісь нові проєкти, освоювати нові території (Західну Україну – у зв’язку з релокацією деяких підприємств). Цим і почали займатись та займаємося досі.
Нікого не звільняли (крім жінок, які забажали самі звільнитися). Працівників з гарячих точок перевезли на Західну Україну, сплачуємо їм житло. У компанії на постійній основі працює психолог, підтримуючи людей в позитивному настрої та у вірі в Перемогу.
Навчилися економити як власні ресурси, так і ресурси компанії. Навчилися підтримувати один одного, коли дійсно стає страшно. Навчилися думати про наших воїнів та молитися за Перемогу.
Переосмислили свої пріоритети, свої цінності. Зрозуміли, що важливіше за все – жити в мирній, процвітаючий Україні, бути разом (сім’ї , колеги), допомагати ЗСУ та людям, які постраждали від війни, працювати продуктивно та сплачувати податки.
Допомагає і мотивує віра в нашу Перемогу, відповідальність за сім’ї та працівників, бажання досягти успіху у бізнесі навіть в такі тяжкі часи, підтримка іноземних партнерів та їхня небайдужість до подій в Україні.
Налагодження нової бізнес-моделі в агросекторі.
Артем Ремпен. Операційний директор ГК “G.R. Agro”.
ГК “G.R. Agro” майже зберегли більшу частину робітників (втрати становлять близько 20% з урахуванням мобілізованих). Ми перебалансували заробітні платні (зменшили в топменеджмента), зменшили кількість робочих годин адміністративного персоналу (для зменшення ФЗП на 20%), прибрали дивіденди – натомість зробили бонусну систему для адмінперсоналу (додатково до ставок). Зробили ставку на максимальну концентрацію всіх ланцюгів постачання агропродукції на наших потужностях і зменшили присутність сторонніх підрядників. Припинили інвестиційну діяльність.
У першу чергу підтвердили наше прагнення для формування ланцюгів постачання своїми потужностями. Необхідно мати змогу самостійно завершувати цикл своїми силами, а підрядники мають бути лише інструментом для збільшення обсягів. Усвідомили, що як би всі не розповідали про підтримку, в критичній ситуації ти лишаєшся сам із своїми проблемами. Також зраділи, що багато наших співробітників колись працювали в іноземних компаніях: це дало змогу швидше адаптуватися до європейського ринку. А головне, що люди – найбільша цінність у компанії. Як би не вони, то ми могли й потонути, особливо в березні і квітні. А також те, що репутація нашої компанії, над якою ми працювали роками, дала великий поштовх у роботі з європейцями.
Оптимізм. Ми віримо в перемогу, віримо в повернення наших людей, земель і активів, які опинилися в тимчасовій окупації. Дуже мотивує те, як вся наша команда стала в принципову позицію, що ми збережемо компанію, що ми зможемо подолати всі труднощі (реструктуризація кредитних зобов’язань, налагодження нової бізнес-моделі, прямих втрат (окуповані активи), втрата балансової вартості залишків, «подарунки» від податкової, нестача обігових коштів) – це все дає розуміння, що як ми можемо, то й інші можуть. А це шлях до остаточної перемоги.
Адаптація до нових реалій та пошук можливостей на європейських ринках.
Дмитро Самсонов. Директор “Українська Компанія Кави”.
Українська Компанія Кави наразі використовує дві дуже прості стратегії: розширення асортименту продукції в нових для нас категоріях та вихід на європейські ринки.
Щодо працівників: нікого не скоротили, всім виплачуємо повну зарплатню. Тим, хто виїхав, надаємо можливість працювати онлайн (за бажанням). Навчилися швидко перелаштовуватися до нових умов, працювати без плану, більше довіряючи інтуїції.
Будь-який виклик для амбітних людей завжди є екзистенціальною мотивацією зробити все, щоб його подолати. В Україні дуже багато амбітних людей, зараз ми об‘єдналися, як ніколи, і кожен розуміє, що має робити свою справу та викладатися на всі 100%, щоб разом перемогти ворога та повернути мир нашим дітям. Відчуття єдності з такою кількістю українських особистостей надихає та надає відчуття впевненості.
IT сектор. Про співпрацю, адаптивність та залучення інвестицій до країни
Юлія Півень. Директор Vimeo Ukraine Technologies.
Компанія Vimeo є людиноцентричною компанією. Так було до війни і залишається зараз. Ще в грудні-січні компанія рекомендувала співробітникам і їхнім сімям релокуватися. Ми виплатили одноразову допомогу, яка могла б допомогти людям виїхати або придбати квитки. Але це питання стосувалося не тільки наших 86 співробітників, але й їхніх 436 родичів, 58 котів і 27 собак!
Після початку війни ми стикнулися з тим, що був потік родичів співробітників, які виїжджали за кордон з дітьми, тваринами, часто без супутніх документів і без розуміння, куди саме вони прямують. Тож у нас була створена оперативна група, яка працювала цілодобово і допомагала тим, у кого були всі документи, розміститися в Стамбулі, а тим, хто мав котиків-собак, – у Празі. Також ми швидко знайшли і забронювали помешкання на заході України.
Наша стратегія - співпраця і адаптивність. Зараз ми намагаємося бути максимально проактивними в питаннях, повязаних з підтримкою співробітників. Наприклад, на початку війни запропоновані програми психологічної підтримки не знайшли відгуку серед співробітників. Найбільш затребуваною тоді була підтримка релокейту. Натомість, зараз на перший план виходять теми психологічної відновлюваності, опору і роботи зі стресом.
Зворотною стороною людиноцентричності компанії є повільність у досягненні консенсусу, що ми відчули в січні-лютому. Незважаючи на рекомендації компанії, співробітники планували відїзд, виходячи зі своїх потреб і термінів. Наразі я вважаю, що ми не допустили фатальних помилок і зробили все можливе в ситуації, що склалася. Війна показала, наскільки важливо було мати план дій, навіть якщо він не спрацював на всі 100 відсотків.
Серії лекцій із цивільної оборони, план евакуації, налагодження різних каналів комунікації дозволили нашій компанії відносно легко подолати кризу. Досі памятаю одну з лекцій, де фахівець говорив про 30-ти кілометрову відносно безпечну зону біля великих міст і рекомендував переїжджати туди за можливості. Зараз я розумію, що то була корисна порада. Високопрофесійна команда фахівців, які з першого дня розуміли, що найкраще, що ми можемо зробити для себе, своїх рідних і своєї Країни – це працювати, донатити на нагальні потреби, бути зібраними й сфокусованими. Наша компанія працює згідно із законодавством України. Ми досить невелика компанія – 86 співробітників. З початку року ми завели до економіки нашої країни близько 5 млн доларів. Ми мріємо продовжувати працювати так само сумлінно, сплачуючи податки і гідну зарплату співробітникам. Моральний дух команди, підтримка Головного офісу та успіхи ЗСУ!
