Бізнес звернувся до Секретаріату Енергетичного Співтовариства за допомогою у створенні ринкових умов роботи енергоринку

12/ 07/ 2023

У липні 2019 року в Україні почала діяти нова модель ринку електроенергії, яка мала на меті лібералізацію енергосектору та забезпечення його стабільної роботи завдяки ринковим механізмам. Водночас, від самого початку роботи оновленого енергоринку були введені цінові обмеження (прайс-кепи), якими ціна електроенергії, фактично, штучно стримувалась. У зв’язку з такими регулюваннями ціни вже восени 2019 року з’явились перші результати дії цього обмеження, зокрема, почалось накопичення боргів перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Так, за підрахунками компаній-членів Асоціації, через цінові обмеження заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ДП «Гарантований покупець» та постачальниками електроенергії по покладеним на нього обов’язкам по фінансуванню тарифу для населення складає 18,2 млрд грн. Окрім того, протягом 2023 року розрахунки майже не виконувались. З цієї суми близько 14 млрд грн – це гроші, які не отримало НЕК «Укренерго» за передачу електроенергії. Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з розвитку галузі ВДЕ складає 21,5 млрд грн, тоді як борг ДП «Гарантований покупець» перед сектором ВДЕ сягнув 25,4 млрд грн. Через фінансові проблеми на енергоринку НЕК «Укренерго» вимушена брати кредити та використовувати доходи з продажу доступу до міждержавного перетину, щоб частково розрахуватись з боргами. Водночас, ця зима продемонструвала важливість повноцінного функціонування енергетичного ринку та значення цього як для країни, так і для громадян та бізнесу. Проте, вищеописаний фінансовий стан енергоринку створює ризик того, що генеруючі компанії не зможуть належно підготуватись до наступного опалювального сезону і одним з наслідків може бути дефіцит потужностей в енергосистемі. Звісно, є опція імпорту електроенергії з ЄС, проте через цінові обмеження верхньої граничної ціни закупівля європейської електрики бізнесом вбачається економічно недоцільною. Тому, саме скасування цінових обмежень щодо верхньої граничної ціни дозволило б синхронізувати ціни між суміжними ринками і забезпечити Україну електроенергією у години дефіциту. Щоб збалансувати фінансовий стан в енергетиці влада прийняла складне і непопулярне рішення та вирішила підняти тариф на електроенергію для населення. Після цього, за інформацією бізнесу, також планувалось лібералізувати оптовий ринок електроенергії скасувавши прайс-кепи. Ринок в цілому позитивно сприйняв ці наміри, оскільки разом зі збільшенням тарифу для населення таке рішення дозволило б покращити фінансовий стан енергоринку і дати енергокомпаніям змогу накопичити кошти для підготовки до наступної зими. Але 26 та 27 червня 2023 року НКРЕКП провела публічне засідання в ході якого Комісія вирішила не скасовувати прайс-кепи, а підвищити верхню цінову межу та знизити нижню – попри те, що багато представників енергетичної галузі в ході засідання висловились за скасування прайс-кепів, а виробники ВДЕ заявили про штучне створення ситуації, коли борги ДП «Гарантований покупець» суттєво збільшиться. Тому, рішення НКРЕКП не виправило проблеми на ринку, а, за оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, по суті, відклало комплексне вирішення проблеми та створило умови, за якими розрахунки із «зеленими» виробниками потенційно впадуть з нинішнього 50-ти відсоткового рівня розрахунків до не більше ніж 30-ти відсоткового. Водночас, бізнес вкотре наголошує, що на ринку енергетики важливо прямувати до створення саме ринкових умов роботи, а будь-які регулювання та обмеження цьому аж ніяк не сприяють. Ціну має визначати ринок, як це, власне, відбувається і в країнах ЄС, Тому, Європейська Бізнес Асоціація звертається з проханням до Директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артура Лорковського та Заступника директора, керівника юридичного відділу Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірка Бушла з проханням розглянути можливість провести консультації з НКРЕКП з метою сприяння скасуванню прайс-кепів, оскільки вони не сприяють стабільному функціонуванню енергоринку та, на думку представників бізнесу, не в повній мірі узгоджуються з європейськими практиками, які передбачають, що ціну на електроенергію має формувати ринок. Це важливо і з метою недопущення суттєвого падіння рівнів розрахунків з ВДЕ.

Так, за підрахунками компаній-членів Асоціації, через цінові обмеження заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ДП «Гарантований покупець» та постачальниками електроенергії по покладеним на нього обов’язкам по фінансуванню тарифу для населення складає 18,2 млрд грн. Окрім того, протягом 2023 року розрахунки майже не виконувались. З цієї суми близько 14 млрд грн – це гроші, які не отримало НЕК «Укренерго» за передачу електроенергії.

Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з розвитку галузі ВДЕ складає 21,5 млрд грн, тоді як борг ДП «Гарантований покупець» перед сектором ВДЕ сягнув 25,4 млрд грн. Через фінансові проблеми на енергоринку НЕК «Укренерго» вимушена брати кредити та використовувати доходи з продажу доступу до міждержавного перетину, щоб частково розрахуватись з боргами.

Водночас, ця зима продемонструвала важливість повноцінного функціонування енергетичного ринку та значення цього як для країни, так і для громадян та бізнесу. Проте, вищеописаний фінансовий стан енергоринку створює ризик того, що генеруючі компанії не зможуть належно підготуватись до наступного опалювального сезону і одним з наслідків може бути дефіцит потужностей в енергосистемі. Звісно, є опція імпорту електроенергії з ЄС, проте через цінові обмеження верхньої граничної ціни закупівля європейської електрики бізнесом вбачається економічно недоцільною.

Тому, саме скасування цінових обмежень щодо верхньої граничної ціни дозволило б синхронізувати ціни між суміжними ринками і забезпечити Україну електроенергією у години дефіциту.

Щоб збалансувати фінансовий стан в енергетиці влада прийняла складне і непопулярне рішення та вирішила підняти тариф на електроенергію для населення. Після цього, за інформацією бізнесу, також планувалось лібералізувати оптовий ринок електроенергії скасувавши прайс-кепи. Ринок в цілому позитивно сприйняв ці наміри, оскільки разом зі збільшенням тарифу для населення таке рішення дозволило б покращити фінансовий стан енергоринку і дати енергокомпаніям змогу накопичити кошти для підготовки до наступної зими. Але 26 та 27 червня 2023 року НКРЕКП провела публічне засідання в ході якого Комісія вирішила не скасовувати прайс-кепи, а підвищити верхню цінову межу та знизити нижню – попри те, що багато представників енергетичної галузі в ході засідання висловились за скасування прайс-кепів, а виробники ВДЕ заявили про штучне створення ситуації, коли борги ДП «Гарантований покупець» суттєво збільшиться.

Тому, рішення НКРЕКП не виправило проблеми на ринку, а, за оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, по суті, відклало комплексне вирішення проблеми та створило умови, за якими розрахунки із «зеленими» виробниками потенційно впадуть з нинішнього 50-ти відсоткового рівня розрахунків до не більше ніж 30-ти відсоткового.

Водночас, бізнес вкотре наголошує, що на ринку енергетики важливо прямувати до створення саме ринкових умов роботи, а будь-які регулювання та обмеження цьому аж ніяк не сприяють. Ціну має визначати ринок, як це, власне, відбувається і в країнах ЄС,

Тому, Європейська Бізнес Асоціація звертається з проханням до Директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артура Лорковського та Заступника директора, керівника юридичного відділу Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірка Бушла з проханням розглянути можливість провести консультації з НКРЕКП з метою сприяння скасуванню прайс-кепів, оскільки вони не сприяють стабільному функціонуванню енергоринку та, на думку представників бізнесу, не в повній мірі узгоджуються з європейськими практиками, які передбачають, що ціну на електроенергію має формувати ринок. Це важливо і з метою недопущення суттєвого падіння рівнів розрахунків з ВДЕ.