Бізнес та високопосадовці обговорили стан та перспективи української транспортної інфраструктури

03/ 12/ 2022

29 листопада відбувся щорічний захід Інфраструктурний день Європейської Бізнес Асоціації за участі бізнесу та високопосадовців для обговорення актуальних проблем української інфраструктури під час війни, шляхів їх вирішення та можливостей для подальшого розвитку. Під час заходу Комітет з логістики Асоціації представив результати експертного дослідження «Інфраструктурний індекс 2022», який був проведений у партнерстві з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko. З детальними результатами дослідження можна ознайомитись на сайті Асоціації. Про загальний стан підприємств у сфері транспорту, а також виклики воєнного часу для держави та бізнесу говорили учасники першої панелі «Транспортна галузь у 2022 році». Інфраструктура – одна з головних цілей злочинних атак росіян, частина якої вже знищена або зруйнована, і з високою ймовірністю атаки на інфраструктури продовжаться і надалі. Тож на даному етапі варто намагатися зменшувати збитки, але водночас планувати відновлення. Наразі у профільному Комітеті ВРУ розглядаються євроінтеграційні законопроєкти, щоб весною почати переговори про вступ до ЄС. Зокрема, вже був прийнятий закон про поштовий звязок, продовжується робота над гармонізацією законодавства про дорожній рух, а попереду чекає великий блок по залізничному транспорту. Попри майже повну зупинку морської логістики, продовжується робота над розблокуванням руху та розробкою подальшої морської стратегії, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України в Чорному морі. Під час повномасштабної війни головними напрямками роботи Мінінфраструктури стала зміна структури експорту і логістики та регуляторні питання (видача ліцензій, дозволів, погодження маршрутів). Суттєво змінилась структура перевезень – якщо раніше співвідношення було 20% до 80% (міжнародні до внутрішніх), то зараз ситуація протилежна – 70% припадає на міжнародні перевезення, а 30% - на внутрішні. Це створює нові виклики, але й можливості для українських перевізників. До того ж, Міністерством продовжується важлива робота для забезпечення пасажирських перевезень, навіть на найскладніших ділянках. Зі зверненням проводити фіксацію збитків звернулись до бізнесу учасники панелі. Поточні збитки Україні, без врахування останніх великих атак на українську енергетичну інфраструктуру, оцінюються KSE Institute в $130 млрд, з них збитки інфраструктурі – в $36 млрд. Ми вдячні спікерам першої панелі за апдейти та прямий діалог з бізнесом – Мустафі Наєму, Заступнику Міністра інфраструктури України, Тарасу Висоцькому, Першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, Юлії Клименко, Заступниці голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, Марині Шарапі, Партнерці Arzinger, та Наталії Шаповал, Керівниці аналітичного центру KSE Institute. Про залізничні вантажні перевезення, спроможність України та її східно-європейських сусідів забезпечити транспортування українського експорту, перспективи розширення зернового коридору йшлося під час другої панелі «Логістика у період воєнного стану». Робота української залізниці стала надзвичайно гнучкою з початком повномасштабного вторгнення, до того ж, суттєво змінилась структура перевезень, в якій зросла частка зернових – майже мільйон тонн зернових перевозиться залізницею у західному напрямку. Для підвищення пропускної спроможності наразі ведеться розбудова сухопутних коридорів, перебудова маршрутів, дефіцитні послуги йдуть через систему Прозорро. Також на залізничний транспорт частково переорієнтувались і виробники ГМК продукції, яка раніше займала більшу частину морського експорту. Найбільшим викликом логістики стало не доставити продукцію до кордону, а організувати логістику далі – по країнах Європи. Втім український бізнес пристосувався і до цього та швидко перебудував маршрути. Ще з 2014 року компанії навчились швидко переорієнтовуватись на інші ринки, тож попри виклики війни бізнес продовжує модернізуватись, інвестувати у розвиток своїх потужностей, запускає нові проєкти. Найбільша помилка сьогодення, на думку представників бізнесу, - це не інвестувати в Україну. Поштові перевезення також суттєво покладаються сьогодні на залізничні перевезення. Зокрема, Укрпошта продовжує роботу та підтримку логістики українських МСБ, які активно користуються поштовими послугами для експорту товарів. До того ж, Укрпошта надала 100 млн гривень безкоштовних послуг для бізнесу. Суттєво лібералізував поштову сферу новий євроінтеграційний Закон про поштовий звязок, який залишив тільки чотири регульованих послуги. Дякуємо панелістам за цікаву та корисну для бізнесу інформацію, зокрема Юрію Васькову, Заступнику Міністра інфраструктури України, Олександру Камишіну, Голові Правління АТ «Укрзалізниця», Ігорю Смілянському, Генеральному директору АТ «Укрпошта», Олексію Вострікову, В.о Голови ДП «АМПУ», Станіславу Зінченку, Директору GMK Center, Володимиру Деменку, CEO Levada Cargo. Про Дунайський кластер, розвиток мережі TEN-T, мультимодальні термінали в західних та південних областях України, стан справ та перспективи відновлення авіаційної галузі йшла мова під час третьої панелі «Загрози для транспортної галузі в майбутньому. Стратегічні рішення їх подолання». Дунай – велика артерія, що стала новою опорою для українського експорту, оскільки кластер включає в себе три потужні морські порти. Звільнення Зміїного суттєво сприяло пожвавленню вантажообігу в Дунайському кластері. За цей час Дунайський флот був суттєво відремонтований та повернений до роботи – всього близько 150 одиниць флоту пройшли ремонт. Однак основним викликом Дунайського флоту є його застарілість та неекологічність, і при обмеженнях на викиди СО2 вже у недалекому майбутньому українським судам можуть обмежити захід до портів ЄС. Тому наразі проробляється бізнес-модель модернізації тяглового флоту та план будівництва нових судів, аби подолати цей виклик. На 2022-23 роки заплановано близько 140 проєктів в рамках відновлення інфраструктури, спрямованих на розбудову інфраструктури та інтеграцію з ЄС. Для моніторингу процесу розбудови планується створити єдину цифрову систему управління процесом відбудови – цифровий інструмент, який дозволить донорам комплексно та прозоро відслідковувати власні інвестиції. На думку експертів, важливу роль у подальшій розбудові інфраструктури відіграватимуть механізм державно-приватного партнерства та розбудова мережі індустріальних парків. Очікувано найскладнішою є ситуація з авіаційним транспортом, зважаючи на його повну зупинку в Україні. Попри це авіаційні компанії не втрачають оптимізм щодо майбутнього, тимчасово працюючи на інших ринках, але готові відновити роботу у той же день, як тільки це стане можливим. Для цього, на думку авіаперевізників, важливо вже зараз проводити підготовчу роботу в трьох напрямках – аеропорти (персонал та сертифікація), міжнародні стандарти оцінки збитків та залучення інвестицій (ДПП), джерела фінансування. Вдячні Анатолію Амеліну, Члену Наглядової ради АТ «Укрзалізниця», Дмитру Москаленку, Генеральному директору ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Андрію Підгайному, Адвокату, партнеру Arzinger, Тарасу Бойчуку, Керівнику Проєктного офісу СПІЛЬНО Міністерства інфраструктури України, Олександру Лазарєву, директору компанії Lamarin, Людмилі Слободянюк, комерційному директору SkyUp Airlines, Євгенію Смуригіну, Старшому проєктному менеджеру реформи галузі ВВТ RST Мінінфраструктури за участь у цій експертній панелі.

29 листопада відбувся щорічний захід Інфраструктурний день Європейської Бізнес Асоціації за участі бізнесу та високопосадовців для обговорення актуальних проблем української інфраструктури під час війни, шляхів їх вирішення та можливостей для подальшого розвитку.

01/

Під час заходу Комітет з логістики Асоціації представив результати експертного дослідження «Інфраструктурний індекс 2022», який був проведений у партнерстві з юридичними фірмами Arzinger та Sayenko Kharenko. З детальними результатами дослідження можна ознайомитись на сайті Асоціації.

Про загальний стан підприємств у сфері транспорту, а також виклики воєнного часу для держави та бізнесу говорили учасники першої панелі «Транспортна галузь у 2022 році».

Інфраструктура – одна з головних цілей злочинних атак росіян, частина якої вже знищена або зруйнована, і з високою ймовірністю атаки на інфраструктури продовжаться і надалі. Тож на даному етапі варто намагатися зменшувати збитки, але водночас планувати відновлення.

Наразі у профільному Комітеті ВРУ розглядаються євроінтеграційні законопроєкти, щоб весною почати переговори про вступ до ЄС. Зокрема, вже був прийнятий закон про поштовий зв’язок, продовжується робота над гармонізацією законодавства про дорожній рух, а попереду чекає великий блок по залізничному транспорту. Попри майже повну зупинку морської логістики, продовжується робота над розблокуванням руху та розробкою подальшої морської стратегії, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України в Чорному морі.

Під час повномасштабної війни головними напрямками роботи Мінінфраструктури стала зміна структури експорту і логістики та регуляторні питання (видача ліцензій, дозволів, погодження маршрутів). Суттєво змінилась структура перевезень – якщо раніше співвідношення було 20% до 80% (міжнародні до внутрішніх), то зараз ситуація протилежна – 70% припадає на міжнародні перевезення, а 30% – на внутрішні. Це створює нові виклики, але й можливості для українських перевізників. До того ж, Міністерством продовжується важлива робота для забезпечення пасажирських перевезень, навіть на найскладніших ділянках.

Зі зверненням проводити фіксацію збитків звернулись до бізнесу учасники панелі. Поточні збитки Україні, без врахування останніх великих атак на українську енергетичну інфраструктуру, оцінюються KSE Institute в $130 млрд, з них збитки інфраструктурі – в $36 млрд.

Ми вдячні спікерам першої панелі за апдейти та прямий діалог з бізнесом – Мустафі Наєму, Заступнику Міністра інфраструктури України, Тарасу Висоцькому, Першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, Юлії Клименко, Заступниці голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, Марині Шарапі, Партнерці Arzinger, та Наталії Шаповал, Керівниці аналітичного центру KSE Institute.

Про залізничні вантажні перевезення, спроможність України та її східно-європейських сусідів забезпечити транспортування українського експорту, перспективи розширення зернового коридору йшлося під час другої панелі «Логістика у період воєнного стану».

Робота української залізниці стала надзвичайно гнучкою з початком повномасштабного вторгнення, до того ж, суттєво змінилась структура перевезень, в якій зросла частка зернових – майже мільйон тонн зернових перевозиться залізницею у західному напрямку. Для підвищення пропускної спроможності наразі ведеться розбудова сухопутних коридорів, перебудова маршрутів, дефіцитні послуги йдуть через систему Прозорро. Також на залізничний транспорт частково переорієнтувались і виробники ГМК продукції, яка раніше займала більшу частину морського експорту.

Найбільшим викликом логістики стало не доставити продукцію до кордону, а організувати логістику далі – по країнах Європи. Втім український бізнес пристосувався і до цього та швидко перебудував маршрути. Ще з 2014 року компанії навчились швидко переорієнтовуватись на інші ринки, тож попри виклики війни бізнес продовжує модернізуватись, інвестувати у розвиток своїх потужностей, запускає нові проєкти. Найбільша помилка сьогодення, на думку представників бізнесу, – це не інвестувати в Україну.

Поштові перевезення також суттєво покладаються сьогодні на залізничні перевезення. Зокрема, Укрпошта продовжує роботу та підтримку логістики українських МСБ, які активно користуються поштовими послугами для експорту товарів. До того ж, Укрпошта надала 100 млн гривень безкоштовних послуг для бізнесу. Суттєво лібералізував поштову сферу новий євроінтеграційний Закон про поштовий зв’язок, який залишив тільки чотири регульованих послуги.

Дякуємо панелістам за цікаву та корисну для бізнесу інформацію, зокрема Юрію Васькову, Заступнику Міністра інфраструктури України, Олександру Камишіну, Голові Правління АТ «Укрзалізниця», Ігорю Смілянському, Генеральному директору АТ «Укрпошта», Олексію Вострікову, В.о Голови ДП «АМПУ», Станіславу Зінченку, Директору GMK Center, Володимиру Деменку, CEO Levada Cargo.

Про Дунайський кластер, розвиток мережі TEN-T, мультимодальні термінали в західних та південних областях України, стан справ та перспективи відновлення авіаційної галузі йшла мова під час третьої панелі «Загрози для транспортної галузі в майбутньому. Стратегічні рішення їх подолання».

Дунай – велика артерія, що стала новою опорою для українського експорту, оскільки кластер включає в себе три потужні морські порти. Звільнення Зміїного суттєво сприяло пожвавленню вантажообігу в Дунайському кластері. За цей час Дунайський флот був суттєво відремонтований та повернений до роботи – всього близько 150 одиниць флоту пройшли ремонт.

Однак основним викликом Дунайського флоту є його застарілість та неекологічність, і при обмеженнях на викиди СО2 вже у недалекому майбутньому українським судам можуть обмежити захід до портів ЄС. Тому наразі проробляється бізнес-модель модернізації тяглового флоту та план будівництва нових судів, аби подолати цей виклик.

На 2022-23 роки заплановано близько 140 проєктів в рамках відновлення інфраструктури, спрямованих на розбудову інфраструктури та інтеграцію з ЄС. Для моніторингу процесу розбудови планується створити єдину цифрову систему управління процесом відбудови – цифровий інструмент, який дозволить донорам комплексно та прозоро відслідковувати власні інвестиції.

На думку експертів, важливу роль у подальшій розбудові інфраструктури відіграватимуть механізм державно-приватного партнерства та розбудова мережі індустріальних парків.

Очікувано найскладнішою є ситуація з авіаційним транспортом, зважаючи на його повну зупинку в Україні. Попри це авіаційні компанії не втрачають оптимізм щодо майбутнього, тимчасово працюючи на інших ринках, але готові відновити роботу у той же день, як тільки це стане можливим. Для цього, на думку авіаперевізників, важливо вже зараз проводити підготовчу роботу в трьох напрямках – аеропорти (персонал та сертифікація), міжнародні стандарти оцінки збитків та залучення інвестицій (ДПП), джерела фінансування.

Вдячні Анатолію Амеліну, Члену Наглядової ради АТ «Укрзалізниця», Дмитру Москаленку, Генеральному директору ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Андрію Підгайному, Адвокату, партнеру Arzinger, Тарасу Бойчуку, Керівнику Проєктного офісу СПІЛЬНО Міністерства інфраструктури України, Олександру Лазарєву, директору компанії Lamarin, Людмилі Слободянюк, комерційному директору SkyUp Airlines, Євгенію Смуригіну, Старшому проєктному менеджеру реформи галузі ВВТ RST Мінінфраструктури за участь у цій експертній панелі.