Європейський енергетичний сектор змінюється найшвидшими темпами за всю історію

14/ 07/ 2021

. Виступ Олега Никонорова, СЕО РГК, на 12-му Міжнародному Українському Енергетичному Форумі Інституту Адама Сміта Через 10 років енергетичний сектор матиме зовсім інший ландшафт. Технологічні зміни будуть такими ж величезними, як якщо б ми спробували порівняти Tesla і VW Golf. На мій погляд, трьома основними факторами, що підштовхують енергію до трансформації, є: # 1 Зростаюче споживання енергії Транспорт, опалення, домогосподарства, промислове виробництво демонструють стійке зростання споживання електроенергії. # 2 Декарбонізація Європа поставила перед собою мету скоротити викиди вуглекислого газу на 50% протягом 10 років до 2030 року і досягти чистого нуля викидів до 2050 року. Це обовязкова мета, і енергетична частина має першорядне значення для досягнення цієї мети! # 3 Відновлювані джерела енергії Все майбутнє споживання енергії буде покриватися за рахунок відновлюваних джерел енергії та екологічно чистого газу, такого як водень, для досягнення цілей декарбонізації. Традиційні викопні види палива будуть втрачати свою частку, водень буде відігравати значну роль в найближчому майбутньому. Все це вимагає дуже серйозної перебудови енергетичної інфраструктури, щоб це сталося. 500 мільярдів євро будуть інвестовані протягом десятиліття в проекти Green Deal як з приватного, так і з державного секторів в Європі. Приблизно 50% буде інвестовано у виробництво зеленої енергії, а 50% буде інвестовано в інфраструктуру для доставки зеленої енергії споживачеві. Цей поїзд вже рухається вперед! Яка роль України в Європейській Зеленій Угоді? Зараз багато людей задаються питанням, чи повинна Україна бути її частиною, чи здатна Україна стати частиною європейської зеленої угоди і чи є які-небудь переваги для України, яка приєдналася до неї? Відповіді на всі питання позитивні! В України є унікальний шанс опинитися в одному поїзді з рештою Європи і не бути залишеною на вокзалі. Для цього Україна повинна рухатися в тому ж напрямку і грати за тими ж правилами. Які фактори стимулюватимуть українську енергетику: #1 Декарбонізація Декарбонізація стає наріжним каменем нової енергетичної стратегії України і повинна включати досяжні цілі з декарбонізації та забезпечення всіх необхідних ресурсів. Енергетичний баланс буде зміщуватися з викопного палива на відновлювані джерела енергії і синтез-газ, такі як біометан і водень. #2 Відновлювані джерела енергії Відновлювані джерела енергії повинні замінити викопні (наприклад, вугілля). Інвестиції будуть направлятися в відновлювані джерела енергії, і регулювання повинно стимулювати і захищати такі інвестиції. Україна має надлишкові потужності у виробництві електроенергії: атомної, гідроенергетичної та сонячної. Вони могли б виробляти достатньо водню, щоб експортувати його в ЄС. Тому що це майбутнє європейської енергетики. #3 Стала інфраструктура Стала інфраструктура має важливе значення для забезпечення споживачів новою енергією. Виробництво водню з часом буде ставати все більш ефективним і менш дорогим. Аналогічно сонячним панелям, які стали дешевше за останнє десятиліття. Питання в тому, як найкраще доставити водень замовнику. І відповідь така – існуюча газова інфраструктура! Звичайно, вона потребує певного перетворення. Енергетична інфраструктура України в останні 30 років сильно недофінансувалася. Газова інфраструктура володіє величезною технічною потужністю, що перевищує споживання в 4 рази. Вона потребує повної перебудови. Приблизно через такий же процес пройшли східноєвропейські країни за останні 10 років. Сьогодні наші європейські колеги починають модернізувати та адаптувати свої мережі та обладнання до стандартів, готових до використання водню, що вимагає нових значних інвестицій. Доброю новиною для України є те, що існуюча мережа може бути перетворена в мережу, готову до використання водню, в значній мірі за рахунок необхідних змін, які необхідні в будь-якому випадку. Суть проста: для експорту водню з України в країни ЄС українська газова мережа, включаючи передачу і розподіл, повинна бути перебудована відповідно до стандартів, щоб бути придатною до роботи із воднем. Ми хотіли зясувати, чи можливо це взагалі, скільки це буде коштувати і що саме потрібно зробити. Ми зясували, що наші європейські колеги, в значній мірі не далеко попереду, вони провели деякі польові випробування і експериментували з газовими сумішами. Отже, ми вирішили діяти, щоб знайти відповіді. RGC запустила проект з дослідження водню в 2020 році. Ми побудували наші випробувальні полігони, ми надали дослідницькі гранти університетам і науковим лабораторіям. Ми інвестували в дослідження і розробки майбутньої реконструкції газової мережі. І ми отримали перші результати наших польових і лабораторних випробувань. Належить провести ще багато експериментів і виконати велику роботу, щоб отримати відповіді на всі питання, але попередні результати говорять так, транспортування суміші водню і метану можлива по існуючій мережі. Ми зберігаємо нашу інформацію відкритою і ділимося нею з іншими членами цільової групи по водню наших європейських колег в технічній асоціації MARCOGAZ. І ще одне: минулого місяця Секретаріат Енергетичного Співтовариства визнав у своєму звіті, що РГК реалізує найзначніший науково-дослідний проект з постачання водню на український ринок. Ми вважаємо, що суміші водню і метану можуть бути введені в реконструйовані газові мережі в найближчому майбутньому. Це буде квитком для України, щоб пересісти на поїзд Зеленої Угоди з усією Європою.

Виступ Олега Никонорова, СЕО РГК, на 12-му Міжнародному Українському Енергетичному Форумі Інституту Адама Сміта

Через 10 років енергетичний сектор матиме зовсім інший ландшафт. Технологічні зміни будуть такими ж величезними, як якщо б ми спробували порівняти Tesla і VW Golf.

На мій погляд, трьома основними факторами, що підштовхують енергію до трансформації, є:

# 1 Зростаюче споживання енергії

Транспорт, опалення, домогосподарства, промислове виробництво демонструють стійке зростання споживання електроенергії.

# 2 Декарбонізація

Європа поставила перед собою мету скоротити викиди вуглекислого газу на 50% протягом 10 років до 2030 року і досягти чистого нуля викидів до 2050 року. Це обов’язкова мета, і енергетична частина має першорядне значення для досягнення цієї мети!

# 3 Відновлювані джерела енергії

Все майбутнє споживання енергії буде покриватися за рахунок відновлюваних джерел енергії та екологічно чистого газу, такого як водень, для досягнення цілей декарбонізації. Традиційні викопні види палива будуть втрачати свою частку, водень буде відігравати значну роль в найближчому майбутньому.

Все це вимагає дуже серйозної перебудови енергетичної інфраструктури, щоб це сталося. 500 мільярдів євро будуть інвестовані протягом десятиліття в проекти Green Deal як з приватного, так і з державного секторів в Європі. Приблизно 50% буде інвестовано у виробництво зеленої енергії, а 50% буде інвестовано в інфраструктуру для доставки зеленої енергії споживачеві. Цей поїзд вже рухається вперед!

Яка роль України в Європейській Зеленій Угоді? Зараз багато людей задаються питанням, чи повинна Україна бути її частиною, чи здатна Україна стати частиною європейської зеленої угоди і чи є які-небудь переваги для України, яка приєдналася до неї?

Відповіді на всі питання позитивні! В України є унікальний шанс опинитися в одному поїзді з рештою Європи і не бути залишеною на вокзалі.

Для цього Україна повинна рухатися в тому ж напрямку і грати за тими ж правилами. Які фактори стимулюватимуть українську енергетику:

#1 Декарбонізація

Декарбонізація стає наріжним каменем нової енергетичної стратегії України і повинна включати досяжні цілі з декарбонізації та забезпечення всіх необхідних ресурсів. Енергетичний баланс буде зміщуватися з викопного палива на відновлювані джерела енергії і синтез-газ, такі як біометан і водень.

#2 Відновлювані джерела енергії

Відновлювані джерела енергії повинні замінити викопні (наприклад, вугілля). Інвестиції будуть направлятися в відновлювані джерела енергії, і регулювання повинно стимулювати і захищати такі інвестиції. Україна має надлишкові потужності у виробництві електроенергії: атомної, гідроенергетичної та сонячної. Вони могли б виробляти достатньо водню, щоб експортувати його в ЄС. Тому що це майбутнє європейської енергетики.

#3 Стала інфраструктура

Стала інфраструктура має важливе значення для забезпечення споживачів новою енергією. Виробництво водню з часом буде ставати все більш ефективним і менш дорогим. Аналогічно сонячним панелям, які стали дешевше за останнє десятиліття. Питання в тому, як найкраще доставити водень замовнику. І відповідь така – існуюча газова інфраструктура! Звичайно, вона потребує певного перетворення.

Енергетична інфраструктура України в останні 30 років сильно недофінансувалася. Газова інфраструктура володіє величезною технічною потужністю, що перевищує споживання в 4 рази. Вона потребує повної перебудови. Приблизно через такий же процес пройшли східноєвропейські країни за останні 10 років.

Сьогодні наші європейські колеги починають модернізувати та адаптувати свої мережі та обладнання до стандартів, готових до використання водню, що вимагає нових значних інвестицій.

Доброю новиною для України є те, що існуюча мережа може бути перетворена в мережу, готову до використання водню, в значній мірі за рахунок необхідних змін, які необхідні в будь-якому випадку.

Суть проста: для експорту водню з України в країни ЄС українська газова мережа, включаючи передачу і розподіл, повинна бути перебудована відповідно до стандартів, щоб бути придатною до роботи із воднем.

Ми хотіли з’ясувати, чи можливо це взагалі, скільки це буде коштувати і що саме потрібно зробити. Ми з’ясували, що наші європейські колеги, в значній мірі не далеко попереду, вони провели деякі польові випробування і експериментували з газовими сумішами. Отже, ми вирішили діяти, щоб знайти відповіді.

RGC запустила проект з дослідження водню в 2020 році. Ми побудували наші випробувальні полігони, ми надали дослідницькі гранти університетам і науковим лабораторіям.

Ми інвестували в дослідження і розробки майбутньої реконструкції газової мережі. І ми отримали перші результати наших польових і лабораторних випробувань. Належить провести ще багато експериментів і виконати велику роботу, щоб отримати відповіді на всі питання, але попередні результати говорять “так”, транспортування суміші водню і метану можлива по існуючій мережі.

Ми зберігаємо нашу інформацію відкритою і ділимося нею з іншими членами цільової групи по водню наших європейських колег в технічній асоціації MARCOGAZ.

І ще одне: минулого місяця Секретаріат Енергетичного Співтовариства визнав у своєму звіті, що РГК реалізує найзначніший науково-дослідний проект з постачання водню на український ринок.

Ми вважаємо, що суміші водню і метану можуть бути введені в реконструйовані газові мережі в найближчому майбутньому. Це буде квитком для України, щоб пересісти на поїзд Зеленої Угоди з усією Європою.