Відновлення України: фінансування ЄС, iнвестиційнa рамковa угодa та можливості для бізнесу
Європейська Бізнес Асоціація спільно з Global Business for Ukraine провели спеціальний захід “Інсайти для бізнесу із Саміту майбутнього України”, щоб обговорити висновки Саміту, Інвестиційну рамкову угоду, підписану напередодні Саміту, та дослідити можливості фінансування бізнес-проєктів.
Всеволод Ченцов, Представник України при Європейському Союзі, наголосив на співпраці між Україною та ЄС, спрямованій на підтримку України під час війни та відновлення країни. Основна увага приділяється не лише виживанню у війні, але й розвитку та розбудові стійкості. В оборонному секторі та відновлюваній енергетиці існують можливості для інвестування в майбутнє України. Відбудова інфраструктури вимагає переходу від вугільної генерації до менших, більш ефективних варіантів у поєднанні з відновлюваними джерелами енергії. Міжнародні організації та країни-члени ЄС працюють над оптимізацією фінансової допомоги та допомагають українському бізнесу розробляти проєкти, які можуть бути профінансовані банками. Мета полягає в тому, щоб ефективно використовувати ресурси та відбудувати Україну таким чином, щоб сприяти довгостроковому зростанню.
Важливим моментом є те, що Україна повинна вийти за рамки поточної програми ЄС і вивчити інші можливості для фінансування, такі як існуючі програми ЄС, двосторонні інструменти, запропоновані країнами-членами ЄС, і спільне виробництво з європейськими компаніями. Спікер наголосив на важливості інтеграції українського бізнесу в ширший європейський економічний простір. Це відкриє більше можливостей для України в довгостроковій перспективі. Ключовим викликом, згаданим у виступі Ченцова, є комунікаційна прірва між українським урядом та бізнесом. Бізнес не завжди знає або впевнений, як отримати доступ до наявного фінансування. Ще однією проблемою є питання корупції та забезпечення прозорого використання коштів. Доповідач визнає цю проблему і вважає, що уряд повинен її вирішити.
Анна Ярош-Фріс, директорка Української служби в Генеральному директораті з питань європейського сусідства та переговорів з розширення, розповіла про підтримку української економіки з боку Європейського Союзу, зокрема, про 50-мільярдний кредитний фонд. Це включає понад мільярд євро у вигляді гарантій та близько 400 мільйонів євро у вигляді грантів. Основна увага приділяється швидкому наданню коштів та покращенню доступу до фінансування, особливо для малих та середніх підприємств на сході та півдні України. Це фінансування буде надаватися через різних партнерів-виконавців і, як очікується, матиме позитивний вплив у другій половині 2024 року та в подальшому. Спікерка також згадала про фокус ЄС на покращенні регуляторного середовища в Україні. Це включає в себе підтримку реформ, рекомендованих на шляху розширення та в рамках “Українського плану”. Український план, зокрема, розглядається як комплексна стратегія зростання для України з акцентом на покращенні бізнес-середовища та вирішенні проблеми нестачі робочої сили.
Виступ Габріеля Бланка, керівника групи з питань реконструкції України, Європейська Комісія, був присвячений інвестиційному компоненту програми – Інвестиційній рамковій програмі для України. Ця структура використовує гранти та гарантії, щоб зробити інвестиції в Україну більш привабливими. Доповідач виділив декілька переваг: зниження вимог до застави для бізнесу, зменшення інвестиційних витрат, повернення коштів компаніям, що інвестують у технології, сумісні з ЄС, та зниження відсоткових ставок. Ці переваги пропонуються завдяки партнерству з міжнародними фінансовими установами та українськими банками. Спікер підкреслив, що це фінансування є “додатковим”, тобто пропонує кращі умови, ніж ті, що пропонує ринок. Це досягається шляхом врахування факторів, що виходять за рамки відсоткових ставок, таких як строки кредитування та вимоги до застави. Крім того, щонайменше 15% підтримки буде спрямовано саме на МСБ.
Також Блан розповів про програму фінансових гарантій, яку пропонує ЄС для підтримки інвестицій в Україну, зокрема у відновлювану енергетику. Спікер підкреслив, що програма передбачає надання приватним компаніям гарантій через міжнародні фінансові організації (МФО) на суму до 7,8 мільярдів євро. Ці гарантії можуть покривати різні ризики, включаючи комерційні ризики та регуляторну нестабільність, що робить інвестиції у проєкти з відновлюваної енергетики більш привабливими для компаній. Спікер підкреслив нагальність інвестицій в енергетичну безпеку України, особливо у світлі майбутньої зими та можливих подальших перебоїв, спричинених війною.
Кароль Тофіл, керівник відділу міжнародного партнерства BGK, розповів про програму гарантування кредитів в Україні за підтримки ЄС. Програма реалізується спільно з “КредоБанком” і спрямована на підтримку малого та середнього бізнесу. Ключова перевага програми полягає в тому, що вона дозволяє банкам фінансувати проєкти в ризикованих зонах (червоних зонах), де вони зазвичай не надають кредити. Програма також пропонує знижені вимоги до застави. Кредити можна поєднувати з українськими державними програмами, які субсидують відсоткові ставки. Середня відсоткова ставка за програмою ЄС не вказана, але мається на увазі, що вона буде нижчою за ринкові ставки завдяки субсидіям ЄС. Наразі програма зосереджена на операційних короткострокових кредитах, щоб допомогти бізнесу вижити та відновитися після війни. Вона відкрита як для українських, так і для іноземних компаній. Програма користується високим попитом в аграрному секторі і зараз розширюється, щоб охопити малі промислові підприємства.
Маріон Хеніке, керівниця відділу кредитування Східних сусідів та Центральної Азії Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), визнала, що традиційні методи банківського кредитування є ризикованими через війну. Щоб вирішити цю проблему, ЄІБ пропонує інструменти розподілу ризиків, які беруть на себе частину фінансового тягаря банків. Це дозволяє банкам надавати кредити мікро-, малим та середнім підприємствам за нижчими відсотковими ставками та зі зниженими вимогами до застави. Пані Хеніке підкреслила важливість підтримки територій з недостатнім рівнем обслуговування, таких як “червоні зони”, а також молодих підприємств або підприємств, що переїхали на постійне місце проживання. Вона визнала, що це найбільш вразливі підприємства, але вони мають вирішальне значення для майбутнього України. Представниця ЄІБ пояснила, що ЄІБ працює опосередковано через місцеві банки-партнери і не взаємодіє з МСБ напряму. Вони обирають банки-партнери на основі їхньої прихильності до підтримки мікро-, малих та середніх підприємств та забезпечення пільгових умов кредитування.
Артур Загородніков, заступник голови правління Першого Українського Міжнародного Банку, ПУМБ, підкреслив деякі позитивні економічні показники в Україні, включаючи низьку інфляцію, зростаючу економіку та високі міжнародні резерви. Українські банки також заслуговують на похвалу за те, що вони продовжували надавати послуги протягом всієї війни. Незважаючи на ці позитивні ознаки, спікер стверджував, що приватним банкам важко отримати доступ до фінансування від МФО. Відсутність такого доступу ставить їх у невигідне становище порівняно з державними або іноземними банками. Доповідач надав статистичні дані на підтримку своїх тверджень, зазначивши, що лише один приватний український банк має діючі програми з МФО. Він стверджував, що приватні банки мають сильні фінансові показники і готові співпрацювати з МФО.
Тарас Качка, заступник Міністра економіки України – Торговий представник України, говорив про важливість співпраці між бізнесом та ЄС для економічної інтеграції. Спікер стверджував, що співпраця B2B є більш ефективною, ніж взаємодія між урядами у визначенні та вирішенні торговельних питань. Він навів кілька прикладів того, як нестача взаєморозуміння між бізнесом спричинила проблеми, такі як плутанина в митних класифікаціях та різні практики компаній. Спікер наголосив на необхідності того, щоб більше українських компаній брали участь у торговельних виставках в ЄС та вчилися у своїх європейських колег. Це допоможе їм інтегруватися в ланцюги поставок ЄС. Він також наголосив на важливості постійної комунікації між бізнесом та урядом. Це забезпечить ефективне вирішення проблем та уникнення їхньої політизації. На завершення спікер висловив оптимізм щодо майбутнього економічних відносин між Україною та ЄС, незважаючи на проблеми на польсько-українському кордоні. Він вважає, що співпраця B2B буде продовжувати зростати і сприяти інтеграції.
Ольга Мічелот, співвласниця Helios Strategia, розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення польський банк закрив кредитну лінію її компанії. І це при тому, що компанія має хорошу кредитну історію в Україні. Спікерка стверджує, що польські банки неохоче кредитують український бізнес, оскільки вважають його високоризиковим. Вона запропонувала систему еквівалентності, за якої хороша кредитна історія в Україні буде визнаватися польськими банками. Спікер також підкреслила позитивний досвід використання українським бізнесом кредитних бюро в Україні та запропонувала обмінюватися інформацією про кредитні історії з іноземними банками.
Європейська Бізнес Асоціація та Global Business for Ukraine висловлюють подяку Helios Strategia, Ukrainian Voices та Європейській Комісії за організацію дискусії. Ми також дякуємо спікерам за внесок у розвиток економіки України.
