fbpx

Верховна Рада України прийняла два знакові законопроекти у сфері трудового права

11/ 02/ 2021
  Наприкінці минулого тижня Верховна Рада України прийняла два знакові законопроекти у сфері трудового права: №3623 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який відміняє обов’язковість паперових трудових книжок і передбачає перехід на електронний облік трудового стажу. Відповідно до законопроекту № 3623, ведення трудової книжки переходить з площини обв’язку роботодавця у площину права працівника вимагати її ведення. Для електронного обліку трудової діяльності передбачається використання даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, який буде містити наступні відомості про трудову діяльність: про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення. Включення до Державного реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років із дня набрання чинності цим законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку, який буде визначений Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис. №4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу». На відміну від минулорічних змін до КЗпП, цей законопроект чітко розмежовує поняття та особливості гнучкого режиму робочого часу, дистанційної роботи та надомної роботи. Так, дистанційна робота визначена як форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їхньої сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця. Законопроект № 4051 передбачає право сторін самостійно вирішувати питання щодо забезпечення роботодавцем працівника засобами виконання роботи чи використання працівником власних засобів із виплатою компенсації та відшкодуванням інших витрат, пов’язаних із виконанням дистанційної та надомної роботи. У випадку надання роботодавцем працівнику засобів виконання дистанційної та надомної роботи з працівником може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність. Законопроект вносить однозначність в обов’язок роботодавця щодо проведення інструктажу при дистанційній роботі лише у випадку надання роботодавцем засобів для її виконання, при цьому такий інструктаж може бути проведений дистанційно. Встановлюється, що договір про дистанційну роботу визначає порядок і строки звітування працівником роботодавцю, а також обов’язковий період відключення, протягом якого працівник може переривати зв’язок із роботодавцем. При надомній роботі роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи. Щодо гнучкого режиму робочого часу, законопроект визначає обов’язок роботодавця забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником. Також роботодавцю надається можливість узгоджувати час роботи працівника, для якого запроваджено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування. Для дистанційної та надомної роботи передбачається використання типових форм трудових договорів, які будуть затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Також певним категоріям працівників надається право вимагати встановлення надомної, дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби. Контакти Ірина Бакіна Радник Sayenko Kharenko

Наприкінці минулого тижня Верховна Рада України прийняла два знакові законопроекти у сфері трудового права:

  • 3623 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який відміняє обов’язковість паперових трудових книжок і передбачає перехід на електронний облік трудового стажу. Відповідно до законопроекту № 3623, ведення трудової книжки переходить з площини обв’язку роботодавця у площину права працівника вимагати її ведення. Для електронного обліку трудової діяльності передбачається використання даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, який буде містити наступні відомості про трудову діяльність: про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення. Включення до Державного реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років із дня набрання чинності цим законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку, який буде визначений Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.

  • №4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу». На відміну від минулорічних змін до КЗпП, цей законопроект чітко розмежовує поняття та особливості гнучкого режиму робочого часу, дистанційної роботи та надомної роботи.

Так, дистанційна робота визначена як форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їхньої сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.

Законопроект № 4051 передбачає право сторін самостійно вирішувати питання щодо забезпечення роботодавцем працівника засобами виконання роботи чи використання працівником власних засобів із виплатою компенсації та відшкодуванням інших витрат, пов’язаних із виконанням дистанційної та надомної роботи. У випадку надання роботодавцем працівнику засобів виконання дистанційної та надомної роботи з працівником може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність. Законопроект вносить однозначність в обов’язок роботодавця щодо проведення інструктажу при дистанційній роботі лише у випадку надання роботодавцем засобів для її виконання, при цьому такий інструктаж може бути проведений дистанційно.

Встановлюється, що договір про дистанційну роботу визначає порядок і строки звітування працівником роботодавцю, а також обов’язковий період відключення, протягом якого працівник може переривати зв’язок із роботодавцем. При надомній роботі роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Щодо гнучкого режиму робочого часу, законопроект визначає обов’язок роботодавця забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником. Також роботодавцю надається можливість узгоджувати час роботи працівника, для якого запроваджено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Для дистанційної та надомної роботи передбачається використання типових форм трудових договорів, які будуть затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Також певним категоріям працівників надається право вимагати встановлення надомної, дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.

Контакти

Ірина Бакіна

Радник Sayenko Kharenko

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: