Уповільнення рецесії, зброя та інвестиції для України. 5 інсайтів від СЕО Parimatch з Всесвітнього економічного форуму в Давосі

25/ 01/ 2023

Війна в Україні та економічні наслідки неспровокованої російської агресії у самому центрі Європи були топтемами 53-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі. CEO Parimatch Максим Ляшко не тільки долучився до панельної дискусії Ukraine House Davos, де поділився думками про роль відповідального бізнесу під час війни. Він також відвідав заходи за участю лідерів світової економіки та поспілкувався з представниками бізнесу, державних органів управління та громадських організацій, які вже допомагають Україні вистояти та готові брати участь в її післявоєнному відновленню. Занотували 5 інсайтів щодо підтримки України, що активно обговорювалися на панельних дискусіях та в кулуарах ВЕФ-2023 у Давосі. Прогнозована світова рецесія і фактор України. Організатори форуму презентували важливе дослідження. Дві третини провідних економістів й аналітиків приватного та державного секторів, опитаних Всесвітнім економічним форумом, очікують на глобальну рецесію у 2023 році. На їхню думку, висока інфляція, низькі темпи зростання, висока заборгованість та високий ступінь фрагментації суттєво знижують стимули для інвестицій. Водночас представники Міжнародного валютного фонду додали стриманого оптимізму – фонд готується поліпшити свої економічні прогнози вже у другій половині року. У МВФ є кілька приводів для більш оптимістичних прогнозів щодо уповільнення світової рецесії. По-перше, лідери бізнесу та топпосадовці вважають позитивним трендом скасування ковідних обмежень, які діяли в Китаї. По-друге, США впроваджують програми, які передують буму зелених інвестицій. І що важливо в контексті нашої держави – Західна Європа пристосовується до наслідків повномасштабної російської агресії проти України. Звісно, залишаються процеси, які невідворотно впливають на бізнес й економіки держав у негативному сенсі. Але в цілому, у лідерів держав і великих підприємців викристалізувалося розуміння, як розвиватися їхнім країнам і підтримувати нашу державу в умовах санкцій та вимушеної заміни постачальників енергетичних ресурсів. Фактично, йдеться про відмову від монопольного постачальника у будь-якій із сфер і велику диверсифікацію ризиків. За неформальними прогнозами та обговоренням, це може призвести до забезпечення стабільності як держав-народів, так і окремих бізнесів. “На полях” ВЕФ-2023 звучить питання постачання зброї для України. Зокрема, великий друг України Борис Джонсон на одній з панелей, присвяченій Україні, зробив резонансну заяву: “Зараз стало зрозумілим, що наше завдання не боятися тих червоних ліній військово-політичного керівництва Росії, які часто обговорюються. Нам самим потрібно змінювати ці червоні лінії”. Щобільше, президент Польщі та союзник України Анджей Дуда повідомив – вони планують поставити сучасні танки на територію України найближчим часом. Ці позиції докорінно змінюють підходи в наданні Україні озброєння, здатного ефективніше захищати українських людей і відновлювати територіальну цілісність нашої держави. Впродовж усіх днів форуму обговорювалося посилення військової допомоги від західних країн-партнерів – й нові пакети військової допомоги суттєво відрізнятимуться від підтримки перших етапів війни. Цей зсув парадигм став можливим завдяки щоденній роботі військово-політичного істеблішменту та дипломатів нашої держави. Україна постійно на різних рівнях артикулює важливість надання важкого озброєння – і держави-партнери на Заході це чують. Великі приватні компанії публічно беруть на себе зобовязання щодо підтримки України. Мова йде про приватні інвестиції для розвитку певних галузей економіки України під час воєнного стану і після завершення війни. До прикладу, CEO BlackRock і CEO Goldman Sachs обговорювали таку допомогу й навіть брали певні зобовязання щодо майбутньої підтримки України в публічній площині. Це стало можливим завдяки кільком факторам. Перше, представники Офісу Президента та Кабміну під час перемовин чітко вказують, які наступні кроки Україна планує зробити аби підтримувати приплив інвестиції. Друге, частина інвесторів та підприємців висловлюють солідарність з Україною, яка бореться за свою свободу і незалежність. Навіть після 24 лютого деякі бізнеси продовжують інвестувати в компанії чи виробництва на території України, попри ризики інвестування та варіювання PnL-звітності. Третє, підприємці позитивно відгукуються про механізм страхування інвестицій, повязаний з військовими ризиками – його розробила і втілила наша держава нещодавно. Деякі компанії відзначають, що користуються цією послугою та наголошують на невисокій вартості такого страхування. Водночас СЕО великих приватних компаній та державні діячі сподіваються, що у співпраці з українською владою вдасться розробити і впровадити принципово нові стандарти щодо обліку та контролю тих інвестицій та ресурсів, які Україна отримує з початку повномасштабної війни. Це історичний шанс змінити відношення держави і суспільства до інвестицій, зрозуміти їхню цінність для держави загалом і розвитку кожного громадянина України зокрема. Від промисловості до tech-проєктів: пріоритет галузевого розвитку України. Цьогоріч на вимогу часу в Україні найактивніше розвиватимуться галузі, які відповідають за військовий напрямок. Починаючи з енергетичної сфери, промислових ініціатив, ланцюгів постачання і закінчуючи різноманітними tech-проєктами. Для їхнього успішного розвитку нерідко потрібна підтримка й західних країн. Утім українська делегація звернула особливу увагу країн-партнерів на те, що в сільськогосподарській галузі Україна забезпечена на багато років вперед і зможе допомогти іншим. Так, існують проблеми з переробкою, нестачею електроенергії, – але в продуктовому плані України самодостатня. Ці тези було важливо почути лідерам держав й інвесторам, оскільки вони адвокатують пришвидшене відновлення післявоєнної України. Беззаперечна віра в перемогу України. Я побачив і вкотре переконався, що багато дружніх країн і компанії – фактично весь цивілізований світ – розуміє варварство цієї війни. Якісь країни готові допомагати Україні вже. Якісь – готові долучатися до її післявоєнного відновлення на рівні конкретних планів і дій. Якщо підтримку в реінтеграції та відновленні України починають планувати стабільні держави та впливові корпорації світу – реалізація цих задумів стає лише питанням часу.

Війна в Україні та економічні наслідки неспровокованої російської агресії у самому центрі Європи були топтемами 53-го Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

CEO Parimatch Максим Ляшко не тільки долучився до панельної дискусії Ukraine House Davos, де поділився думками про роль відповідального бізнесу під час війни. Він також відвідав заходи за участю лідерів світової економіки та поспілкувався з представниками бізнесу, державних органів управління та громадських організацій, які вже допомагають Україні вистояти та готові брати участь в її післявоєнному відновленню.

Занотували 5 інсайтів щодо підтримки України, що активно обговорювалися на панельних дискусіях та в кулуарах ВЕФ-2023 у Давосі.

Прогнозована світова рецесія і фактор України

Організатори форуму презентували важливе дослідження. Дві третини провідних економістів й аналітиків приватного та державного секторів, опитаних Всесвітнім економічним форумом, очікують на глобальну рецесію у 2023 році. На їхню думку, висока інфляція, низькі темпи зростання, висока заборгованість та високий ступінь фрагментації суттєво знижують стимули для інвестицій. Водночас представники Міжнародного валютного фонду додали стриманого оптимізму – фонд готується поліпшити свої економічні прогнози вже у другій половині року.

У МВФ є кілька приводів для більш оптимістичних прогнозів щодо уповільнення світової рецесії. По-перше, лідери бізнесу та топпосадовці вважають позитивним трендом скасування ковідних обмежень, які діяли в Китаї. По-друге, США впроваджують програми, які передують буму зелених інвестицій.

І що важливо в контексті нашої держави – Західна Європа пристосовується до наслідків повномасштабної російської агресії проти України. Звісно, залишаються процеси, які невідворотно впливають на бізнес й економіки держав у негативному сенсі. Але в цілому, у лідерів держав і великих підприємців викристалізувалося розуміння, як розвиватися їхнім країнам і підтримувати нашу державу в умовах санкцій та вимушеної заміни постачальників енергетичних ресурсів. Фактично, йдеться про відмову від монопольного постачальника у будь-якій із сфер і велику диверсифікацію ризиків. За неформальними прогнозами та обговоренням, це може призвести до забезпечення стабільності як держав-народів, так і окремих бізнесів.

“На полях” ВЕФ-2023 звучить питання постачання зброї для України

Зокрема, великий друг України Борис Джонсон на одній з панелей, присвяченій Україні, зробив резонансну заяву: “Зараз стало зрозумілим, що наше завдання не боятися тих червоних ліній військово-політичного керівництва Росії, які часто обговорюються. Нам самим потрібно змінювати ці червоні лінії”. Щобільше, президент Польщі та союзник України Анджей Дуда повідомив – вони планують поставити сучасні танки на територію України найближчим часом.

Ці позиції докорінно змінюють підходи в наданні Україні озброєння, здатного ефективніше захищати українських людей і відновлювати територіальну цілісність нашої держави. Впродовж усіх днів форуму обговорювалося посилення військової допомоги від західних країн-партнерів – й нові пакети військової допомоги суттєво відрізнятимуться від підтримки перших етапів війни. Цей зсув парадигм став можливим завдяки щоденній роботі військово-політичного істеблішменту та дипломатів нашої держави. Україна постійно на різних рівнях артикулює важливість надання важкого озброєння – і держави-партнери на Заході це чують.

Великі приватні компанії публічно беруть на себе зобов’язання щодо підтримки України

Мова йде про приватні інвестиції для розвитку певних галузей економіки України під час воєнного стану і після завершення війни. До прикладу, CEO BlackRock і CEO Goldman Sachs обговорювали таку допомогу й навіть брали певні зобов’язання щодо майбутньої підтримки України в публічній площині.

Це стало можливим завдяки кільком факторам. Перше, представники Офісу Президента та Кабміну під час перемовин чітко вказують, які наступні кроки Україна планує зробити аби підтримувати приплив інвестиції. Друге, частина інвесторів та підприємців висловлюють солідарність з Україною, яка бореться за свою свободу і незалежність. Навіть після 24 лютого деякі бізнеси продовжують інвестувати в компанії чи виробництва на території України, попри ризики інвестування та варіювання PnL-звітності. Третє, підприємці позитивно відгукуються про механізм страхування інвестицій, пов’язаний з військовими ризиками – його розробила і втілила наша держава нещодавно. Деякі компанії відзначають, що користуються цією послугою та наголошують на невисокій вартості такого страхування.

Водночас СЕО великих приватних компаній та державні діячі сподіваються, що у співпраці з українською владою вдасться розробити і впровадити принципово нові стандарти щодо обліку та контролю тих інвестицій та ресурсів, які Україна отримує з початку повномасштабної війни. Це історичний шанс змінити відношення держави і суспільства до інвестицій, зрозуміти їхню цінність для держави загалом і розвитку кожного громадянина України зокрема.

Від промисловості до tech-проєктів: пріоритет галузевого розвитку України

Цьогоріч на вимогу часу в Україні найактивніше розвиватимуться галузі, які відповідають за військовий напрямок. Починаючи з енергетичної сфери, промислових ініціатив, ланцюгів постачання і закінчуючи різноманітними tech-проєктами. Для їхнього успішного розвитку нерідко потрібна підтримка й західних країн.

Утім українська делегація звернула особливу увагу країн-партнерів на те, що в сільськогосподарській галузі Україна забезпечена на багато років вперед і зможе допомогти іншим. Так, існують проблеми з переробкою, нестачею електроенергії, – але в продуктовому плані України самодостатня. Ці тези було важливо почути лідерам держав й інвесторам, оскільки вони адвокатують пришвидшене відновлення післявоєнної України.

Беззаперечна віра в перемогу України

Я побачив і вкотре переконався, що багато дружніх країн і компанії – фактично весь цивілізований світ – розуміє варварство цієї війни. Якісь країни готові допомагати Україні вже. Якісь – готові долучатися до її післявоєнного відновлення на рівні конкретних планів і дій. Якщо підтримку в реінтеграції та відновленні України починають планувати стабільні держави та впливові корпорації світу – реалізація цих задумів стає лише питанням часу.