Україна має адаптувати 29 тисяч актів європейського права до вступу в ЄС

31/ 03/ 2023

Такими даними під час зустрічі з компаніями Європейської Бізнес Асоціації поділилась Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Здобуття статусу кандидата на вступ до ЄС та подальший євроінтеграційний курс – це елемент стратегічної стабільності, зокрема і для бізнесу, який визначає майбутнє нашої економіки та нашої країни на найближчі десятиліття. Однак для цього Україна має виконати критерії, які є обов’язковими для подальших переговорів про вступ та здійснити перезапуск правової бази для гармонізації з законодавством ЄС. Уряд розраховує, що перемовини про вступ розпочнуться наприкінці року, а триватимуть допоки Україна не стане спроможним та конкурентоздатним членом ЄС. До того ж, перед вступом України певні зміни потрібні і в європейській системі регулювання, зокрема в контексті інтеграції аграрного ринку. Тривалість перемовин залежатиме також і від швидкості виконання «домашнього завдання» Україною. До речі, практика інших країн показує, шо найбільша кількість інвестицій заходить в країну в період від відкриття до закриття перемовин. Усього Європейський Союз надав 29 тисяч актів права, які мають бути імплементовані на момент підписання Угоди про вступ. Тож наразі триває процес «self screening» – оцінки відповідності українського законодавчого та регуляторного поля європейським стандартам. Очікується, що в червні буде проміжний результат, а повністю цей скринінг буде завершений до кінця року, і його результати будуть оприлюднені на широкий загал. В контексті євроінтеграції йдеться про зміну торгового режиму як з країнами ЄС, так і з третіми країнами, оскільки зі вступом Україна матиме членство в СОТ вже на умовах країни-члена ЄС. З огляду на це офіс Віцепрем’єрки запрошує бізнес долучатися до процесу підготовки до перемовин та розробити свої пропозиції чи застереження щодо доступу на загальний ринок, субсидій та фінансування, перехідних періодів та «червоних ліній». Зокрема, це буде актуально для національних виробників, що орієнтовані на експорт, на яких, з одного боку, чекають нові можливості у зв’язку з відкриттям нових ринків, а з іншого боку – труднощі через більш захищений європейський внутрішній ринок. Макрофінансова допомога ЄС Україні цього року складе 18 млрд євро, однак доступ до структурних фондів ЄС, що передбачають додаткове фінансування та підтримку проведення реформ, ще лишається закритим. За оцінками пані Стефанішиної, Україна може отримати такий доступ наприкінці року після оцінки підготовки до вступу. Однак незабаром Україна почне реалізувати двосторонні проєкти з країнами ЄС, зокрема у сфері інфраструктури, які фінансуватимуться за рахунок структурних фондів Європейського Союзу. Перший такий проєкт буде здійснений зі Словаччиною, а також ведуться перемовини з Польщею та Румунією. На думку пані Ольги, в Угоді про вступ України до ЄС може бути створений окремий розділ щодо відбудови та відновлення України, в якому буде деталізований план відбудови України, зокрема й механізми фінансування, а також будуть передбачені, наприклад, умови локалізації, що відображатиме інтереси українського бізнесу. Найбільше зусиль в контексті гармонізації українського законодавства до практик ЄС необхідно надолужити у сфері екології і зеленої трансформації, де ми відстаємо від європейських стандартів на роки, а питання відповідності виробництв стандартам ЄС є питанням доступу до фінансів; фармацевтичного бізнесу, адже в Угоді про асоціацію цей сектор не згаданий взагалі; сільського господарства, де впроваджена лише третина від усіх необхідних змін, а ще треба імплементувати близько 5 тисяч документів ЄС; в сфері трудових відносин, адже в ЄС права найманих працівників є набагато більш захищеними. Для того, аби опрацювати такі величезні обсяги документів у осяжному майбутньому, пані Стефанішина покладатиметься на вже наявний в України великий досвід гармонізації та адаптації законодавства, зокрема щодо технічних змін, що не потребують тривалих дискусій. До того ж, у кожному Міністерстві будуть створені переговорні команди, буде окрема команда і у Віцепрем’єрки, що складатиметься з професійних та вмотивованих фахівців, які будуть готувати країну до вступу в ЄС у найкоротші терміни, водночас переконавшись у збереженні національних інтересів України. Асоціація передала численну кількість питань від бізнесу офісу Ольги Стефанішиної, відповіді на які ми отримаємо незабаром у письмовому вигляді та доведемо до відома компаній. В свою чергу експерти Асоціації хотіли б вкотре запевнити у готовності надавати усіляку підтримку державним органам, аби привести українське законодавство та правове поле у відповідність до норм ЄС та гуртом привести Україну до членства в ЄС.

01/

Такими даними під час зустрічі з компаніями Європейської Бізнес Асоціації поділилась Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Здобуття статусу кандидата на вступ до ЄС та подальший євроінтеграційний курс – це елемент стратегічної стабільності, зокрема і для бізнесу, який визначає майбутнє нашої економіки та нашої країни на найближчі десятиліття. Однак для цього Україна має виконати критерії, які є обов’язковими для подальших переговорів про вступ та здійснити перезапуск правової бази для гармонізації з законодавством ЄС.

Уряд розраховує, що перемовини про вступ розпочнуться наприкінці року, а триватимуть допоки Україна не стане спроможним та конкурентоздатним членом ЄС. До того ж, перед вступом України певні зміни потрібні і в європейській системі регулювання, зокрема в контексті інтеграції аграрного ринку. Тривалість перемовин залежатиме також і від швидкості виконання «домашнього завдання» Україною. До речі, практика інших країн показує, шо найбільша кількість інвестицій заходить в країну в період від відкриття до закриття перемовин.

Усього Європейський Союз надав 29 тисяч актів права, які мають бути імплементовані на момент підписання Угоди про вступ. Тож наразі триває процес «self screening» – оцінки відповідності українського законодавчого та регуляторного поля європейським стандартам. Очікується, що в червні буде проміжний результат, а повністю цей скринінг буде завершений до кінця року, і його результати будуть оприлюднені на широкий загал.

В контексті євроінтеграції йдеться про зміну торгового режиму як з країнами ЄС, так і з третіми країнами, оскільки зі вступом Україна матиме членство в СОТ вже на умовах країни-члена ЄС. З огляду на це офіс Віцепрем’єрки запрошує бізнес долучатися до процесу підготовки до перемовин та розробити свої пропозиції чи застереження щодо доступу на загальний ринок, субсидій та фінансування, перехідних періодів та «червоних ліній». Зокрема, це буде актуально для національних виробників, що орієнтовані на експорт, на яких, з одного боку, чекають нові можливості у зв’язку з відкриттям нових ринків, а з іншого боку – труднощі через більш захищений європейський внутрішній ринок.

Макрофінансова допомога ЄС Україні цього року складе 18 млрд євро, однак доступ до структурних фондів ЄС, що передбачають додаткове фінансування та підтримку проведення реформ, ще лишається закритим. За оцінками пані Стефанішиної, Україна може отримати такий доступ наприкінці року після оцінки підготовки до вступу. Однак незабаром Україна почне реалізувати двосторонні проєкти з країнами ЄС, зокрема у сфері інфраструктури, які фінансуватимуться за рахунок структурних фондів Європейського Союзу. Перший такий проєкт буде здійснений зі Словаччиною, а також ведуться перемовини з Польщею та Румунією.

На думку пані Ольги, в Угоді про вступ України до ЄС може бути створений окремий розділ щодо відбудови та відновлення України, в якому буде деталізований план відбудови України, зокрема й механізми фінансування, а також будуть передбачені, наприклад, умови локалізації, що відображатиме інтереси українського бізнесу.

Найбільше зусиль в контексті гармонізації українського законодавства до практик ЄС необхідно надолужити у сфері екології і зеленої трансформації, де ми відстаємо від європейських стандартів на роки, а питання відповідності виробництв стандартам ЄС є питанням доступу до фінансів; фармацевтичного бізнесу, адже в Угоді про асоціацію цей сектор не згаданий взагалі; сільського господарства, де впроваджена лише третина від усіх необхідних змін, а ще треба імплементувати близько 5 тисяч документів ЄС; в сфері трудових відносин, адже в ЄС права найманих працівників є набагато більш захищеними.

Для того, аби опрацювати такі величезні обсяги документів у осяжному майбутньому, пані Стефанішина покладатиметься на вже наявний в України великий досвід гармонізації та адаптації законодавства, зокрема щодо технічних змін, що не потребують тривалих дискусій. До того ж, у кожному Міністерстві будуть створені переговорні команди, буде окрема команда і у Віцепрем’єрки, що складатиметься з професійних та вмотивованих фахівців, які будуть готувати країну до вступу в ЄС у найкоротші терміни, водночас переконавшись у збереженні національних інтересів України.

Асоціація передала численну кількість питань від бізнесу офісу Ольги Стефанішиної, відповіді на які ми отримаємо незабаром у письмовому вигляді та доведемо до відома компаній. В свою чергу експерти Асоціації хотіли б вкотре запевнити у готовності надавати усіляку підтримку державним органам, аби привести українське законодавство та правове поле у відповідність до норм ЄС та гуртом привести Україну до членства в ЄС.