Законодавство щодо доброчесного лобіювання потребує уточнення, – ЕВА

29/ 01/ 2024

Наприкінці минулого року у ВРУ було зареєстровано проєкт Закону «Про доброчесне лобіювання» №10337, що є однією з вимог до України на шляху до євроінтеграції та вже прийнятий у 1 читанні. Європейська Бізнес Асоціація вітає прагнення до легалізації ринку лобізму в країні, встановлюючи зрозумілі правила роботи у сфері. Водночас, проаналізувавши положення документу, експерти спільноти все ж мають деякі пропозиції. Так, загалом у світі існує різниця між поняттями адвокація та лобіювання. Відповідно, до даних суб’єктів встановлюються різні вимоги реєстрації, роботи, регулювання, тощо. Суб’єктами адвокації, відповідно до законопроєкту, визнаються (крім фізичних осіб) непідприємницькі товариства, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, громадські організації. В той же час, для окремої категорії юридичних осіб, які не є непідприємницькими товариствами та створені згідно з Господарським кодексом України, законом прямо передбачена можливість здійснювати представництво інтересів учасників окремих форм господарських об’єднань (зокрема, концернів та господарських асоціацій) у відносинах з органами влади. Іншими словами, бізнес-спільнота, що об’єднує підприємців та представляє інтереси не когось конкретного, а увесь бізнес чи індустрію, здійснює адвокацію інтересів і це важливо врахувати при доопрацюванні законопроєкту. Проте, все ж норма, яка визначає поняття адвокації, виписана не зовсім чітко, що може викликати плутанину, оскільки обовязково передбачає наявність на меті відповідної діяльності субєктів адвокації відстоювання суспільного інтересу. Тому, важливо уточнити, що саме розуміється під суспільним інтересом та наповнити відповідне визначення більш чіткими критеріями. В той же час, згідно із законопроєктом передбачено, що лобіювання здійснюється на підставі договорів про надання послуг з лобіювання, тоді як без такого договору субʼєкт лобіювання може представляти власні інтереси; кожна особа, що здійснює лобіювання потребує реєстрації та внесення до відповідного реєстру, тощо. Водночас, наразі нечіткість виписаних понять призводить до того, що не зовсім зрозуміло, куди відносити об’єднання бізнесу. Якщо все ж виявиться, що обєднання бізнесу будуть вважатись суб’єктами лобіювання, то, по суті, механізм, запропонований проєктом Закону, призведе до необхідності укладати договори з усіма учасниками (членами) організацій (об’єднань), оскільки будь-хто з них може стати замовником послуг з лобіювання у розумінні проєкту Закону. Це, на думку Асоціації, створить ризик невиправданого суттєвого навантаження на такі спільноти. Водночас дану вимогу буде і вкрай важко виконати. Причиною цьому є і те, що у ряді випадків у таких договорах буде відсутнім кошторис, передбачений для надання послуг з лобіювання, оскільки членський внесок дає можливість відповідному члену об’єднання долучатися, як правило, до будь-якого напрямку діяльності такої організації, передбаченого статутними документами такого суб’єкта. У звязку із цим, вважаємо доцільним прописати відповідні норми законопроєкту більш чітко, однозначно передбачивши, що обєднання бізнесу є субєктами адвокації та в рамках представлення інтересів своїх членів у відносинах з органами влади/місцевого самоврядування здійснюють саме адвокацію. Крім того, інше застереження в даному законопроєкті стосується фізичних осіб. Так, фізичні особи мають право захищати свої інтереси, зокрема, в судах, що важко назвати лобізмом. Йдеться про представлення своїх інтересів, надання скарг та пропозицій, тощо. Але це не означає, що громадянин в цьому випадку автоматично стає лобістом (що означає реєстрацію у відповідному реєстрі, тощо). Тож ця норма також потребує уточнення. Також, Асоціація пропонує уточнити, що для нового закону не поширюється на діяльність у сфері здійснення державної регуляторної політики, яка спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд саме регуляторних актів та встановлюється відповідними законодавством, зокрема Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Адже без цього уточнення будь-який суб’єкт господарювання або громадянин, який в рамках громадського обговорення того чи іншого проєкту нормативно-правового акту надаватиме до нього пропозиції або зауваження, теж автоматично буде вважатися суб’єктом лобіювання з поширенням на нього всіх вимог нового Закону. Усі вище зазначені та інші пропозиції і коментарі Асоціація вже підготувала та надіслала Голові Верховної Ради України, Голові Комітету ВРУ з питань правової політики. Тож щиро сподіваємось, що голос спільноти буде почуто і законодавство щодо доброчесного лобіювання дійсно буде виписано зрозуміло та відповідно до європейських практик.

Європейська Бізнес Асоціація вітає прагнення до легалізації ринку лобізму в країні, встановлюючи зрозумілі правила роботи у сфері. Водночас, проаналізувавши положення документу, експерти спільноти все ж мають деякі пропозиції.

Так, загалом у світі існує різниця між поняттями адвокація та лобіювання. Відповідно, до даних суб’єктів встановлюються різні вимоги реєстрації, роботи, регулювання, тощо.

Суб’єктами адвокації, відповідно до законопроєкту, визнаються (крім фізичних осіб) непідприємницькі товариства, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, громадські організації. В той же час, для окремої категорії юридичних осіб, які не є непідприємницькими товариствами та створені згідно з Господарським кодексом України, законом прямо передбачена можливість здійснювати представництво інтересів учасників окремих форм господарських об’єднань (зокрема, концернів та господарських асоціацій) у відносинах з органами влади. Іншими словами, бізнес-спільнота, що об’єднує підприємців та представляє інтереси не когось конкретного, а увесь бізнес чи індустрію, здійснює адвокацію інтересів і це важливо врахувати при доопрацюванні законопроєкту. Проте, все ж норма, яка визначає поняття адвокації, виписана не зовсім чітко, що може викликати плутанину, оскільки обов’язково передбачає наявність на меті відповідної діяльності суб’єктів адвокації відстоювання суспільного інтересу. Тому, важливо уточнити, що саме розуміється під суспільним інтересом та наповнити відповідне визначення більш чіткими критеріями.

В той же час, згідно із законопроєктом передбачено, що лобіювання здійснюється на підставі договорів про надання послуг з лобіювання, тоді як без такого договору субʼєкт лобіювання може представляти власні інтереси; кожна особа, що здійснює лобіювання потребує реєстрації та внесення до відповідного реєстру, тощо.

Водночас, наразі нечіткість виписаних понять призводить до того, що не зовсім зрозуміло, куди відносити об’єднання бізнесу. Якщо все ж виявиться, що об’єднання бізнесу будуть вважатись суб’єктами лобіювання, то, по суті, механізм, запропонований проєктом Закону, призведе до необхідності укладати договори з усіма учасниками (членами) організацій (об’єднань), оскільки будь-хто з них може стати замовником послуг з лобіювання у розумінні проєкту Закону. Це, на думку Асоціації, створить ризик невиправданого суттєвого навантаження на такі спільноти. Водночас дану вимогу буде і вкрай важко виконати. Причиною цьому є і те, що у ряді випадків у таких договорах буде відсутнім кошторис, передбачений для надання послуг з лобіювання, оскільки членський внесок дає можливість відповідному члену об’єднання долучатися, як правило, до будь-якого напрямку діяльності такої організації, передбаченого статутними документами такого суб’єкта. У зв’язку із цим, вважаємо доцільним прописати відповідні норми законопроєкту більш чітко, однозначно передбачивши, що об’єднання бізнесу є суб’єктами адвокації та в рамках представлення інтересів своїх членів у відносинах з органами влади/місцевого самоврядування здійснюють саме адвокацію.

Крім того, інше застереження в даному законопроєкті стосується фізичних осіб. Так, фізичні особи мають право захищати свої інтереси, зокрема, в судах, що важко назвати лобізмом. Йдеться про представлення своїх інтересів, надання скарг та пропозицій, тощо. Але це не означає, що громадянин в цьому випадку автоматично стає лобістом (що означає реєстрацію у відповідному реєстрі, тощо). Тож ця норма також потребує уточнення.

Також, Асоціація пропонує уточнити, що для нового закону не поширюється на діяльність у сфері здійснення державної регуляторної політики, яка спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд саме регуляторних актів та встановлюється відповідними законодавством, зокрема Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Адже без цього уточнення будь-який суб’єкт господарювання або громадянин, який в рамках громадського обговорення того чи іншого проєкту нормативно-правового акту надаватиме до нього пропозиції або зауваження, теж автоматично буде вважатися суб’єктом лобіювання з поширенням на нього всіх вимог нового Закону.

Усі вище зазначені та інші пропозиції і коментарі Асоціація вже підготувала та надіслала Голові Верховної Ради України, Голові Комітету ВРУ з питань правової політики. Тож щиро сподіваємось, що голос спільноти буде почуто і законодавство щодо доброчесного лобіювання дійсно буде виписано зрозуміло та відповідно до європейських практик.