fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Як забезпечити посівну під час війни?

24/ 03/ 2022
  Автор: Олег Качмар, партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери Держава мобілізує усі свої ресурси для перемоги над ворогом, відновлення економіки. Зараз це найголовніше. Разом з тим, одним із першочергових завдань держави є забезпечення продовольчої безпеки держави. Від того, як пройде посівна, залежить продовольча безпека не лише України, але й багатьох країн світу. Адже Україна є одним із найбільших експортерів продовольства у світі. Але якщо ще декілька місяців тому держава думала над тим, як запустити агрострахування і застрахувати посіви озимих зернових від несприятливих погодних умов на період перезимівлі, закладала в бюджет додаткові видатки на держпідтримку аграріїв у 2022 році, то зараз мова уже не про погоду, а про те, як забезпечити посівну в умовах, коли в Україні йде війна. Коли ворог мінує поля, коли люди і техніка знаходяться під постійною ворожою артилерією. Варіант один – сіяти. Для цього аграрії уже зараз мобілізують запаси насіння, добрив, дизельного пального, бронюють своїх працівників. Розраховують на свої власні сили. Але, якщо доведеться пересівати, то аграрії самостійно не справляться. У них банально не вистачить грошей на закупівлю ще однієї партії насіння, добрив, пального. Тому, для здійснення посівної у цих непростих умовах, аграріям як ніколи раніше потрібна державна підтримка і страхування. Починати страхувати посіви зернових потрібно уже зараз. При чому, мобілізація страхових фондів має відбуватись, головним чином, за рахунок державної підтримки, у меншій або незначній мірі – за рахунок коштів самих аграріїв. Сутність державної підтримки страхування сільськогосподарських культур (так само і сільськогосподарської техніки, продукції, тварин) повинна полягати у наданні сільгоспвиробникам з бюджету коштів на сплату чи відшкодування вартості страхових платежів. Якщо накопичені страховиками страхові фонди (страхові премії) аграріям не знадобляться – більша їхня частина повинна піти на потреби української армії та відновлення економіки. Агрострахування має стати не лише джерелом відшкодування завданих аграріям збитків, але й певним джерелом накопичень фінансових ресурсів держави, щоб мати можливість, у разі потреби, використати змобілізовані кошти на воєнні потреб та відновлення економіки. Тому вже зараз потрібно страхувати посіви сільськогосподарських культур (техніку, тварин) від воєнних ризиків. Те, що донедавна було виключенням зі страхування (не вважалось страховим випадком) – загибель (втрата, пошкодження) застрахованого майна внаслідок впливу ядерної енергії, техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього середовища; військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів; вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади) – нині має стати основним страховим ризиком, від якого слід страхувати майно (сільськогосподарську техніку, продукцію і тварин), життя і здоров’я людей. В умовах воєнного стану агрострахування має відігравати головну, а не допоміжну, роль. Відтак, те, чи зможемо ми засіяти наші поля під ударами ворожої артилерії, який врожай у нас буде, і чи зможемо ми експортувати наш майбутній врожай – залежить не тільки від аграріїв, а й від того, чи зможе держава, аграрії і страховий ринок зараз швидко та ефективно мобілізуватись, щоб провести воєнну посівну.

Автор: Олег Качмар, партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери

Держава мобілізує усі свої ресурси для перемоги над ворогом, відновлення економіки. Зараз це найголовніше. Разом з тим, одним із першочергових завдань держави є забезпечення продовольчої безпеки держави. Від того, як пройде посівна, залежить продовольча безпека не лише України, але й багатьох країн світу. Адже Україна є одним із найбільших експортерів продовольства у світі.

Але якщо ще декілька місяців тому держава думала над тим, як запустити агрострахування і застрахувати посіви озимих зернових від несприятливих погодних умов на період перезимівлі, закладала в бюджет додаткові видатки на держпідтримку аграріїв у 2022 році, то зараз мова уже не про погоду, а про те, як забезпечити посівну в умовах, коли в Україні йде війна. Коли ворог мінує поля, коли люди і техніка знаходяться під постійною ворожою артилерією.

Варіант один – сіяти. Для цього аграрії уже зараз мобілізують запаси насіння, добрив, дизельного пального, бронюють своїх працівників. Розраховують на свої власні сили. Але, якщо доведеться пересівати, то аграрії самостійно не справляться. У них банально не вистачить грошей на закупівлю ще однієї партії насіння, добрив, пального. Тому, для здійснення посівної у цих непростих умовах, аграріям як ніколи раніше потрібна державна підтримка і страхування.

Починати страхувати посіви зернових потрібно уже зараз. При чому, мобілізація страхових фондів має відбуватись, головним чином, за рахунок державної підтримки, у меншій або незначній мірі – за рахунок коштів самих аграріїв. Сутність державної підтримки страхування сільськогосподарських культур (так само і сільськогосподарської техніки, продукції, тварин) повинна полягати у наданні сільгоспвиробникам з бюджету коштів на сплату чи відшкодування вартості страхових платежів.

Якщо накопичені страховиками страхові фонди (страхові премії) аграріям не знадобляться – більша їхня частина повинна піти на потреби української армії та відновлення економіки. Агрострахування має стати не лише джерелом відшкодування завданих аграріям збитків, але й певним джерелом накопичень фінансових ресурсів держави, щоб мати можливість, у разі потреби, використати змобілізовані кошти на воєнні потреб та відновлення економіки.

Тому вже зараз потрібно страхувати посіви сільськогосподарських культур (техніку, тварин) від воєнних ризиків. Те, що донедавна було виключенням зі страхування (не вважалось страховим випадком) – загибель (втрата, пошкодження) застрахованого майна внаслідок впливу ядерної енергії, техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього середовища; військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів; вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади) – нині має стати основним страховим ризиком, від якого слід страхувати майно (сільськогосподарську техніку, продукцію і тварин), життя і здоров’я людей.

В умовах воєнного стану агрострахування має відігравати головну, а не допоміжну, роль.

Відтак, те, чи зможемо ми засіяти наші поля під ударами ворожої артилерії, який врожай у нас буде, і чи зможемо ми експортувати наш майбутній врожай – залежить не тільки від аграріїв, а й від того, чи зможе держава, аграрії і страховий ринок зараз швидко та ефективно мобілізуватись, щоб провести воєнну посівну.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: