Як контролювати паніку під час пандемії коронавірусу

18/ 03/ 2020

Тетяна Калашнюк. Керівник департаменту маркетингових комунікацій юридичної фірми «Антіка» Сьогодні мозок більшості з нас налаштований на інформацію «а що там з коронавірусом?». Ми регулярно моніторимо новини, відстежуємо статистику, обмінюємося думками в соціальних мережах. Через пандемію коронавірусу багатьох людей охоплює паніка та страх заразитися COVID-19. Як вгамувати відчуття нестримної тривоги? Хтось, читаючи новини про пандемію, зберігаючи спокій, а для когось – це джерело наростаючої паніки. З давньогрецької мови «паніка» перекладається як «підсвідомий жах», викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Страх перед невідомим – це природня реакція мозку. Захисний механізм, який мобілізовував наших пращурів перед невідомим та допомагав залишитися живими, якщо воно дійсно становило небезпеку. Тривога, що підживлюється страхом, - основа інстинкту самозбереження, схема дії якого залишається незмінною з часів праотців людства. Ситуація, викликана пандемією коронавірусу, дійсно тривожна. Залишатися байдужим непросто. Та лише від нас залежить, як саме реагувати на це – мати холодну голову й зберігати спокій чи впадати в паніку. Понад 10 років я вивчаю психологію. За цей час зібрала та протестувала на собі й рідних чимало методик, які дійсно допомагають знизити рівень страху та стресу й вгамувати паніку. Фільтруйте джерела інформації. Читайте новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти. Менше коментуйте та поширюйте інформацію про коронавірус. Чим більше втягуєтеся в розмови, що нагнітають ситуацію, тим страшнішу картину змальовує мозок. І чим густішими стають «фарби», тим важче «променю» раціональності пробитися крізь них та достукатися до вас. Практикуйте діджитал детокс. Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання. Врешті, навчіться готувати нову страву. Це допоможе вашій психіці відпочити й «очиститися» та дасть змогу більш спокійно й раціонально опрацьовувати інформацію. Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо. Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратися з будь-якою ситуацією. Записуйте те, що хвилює. Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та трохи заспокоїтися. Окрім того, хвилювання шкодить сну. А, як відомо, недосипання послаблює імунітет та робить вас більш вразливими до хвороб. Будьте тут і зараз. Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров`ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх. Та якщо наразі цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається в тут і зараз. Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають. Прання, прибирання, приготування їжі дають певний релакс та можливість відволіктися від факторів стресу. Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров`я та життя, своє й рідних, – природньо. Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом. Концентруйтеся на позитиві. Наш мозок гостріше реагує на негативні події. А ще він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття. Результати досліджень показали, щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин. Скажете, що їх знайти не так просто. В такому разі зменште кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції. Повірте, я знаю, що впоратися з панікою непросто, але можливо. Головне – щире бажання та робота над собою. Зичу всім нам міцного здоров`я та спокою. Джерело: НВ.Бізнес

Тетяна Калашнюк

Керівник департаменту маркетингових комунікацій юридичної фірми «Антіка»

Сьогодні мозок більшості з нас налаштований на інформацію «а що там з коронавірусом?». Ми регулярно моніторимо новини, відстежуємо статистику, обмінюємося думками в соціальних мережах. Через пандемію коронавірусу багатьох людей охоплює паніка та страх заразитися COVID-19. Як вгамувати відчуття нестримної тривоги?

Хтось, читаючи новини про пандемію, зберігаючи спокій, а для когось – це джерело наростаючої паніки. З давньогрецької мови «паніка» перекладається як «підсвідомий жах», викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Страх перед невідомим – це природня реакція мозку. Захисний механізм, який мобілізовував наших пращурів перед невідомим та допомагав залишитися живими, якщо воно дійсно становило небезпеку. Тривога, що підживлюється страхом, – основа інстинкту самозбереження, схема дії якого залишається незмінною з часів праотців людства.

Ситуація, викликана пандемією коронавірусу, дійсно тривожна. Залишатися байдужим непросто. Та лише від нас залежить, як саме реагувати на це – мати холодну голову й зберігати спокій чи впадати в паніку.

Понад 10 років я вивчаю психологію. За цей час зібрала та протестувала на собі й рідних чимало методик, які дійсно допомагають знизити рівень страху та стресу й вгамувати паніку.

Фільтруйте джерела інформації. Читайте новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти.

Менше коментуйте та поширюйте інформацію про коронавірус. Чим більше втягуєтеся в розмови, що нагнітають ситуацію, тим страшнішу картину змальовує мозок. І чим густішими стають «фарби», тим важче «променю» раціональності пробитися крізь них та достукатися до вас.

Практикуйте діджитал детокс. Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання. Врешті, навчіться готувати нову страву. Це допоможе вашій психіці відпочити й «очиститися» та дасть змогу більш спокійно й раціонально опрацьовувати інформацію.

Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо. Опишіть детально свої дії в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та розуміння, що зможете впоратися з будь-якою ситуацією.

Записуйте те, що хвилює. Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та трохи заспокоїтися. Окрім того, хвилювання шкодить сну. А, як відомо, недосипання послаблює імунітет та робить вас більш вразливими до хвороб.

Будьте тут і зараз. Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров`ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх. Та якщо наразі цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається в тут і зараз.

Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають. Прання, прибирання, приготування їжі дають певний релакс та можливість відволіктися від факторів стресу.

Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров`я та життя, своє й рідних, – природньо. Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.

Концентруйтеся на позитиві. Наш мозок гостріше реагує на негативні події. А ще він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інфопростір підсилює це відчуття. Результати досліджень показали, щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин. Скажете, що їх знайти не так просто. В такому разі зменште кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва духовна практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції.