fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Як карантин нагадав що є цінним, і що Україна поступово втрачає

12/ 05/ 2020
  Олег Никоноров. Директор Регіональної газової компанії Карантин певною мірою повернув нас до витоків і відновив значимість базових сервісів. В нинішній ситуації робота лікаря – стала важливішою за тренера або коуча, а слюсар – став впливовішим за нардепа. Суспільство ніби згадало про існування базових рівнів піраміди Маслоу. Сучасне цивілізоване суспільство відрізняється від нецивілізованого насамперед наявністю інфраструктури яка забезпечує базові потреби. Україні така інфраструктура дісталась у спадок від Радянського союзу та за 30 років використання без відновлення прийшла у аварійний стан. Під час ізоляції закономірно відбулася переоцінка ставлення до постачальників житлово-комунальних послуг. Вони раптом стали операторами критичної інфраструктури. Адже від роботи мереж залежить комфорт перебування на карантині і самоізоляції мільйонів сімей. Коли ми говоримо про екстрені служби, то часто згадуємо про 101, 102, 103. 104 – це також екстрена служба. 104 – це газ у домівках, без якого складно собі уявити комфортне життя. Але він вимагає професійного поводження. З моменту карантину жоден оператор газорозподільних мереж не припинив роботу аварійних газових служб. Наразі у компаніях, які працюють під брендом РГК, близько 10 тисяч працівників кожного дня виходять на чергування. Фактично, вони працюють разом з медиками і пожежними. Ще 12 тисяч співробітників газорозподільних компаній працюють віддалено. Вони забезпечують щоденний клієнтський сервіс. Завдяки їх роботі клієнти зараз можуть отримати всі сервіси від операторів розподілу газу онлайн. Тому і тут не буде жодної перерви. За даними дослідження USAID безперервне газопостачання в нашій країні займає перше місце за якістю наданих послуг. Це є результатом роботи всього того 50-ти тисячного  колективу працівників, які працюють в цій галузі. Але епідемія актуалізувала проблеми ринку, які не вирішуються роками. Перша з них, тягнеться з 2015 року. Тоді уряд вирішив пограти зі споживачами в популізм і затвердив занижені норми споживання газу. Як результат, домогосподарства без лічильників сплачують лише за половину фактично спожитого газу. На жаль, уряд не сплачує по рахунках власного популізму. Але найгірше те, що споживачі позбавлені раціональних стимулів для встановлення індивідуальних лічильників газу. І таких домогосподарств в Україні налічується більше одного мільйона. Друга - незавершена реформа 2016 року. Тоді уряд і НКРЕКУ планували перейти до обліку спожитого газу в кіловат-годинах. Це коли людина сплачує за фактичну якість газу, а не за його обсяги. Якість газу може стати конкурентною перевагою на відкритому ринку побутових споживачів. На жаль, ця реформа так і не була завершена. Але я вважаю, що в Україні споживачі повинні платити за якість газу, яка вимірюється в кіловат годинах, як і у всіх європейських країнах. Наприклад, в квітні вартість однієї кіловат-години газу становить 35 копійок. Зараз це найдешевший ресурс на ринку! Це навіть дешевше «пільгової» ціни на електроенергію при наявності електричного опалення. Але перехід до обчислення енергії, в тому числі газу, в енергетичних одиницях це також крок назустріч споживачеві. Клієнт матиме прозору інформацію про вартість енергії з різних джерел і зможе приймати обґрунтовані рішення, щодо придбання ресурсу для свої потреб. Що стосується вартості доставки, то розподіл газу також є дешевшим. Наведу кілька цифр. Доставка кіловат-години енергії з газу обходиться споживачеві в 7 копійок. При цьому середньозважений розподіл кіловат-години електроенергії коштує близько 75 копійок. При цьому зношеність газових і електричних мереж однакова. Наслідком таких перекосів в регулюванні діяльності операторів критичної інфраструктури є недофінансування інвестицій в мережі. У випадку з газовими мережами воно колосальне. Зараз в них вкладається мінімум коштів. І на даний час, в тарифній політиці не існує жодних економічних стимулів для залучення фінансування. Тому перехід до стимулюючого тарифоутворення в розподілі газу, є третьою важливою проблемою. Адже зараз тарифи на доставку газу не покривають собівартості цієї послуги. І збереження існуючих перекосів в регулюванні операторів критичної інфраструктури спричинить стрімку деградацію газових мереж по всій країні і вимушені аварійні відключення.

Олег Никоноров

Директор Регіональної газової компанії

Карантин певною мірою повернув нас до витоків і відновив значимість базових сервісів. В нинішній ситуації робота лікаря – стала важливішою за тренера або коуча, а слюсар – став впливовішим за нардепа. Суспільство ніби згадало про існування базових рівнів піраміди Маслоу.

Сучасне цивілізоване суспільство відрізняється від нецивілізованого насамперед наявністю інфраструктури яка забезпечує базові потреби. Україні така інфраструктура дісталась у спадок від Радянського союзу та за 30 років використання без відновлення прийшла у аварійний стан.

Під час ізоляції закономірно відбулася переоцінка ставлення до постачальників житлово-комунальних послуг. Вони раптом стали операторами критичної інфраструктури. Адже від роботи мереж залежить комфорт перебування на карантині і самоізоляції мільйонів сімей.

Коли ми говоримо про екстрені служби, то часто згадуємо про 101, 102, 103. 104 – це також екстрена служба. 104 – це газ у домівках, без якого складно собі уявити комфортне життя. Але він вимагає професійного поводження.

З моменту карантину жоден оператор газорозподільних мереж не припинив роботу аварійних газових служб. Наразі у компаніях, які працюють під брендом РГК, близько 10 тисяч працівників кожного дня виходять на чергування. Фактично, вони працюють разом з медиками і пожежними.

Ще 12 тисяч співробітників газорозподільних компаній працюють віддалено. Вони забезпечують щоденний клієнтський сервіс. Завдяки їх роботі клієнти зараз можуть отримати всі сервіси від операторів розподілу газу онлайн. Тому і тут не буде жодної перерви.

За даними дослідження USAID безперервне газопостачання в нашій країні займає перше місце за якістю наданих послуг. Це є результатом роботи всього того 50-ти тисячного  колективу працівників, які працюють в цій галузі.

Але епідемія актуалізувала проблеми ринку, які не вирішуються роками. Перша з них, тягнеться з 2015 року. Тоді уряд вирішив пограти зі споживачами в популізм і затвердив занижені норми споживання газу. Як результат, домогосподарства без лічильників сплачують лише за половину фактично спожитого газу.

На жаль, уряд не сплачує по рахунках власного популізму. Але найгірше те, що споживачі позбавлені раціональних стимулів для встановлення індивідуальних лічильників газу. І таких домогосподарств в Україні налічується більше одного мільйона.

Друга – незавершена реформа 2016 року. Тоді уряд і НКРЕКУ планували перейти до обліку спожитого газу в кіловат-годинах. Це коли людина сплачує за фактичну якість газу, а не за його обсяги. Якість газу може стати конкурентною перевагою на відкритому ринку побутових споживачів. На жаль, ця реформа так і не була завершена. Але я вважаю, що в Україні споживачі повинні платити за якість газу, яка вимірюється в кіловат годинах, як і у всіх європейських країнах.

Наприклад, в квітні вартість однієї кіловат-години газу становить 35 копійок. Зараз це найдешевший ресурс на ринку! Це навіть дешевше «пільгової» ціни на електроенергію при наявності електричного опалення.

Але перехід до обчислення енергії, в тому числі газу, в енергетичних одиницях це також крок назустріч споживачеві. Клієнт матиме прозору інформацію про вартість енергії з різних джерел і зможе приймати обґрунтовані рішення, щодо придбання ресурсу для свої потреб.

Що стосується вартості доставки, то розподіл газу також є дешевшим. Наведу кілька цифр. Доставка кіловат-години енергії з газу обходиться споживачеві в 7 копійок. При цьому середньозважений розподіл кіловат-години електроенергії коштує близько 75 копійок. При цьому зношеність газових і електричних мереж однакова.

Наслідком таких перекосів в регулюванні діяльності операторів критичної інфраструктури є недофінансування інвестицій в мережі. У випадку з газовими мережами воно колосальне. Зараз в них вкладається мінімум коштів. І на даний час, в тарифній політиці не існує жодних економічних стимулів для залучення фінансування.

Тому перехід до стимулюючого тарифоутворення в розподілі газу, є третьою важливою проблемою. Адже зараз тарифи на доставку газу не покривають собівартості цієї послуги. І збереження існуючих перекосів в регулюванні операторів критичної інфраструктури спричинить стрімку деградацію газових мереж по всій країні і вимушені аварійні відключення.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: