Україна: реформа патентного законодавства

11/ 08/ 2021

Коротко Новий Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» («Закон») набув чинності 16 липня 2019 року. Хоча з того часу минуло вже два роки, набрання чинності багатьма ключовими для бізнесу положеннями було відкладено тривалими перехідними періодами. Однак, зважаючи на те, що значна частина таких положень почала діяти, а штрафи за порушення мовного законодавства вже зовсім поруч, ми хотіли б окреслити основні аспекти, які українському та іноземному бізнесу варто знати як про чинні вимоги Закону, так і про ті, що незабаром набудуть чинності. Основні моменти Закон запровадив низку важливих змін у багатьох сферах бізнесу, зокрема, щодо: Обслуговування споживачів та маркування Стаття 30 Закону передбачає, що обслуговування споживачів здійснюється українською мовою, якщо споживач особисто не попросить про обслуговування іншою мовою. Крім того, вся інформація, яка стосується товару/послуги, зокрема в інтернет-магазинах та інтернет-каталогах, повинна бути українською мовою. Це також стосується маркування, упакування та супровідної документації для товарів/послуг. Відповідна інформація українською мовою може дублюватися будь-якою іншою мовою. Водночас обсяг та зміст інформації українською мовою не може бути меншим за той, що вимагається Законом України Про захист прав споживачів. Реклами Відповідно до статті 32 Закону мовою реклами є українська. Однак Закон також встановлює виняток для об’єктів права інтелектуальної власності, які можуть використовуватись в рекламі тією мовою, якою їм надано правову охорону. Загалом це правило поширюється на всю рекламу, зокрема й на телебаченні та радіо. Хоча поряд з українською мовою рекламу можна розповсюджувати і офіційними мовами ЄС за умови, що вона розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення та/або телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС. Друковані засоби масової інформації, що видаються однією з офіційних мов ЄС, можуть розміщувати рекламу тією мовою, якою вони видаються. Маркування ліків та виробів медичного призначення Стаття 33 Закону встановлює загальне правило, що маркування лікарських засобів та медичних виробів, а також тексти інструкцій про їх застосування, виконуються українською мовою. Водночас Закон також містить певні винятки щодо лікарських засобів та медичних виробів, що придбаваються через процедури публічних закупівель. Розповсюдження та демонстрування фільмів Стаття 23 Закону вимагає, щоб розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні відбувалось українською. Ним також визначено, що фільми, вироблені субєктами кінематографії України, повинні розповсюджуватись та демонструватись в Україні українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені або субтитровані українською мовою, а їх загальна тривалість не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік. Інші фільми мають бути дубльовані або озвучені українською мовою, аби їх можна було розповсюджувати та демонструвати в Україні. Закон також зобов’язує надавачів послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет забезпечити завантаження української аудіодоріжки до фільму за замовчуванням за умови, що (i) доступ до такого фільму можливий з території України та (ii) у них наявна відповідна українська аудіодоріжка. Комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та вебсайтів Стаття 27 Закону передбачає, що: Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, має мати користувацький інтерфейс українською та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами ЄС. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс українською мовою, і при цьому версія українською мовою за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Інтернет-представництва (наприклад, вебсайти, вебсторінки у соціальних мережах) ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються українською мовою. Закон дозволяє існування іншомовних версій інтернет-представництв за умови, що українська версія доступна за замовчуванням для користувачів з України і містить не менше інформації за обсягом та змістом, ніж іншомовні версії. Іноземні суб’єкти господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та мають дочірні підприємства, філії, представництва в Україні, повинні забезпечити, щоб їхні українські версії вебсайтів завантажувались за замовчуванням для користувачів в Україні, а також містили достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власників таких інтернет-представництв. Мобільні застосунки зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу українською мовою. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, включно з його програмним забезпеченням, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише в ІТ-сфері, може не мати користувацького інтерфейсу українською мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою. Виняток щодо торговельних марок. На додаток до винятку щодо використання обєктів права інтелектуальної власності в рекламі, Закон також передбачає загальний виняток щодо використання торговельних марок, який дозволяє їхнє використання тією мовою, якою їм надано правову охорону. Це положення дуже корисне для компаній з іншомовними брендами, оскільки вони не зобовязані перекладати або транслітерувати свої торговельні марки, якщо останні зареєстровані в Україні. Перехідні періоди. Майже всі зазначені положення вже чинні, за винятком пунктів ii, iii та iv вимог щодо комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та веб-сайтів, які набудуть чинності 16 липня 2022 року. Санкції. Закон передбачає штраф у розмірі 5100-6800 гривень за повторне протягом року порушення вимог щодо обслуговування споживачів, встановлених статтею 30. Ця санкція також вже є чинною. Щодо решти перелічених вище положень може бути накладено штраф у розмірі 3400-5100 гривень за перше порушення і близько 8500-11900 гривень за повторне протягом року порушення. Однак ці штрафи почнуть діяти з 16 липня 2022 року. Органом, що наділений повноваженнями виявляти порушення і накладати штрафи у цій сфері, є Уповноважений із захисту державної мови. Рекомендації Оскільки Закон є відносно новим і практика його застосування є досить незначною, ми рекомендуємо: уважно стежити за розвитком практики застосування та відслідковувати нові вказівки чи роз’яснення від Уповноваженого із захисту державної мови привести господарську діяльності у відповідність до вимог Закону перевірити наявність правової охорони на торговельні марки в Україні та зареєструвати додаткові торговельні марки (де це необхідно), аби упевнитись, що до них застосовуватиметься виняток Закону щодо торговельних марок Контакти Руслан Дробязко Партнер Baker McKenzie Мирослава Коваль-Лавок Юрист Baker McKenzie Дмитро Скидан Молодший юрист Baker McKenzie

Коротко

Новий Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» («Закон») набув чинності 16 липня 2019 року. Хоча з того часу минуло вже два роки, набрання чинності багатьма ключовими для бізнесу положеннями було відкладено тривалими перехідними періодами. Однак, зважаючи на те, що значна частина таких положень почала діяти, а штрафи за порушення мовного законодавства вже зовсім поруч, ми хотіли б окреслити основні аспекти, які українському та іноземному бізнесу варто знати як про чинні вимоги Закону, так і про ті, що незабаром набудуть чинності.

Основні моменти

Закон запровадив низку важливих змін у багатьох сферах бізнесу, зокрема, щодо:

Обслуговування споживачів та маркування

Стаття 30 Закону передбачає, що обслуговування споживачів здійснюється українською мовою, якщо споживач особисто не попросить про обслуговування іншою мовою.

Крім того, вся інформація, яка стосується товару/послуги, зокрема в інтернет-магазинах та інтернет-каталогах, повинна бути українською мовою. Це також стосується маркування, упакування та супровідної документації для товарів/послуг. Відповідна інформація українською мовою може дублюватися будь-якою іншою мовою. Водночас обсяг та зміст інформації українською мовою не може бути меншим за той, що вимагається Законом України “Про захист прав споживачів”.

Реклами

Відповідно до статті 32 Закону мовою реклами є українська. Однак Закон також встановлює виняток для об’єктів права інтелектуальної власності, які можуть використовуватись в рекламі тією мовою, якою їм надано правову охорону.

Загалом це правило поширюється на всю рекламу, зокрема й на телебаченні та радіо. Хоча поряд з українською мовою рекламу можна розповсюджувати і офіційними мовами ЄС за умови, що вона розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення та/або телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС. Друковані засоби масової інформації, що видаються однією з офіційних мов ЄС, можуть розміщувати рекламу тією мовою, якою вони видаються.

Маркування ліків та виробів медичного призначення

Стаття 33 Закону встановлює загальне правило, що маркування лікарських засобів та медичних виробів, а також тексти інструкцій про їх застосування, виконуються українською мовою. Водночас Закон також містить певні винятки щодо лікарських засобів та медичних виробів, що придбаваються через процедури публічних закупівель.

Розповсюдження та демонстрування фільмів

Стаття 23 Закону вимагає, щоб розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні відбувалось українською.

Ним також визначено, що фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватись та демонструватись в Україні українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені або субтитровані українською мовою, а їх загальна тривалість не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік. Інші фільми мають бути дубльовані або озвучені українською мовою, аби їх можна було розповсюджувати та демонструвати в Україні.

Закон також зобов’язує надавачів послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет забезпечити завантаження української аудіодоріжки до фільму за замовчуванням за умови, що (i) доступ до такого фільму можливий з території України та (ii) у них наявна відповідна українська аудіодоріжка.

Комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та вебсайтів

Стаття 27 Закону передбачає, що:

Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, має мати користувацький інтерфейс українською та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами ЄС.
Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс українською мовою, і при цьому версія українською мовою за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу.
Інтернет-представництва (наприклад, вебсайти, вебсторінки у соціальних мережах) ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються українською мовою. Закон дозволяє існування іншомовних версій інтернет-представництв за умови, що українська версія доступна за замовчуванням для користувачів з України і містить не менше інформації за обсягом та змістом, ніж іншомовні версії.
Іноземні суб’єкти господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та мають дочірні підприємства, філії, представництва в Україні, повинні забезпечити, щоб їхні українські версії вебсайтів завантажувались за замовчуванням для користувачів в Україні, а також містили достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власників таких інтернет-представництв.
Мобільні застосунки зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу українською мовою.
Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, включно з його програмним забезпеченням, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише в ІТ-сфері, може не мати користувацького інтерфейсу українською мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.

Виняток щодо торговельних марок. На додаток до винятку щодо використання об’єктів права інтелектуальної власності в рекламі, Закон також передбачає загальний виняток щодо використання торговельних марок, який дозволяє їхнє використання тією мовою, якою їм надано правову охорону. Це положення дуже корисне для компаній з іншомовними брендами, оскільки вони не зобов’язані перекладати або транслітерувати свої торговельні марки, якщо останні зареєстровані в Україні.

Перехідні періоди. Майже всі зазначені положення вже чинні, за винятком пунктів ii, iii та iv вимог щодо комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та веб-сайтів, які набудуть чинності 16 липня 2022 року.

Санкції. Закон передбачає штраф у розмірі 5100-6800 гривень за повторне протягом року порушення вимог щодо обслуговування споживачів, встановлених статтею 30. Ця санкція також вже є чинною.
Щодо решти перелічених вище положень може бути накладено штраф у розмірі 3400-5100 гривень за перше порушення і близько 8500-11900 гривень за повторне протягом року порушення. Однак ці штрафи почнуть діяти з 16 липня 2022 року.

Органом, що наділений повноваженнями виявляти порушення і накладати штрафи у цій сфері, є Уповноважений із захисту державної мови.

Рекомендації

Оскільки Закон є відносно новим і практика його застосування є досить незначною, ми рекомендуємо:

уважно стежити за розвитком практики застосування та відслідковувати нові вказівки чи роз’яснення від Уповноваженого із захисту державної мови
привести господарську діяльності у відповідність до вимог Закону
перевірити наявність правової охорони на торговельні марки в Україні та зареєструвати додаткові торговельні марки (де це необхідно), аби упевнитись, що до них застосовуватиметься виняток Закону щодо торговельних марок

Контакти

Руслан Дроб’язко
Партнер Baker McKenzie

Мирослава Коваль-Лавок
Юрист Baker McKenzie

Дмитро Скидан
Молодший юрист Baker McKenzie