Три чверті опитаних комунікаційників компаній-членів EBA очікують дізнаватися про важливу згадку протягом години, а кожен третій — отримав інформацію про негативну публікацію не від системи моніторингу

19/ 10/ 2026

Такими є результати опитування Комітету з маркетингу та комунікацій Європейської Бізнес Асоціації щодо практик оперативного медіамоніторингу. Швидкість — вимога, а не побажання. 79% респондентів вважають оперативний моніторинг медіа критично важливим для повсякденної роботи компанії. 45% очікують дізнаватися про важливу публікацію протягом 15 хвилин після її появи, 73% — протягом години. 3 з 4 опитаних звертаються до результатів моніторингу щонайменше щодня, 41% — безперервно протягом робочого дня. Ціна затримки. 30% учасників опитування протягом останніх 12 місяців дізнавалися про негативну публікацію від керівництва, клієнта або партнера, а не від системи моніторингу. У 14% компаній матеріал встиг розійтися передруками до їхньої реакції. Медіасигналізація як основний сценарій. Половина опитаних використовує моніторинг передусім як систему оперативного оповіщення про згадки компанії, брендів або керівників у нових публікаціях. 41% застосовують його для комплексної оцінки PR-кампаній, репутації та конкурентів, і лише 7% — для аналізу періодичних показників. Пріоритети при виборі моніторингової системи розподілилися відповідно: 48% на перше місце ставлять швидкість сповіщень і простоту використання, 38% — охоплення джерел та аналітичні можливості, 10% — релевантність результатів. Попит на швидкість є, метрики немає. Попри те, що переважна більшість респондентів очікує отримати інформацію протягом години, лише 31% регулярно вимірюють швидкість виявлення важливих публікацій — це останнє місце серед десяти показників, які аналізують компанії. Найпоширеніші показники — кількість публікацій і згадок (97%), тональність (83%) та частка інформаційної присутності порівняно з конкурентами (72%). Інструменти. Найпоширеніша спеціалізована система оперативного медіамоніторингу серед опитаних компаній — MediaMonitoringBot: її використовують 72% респондентів. LOOQME використовують 41%, YouScan — 24%, Semantrum — 10%. Водночас 72% компаній паралельно застосовують ручний пошук, а 52% — Google Alerts. За основну систему моніторингу платять 72% компаній. За спонтанною впізнаваністю першою найчастіше називали LOOQME (45%), другою — MediaMonitoringBot (31%). Ще 7% респондентів назвали «телеграм-бот моніторингу» без назви бренду. Частки від усіх респондентів (n=29). Колонка «Основна» — частка тих, хто назвав систему основною; 4 респонденти основну систему не позначили. «Оперативний медіамоніторинг — це не просто інструмент відстеження згадок, а важлива складова управління репутацією та комунікаційними ризиками бізнесу. Результати нашого опитування демонструють певний парадокс: компанії очікують максимальної швидкості отримання інформації, але далеко не всі вимірюють цю швидкість і оцінюють її вплив на ефективність комунікацій. Управління репутацією на основі щоденних даних, аналітики та своєчасних рішень – ознака зрілості комунікаційної функції бізнесу, зазначає Наталя Улинець, голова Комітету з маркетингу та комунікацій ЕВА. Методологія. Опитування проводилося Комітетом з маркетингу та комунікацій Європейської Бізнес Асоціації у серпні–вересні 2026 року. В опитуванні взяли участь 29 фахівців з комунікацій членських компаній Асоціації.

Такими є результати опитування Комітету з маркетингу та комунікацій Європейської Бізнес Асоціації щодо практик оперативного медіамоніторингу.

Швидкість — вимога, а не побажання. 79% респондентів вважають оперативний моніторинг медіа критично важливим для повсякденної роботи компанії. 45% очікують дізнаватися про важливу публікацію протягом 15 хвилин після її появи, 73% — протягом години. 3 з 4 опитаних звертаються до результатів моніторингу щонайменше щодня, 41% — безперервно протягом робочого дня.

Ціна затримки. 30% учасників опитування протягом останніх 12 місяців дізнавалися про негативну публікацію від керівництва, клієнта або партнера, а не від системи моніторингу. У 14% компаній матеріал встиг розійтися передруками до їхньої реакції.

Медіасигналізація як основний сценарій. Половина опитаних використовує моніторинг передусім як систему оперативного оповіщення про згадки компанії, брендів або керівників у нових публікаціях. 41% застосовують його для комплексної оцінки PR-кампаній, репутації та конкурентів, і лише 7% — для аналізу періодичних показників.

Пріоритети при виборі моніторингової системи розподілилися відповідно: 48% на перше місце ставлять швидкість сповіщень і простоту використання, 38% — охоплення джерел та аналітичні можливості, 10% — релевантність результатів.

Попит на швидкість є, метрики немає. Попри те, що переважна більшість респондентів очікує отримати інформацію протягом години, лише 31% регулярно вимірюють швидкість виявлення важливих публікацій — це останнє місце серед десяти показників, які аналізують компанії. Найпоширеніші показники — кількість публікацій і згадок (97%), тональність (83%) та частка інформаційної присутності порівняно з конкурентами (72%).

Інструменти. Найпоширеніша спеціалізована система оперативного медіамоніторингу серед опитаних компаній — MediaMonitoringBot: її використовують 72% респондентів. LOOQME використовують 41%, YouScan — 24%, Semantrum — 10%. Водночас 72% компаній паралельно застосовують ручний пошук, а 52% — Google Alerts. За основну систему моніторингу платять 72% компаній.

За спонтанною впізнаваністю першою найчастіше називали LOOQME (45%), другою — MediaMonitoringBot (31%). Ще 7% респондентів назвали «телеграм-бот моніторингу» без назви бренду.

Частки від усіх респондентів (n=29). Колонка «Основна» — частка тих, хто назвав систему основною; 4 респонденти основну систему не позначили.

«Оперативний медіамоніторинг — це не просто інструмент відстеження згадок, а важлива складова управління репутацією та комунікаційними ризиками бізнесу. Результати нашого опитування демонструють певний парадокс: компанії очікують максимальної швидкості отримання інформації, але далеко не всі вимірюють цю швидкість і оцінюють її вплив на ефективність комунікацій. Управління репутацією на основі щоденних даних, аналітики та своєчасних рішень – ознака зрілості комунікаційної функції бізнесу”, зазначає Наталя Улинець, голова Комітету з маркетингу та комунікацій ЕВА.

Методологія. Опитування проводилося Комітетом з маркетингу та комунікацій Європейської Бізнес Асоціації у серпні–вересні 2026 року. В опитуванні взяли участь 29 фахівців з комунікацій членських компаній Асоціації.