EBA закликає посилити роботу над спеціальними умовами CBAM для України

19/ 10/ 2026

Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Міністерства економіки та довкілля України із закликом активізувати діалог із Європейською Комісією та державами-членами ЄС щодо запровадження спеціальних умов застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) для України. За оцінками GMK Center, втрати українського експорту через CBAM можуть зрости з 372 млн доларів США у 2026 році до 1,754 млрд доларів США у 2030 році. Потенційні втрати ВВП до 2030 року оцінюються у 7,248 млрд доларів США. Особливі ризики стосуються металургійної галузі, скорочення експорту якої до ЄС може сягнути 1,75 млрд доларів США до 2030 року. Додаткове навантаження на бізнес посилюється зростанням вартості CBAM-сертифікатів: у третьому кварталі 2026 року вона становить 82,32 євро за тонну CO₂. Крім того, можливе розширення сфери дії механізму на додаткову продукцію з високим вмістом сталі та алюмінію створює ризики для нових категорій українського експорту. Саме тому Асоціація пропонує зосередити подальшу роботу на двох напрямках. Стратегічний напрям — розроблення спеціального режиму застосування CBAM для України відповідно до Регламенту (ЄС) 2023/956. А саме: під час дії воєнного стану — тимчасово відтермінувати виконання фінансових зобов’язань за CBAM із подальшим їх погашенням через верифіковані проєкти декарбонізації та модернізації; після завершення війни й до інтеграції України до EU ETS — спрямовувати відповідні надходження від CBAM до спеціального фонду для фінансування таких проєктів. Для цього пропонується започаткувати регулярні консультації між Мінекономіки та представниками бізнесу, щоб спільно сформувати пропозиції для переговорної позиції України. Практичний напрям — перегляд дефолтних показників викидів для української металургійної та цементної продукції, розроблення механізмів підтвердження фактичних викидів в умовах воєнного часу та звільнення українського цементу й цементного клінкеру від врахування непрямих викидів. Такий підхід дозволить мінімізувати негативний вплив CBAM на українську промисловість, зберегти експортні можливості та інвестиційний потенціал підприємств і водночас забезпечити умови для декарбонізації та поступової інтеграції України до європейської кліматичної системи.

За оцінками GMK Center, втрати українського експорту через CBAM можуть зрости з 372 млн доларів США у 2026 році до 1,754 млрд доларів США у 2030 році. Потенційні втрати ВВП до 2030 року оцінюються у 7,248 млрд доларів США. Особливі ризики стосуються металургійної галузі, скорочення експорту якої до ЄС може сягнути 1,75 млрд доларів США до 2030 року.

Додаткове навантаження на бізнес посилюється зростанням вартості CBAM-сертифікатів: у третьому кварталі 2026 року вона становить 82,32 євро за тонну CO₂. Крім того, можливе розширення сфери дії механізму на додаткову продукцію з високим вмістом сталі та алюмінію створює ризики для нових категорій українського експорту.

Саме тому Асоціація пропонує зосередити подальшу роботу на двох напрямках.

Стратегічний напрям — розроблення спеціального режиму застосування CBAM для України відповідно до Регламенту (ЄС) 2023/956. А саме: під час дії воєнного стану — тимчасово відтермінувати виконання фінансових зобов’язань за CBAM із подальшим їх погашенням через верифіковані проєкти декарбонізації та модернізації; після завершення війни й до інтеграції України до EU ETS — спрямовувати відповідні надходження від CBAM до спеціального фонду для фінансування таких проєктів.

Для цього пропонується започаткувати регулярні консультації між Мінекономіки та представниками бізнесу, щоб спільно сформувати пропозиції для переговорної позиції України.

Практичний напрям — перегляд дефолтних показників викидів для української металургійної та цементної продукції, розроблення механізмів підтвердження фактичних викидів в умовах воєнного часу та звільнення українського цементу й цементного клінкеру від врахування непрямих викидів.

Такий підхід дозволить мінімізувати негативний вплив CBAM на українську промисловість, зберегти експортні можливості та інвестиційний потенціал підприємств і водночас забезпечити умови для декарбонізації та поступової інтеграції України до європейської кліматичної системи.