Трудові відносини під час дії воєнного стану: чи може роботодавець звільнити працівників

21/ 04/ 2022

Війна в Україні зупинила багато звичних для кожного з нас щоденних процесів, зокрема й роботу. З початку дії воєнного стану в України 50% українців були змушені тимчасово призупинити роботу, і лише 22% продовжують працювати у звичному режимі. Зважаючи на складні обставини, Верховна Рада України внесла зміни до трудового законодавства, передбачених Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, дію яких коментують фахівці BDO в Україні з питань розрахунку заробітної плати та кадрового адміністрування. Вам також може бути цікаво: Оподаткування під час воєнного стану По-перше, слід зазначити, що звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження дії воєнного стану не допускається і буде розцінене, як грубе порушення законодавства про працю. Якщо сталося так, що роботодавець все-таки звільнив працівника, такий працівник може подати позов до суду. У разі, якщо після закінчення дії воєнного стану Держпраці перевірить таке підприємство, то штраф на роботодавця та притягнення його до відповідальності буде неминучим. Також, роботодавець не може звільнити працівників, у зв’язку з їхнім призовом до лав ЗСУ або до загонів Тероборони. За такими працівниками роботодавець має зберегти середньомісячний заробіток, місце роботи та посаду. Отже, звільнити працівника можна тільки за конкретною підставою, за згодою обох сторін, за власним бажанням працівника або ж за відповідними статтями Кодексу законів про працю. Цікаве з теми: Особливості кадрового обліку / трудових відносин в умовах дії воєнного стану При цьому, у разу звільнення за власним бажанням чи за згодою сторін, роботодавець має звільнити працівника у строк, про який він просить. Для цього працівник має написати заяву про звільнення і передати в зручний для нього засіб (особисто або надіславши поштою рекомендованим листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення, чи через електронні засоби комунікацій). День отримання такого листа буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення. Працівники, які не з’являються на роботі внаслідок ведення бойових дій, не можуть бути звільнені за прогул, але й зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав. У такому випадку, рекомендуємо табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» («неявка з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після закінчення дії воєнного стану, коли працівник повернеться до роботи, вважаємо за необхідне запросити в нього надати пояснення та визначити, чи є причина відсутності поважною. Слід також зазначити, що заборони щодо звільнення працівників з роботи у зв’язку зі скороченням штату або чисельності працівників законодавством про працю не передбачено. Але все ж таки рекомендуємо дочекатися, коли ситуація в країні стабілізується. Очевидно, що всіх нас очікує ще одна трудова реформа № 2 під час війни: у Верховній Раді 05.04.2022 був зареєстрований новий законопроєкт. Але про це детальніше повідомимо після прийняття відповідного закону.

Вам також може бути цікаво: Оподаткування під час воєнного стану

По-перше, слід зазначити, що звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження дії воєнного стану не допускається і буде розцінене, як грубе порушення законодавства про працю.

Якщо сталося так, що роботодавець все-таки звільнив працівника, такий працівник може подати позов до суду. У разі, якщо після закінчення дії воєнного стану Держпраці перевірить таке підприємство, то штраф на роботодавця та притягнення його до відповідальності буде неминучим.

Також, роботодавець не може звільнити працівників, у зв’язку з їхнім призовом до лав ЗСУ або до загонів Тероборони. За такими працівниками роботодавець має зберегти середньомісячний заробіток, місце роботи та посаду.

Отже, звільнити працівника можна тільки за конкретною підставою, за згодою обох сторін, за власним бажанням працівника або ж за відповідними статтями Кодексу законів про працю.

Цікаве з теми: Особливості кадрового обліку / трудових відносин в умовах дії воєнного стану

При цьому, у разу звільнення за власним бажанням чи за згодою сторін, роботодавець має звільнити працівника у строк, про який він просить.

Для цього працівник має написати заяву про звільнення і передати в зручний для нього засіб (особисто або надіславши поштою рекомендованим листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення, чи через електронні засоби комунікацій). День отримання такого листа буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення.

Працівники, які не з’являються на роботі внаслідок ведення бойових дій, не можуть бути звільнені за прогул, але й зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав. У такому випадку, рекомендуємо табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» («неявка з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після закінчення дії воєнного стану, коли працівник повернеться до роботи, вважаємо за необхідне запросити в нього надати пояснення та визначити, чи є причина відсутності поважною.

Слід також зазначити, що заборони щодо звільнення працівників з роботи у зв’язку зі скороченням штату або чисельності працівників законодавством про працю не передбачено. Але все ж таки рекомендуємо дочекатися, коли ситуація в країні стабілізується.

Очевидно, що всіх нас очікує ще одна трудова реформа № 2 під час війни: у Верховній Раді 05.04.2022 був зареєстрований новий законопроєкт. Але про це детальніше повідомимо після прийняття відповідного закону.