Судовий захист права на приватизацію

07/ 06/ 2022

Автор: Полонов Станіслав, адвокат Dynasty Law & Investment Питання приватизації житлового фонду є одним з актуальних питань в нашій країни. За юридичною допомогою часто звертаються особи, які дізнаються, що житлове приміщення, в яких вони зареєстровані, приватизоване без їх участі та останні бажають відновити своє порушене право шляхом визнання незаконною приватизації цього житлового приміщення з означеної підстави у судовому порядку.Проте, одного самого факту реєстрації місця проживання особи в житлі є недостатнім для скасування рішення про приватизацію. Зокрема, право на приватизацію житлових приміщень мають особи (наймачі, члени його сімї), які постійно в них проживають або за якими таке право на житло зберігається в силу певних обставин.Так, право на користування приміщенням зберігається за особами, що відсутні тимчасово та не більше ніж шість місяців. Також, п. 1-7 ч. 1 статті 71 Житлового кодексу означені випадки коли право користування житловим приміщенням зберігається за особами, які відсутні більше ніж шість місяців. Разом з тим, ч. 2 ст. 197 ЖК РСР визначено, що при вибутті осіб на постійне проживання в інше місце (в тому ж населеному пункті) договір найму розривається з дня такого вибуття. Якщо з жилого приміщення вибувають не всі члени сімї, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сімї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.Підтвердити вибуття особи можуть такі факти, які свідчать те, що особа обрала для себе інше місце постійного мешкання: перевезення всього майна, укладення трудового договору, декларація про медичне обслуговування, переадресація кореспонденції, зазначення нової адреси в офіційних документах тощо. Отже, особа вважається такою, що вибула з житла, а не тимчасово відсутньою за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин її не проживання, визнаних судом. При цьому офіційно особа є зареєстрованою в цьому житлі.Таким чином, право особи на приватизацію конкретного житлового приміщення, яке може бути відновлене у судовому порядку, пов’язане не з реєстрацією місця проживання особи у конкретному житлі, а з правом особи на житло за фактом її користування цим житлом.

Автор: Полонов Станіслав, адвокат Dynasty Law & Investment

Питання приватизації житлового фонду є одним з актуальних питань в нашій країни. За юридичною допомогою часто звертаються особи, які дізнаються, що житлове приміщення, в яких вони зареєстровані, приватизоване без їх участі та останні бажають відновити своє порушене право шляхом визнання незаконною приватизації цього житлового приміщення з означеної підстави у судовому порядку.Проте, одного самого факту реєстрації місця проживання особи в житлі є недостатнім для скасування рішення про приватизацію.

Зокрема, право на приватизацію житлових приміщень мають особи (наймачі, члени його сім’ї), які постійно в них проживають або за якими таке право на житло зберігається в силу певних обставин.Так, право на користування приміщенням зберігається за особами, що відсутні тимчасово та не більше ніж шість місяців. Також, п. 1-7 ч. 1 статті 71 Житлового кодексу означені випадки коли право користування житловим приміщенням зберігається за особами, які відсутні більше ніж шість місяців.

Разом з тим, ч. 2 ст. 197 ЖК РСР визначено, що при вибутті осіб на постійне проживання в інше місце (в тому ж населеному пункті) договір найму розривається з дня такого вибуття. Якщо з жилого приміщення вибувають не всі члени сім’ї, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.Підтвердити вибуття особи можуть такі факти, які свідчать те, що особа обрала для себе інше місце постійного мешкання: перевезення всього майна, укладення трудового договору, декларація про медичне обслуговування, переадресація кореспонденції, зазначення нової адреси в офіційних документах тощо.

Отже, особа вважається такою, що вибула з житла, а не тимчасово відсутньою за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин її не проживання, визнаних судом. При цьому офіційно особа є зареєстрованою в цьому житлі.Таким чином, право особи на приватизацію конкретного житлового приміщення, яке може бути відновлене у судовому порядку, пов’язане не з реєстрацією місця проживання особи у конкретному житлі, а з правом особи на житло за фактом її користування цим житлом.