ProСушка: Як сушити нішеві культури

У черговій серії спецпроекту ProСушка для Elevatorist.com розповідаємо про досвід сушки нішевих культур. Одна з найбільш поширених з них – горох. Нюансами сушіння цієї бобової культури поділилися фахівці «Вільногірського елеватора» компанії G.R.Agro.

Досвід «Вільногірського елеватора»

На “Вільногірському елеваторі” в сезон приймають 2-5 тис.тонн гороху. У загальній масі зернових і олійних, які проходять через елеватор, це невелика частка, проте з культурою тут працюють дуже «ніжно».

Весь процес роботи з горохом на елеваторі починається з визначення якості привезеної партії. У лабораторіях проводять аналізи на базові показники, для гороху — це волога і сміття.

Для того, щоб визначити засміченість гороху, в лабораторії елеватора проводять стандартну процедуру — розбір навішування на розбірній дошці. А ось вологість гороху на» Вільногірському елеваторі визначають згідно ГОСТу за допомогою сушильної шафи.

Розмелені боби гороху висушують в сушильній шафі. Після цього обчислюють різницю в масі навішування до сушіння і після неї, підсумок переводять в процентне співвідношення.

Як розповіла начальник ПТЛ «Вільногірського елеватора», горох в залежності від призначення, а також кольору насіння поділяють на типи і підтипи.

Існує два типи гороху: продовольчий і кормовий. Своєю чергою продовольчий буває двох підтипів-жовтий і зелений.

«У кожному підтипі має бути другого типу не більше 7%. Якщо це підтип зелений горох, то там повинно бути жовтого гороху не більше 7%, і навпаки. А ось кормового гороху в продовольчому не повинно бути понад 1%, інакше автоматично цей продовольчий горох переходить в клас кормового», — пояснює фахівець.

За її словами, при роботі з горохом дуже важливо правильно визначити зараженість культури. Найнебезпечніший з усіх шкідників для гороху- це брухус, або горохова зернівка. Личинка цього жука виїдає внутрішність горошини, залишаючи оболонку. Визначити зараженість цим шкідником тільки візуально неможливо, тому в лабораторії при проведенні аналізів на бур’ян і зараженість наважку гороху розрізають за допомогою скальпеля. Таким чином, визначається кількість заражених насінь.

Ще один шкідник гороху – Горохова плодожерка, або листовійка. Вона об’їдає горошини ззовні. За вимогами до експортних партій заражених бобових бути не повинно, тому лабораторія ретельно стежить за цим показником.

“Складність виявлення прихованої форми зараженості та пошкодженості в тому, що це займає багато часу. Порізати 100 грамів гороху — це дуже довго і не так просто. А якщо разом з горохом елеватор приймає паралельно інші культури (елеватор одночасно може приймати три культури, прим. ред), то, звичайно, це додає нам турбот. Але ми справляємося з цими завданнями”, – говорить Наталія Халепа.

Що стосується домішок, то, за словами начальниці ПТЛ “Вільногірського елеватора”, в їх Дніпропетровському регіоні часто зустрічаються насіння дурману, лозного молочаю та інших карантинних бур’янів.

Очищення гороху

Перед сушінням на» Вільногірському елеваторі горох проходить очищення. Відбираються великі домішки і якщо є зовсім небагато-дрібні сміттєві домішки карантинних бур’янів.

“Якщо трапляються насіння дурману, то відібрати їх можна ситом розміром осередків 3-3,5 мм на жаль, повністю ця домішка не відбирається. Якщо ж поставити сита крупніше, у відходи разом з дурманом потрапить битий і дрібний горох. Тому, якщо ми визначаємо велику частку дурману в партії (понад 1%), намагаємося такий горох не приймати. Все по ГОСТу”, – пояснює начальник ПТЛ.

Якщо ж засміченість в межах норми і немає карантинних бур’янів, то на елеваторі використовують верхні сита з осередками 10,0, Нижні з розміром комірки 2,5.

Кількість проходів залежить від сміття. Якщо бур’ян до 5%, горох очищається за один раз. Великий бур’ян прибирають за два проходи.

“Як правило, горох до нас йде злегка вологий, тому справляємося з очищенням до сушіння. Але якщо горох буде дуже вологий, тоді доведеться чистити два рази. Хоча в нашому регіоні це нонсенс, тому що, як правило, горох йде сухий або злегка вологий. За один прохід сушіння ми встигаємо його висушити, за один прохід сепаратора встигаємо до сушіння Очистити», — розповідає директор елеватора Олександр Крат.

Він додає, що вологий горох простіше підробляти, він не так травмується і не розтріскується.

«На одній з робочих веж у нас встановлені каскадом — один над одним — сепаратори БСХ-100. Тобто якщо потрібен подвійний підробіток, ми пропускаємо зерно через два сепаратори каскадним методом. Сепаратори можуть працювати як послідовно, так і паралельно», — пояснює керівник.

Як сушать на ” Вільногірському елеваторі»

На “Вільногірському елеваторі” дві зерносушарки — ДСП-50 і ДСП-32. Для гороху там частіше використовують ДСП-50. Її на елеваторі уніфікувану-зерносушарку може сушити в потоковому режимі або в режимі рециркуляції.

“Біля ДСП-50 у нас встановлений оперативний бункер. У цьому бункері ми формуємо партії зерна по вологості. Це дає нам можливість комбінувати-частину сухого зерна додавати у вологе, тим самим збільшивши продуктивність сушарки”, – говорить Олександр Крат.

Він пояснив, що за один прохід в ДСП-50 знімають до 6% вологості по гороху. З висушеної партії частина бобових випускають і переміщують в склад, а частина залишають. Сухі боби змішують з вологим, відбувається перерозподіл вологи, вологий горох висушується, при цьому економляться енергоресурси та прискорюється процес сушіння. Кеп, який регулює частоту вивантаження, встановлений на 40 секунд.

“Нам не потрібно вологе зерно відразу обдавати агентом сушіння, чекати початок відділення вологи, пари й так далі, все відбувається само собою, завдяки змішуванню. Збільшується швидкість самої сушки. До того ж якщо говорити про горох, це дає можливість сушити його в більш щадному режимі. Для гороху максимальний нагрів бобів допускається – 40-45 °C, а гранична температура теплового агента — 70-80 °C»,— говорить директор елеватора.

Він підкреслює, що при сушінні гороху дуже важливо контролювати температурні режими, інакше боби розколються.

“При роботі з усіма бобовими – при сушінні — очищенні, укладанні в склад бажано вибирати найкоротші маршрути, тому що кожен кухлик норії, який вдаряє по зерну, кожен короб в сушарці, через який проходять ті ж самі бобові, на жаль, призводять до травмування. Це така “тендітна” культура, яка дуже – дуже сильно травмується, і замість товарного гороху можна отримати відходи”, – підкреслює Олександр Крат.

Щоб бобові не билися, на “Вільногірському елеваторі” максимально оптимізували маршрути. Склади, в які переміщують горох, знаходяться поруч з сушарками. Тут же точки відвантаження на автомобільний транспорт і на ЖД, відповідно, ланцюжок пересування зерна максимально коротка.

На підприємстві намагаються після просушування покласти горох в Склади та більше не переміщати, щоб не травмувати боби.