Під час карантину скарги бізнесу на дії державних органів значно посилились

16/ 11/ 2020

Тетяна Андріанова. Генеральний директор Nota Group, директор з правових питань «Октава Капітал», глава комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine, адвокат Рада бізнес-омбудсмена (РБО) є лакмусовим папірцем діяльності адміністративних органів в рамках правового поля та своєрідним мірилом тиску на бізнес з боку держави. Адже, погодьтеся, малоймовірно, що бізнес буде звертатися за допомогою до Ради з завідомо програшною скаргою — тоді, коли дії державних органів були виправданими порушеннями з боку бізнесу. Держава має щонайменше один привід для гордості. Кількість звернень бізнесу щодо протидії рейдерству — зменшилась. Дійсно, державі вдалося прикрити чи не найбільшу «скриньку Пандори» у питанні державної реєстрації — позбавити реєстраційних повноважень комунальні підприємства. Утім, говорити про зникнення рейдерства, як явища, наразі не доводиться. Цей прикрий факт підтверджує РБО: бізнес продовжує скаржитися на дії реєстраційних органів. І, судячи з Квартального звіту Ради бізнес-омбудсмена (1 липня – 30 вересня 2020), оприлюдненого на початку листопада, рейдерство — це далеко не єдина проблема, з якою доводиться зіштовхуватися українському бізнесові. Трохи статистики зі Звіту РБО: у липні-вересні 2020 року Рада отримала 439 скарг — це на 14% більше, ніж у другому кварталі 2020 року та на 3% більше, ніж у третьому кварталі 2019 року. Частка звернень від малого та середнього бізнесу у звітному кварталі сягнула найвищої позначки за весь час роботи РБО — 79%. Від бізнесу з виключно українським капіталом надійшло 90% скарг — це також найбільший показник з травня 2015 року. Невиконання рішень. Квартальний звіт Рада присвятила невиконанню судових рішень, маючи на меті згодом дослідити це питання глибше. За 9 місяців 2020 року Рада отримала аж 149 скарг на невиконання судових рішень. При цьому, слід зауважити, що цей показник росте з року в рік. Отже, напрошується висновок, що введення в правову систему України інституту приватних виконавців революції у питанні виконання судових рішень не здійснили. Найбільша частка невиконаних судових рішень пов’язана з податковою сферою. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних, електронного адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ тощо. Проблема блокування податкових накладних є кричущою, а домогтися справедливості в судовому порядку вимагає досить тривалого часу та значних ресурсів. Уявіть весь цинізм ситуації: ви вели тривалу і виснажливу боротьбу за розблокування податкових накладних (а відтак — розблокування руху тієї чи іншої операції) в судовому порядку, а потім рішення на вашу користь потрапляє в жорнова виконавчої бюрократичної машини і застрягає там на невизначений час. Податкове блокування. Відтак інший сумнозвісний тренд від РБО є цілком закономірним: «Значно зросла (з 138 у ІІ кварталі 2020 року до 201 у ІІІ кварталі 2020 року) кількість скарг підприємців щодо зупинення реєстрації податкових накладних: це на 46% більше проти попереднього кварталу та на 118% більше проти аналогічного кварталу минулого року». Особливо дивуватися з такої статистики не доводиться. Справді, ця проблема вражає своїми масштабами. Зупинення реєстрації податкової накладної пригальмовує усю операцію з контрагентом, ставить під загрозу роботу усього бізнесу. І найгірше у цій ситуації те, що проблема ця створена штучно. Нещодавно у публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронці викрили цілу схему щодо втручання в алгоритми роботи системи, яку податківці використовують для перевірки тієї чи іншої операції або платника податків на «ризикованість». Та й не є новиною, що за деякою інформацію податківці самі пропонують вирішити питання з розблокуванням податкової накладної, якщо їх «вірно мотивувати». Позитивна тенденція. РБО у своєму звіті констатує зменшення кількості оскаржень результатів податкових перевірок. Але ця позитивна тенденція є об’єктивною. З початком введення карантину Кабінет Міністрів України запровадив мораторій на низку перевірок контролюючими органами. До того, План пріоритетних дій уряду на 2020 рік, затверджений на початку вересня цього року, передбачає продовження мораторію й надалі. Відтак, ще деякий час така позитивна тенденція буде зберігатися. Однак у нас немає жодних ілюзій щодо цього питання коли мораторій вичерпає свою дію. Є підстави очікувати, що зголоднілі до перевірок контролюючі органи накинуться на бізнес з подвійною силою. До цього слід належно готуватися і бути пильними. Змінений фокус уваги. РБО також дослідила, що у порівнянні з попереднім кварталом підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання органів прокуратури, проте менше на зловживання Національної поліції та Служби безпеки України. Отже, органи прокуратури продовжують гнути свою лінію і навідуватися з обшуками на підприємства. Карантинні обмеження їх не стримують. Більше того, переведення чималої частини роботи на дистанційний режим спровокували новий тренд: тепер силовики можуть навідатися з обшуком в особисте помешкання керівника. Ми не маємо на увазі, що раніше правоохоронців щось у цьому контексті стримувало чи обмежувало. Просто тепер, очевидно, вони гадають що знайдуть у помешканні керівника підприємства щось цікавіше. Отже, рекомендація — не зберігати важливі документи у відкритому доступі досі актуальна. Що стосується зменшення кількості зловживань від поліцейських — їхня увага останнім часом була зосереджена на контролюванні дотримання драконівських карантинних заходів та обмежень. А з запровадженням «карантину вихідного дня», ця потреба тільки зросте. Системна проблема. Стабільною «популярністю» в Раді користуються питання щодо митного оформлення. Ця проблематика набула системного характеру. Зі Звіту РБО: вдвічі (з 13 до 22 скарг) зросла кількість звернень підприємців щодо затримок у митному оформленні. Оцінка або коригування митної вартості, затримка або відмова в митному оформленні, повернення митних платежів — болючі питання, з якими регулярно зіштовхується бізнес на митниці. І якщо затримка з оформленням документів зумовлена об’єктивними причинами — карантинні заходи внесли свої корективи в порядок денний діяльності адміністративних органів, то необхідність коригування митної вартості нічим окрім амбіцій митників не зумовлена. Світовий локдаун у зв’язку з пандемією став нокдауном для багатьох видів бізнесу та вироком для міжнародної торгівлі. Локальна та глобальна економічна криза переписує методи ведення бізнесу практично на ходу. Що роблять уряди розвинених країн? Запроваджують податкові канікули, фіскальні послаблення, передбачають стимулюючі виплати і кредити. Держава є надійним партнером для бізнесу, адже саме він зберігає економіку країни конкурентоздатною. Що робить держава Україна? Замилює очі мораторіями на перевірки та показовим піклуванням про здоров’я населення, запроваджуючи карантини на вихідні дні. Проте статистика — річ уперта. І допоки ми будемо отримувати подібну статистику збільшення кількості звернень на дії державних органів, доти дії держави нічим іншим аніж напусканням туману — не виглядатимуть.

Тетяна Андріанова

Генеральний директор Nota Group, директор з правових питань «Октава Капітал», глава комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine, адвокат

Рада бізнес-омбудсмена (РБО) є лакмусовим папірцем діяльності адміністративних органів в рамках правового поля та своєрідним мірилом тиску на бізнес з боку держави. Адже, погодьтеся, малоймовірно, що бізнес буде звертатися за допомогою до Ради з завідомо програшною скаргою — тоді, коли дії державних органів були виправданими порушеннями з боку бізнесу.

Держава має щонайменше один привід для гордості. Кількість звернень бізнесу щодо протидії рейдерству — зменшилась. Дійсно, державі вдалося прикрити чи не найбільшу «скриньку Пандори» у питанні державної реєстрації — позбавити реєстраційних повноважень комунальні підприємства.

Утім, говорити про зникнення рейдерства, як явища, наразі не доводиться. Цей прикрий факт підтверджує РБО: бізнес продовжує скаржитися на дії реєстраційних органів. І, судячи з Квартального звіту Ради бізнес-омбудсмена (1 липня – 30 вересня 2020), оприлюдненого на початку листопада, рейдерство — це далеко не єдина проблема, з якою доводиться зіштовхуватися українському бізнесові.

Трохи статистики зі Звіту РБО: у липні-вересні 2020 року Рада отримала 439 скарг — це на 14% більше, ніж у другому кварталі 2020 року та на 3% більше, ніж у третьому кварталі 2019 року. Частка звернень від малого та середнього бізнесу у звітному кварталі сягнула найвищої позначки за весь час роботи РБО — 79%. Від бізнесу з виключно українським капіталом надійшло 90% скарг — це також найбільший показник з травня 2015 року.

Невиконання рішень

Квартальний звіт Рада присвятила невиконанню судових рішень, маючи на меті згодом дослідити це питання глибше. За 9 місяців 2020 року Рада отримала аж 149 скарг на невиконання судових рішень. При цьому, слід зауважити, що цей показник росте з року в рік. Отже, напрошується висновок, що введення в правову систему України інституту приватних виконавців революції у питанні виконання судових рішень не здійснили.

Найбільша частка невиконаних судових рішень пов’язана з податковою сферою. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних, електронного адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ тощо. Проблема блокування податкових накладних є кричущою, а домогтися справедливості в судовому порядку вимагає досить тривалого часу та значних ресурсів. Уявіть весь цинізм ситуації: ви вели тривалу і виснажливу боротьбу за розблокування податкових накладних (а відтак — розблокування руху тієї чи іншої операції) в судовому порядку, а потім рішення на вашу користь потрапляє в жорнова виконавчої бюрократичної машини і застрягає там на невизначений час.

Податкове блокування

Відтак інший сумнозвісний тренд від РБО є цілком закономірним: «Значно зросла (з 138 у ІІ кварталі 2020 року до 201 у ІІІ кварталі 2020 року) кількість скарг підприємців щодо зупинення реєстрації податкових накладних: це на 46% більше проти попереднього кварталу та на 118% більше проти аналогічного кварталу минулого року».

Особливо дивуватися з такої статистики не доводиться. Справді, ця проблема вражає своїми масштабами. Зупинення реєстрації податкової накладної пригальмовує усю операцію з контрагентом, ставить під загрозу роботу усього бізнесу. І найгірше у цій ситуації те, що проблема ця створена штучно. Нещодавно у публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронці викрили цілу схему щодо втручання в алгоритми роботи системи, яку податківці використовують для перевірки тієї чи іншої операції або платника податків на «ризикованість». Та й не є новиною, що за деякою інформацію податківці самі пропонують вирішити питання з розблокуванням податкової накладної, якщо їх «вірно мотивувати».

Позитивна тенденція

РБО у своєму звіті констатує зменшення кількості оскаржень результатів податкових перевірок. Але ця позитивна тенденція є об’єктивною. З початком введення карантину Кабінет Міністрів України запровадив мораторій на низку перевірок контролюючими органами.

До того, План пріоритетних дій уряду на 2020 рік, затверджений на початку вересня цього року, передбачає продовження мораторію й надалі. Відтак, ще деякий час така позитивна тенденція буде зберігатися. Однак у нас немає жодних ілюзій щодо цього питання коли мораторій вичерпає свою дію. Є підстави очікувати, що зголоднілі до перевірок контролюючі органи накинуться на бізнес з подвійною силою. До цього слід належно готуватися і бути пильними.

Змінений фокус уваги

РБО також дослідила, що у порівнянні з попереднім кварталом підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання органів прокуратури, проте менше на зловживання Національної поліції та Служби безпеки України.

Отже, органи прокуратури продовжують гнути свою лінію і навідуватися з обшуками на підприємства. Карантинні обмеження їх не стримують. Більше того, переведення чималої частини роботи на дистанційний режим спровокували новий тренд: тепер силовики можуть навідатися з обшуком в особисте помешкання керівника. Ми не маємо на увазі, що раніше правоохоронців щось у цьому контексті стримувало чи обмежувало. Просто тепер, очевидно, вони гадають що знайдуть у помешканні керівника підприємства щось цікавіше. Отже, рекомендація — не зберігати важливі документи у відкритому доступі досі актуальна.

Що стосується зменшення кількості зловживань від поліцейських — їхня увага останнім часом була зосереджена на контролюванні дотримання драконівських карантинних заходів та обмежень. А з запровадженням «карантину вихідного дня», ця потреба тільки зросте.

Системна проблема

Стабільною «популярністю» в Раді користуються питання щодо митного оформлення. Ця проблематика набула системного характеру. Зі Звіту РБО: вдвічі (з 13 до 22 скарг) зросла кількість звернень підприємців щодо затримок у митному оформленні.

Оцінка або коригування митної вартості, затримка або відмова в митному оформленні, повернення митних платежів — болючі питання, з якими регулярно зіштовхується бізнес на митниці. І якщо затримка з оформленням документів зумовлена об’єктивними причинами — карантинні заходи внесли свої корективи в порядок денний діяльності адміністративних органів, то необхідність коригування митної вартості нічим окрім амбіцій митників не зумовлена.

Світовий локдаун у зв’язку з пандемією став нокдауном для багатьох видів бізнесу та вироком для міжнародної торгівлі. Локальна та глобальна економічна криза переписує методи ведення бізнесу практично на ходу. Що роблять уряди розвинених країн? Запроваджують податкові канікули, фіскальні послаблення, передбачають стимулюючі виплати і кредити. Держава є надійним партнером для бізнесу, адже саме він зберігає економіку країни конкурентоздатною.

Що робить держава Україна? Замилює очі мораторіями на перевірки та показовим піклуванням про здоров’я населення, запроваджуючи карантини на вихідні дні. Проте статистика — річ уперта. І допоки ми будемо отримувати подібну статистику збільшення кількості звернень на дії державних органів, доти дії держави нічим іншим аніж напусканням туману — не виглядатимуть.