fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Модель переходу на стимулююче тарифоутворення потребує доопрацювання

01/ 06/ 2020
  Введення стимулюючого тарифоутворення дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики та створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури. Водночас для успішного переходу на RAB-регулювання, має бути створена нормативна база, яка б відповідала інтересам потенційних інвесторів. Поточний проєкт моделі переходу на стимулююче регулювання, запропонований НКРЕКП, не відповідає очікуванням бізнесу та матиме потенційний негативний вплив на галузь. Такого висновку дійшли експерти Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації після детального аналізу концепції. Запропонована методологія не враховує успішний міжнародний досвід та не сприятиме залученню суттєвого обсягу інвестицій, які б дозволили оновити мережі у потрібному масштабі. Отже, Асоціація наполягає на доопрацюванні запропонованої методології з врахуванням пропозицій Комітету. Зокрема, експерти Асоціації пропонують використовувати європейську практику, яка передбачає використання єдиної бази активів та визначати норму дохідності на рівні WACC з перерахунком раз на рік, або перед початком регуляторного періоду. Усі інвестиції в основні засоби оператора системи розподілу (окрім плати за приєднання) мають обраховуватися як кошти, за рахунок яких була створена регуляторна база активів. Варто враховувати показник прибутку на базу активів в поточному році інвестування, а на наступний рік здійснювати адаптувати тарифи, якщо задекларовані інвестиції не були втілені. Також компанії пропонують розробити комплексну державну програму довгострокового кредитування операторів системи розподілу. На думку бізнесу, НКРЕКП має погоджувати лише перспективний план розвитку системи розподілу, а не інвестиційну програму на конкретний рік, а також не здійснювати подальші корегування інвестиційних програм. Для інвестування в автоматизацію, нові технології, розумні лічильники у компаній часом залишається недостатньо коштів. А це, в свою чергу, напряму впливає на виконання вимог стосовно зменшення показників SAIDI та технологічних порушень. За підрахунками бізнесу, знадобиться близько 8-10 років, щоб відчути істотний прогрес у цьому напрямку за умови, що НКРЕКП надасть можливість операторам системи розподілу самостійно визначатися з об’єктами для інвестування.  Сподіваємося на обговорення усіх коментарів від Асоціації з Регулятором та усіма зацікавленими учасниками в офлайн режимі після пом’якшення карантину для ефективного опрацювання усіх пропозицій!   

Введення стимулюючого тарифоутворення дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики та створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури. Водночас для успішного переходу на RAB-регулювання, має бути створена нормативна база, яка б відповідала інтересам потенційних інвесторів.

Поточний проєкт моделі переходу на стимулююче регулювання, запропонований НКРЕКП, не відповідає очікуванням бізнесу та матиме потенційний негативний вплив на галузь. Такого висновку дійшли експерти Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації після детального аналізу концепції.

Запропонована методологія не враховує успішний міжнародний досвід та не сприятиме залученню суттєвого обсягу інвестицій, які б дозволили оновити мережі у потрібному масштабі. Отже, Асоціація наполягає на доопрацюванні запропонованої методології з врахуванням пропозицій Комітету.

Зокрема, експерти Асоціації пропонують використовувати європейську практику, яка передбачає використання єдиної бази активів та визначати норму дохідності на рівні WACC з перерахунком раз на рік, або перед початком регуляторного періоду. Усі інвестиції в основні засоби оператора системи розподілу (окрім плати за приєднання) мають обраховуватися як кошти, за рахунок яких була створена регуляторна база активів. Варто враховувати показник прибутку на базу активів в поточному році інвестування, а на наступний рік здійснювати адаптувати тарифи, якщо задекларовані інвестиції не були втілені. Також компанії пропонують розробити комплексну державну програму довгострокового кредитування операторів системи розподілу.

На думку бізнесу, НКРЕКП має погоджувати лише перспективний план розвитку системи розподілу, а не інвестиційну програму на конкретний рік, а також не здійснювати подальші корегування інвестиційних програм. Для інвестування в автоматизацію, нові технології, розумні лічильники у компаній часом залишається недостатньо коштів. А це, в свою чергу, напряму впливає на виконання вимог стосовно зменшення показників SAIDI та технологічних порушень. За підрахунками бізнесу, знадобиться близько 8-10 років, щоб відчути істотний прогрес у цьому напрямку за умови, що НКРЕКП надасть можливість операторам системи розподілу самостійно визначатися з об’єктами для інвестування. 

Сподіваємося на обговорення усіх коментарів від Асоціації з Регулятором та усіма зацікавленими учасниками в офлайн режимі після пом’якшення карантину для ефективного опрацювання усіх пропозицій! 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: