Інспектування праці. Зміни, про які потрібно знати

24/ 07/ 2017

Ірина Шляховська, старший юрист ЮК “Правовий Альянс” Кабінет Міністрів України постановою № 295 від 26 квітня 2017 року затвердив Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, який вступив чинності 16 травня 2017 року. Згідно з п.п. 2 п. 14 Порядку, у разі інспекційного відвідування підприємство має право не допускати його проведення в разі відсутності службового посвідчення. Тут варто звернути увагу на те, що посвідчення, за яким відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним. Також достатньою підставою не допустити інспекторів на підприємство є відсутність на офіційному сайті Держпраці рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акту, довідки, приписи, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню. Крім того, перевірка може не відбутися якщо термін проведення інспекційного відвідування перевищує 10 робочих днів, а для субєктів мікропідприємництва і малого підприємництва - 2 робочих днів. Порядок (п.13) також передбачає ряд важливих положень, якими інспекторам праці забороняється: 1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних чи колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників обєкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів обєкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (в тому числі звільненим), іншим особам або органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від обєкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам; 4) розглядати і перевіряти питання, які є предметом розгляду в суді або щодо яких вступило в законну силу рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати виробничі і комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обовязків, крім випадків, передбачених законом, в тому числі протягом трьох років після звільнення з посади; 6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до відома, на недоліки або порушення і повідомляти обєкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено в звязку з отриманням такої скарги; 7) вилучати у обєктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також компютери та їх частини. Таким чином, інспектор з праці не має права вчиняти перераховані вище дії, і підприємство має право вимагати припинення таких дій. Таким чином, Правовий Альянс рекомендує посадовим особам підприємств взяти до уваги нові зміни в сфері інспектування праці, приділивши особливу увагу підставам для недопуску до проведення інспекційного відвідування, а також забороненим діям інспекторів з праці, припинення яких представники підприємства вправі вимагати в разі їх здійснення.

Ірина Шляховська, старший юрист ЮК “Правовий Альянс”

Кабінет Міністрів України постановою № 295 від 26 квітня 2017 року затвердив Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, який вступив чинності 16 травня 2017 року.

Згідно з п.п. 2 п. 14 Порядку, у разі інспекційного відвідування підприємство має право не допускати його проведення в разі відсутності службового посвідчення. Тут варто звернути увагу на те, що посвідчення, за яким відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним. Також достатньою підставою не допустити інспекторів на підприємство є відсутність на офіційному сайті Держпраці рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акту, довідки, приписи, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню. Крім того, перевірка може не відбутися якщо термін проведення інспекційного відвідування перевищує 10 робочих днів, а для суб’єктів мікропідприємництва і малого підприємництва – 2 робочих днів.

Порядок (п.13) також передбачає ряд важливих положень, якими інспекторам праці забороняється:

1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних чи колективних трудових спорів;

2) підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (в тому числі звільненим), іншим особам або органам;

3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам;

4) розглядати і перевіряти питання, які є предметом розгляду в суді або щодо яких вступило в законну силу рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;

5) розголошувати виробничі і комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, в тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;

6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено в зв’язку з отриманням такої скарги;

7) вилучати у об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини.

Таким чином, інспектор з праці не має права вчиняти перераховані вище дії, і підприємство має право вимагати припинення таких дій.

Таким чином, Правовий Альянс рекомендує посадовим особам підприємств взяти до уваги нові зміни в сфері інспектування праці, приділивши особливу увагу підставам для недопуску до проведення інспекційного відвідування, а також забороненим діям інспекторів з праці, припинення яких представники підприємства вправі вимагати в разі їх здійснення.