Екстремальна спека коштує мільярди та гальмує економічне зростання

Екстремальна спека перетворюється на дедалі більший тягар для німецької економіки. Згідно з аналізом страхової компанії Allianz Trade, економічні втрати в Німеччині можуть скласти близько $131 млрд. між 2026 і 2030 роками, якщо хвилі спеки останнього десятиліття будуть повторюватися.

Подвійний тягар для компаній є особливо проблематичним: підвищення температури знижує продуктивність, тоді як одночасно зростають витрати на енергоносії. Інвестиції скорочуються, тим самим гальмуючи майбутнє зростання.

Продуктивність падає вище 30°C

“Частини Європи вже стогнуть під першою хвилею спеки, а літо ще попереду”, зазначає Milo Bogaerts, генеральний директор Allianz Trade у Німеччині, Австрії та Швейцарії. “Екстремальна спека – це вже не просто короткочасне погодне явище, а структурний економічний шок. За температури вище 30°C продуктивність падає, а витрати на енергоносії зростають – це паралізує промислові економіки, такі як Німеччина. Однак найбільша спека станеться не сьогодні, а завтра, оскільки зниження очікуваної прибутковості сповільнить інвестиції, а отже, і майбутню продуктивність і конкурентоспроможність. Тому Німеччина повинна почати планувати антиспекові заходи”.

Коли спекотні хвилі стають помітними на робочому місці, продуктивність може впасти. Європа історично орієнтована на холодніший клімат.

Спека впливає одночасно через два канали, обидва з яких створюють величезне навантаження на компанії: на кожен додатковий градус Цельсія вище 30°C продуктивність падає приблизно на 3%. Водночас витрати на енергоносії зростають приблизно на 1,2% на кожен градус Цельсія через збільшення потреб в охолодженні.

Держава також програє

Такий розвиток подій також має наслідки для держави: щорічні податкові надходження в Німеччині знижуються приблизно на 0,7%, тоді як витрати, наприклад, на охорону здоров’я, інфраструктуру та системи соціального забезпечення, зростають. В середньому бюджетна ситуація погіршується приблизно на 0,9% ВВП на рік через спекотну погоду. Це ставить Німеччину в кращу фіскальну позицію, ніж Франція або Італія, але можливості для додаткового навантаження зменшуються.

Чіткий розрив між північчю та півднем

Чіткий розрив між північчю та півднем очевидний у європейському порівнянні, однак Німеччина входить до числа економік, які вже переходять у негативну зону. Hazem Krichene, старший економіст з питань клімату в Allianz Research: “До 2030 року економічний обсяг виробництва в Німеччині може бути значно нижчим через спеку: втрати ВВП до 3% можливі протягом наступних чотирьох років”.

Це суттєво підриває економічні підвалини Німеччини в Європі. Північноєвропейські країни, такі як Ірландія та Фінляндія, перебувають у кращому становищі, ніж Німеччина, завдяки нижчим базовим температурам і отримують вигоду в короткотерміновій перспективі завдяки вищій продуктивності, нижчим витратам на енергію та стабільним енергетичним та інфраструктурним системам. З іншого боку, Німеччина менше постраждала, ніж південноєвропейські країни, такі як Іспанія та Італія.

Історично адаптована до холоду

“Німеччина не є гарячою точкою, як південна Європа, але наразі ми все частіше перевищуємо критичний поріг у 30°C, і з цього моменту економічні наслідки стають негативними”, підкреслює Krichene. “Загалом Європа історично адаптована до холоду і залишається погано підготовленою до спеки, хоча спекотні хвилі не стали чимось новим в останні роки. Існує потреба наздогнати інші країни, такі як США, країни Близького Сходу чи Азія”.

Німеччина наразі перебуває в критичній перехідній зоні: вона вже недостатньо прохолодна, щоб скористатися перевагами, але, з іншого боку, ще недостатньо адаптована до екстремальної спеки.

Hazem Krichene: “Спекотні регіони за межами Європи структурно краще адаптовані до екстремальної спеки, хоча температура там часто значно вища, ніж тут. Це головним чином тому, що тепло враховувалося в плануванні протягом десятиліть, тоді як ринкове проникнення кондиціювання повітря є вельми високим. Вони вже акліматизувалися, тоді як Європа все ще шукає стратегії адаптації щодо будівель та інфраструктури, робочого часу та захисту вразливих верств населення”.

Хоча близько 90% домогосподарств у США мають кондиціонери, у Європі цей показник становить лише близько 19%. Водночас багато європейських будівель спроектовані таким чином, щоб утримувати тепло, а не відводити його.

Стійкість до тепла: економічний фактор майбутнього

Екстремальна спека стає вирішальним фактором економічних показників. Krichene: “Зелена трансформація та адаптація до кліматичних змін є наразі центральними питаннями економічної політики, які виходять далеко за межі екологічної сфери. Країни, які швидше прогресують у розвитку інфраструктури та захисті бізнесу та працівників, матимуть перевагу. Європа повинна йти в ногу з часом”.