fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Експортуємо – (не) коригуємо: нова податкова різниця в дії

12/ 02/ 2021
  Автори: Дмитро Перникоза, юрист ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”, Анна Рудь, юристка ЮФ “Василь Кісіль і Партнери” Майже рік бізнес-спільнота живе в оновленому податковому середовищі, запровадженому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ (далі – «Закон № 466-IX»). Більшість таких змін (про ключові читайте ТУТ) набрали чинності ще 23 травня 2020 року, однак старт кампанії з підготовки та подання декларацій за минулий рік актуалізує потребу в додаткових роз’ясненнях деяких нововведень. З-поміж них – введення нової податкової різниці з податку на прибуток, що виникає при здійсненні фінансових операцій з експорту необоротних активів, робіт та послуг нерезидентам з так званих «низькоподаткових» юрисдикцій. Кому та як нараховувати податкову різницю та чи можливо цього уникнути – далі у матеріалі. Що змінилося? Законом № 466-ІХ доповнено перелік випадків, коли фінансовий результат податкового (звітного) періоду підлягає збільшенню. Відтепер він має бути збільшений на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, що реалізовані на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій (нерезидентів держав, що включені до спеціального переліку держав (територій); та/ або нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до спеціального переліку, та які не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи). Коли застосовуємо? Нарахування податкової різниці з експортних операцій застосовується за результатами податкового (звітного) року, однак, для обчислення розміру різниці за звітний (податковий) період 2020 року до уваги беруться лише ті експортні операції, що мали місце з 23 травня 2020 року. Чи можливо не застосовувати таку податкову різницю? Платник податку має право не збільшувати свій фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості послуг, що були реалізовані на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій, якщо (1) експортні операції визнані контрольованими, або (2) експортні операції не є контрольованими та сума доходів від таких операцій підтверджується платником податків за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Як платнику підтвердити, що ціни визначені за принципом «витягнутої руки»? В даному випадку законодавець прямо відсилає на застосування процедури, що використовується для цілей трансфертного ціноутворення за правилами статті 39 Податкового кодексу України. Отже, нічого нового вигадувати не потрібно. По суті, необхідно підготувати ту ж документацію з трансфертного ціноутворення, яку розробляють для контрольованих операцій, з дотриманням вимог щодо обсягу інформації, обрання найбільш доцільного до фактів та обставин операцій методу, співставлення та застосування принципу «витягнутої руки». Єдина відмінність – звіт про контрольовані операції готувати та подавати не потрібно. Одразу робимо декілька застережень: по-перше, підготовка документації з трансфертного ціноутворення ще не є безумовною гарантією того, що платнику вдасться уникнути податкового навантаження у вигляді застосування податкової різниці з експортних операцій. Так, якщо з’ясується, що ціна реалізації платником експортних операцій є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», то виникає обов’язок скоригувати фінансовий результат до оподаткування на розмір різниці між вартістю, визначеною за цінами згідно принципу «витягнутої руки», та вартістю фактичної реалізації. Тобто, фінансовий результат до оподаткування однаково доведеться збільшувати, але не на 30 відсотків, а на розмір різниці між вартістю, що визначена за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації. по-друге, для тих платників податків, у яких річний обсяг експортних операцій із контрагентами з «низькоподаткових» юрисдикцій є незначним, існує ймовірність економічної недоцільності прийняття рішення про незбільшення фінансового результату, адже витрати на підготовку документації з трансферного ціноутворення аудиторською компанією для підтвердження правомірності незастосування податкової різниці можуть значно перевищувати, власне, витрати на 30-відсоткове коригування. Документацію з трансфертного ціноутворення підготували. Що далі? У межах здійснення податкового контролю контролюючий орган має право перевірити правомірність прийняття платником рішення про незбільшення фінансового результату на податкову різницю операцій з експорту, що відображене у декларації з податку на прибуток за звітний період. Саме тоді у «гру вступає» документація з трансферного ціноутворення, якою платник може обґрунтувати та підтвердити суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Надати ці документи потрібно у двох випадках: на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату, або на запит контролюючого органу відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Тобто, у платника відсутній обов’язок надсилати документацію з трансфертного ціноутворення контролюючому органу самостійно та одночасно із поданням декларації. Замість висновку Декларуючи податок на прибуток за 2020 звітний рік суб’єктам господарювання, що здійснюють фінансові операції з експорту товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій, слід враховувати нову податкову різницю з таких операцій та, залежно від конкретних обставин, коригувати фінансовий результат або ж не застосовувати коригування, будучи готовим при цьому обґрунтувати це рішення у визначений законом спосіб.

Автори: Дмитро Перникоза, юрист ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”, Анна Рудь, юристка ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”

Майже рік бізнес-спільнота живе в оновленому податковому середовищі, запровадженому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ (далі – «Закон № 466-IX»).

Більшість таких змін (про ключові читайте ТУТ) набрали чинності ще 23 травня 2020 року, однак старт кампанії з підготовки та подання декларацій за минулий рік актуалізує потребу в додаткових роз’ясненнях деяких нововведень. З-поміж них – введення нової податкової різниці з податку на прибуток, що виникає при здійсненні фінансових операцій з експорту необоротних активів, робіт та послуг нерезидентам з так званих «низькоподаткових» юрисдикцій. Кому та як нараховувати податкову різницю та чи можливо цього уникнути – далі у матеріалі.

  • Що змінилося?

Законом № 466-ІХ доповнено перелік випадків, коли фінансовий результат податкового (звітного) періоду підлягає збільшенню. Відтепер він має бути збільшений на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, що реалізовані на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій (нерезидентів держав, що включені до спеціального переліку держав (територій); та/ або нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до спеціального переліку, та які не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи).

  • Коли застосовуємо?

Нарахування податкової різниці з експортних операцій застосовується за результатами податкового (звітного) року, однак, для обчислення розміру різниці за звітний (податковий) період 2020 року до уваги беруться лише ті експортні операції, що мали місце з 23 травня 2020 року.

  • Чи можливо не застосовувати таку податкову різницю?

Платник податку має право не збільшувати свій фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості послуг, що були реалізовані на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій, якщо (1) експортні операції визнані контрольованими, або (2) експортні операції не є контрольованими та сума доходів від таких операцій підтверджується платником податків за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

  • Як платнику підтвердити, що ціни визначені за принципом «витягнутої руки»?

В даному випадку законодавець прямо відсилає на застосування процедури, що використовується для цілей трансфертного ціноутворення за правилами статті 39 Податкового кодексу України. Отже, нічого нового вигадувати не потрібно. По суті, необхідно підготувати ту ж документацію з трансфертного ціноутворення, яку розробляють для контрольованих операцій, з дотриманням вимог щодо обсягу інформації, обрання найбільш доцільного до фактів та обставин операцій методу, співставлення та застосування принципу «витягнутої руки». Єдина відмінність – звіт про контрольовані операції готувати та подавати не потрібно.

Одразу робимо декілька застережень:

  • по-перше, підготовка документації з трансфертного ціноутворення ще не є безумовною гарантією того, що платнику вдасться уникнути податкового навантаження у вигляді застосування податкової різниці з експортних операцій. Так, якщо з’ясується, що ціна реалізації платником експортних операцій є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», то виникає обов’язок скоригувати фінансовий результат до оподаткування на розмір різниці між вартістю, визначеною за цінами згідно принципу «витягнутої руки», та вартістю фактичної реалізації.

Тобто, фінансовий результат до оподаткування однаково доведеться збільшувати, але не на 30 відсотків, а на розмір різниці між вартістю, що визначена за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

  • по-друге, для тих платників податків, у яких річний обсяг експортних операцій із контрагентами з «низькоподаткових» юрисдикцій є незначним, існує ймовірність економічної недоцільності прийняття рішення про незбільшення фінансового результату, адже витрати на підготовку документації з трансферного ціноутворення аудиторською компанією для підтвердження правомірності незастосування податкової різниці можуть значно перевищувати, власне, витрати на 30-відсоткове коригування.
  • Документацію з трансфертного ціноутворення підготували. Що далі?

У межах здійснення податкового контролю контролюючий орган має право перевірити правомірність прийняття платником рішення про незбільшення фінансового результату на податкову різницю операцій з експорту, що відображене у декларації з податку на прибуток за звітний період. Саме тоді у «гру вступає» документація з трансферного ціноутворення, якою платник може обґрунтувати та підтвердити суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

Надати ці документи потрібно у двох випадках:

  • на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату, або
  • на запит контролюючого органу відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Тобто, у платника відсутній обов’язок надсилати документацію з трансфертного ціноутворення контролюючому органу самостійно та одночасно із поданням декларації.

  • Замість висновку

Декларуючи податок на прибуток за 2020 звітний рік суб’єктам господарювання, що здійснюють фінансові операції з експорту товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг на користь нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій, слід враховувати нову податкову різницю з таких операцій та, залежно від конкретних обставин, коригувати фінансовий результат або ж не застосовувати коригування, будучи готовим при цьому обґрунтувати це рішення у визначений законом спосіб.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: