fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Добрий ґрунт потребує аналізу

25/ 06/ 2020
  Працьовиті землероби постійно дбають про якість землі, але з часом помічають, що врожайність овочів і фруктів падає. Відтак щороку все більше актуальним для аграріїв є завдання щодо підвищення ефективності управління агробізнесом. Ґрунт є дуже цінним ресурсом до якого ми повинні ставитись з особливою дбайливістю. Аналіз ґрунту – перший крок до управління родючістю, завдяки якому можна отримати важливу інформацію та покращити стан ґрунту. Адже родючість є ключем до врожайності. Компанія «Центр ЛТД» проводить агрохімічний аналіз грунту. Фахівці допоможуть Вам визначити причини неврожайності, оптимізувати витрати на систему живлення, з’ясувати, чи підходить конкретна ділянка для вирощування тих чи інших культур. Адже ґрунт – це жива динамічна система. Тому, важливо відслідковувати в динаміці основні показники ґрунту. Ба більше, якісний аналіз ґрунту за доступною ціною – це вигідна інвестиція для розвитку Вашого агробізнесу. Зауважимо, щороку близько 24 млрд. тон родючого ґрунту втрачається через ерозію, що є наслідком незбалансованого управління родючістю ґрунтів. Більше того, деградація ґрунту напряму впливає на здоров’я та життя приблизно 1,5 мільярда людей. Відновити ґрунт досить складно, дорого та займає велику кількість часу. Саме тому, правильне управління ґрунтом за допомогою аналізу є більш ефективним та фінансово вигідним. Аналіз ґрунтів використовується для визначення складу поживних речовин та рівня кислотності. Володіючи цією інформацією, ви маєте можливість встановити точну кількість та тип добрив, що необхідно внести для покращення ґрунту. Адже родючий ґрунт є запорукою росту здорових культур. Тому виникають доречні запитання - яким чином та за рахунок чого підвищити врожайність культур,як зберегти та підвищити родючість ґрунту, які добрива та в яких формах краще всього застосувати. Відповіді може надати агрохімічний аналіз ґрунтів, який дозволить визначити склад поживних речовин та рівень кислотності. Володіючи цією інформацією, ви маєте можливість встановити точну кількість та тип добрив, що необхідно внести для покращення ґрунту. Більшість відповідей на поставлені запитання може надати  агрохімічний аналіз ґрунтів. Першочергово слід пам’ятати, що ґрунти піддаються постійному впливу – обробітку, ущільненню, ерозії, внесенню добрив, засобів захисту рослин та інших синтетичних речовин. А відповідно, проведений аналіз пояснює в якому напрямку «рухається» родючість ґрунту. Аналіз ґрунту – перший крок до управління родючістю, завдяки якому можна отримати важливу інформацію та покращити стан ґрунту. Адже родючість є ключем до врожайності. Фахівці Компанії «Центр ЛТД» наголошують, що понад усе важливо проводити повний аналіз ґрунту по наступному спектру показників: кислотність, буферна кислотність, розчинні солі, карбонатність, органічна речовина, натрій, фосфор, калій, магній, кальцій, ємність катіонного обєму (ЄКО), нітратний азот, цинк, сірка, бор, марганець, мідь, залізо, щільність ґрунту, насиченість основами. Проведення аналізу ґрунту по зазначених вище показниках дасть можливість диференціювати внесення добрив, встановити лімітуючий фактор, визначити правильний час внесення та використовувати необхідні, найбільш ефективні види добрив. Сучасна система моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, яка є частиною державної системи моніторингу довкілля, водночас, вбачає в собі і систему спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізування інформації про зміни показників якісного стану ґрунтів та їх родючості. Вона дозволяє розробити практично доцільні та науково обґрунтовані рекомендації щодо прийняття рішень по запобіганню та усуненню різнотипних негативних процесів. Висока продуктивність землеробства можлива лише під час комплексного контролю за станом ґрунтів та недопущення їх деградації. Виконання цього завдання забезпечується постійним проведенням наукових досліджень з агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь, основою якого є контроль за станом ґрунтового покриву та розроблення пропозицій з ефективного, екологічно-безпечного застосування агрохімічних заходів. Комплексний аналіз ґрунту, включає визначення основних і додаткових агрохімічних параметрів (кислотність ґрунту, органічна речовина, зміст доступних форм азоту, фосфору, калію, мікроелементів, сірки, електропровідність, механічний склад ґрунту) для з’ясування потенціалу ґрунту і оптимізації мінерального живлення рослин. Тільки при оптимальному мінеральному живленні ми отримуємо високі врожаї відмінної якості, зберігаємо та підвищує родючість ґрунту. Для досягнення таких високих результатів і потрібний комплексний аналіз ґрунту, на основі якого, з урахуванням потреби культури і властивостей ґрунту можна розрахувати внесення усіх елементів живлення в оптимальній кількості для рослин. Проведення комплексного аналізу ґрунту сьогодні є оптимальним рішенням проблеми зниження витрат при виробництві сільськогосподарської продукції як для невеликих фермерських господарств, які не мають можливості купувати мінеральні добрива у великій кількості, так і для великих виробників. Це досягається точним і обґрунтованим внесенням добрив, а так само можливістю планування витрат. Наголосимо, що для розуміння повної картини важливо проводити повний (максимальний) аналіз ґрунту по наступному спектру показників: кислотність, буферна кислотність, розчинні солі, карбонатність, органічна речовина, натрій, фосфор, калій, магній, кальцій, ємність катіонного обєму (ЄКО), нітратний азот, цинк, сірка, бор, марганець, мідь, залізо, щільність ґрунту, насиченість основами. Кислотність ґрунту (рН ґрунту). Кислий ґрунт має більшу кількість водневих іонів (Н+) та рН нижче 7. Нейтральні ґрунти мають значення рН біля 7. Значення рН більшості ґрунтів коливаються від 5 до 8,5, однак, слабокислі умови, як правило, є найбільш продуктивними (рН 6,4 до 6,9). Буферний індекс (буферний pH) показує реакцію ґрунту на внесення необхідної кількості вапнякових матеріалів. Вапнякові матеріали додають у ґрунт для нейтралізації кислотності ґрунту та підвищення рівня рН до оптимального. Якщо різниця між двома показниками рН велика, це означає, що рН ґрунту легко змінюється і буде достатньо низької норми вапнякових матеріалів. Якщо реакція буферного розчину рН ґрунту змінюється незначно, це означає, що рН ґрунту важко змінити і для досягнення потрібного рівня рН необхідна більша кількість внесення вапнякових матеріалів. Буферний індекс вимірюється лише тоді, коли рН ґрунту нижче 6,5. Надлишок карбонатів вказує кількість вільного вапняку (карбонатів) у ґрунті. Надлишок карбонатів пов’язаний з високим рівнем pH, зменшити кількість вільних карбонатів у ґрунті дуже важко. Знання надлишкового вмісту карбонатів у ґрунті може мати важливе значення при виборі гербіцидів та раціональних методів внесення добрив. Розчинні солі - це показник електропровідності ґрунтового розчину, який показує концентрацію розчинених солей у ґрунтовому розчині. Високі значення розчинних солей свідчать про поганий дренаж ґрунту. Обмінний натрій не вважається необхідною поживною речовиною для більшості рослин, але він має як корисний, так і згубний вплив на рослини та ґрунт. Високий вміст натрію в ґрунті зменшує інфільтрацію води та обмежує ріст кореневої системи. Натрій також конкурує з калієм за поглинання рослиною. Зниження високого рівня натрію передбачає заміну елемента іншим корисним елементом, як правило, кальцієм, та вилуговування ґрунту. Органічна речовина. Вміст органічної речовини відображає здатність ґрунту постачати поживні речовини, вологу та надавати інші фізичні переваги рослинам під час росту та розвитку. Родючі ґрунти можуть містити від 0,5% до 10% органічної речовини залежно від текстури ґрунту, місцевих географічних умов та переважаючих кліматичних умов. Органічна речовина діє як сховище рослинних поживних речовин і покращує структуру ґрунту, має високу ємність для утримання катіонів, а також ґрунтової вологи. Вміст органічної речовини також є важливим фактором для вибору гербіцидів та коригування норм застосування добрив. Нітратний азот (NO3) - найпоширеніший показник доступності азоту в ґрунті. Нітрат - це форма азоту, яка легко засвоюється рослинами та утилізується ґрунтовими мікроорганізмами, але також може швидко вимиватися з ґрунту. Через цю рухливість цей показник вказує на доступний азот на момент відбору проби, але не на його доступність пізніше протягом сезону. Фосфор (P). На наявність фосфору в ґрунті впливає рН та мінералогічний склад. Для визначення наявності фосфору в різних ґрунтах використовуються різні методи аналізу. Методика за Брейєм підходить для ґрунтів з нейтральним і низьким рівнем pH, а за Олсеном використовується на ґрунтах з високим рівнем pH. Методика за Мехліхом використовується на більшості типів ґрунтів. Калій (К). Текстура ґрунту має великий вплив на доступність калію в ґрунті. На піщаних ґрунтах високий вміст Калію може бути важко досягнутий через його здатність до вимивання. Магній (Mg) - важлива поживна речовина, яка зазвичай буває в ґрунтах, особливо коли рН ґрунту становить 6,5 і вище. Магній є невід’ємною частиною молекули хлорофілу, а значить, він є важливим для проходження процесу фотосинтезу. Магній також повязаний із засвоєнням та використанням фосфору рослинами. Кальцій (Са) є важливою складовою клітинних стінок рослин, також важливий для гарного розвитку кореневої системи і може нейтралізувати деякі токсичні сполуки, присутні в рослині. Високий вміст кальцію у ґрунтах з рН вище 6. Оскільки кальцій є основним компонентом вапнякових матеріалів, що використовуються для підвищення рН ґрунту, його застосовують для управління кислими ґрунтами. Сірка (S) є невідємною частиною певних амінокислот і, отже, необхідна при синтезі білків. На здатність ґрунту забезпечувати рослини сіркою впливають вміст органічної речовини ґрунту, внесення органічних добрив та надходження з опадами (з забрудненого повітря). Цих джерел може бути недостатньо для задоволення потреб рослини. Цинк (Zn) регулює споживання енергії та вироблення хлорофілу в клітинах рослин, а також передачу спадкової інформації під час мітотичного ділення клітин. Ґрунтові аналізи на вміст цинку здатні точно показати: чи відреагують рослини на внесення цинкових добрив. Марганець (Mn) активує ферменти, які беруть участь у фотосинтезі. На наявність марганцю в ґрунті впливає рН ґрунту та вміст органічної речовини. Низький рівень pH збільшує доступність марганцю в ґрунті. Проте у ґрунтах із високим вмістом органічної речовини може бути дуже низький рівень марганцю. Мідь (Cu), як і залізо, є важливою частиною вироблення хлорофілу і є важливою для багатьох ферментів. Дефіцит міді виявляється на дуже кислих ґрунтах із природним високим вмістом органічних речовин (таких як торфяні ґрунти). Залізо (Fe) - поширений елемент у багатьох ґрунтах. Для рослини залізо необхідне як невідємна частина у синтезі хлорофілу, а також є частиною багатьох ферментів. Але доступність заліза контролюється ґрунтовими факторами, такими як рН та наявність кисню навколо коренів рослини. Аналіз ґрунту на вміст заліза допомагає вказати на ймовірність виникнення його дефіциту. Бор (В) необхідний для вуглеводного обміну та руху цукру всередині рослини (на цукровому буряку). Також бор відіграє важливу роль у ростових процесах та, разом з кальцієм, забезпечую утворення клітинних стінок та всіх клітинних мембран. Доступність цього мікроелемента найбільш обмежена на піщаних ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини. Ємність катіонного обміну (ЄКО) показує здатність ґрунту залучати та утримувати катіони (елементи з позитивними зарядами, такі як калій, кальцій, магній, натрій та водень) в місцях обміну, присутніх у ґрунті та частинках органічної речовини в ґрунті. Більш високе значення вказує на те, що ґрунт має більшу здатність поставляти ці елементи рослинам та накопичувати впродовж вегетаційного періоду у ґрунтовому профілі. Збільшення органічної речовини ґрунту та високий вміст глини пов’язані з покращенням родючості ґрунту за рахунок збільшення рівня ЄКО. Значення ЄКО може бути використане для оцінки текстури ґрунту (гранулометричний склад). Базова насиченість основами - це показник відносної кількості основних елементів (калію, кальцію, магнію та натрію), наявних у місцях обміну катіонів у ґрунті. Ґрунти з показником нейтрального рН біля 6,5-8 мають більш високу насиченість основами. Водень (Н+) - це катіон кислоти і є джерелом кислотності в ґрунті. Ґрунти з низьким рівнем pH (кислі) мають високий вміст H+ та демонструють нижчу насиченість основами. Розуміння насиченості основами важливо для розуміння впливу рН на ґрунт, а також наявності K, Ca та Mg. Це вміст основних катіонів, що виражені у відсотках від ЄКО, як правило, переважають у ємності катіонного обміну ґрунту і можуть управлятися додаванням добрив чи вапнякових матеріалів. Діапазони показників, зазвичай, є досить широкими для кальцію та магнію, але надлишок кальцію, в деяких випадках, може викликати дефіцит магнію. Надлишок магнію може перешкоджати наявності калію в ґрунті. А надлишок натрію розпорошує частинки ґрунту, порушуючи структуру ґрунту, і це може також перешкоджати засвоєнню калію через покращення вимивання даного елементу в нижні шари ґрунту. Обємна щільність - це показник ваги ґрунту в конкретному обсязі - грам сухого ґрунту на кубічний сантиметр (г/см3). Значення обємної щільності коливаються від 1 до 1,75 г/см3, при цьому більш низькі значення повязані з більшою кількістю органічних речовин, а більш високі - з піщаними ґрунтами. Високі значення часто повязані з ущільненням ґрунту та обмеженням росту кореневої системи. Підсумовуючи, варто зазначити, що турбота землеробів про відновлення пошкодженого ґрунту – це передовсім своєчасні заходи, спрямовані на підвищення врожайності, це трудомістка робота, яку марною не назвеш. Проведений аналіз дасть розуміння того, як захистити ґрунти та досягнути бажаного результату – високої врожайності. З питань проведення агрохімічного аналізу ґрунту просимо звертатись за номером телефону- 0948430708, e-mail: [email protected]., Львів, вул. Сахарова, 41. Родючих Вам ґрунтів! Інформацію надано ТзОВ «Компанія «Центр ЛТД»

Працьовиті землероби постійно дбають про якість землі, але з часом помічають, що врожайність овочів і фруктів падає. Відтак щороку все більше актуальним для аграріїв є завдання щодо підвищення ефективності управління агробізнесом.

Ґрунт є дуже цінним ресурсом до якого ми повинні ставитись з особливою дбайливістю. Аналіз ґрунту – перший крок до управління родючістю, завдяки якому можна отримати важливу інформацію та покращити стан ґрунту. Адже родючість є ключем до врожайності.

Компанія «Центр ЛТД» проводить агрохімічний аналіз грунту. Фахівці допоможуть Вам визначити причини неврожайності, оптимізувати витрати на систему живлення, з’ясувати, чи підходить конкретна ділянка для вирощування тих чи інших культур. Адже ґрунт – це жива динамічна система. Тому, важливо відслідковувати в динаміці основні показники ґрунту. Ба більше, якісний аналіз ґрунту за доступною ціною – це вигідна інвестиція для розвитку Вашого агробізнесу.

Зауважимо, щороку близько 24 млрд. тон родючого ґрунту втрачається через ерозію, що є наслідком незбалансованого управління родючістю ґрунтів. Більше того, деградація ґрунту напряму впливає на здоров’я та життя приблизно 1,5 мільярда людей. Відновити ґрунт досить складно, дорого та займає велику кількість часу. Саме тому, правильне управління ґрунтом за допомогою аналізу є більш ефективним та фінансово вигідним.

Аналіз ґрунтів використовується для визначення складу поживних речовин та рівня кислотності. Володіючи цією інформацією, ви маєте можливість встановити точну кількість та тип добрив, що необхідно внести для покращення ґрунту. Адже родючий ґрунт є запорукою росту здорових культур.

Тому виникають доречні запитання – яким чином та за рахунок чого підвищити врожайність культур,як зберегти та підвищити родючість ґрунту, які добрива та в яких формах краще всього застосувати.

Відповіді може надати агрохімічний аналіз ґрунтів, який дозволить визначити склад поживних речовин та рівень кислотності. Володіючи цією інформацією, ви маєте можливість встановити точну кількість та тип добрив, що необхідно внести для покращення ґрунту.

Більшість відповідей на поставлені запитання може надати  агрохімічний аналіз ґрунтів. Першочергово слід пам’ятати, що ґрунти піддаються постійному впливу – обробітку, ущільненню, ерозії, внесенню добрив, засобів захисту рослин та інших синтетичних речовин. А відповідно, проведений аналіз пояснює в якому напрямку «рухається» родючість ґрунту.

Аналіз ґрунту – перший крок до управління родючістю, завдяки якому можна отримати важливу інформацію та покращити стан ґрунту. Адже родючість є ключем до врожайності.

Фахівці Компанії «Центр ЛТД» наголошують, що понад усе важливо проводити повний аналіз ґрунту по наступному спектру показників: кислотність, буферна кислотність, розчинні солі, карбонатність, органічна речовина, натрій, фосфор, калій, магній, кальцій, ємність катіонного об’єму (ЄКО), нітратний азот, цинк, сірка, бор, марганець, мідь, залізо, щільність ґрунту, насиченість основами.

Проведення аналізу ґрунту по зазначених вище показниках дасть можливість диференціювати внесення добрив, встановити лімітуючий фактор, визначити правильний час внесення та використовувати необхідні, найбільш ефективні види добрив.

Сучасна система моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, яка є частиною державної системи моніторингу довкілля, водночас, вбачає в собі і систему спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізування інформації про зміни показників якісного стану ґрунтів та їх родючості. Вона дозволяє розробити практично доцільні та науково обґрунтовані рекомендації щодо прийняття рішень по запобіганню та усуненню різнотипних негативних процесів.

Висока продуктивність землеробства можлива лише під час комплексного контролю за станом ґрунтів та недопущення їх деградації. Виконання цього завдання забезпечується постійним проведенням наукових досліджень з агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь, основою якого є контроль за станом ґрунтового покриву та розроблення пропозицій з ефективного, екологічно-безпечного застосування агрохімічних заходів.

Комплексний аналіз ґрунту, включає визначення основних і додаткових агрохімічних параметрів (кислотність ґрунту, органічна речовина, зміст доступних форм азоту, фосфору, калію, мікроелементів, сірки, електропровідність, механічний склад ґрунту) для з’ясування потенціалу ґрунту і оптимізації мінерального живлення рослин.

Тільки при оптимальному мінеральному живленні ми отримуємо високі врожаї відмінної якості, зберігаємо та підвищує родючість ґрунту. Для досягнення таких високих результатів і потрібний комплексний аналіз ґрунту, на основі якого, з урахуванням потреби культури і властивостей ґрунту можна розрахувати внесення усіх елементів живлення в оптимальній кількості для рослин.

Проведення комплексного аналізу ґрунту сьогодні є оптимальним рішенням проблеми зниження витрат при виробництві сільськогосподарської продукції як для невеликих фермерських господарств, які не мають можливості купувати мінеральні добрива у великій кількості, так і для великих виробників. Це досягається точним і обґрунтованим внесенням добрив, а так само можливістю планування витрат.

Наголосимо, що для розуміння повної картини важливо проводити повний (максимальний) аналіз ґрунту по наступному спектру показників: кислотність, буферна кислотність, розчинні солі, карбонатність, органічна речовина, натрій, фосфор, калій, магній, кальцій, ємність катіонного об’єму (ЄКО), нітратний азот, цинк, сірка, бор, марганець, мідь, залізо, щільність ґрунту, насиченість основами.

Кислотність ґрунту (рН ґрунту). Кислий ґрунт має більшу кількість водневих іонів (Н+) та рН нижче 7. Нейтральні ґрунти мають значення рН біля 7. Значення рН більшості ґрунтів коливаються від 5 до 8,5, однак, слабокислі умови, як правило, є найбільш продуктивними (рН 6,4 до 6,9).

Буферний індекс (буферний pH) показує реакцію ґрунту на внесення необхідної кількості вапнякових матеріалів. Вапнякові матеріали додають у ґрунт для нейтралізації кислотності ґрунту та підвищення рівня рН до оптимального. Якщо різниця між двома показниками рН велика, це означає, що рН ґрунту легко змінюється і буде достатньо низької норми вапнякових матеріалів. Якщо реакція буферного розчину рН ґрунту змінюється незначно, це означає, що рН ґрунту важко змінити і для досягнення потрібного рівня рН необхідна більша кількість внесення вапнякових матеріалів. Буферний індекс вимірюється лише тоді, коли рН ґрунту нижче 6,5.

Надлишок карбонатів вказує кількість вільного вапняку (карбонатів) у ґрунті. Надлишок карбонатів пов’язаний з високим рівнем pH, зменшити кількість вільних карбонатів у ґрунті дуже важко. Знання надлишкового вмісту карбонатів у ґрунті може мати важливе значення при виборі гербіцидів та раціональних методів внесення добрив.

Розчинні солі – це показник електропровідності ґрунтового розчину, який показує концентрацію розчинених солей у ґрунтовому розчині. Високі значення розчинних солей свідчать про поганий дренаж ґрунту.

Обмінний натрій не вважається необхідною поживною речовиною для більшості рослин, але він має як корисний, так і згубний вплив на рослини та ґрунт. Високий вміст натрію в ґрунті зменшує інфільтрацію води та обмежує ріст кореневої системи. Натрій також конкурує з калієм за поглинання рослиною. Зниження високого рівня натрію передбачає заміну елемента іншим корисним елементом, як правило, кальцієм, та вилуговування ґрунту.

Органічна речовина. Вміст органічної речовини відображає здатність ґрунту постачати поживні речовини, вологу та надавати інші фізичні переваги рослинам під час росту та розвитку. Родючі ґрунти можуть містити від 0,5% до 10% органічної речовини залежно від текстури ґрунту, місцевих географічних умов та переважаючих кліматичних умов. Органічна речовина діє як сховище рослинних поживних речовин і покращує структуру ґрунту, має високу ємність для утримання катіонів, а також ґрунтової вологи. Вміст органічної речовини також є важливим фактором для вибору гербіцидів та коригування норм застосування добрив.

Нітратний азот (NO3) – найпоширеніший показник доступності азоту в ґрунті. Нітрат – це форма азоту, яка легко засвоюється рослинами та утилізується ґрунтовими мікроорганізмами, але також може швидко вимиватися з ґрунту. Через цю рухливість цей показник вказує на доступний азот на момент відбору проби, але не на його доступність пізніше протягом сезону.

Фосфор (P). На наявність фосфору в ґрунті впливає рН та мінералогічний склад. Для визначення наявності фосфору в різних ґрунтах використовуються різні методи аналізу. Методика за Брейєм підходить для ґрунтів з нейтральним і низьким рівнем pH, а за Олсеном використовується на ґрунтах з високим рівнем pH. Методика за Мехліхом використовується на більшості типів ґрунтів.

Калій (К). Текстура ґрунту має великий вплив на доступність калію в ґрунті. На піщаних ґрунтах високий вміст Калію може бути важко досягнутий через його здатність до вимивання.

Магній (Mg) – важлива поживна речовина, яка зазвичай буває в ґрунтах, особливо коли рН ґрунту становить 6,5 і вище. Магній є невід’ємною частиною молекули хлорофілу, а значить, він є важливим для проходження процесу фотосинтезу. Магній також пов’язаний із засвоєнням та використанням фосфору рослинами.

Кальцій (Са) є важливою складовою клітинних стінок рослин, також важливий для гарного розвитку кореневої системи і може нейтралізувати деякі токсичні сполуки, присутні в рослині. Високий вміст кальцію у ґрунтах з рН вище 6. Оскільки кальцій є основним компонентом вапнякових матеріалів, що використовуються для підвищення рН ґрунту, його застосовують для управління кислими ґрунтами.

Сірка (S) є невід’ємною частиною певних амінокислот і, отже, необхідна при синтезі білків. На здатність ґрунту забезпечувати рослини сіркою впливають вміст органічної речовини ґрунту, внесення органічних добрив та надходження з опадами (з забрудненого повітря). Цих джерел може бути недостатньо для задоволення потреб рослини.

Цинк (Zn) регулює споживання енергії та вироблення хлорофілу в клітинах рослин, а також передачу спадкової інформації під час мітотичного ділення клітин. Ґрунтові аналізи на вміст цинку здатні точно показати: чи відреагують рослини на внесення цинкових добрив.

Марганець (Mn) активує ферменти, які беруть участь у фотосинтезі. На наявність марганцю в ґрунті впливає рН ґрунту та вміст органічної речовини. Низький рівень pH збільшує доступність марганцю в ґрунті. Проте у ґрунтах із високим вмістом органічної речовини може бути дуже низький рівень марганцю.

Мідь (Cu), як і залізо, є важливою частиною вироблення хлорофілу і є важливою для багатьох ферментів. Дефіцит міді виявляється на дуже кислих ґрунтах із природним високим вмістом органічних речовин (таких як торф’яні ґрунти).

Залізо (Fe) – поширений елемент у багатьох ґрунтах. Для рослини залізо необхідне як невід’ємна частина у синтезі хлорофілу, а також є частиною багатьох ферментів. Але доступність заліза контролюється ґрунтовими факторами, такими як рН та наявність кисню навколо коренів рослини. Аналіз ґрунту на вміст заліза допомагає вказати на ймовірність виникнення його дефіциту.

Бор (В) необхідний для вуглеводного обміну та руху цукру всередині рослини (на цукровому буряку). Також бор відіграє важливу роль у ростових процесах та, разом з кальцієм, забезпечую утворення клітинних стінок та всіх клітинних мембран. Доступність цього мікроелемента найбільш обмежена на піщаних ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини.

Ємність катіонного обміну (ЄКО) показує здатність ґрунту залучати та утримувати катіони (елементи з позитивними зарядами, такі як калій, кальцій, магній, натрій та водень) в місцях обміну, присутніх у ґрунті та частинках органічної речовини в ґрунті. Більш високе значення вказує на те, що ґрунт має більшу здатність поставляти ці елементи рослинам та накопичувати впродовж вегетаційного періоду у ґрунтовому профілі. Збільшення органічної речовини ґрунту та високий вміст глини пов’язані з покращенням родючості ґрунту за рахунок збільшення рівня ЄКО. Значення ЄКО може бути використане для оцінки текстури ґрунту (гранулометричний склад).

Базова насиченість основами – це показник відносної кількості основних елементів (калію, кальцію, магнію та натрію), наявних у місцях обміну катіонів у ґрунті. Ґрунти з показником нейтрального рН біля 6,5-8 мають більш високу насиченість основами. Водень (Н+) – це катіон кислоти і є джерелом кислотності в ґрунті. Ґрунти з низьким рівнем pH (кислі) мають високий вміст H+ та демонструють нижчу насиченість основами. Розуміння насиченості основами важливо для розуміння впливу рН на ґрунт, а також наявності K, Ca та Mg. Це вміст основних катіонів, що виражені у відсотках від ЄКО, як правило, переважають у ємності катіонного обміну ґрунту і можуть управлятися додаванням добрив чи вапнякових матеріалів. Діапазони показників, зазвичай, є досить широкими для кальцію та магнію, але надлишок кальцію, в деяких випадках, може викликати дефіцит магнію. Надлишок магнію може перешкоджати наявності калію в ґрунті. А надлишок натрію розпорошує частинки ґрунту, порушуючи структуру ґрунту, і це може також перешкоджати засвоєнню калію через покращення вимивання даного елементу в нижні шари ґрунту.

Об’ємна щільність – це показник ваги ґрунту в конкретному обсязі – грам сухого ґрунту на кубічний сантиметр (г/см3). Значення об’ємної щільності коливаються від 1 до 1,75 г/см3, при цьому більш низькі значення пов’язані з більшою кількістю органічних речовин, а більш високі – з піщаними ґрунтами. Високі значення часто пов’язані з ущільненням ґрунту та обмеженням росту кореневої системи.

Підсумовуючи, варто зазначити, що турбота землеробів про відновлення пошкодженого ґрунту – це передовсім своєчасні заходи, спрямовані на підвищення врожайності, це трудомістка робота, яку марною не назвеш. Проведений аналіз дасть розуміння того, як захистити ґрунти та досягнути бажаного результату – високої врожайності.

З питань проведення агрохімічного аналізу ґрунту просимо звертатись за номером телефону- 0948430708, e-mail: [email protected]., Львів, вул. Сахарова, 41.

Родючих Вам ґрунтів!

Інформацію надано ТзОВ «Компанія «Центр ЛТД»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: