Електронні платежі

Візія повоєнної економічної розбудови України, взаємодія з судами та правоохоронними органами, логістика, тіньова економіка, інтеграція в ЄС та безпекова ситуація – ці та інші питання були у фокусі зустрічі Європейської Бізнес Асоціації із Заступником Керівника Офісу Президента України Ростиславом Шурмою, яка відбулась 13 липня.

Економічна відбудова України. Пан Шурма презентував бізнесу концепцію відбудови України як потужної держави на геоекономічній карті світу, яка базуватиметься на секторах, що мають найбільшу конкурентоздатність та потенціал для розвитку:

•   Енергетика – з огляду на велику трансформацію і електрифікацію індустрії в самій Україні та в ЄС, а також на потенціал заміщення російських енергоресурсів, Україна може розвинути постачання електроенергії та  енергоємних продуктів.
•   Аграрна галузь – на додачу вирощування культур, перспективною є розбудова ланцюжка вертикальної інтеграції в усі види переробки.
•   Виробничі кластери – машинобудування (турбіни, генератори, трансформатори, вітряки – локалізація виробництва Україні), видобуток літію, за запасами якого Україна посідає друге місце в Європі, та виробництво літій-іонних акумуляторів.
•   Деревообробна галузь – яка має значний потенціал заміщення російської та білоруської продукції на ринку ЄС, і наразі проходить реформування.
•  «Зелена» металургія, military tech, ІT, інфраструктура.

Для реалізації цієї комплексної економічної програми, потрібна низка реформ та умов, основні з яких – гарантії безпеки та доступ до ринків. Пан Шурма зазначив, що попри зусилля України та партнерів щодо страхування військових ризиків, ці гарантії є точковими, направленими на окремі проєкти. Весь пласт необхідної відбудови не вдасться ними покрити, а отже головною безпековою гарантією для України залишається вступ до НАТО, над яким продовжить працювати українська дипломатія. Пан Шурма наголосив на важливості збереження на постійній основі доступу до ринків ЄС та G7, для чого в тому числа потрібна й кропітка робота з гармонізації стандартів та технічна сертифікація. На думку пана Шурми, до завершення війни в Україні і гарантування безпеки не відбудеться інвестиційного буму, однак він закликає компанії проводити підготовчу роботу по потенційних проєктах вже зараз, щоб бути готовими з їхнім запуском, як тільки дозволить безпекова ситуація. Водночас держава, не чекаючи завершення бойових дій, розвиватиме інфраструктуру під майбутні проєкти.

Судова реформа. Пан Шурма визнав, що проведені раніше реформи в судовій галузі не вирішили проблему, і потрібна подальша робота в цьому напрямку, зокрема максимально можлива цифровізація судових процесів. Реформу судової сфери та правоохоронного сектору очікують від України також і міжнародні партнери.

Боротьба з корупцією. Цифровізація максимально можливої кількості процесів, на думку заступника Голови ОП, повинна також допомогти Україні і в боротьбі з корупцією. Маємо формувати в країні нульову толерантність до корупції.

Людський капітал. У контексті озвученої бізнесом проблеми дефіциту кадрів та бронювання співробітників, пан Шурма визнав труднощі з процедурою бронювання. Для їх вирішення були спроби перевести процедуру в цифровий формат, так само як і процедуру виїзду за кордон у робочі відрядженні, і хоча поки ці ініціативи не були реалізовані, робота по них має бути продовжена.

Правоохоронні органи та тиск на бізнес. Бізнес відчуває посилення тиску правоохоронних органів, з чим погодився і пан Шурма. Однак він зазначив, що після детального розбору конкретних кейсів часто підтверджуються випадки порушення законодавства, хоча часом це відбувається через неадекватність законодавчих вимог та їх недружність до бізнесу. Реакція правоохоронних органів часто буває неадекватної природі правопорушення, відповідно в Офісі Президента пропонують обмежити доступ правоохоронців до бізнесу, звівши ці функції до одного органу (найімовірніше – Бюро економічної безпеки), але для цього ще потрібні певні процесуальні зміни. В Офісі Президента обіцяють провести роботу з фундаментальними недоліками в законодавстві та змінити культуру і підходи до роботи правоохоронних органів. Тим часом пан Шурма відкритий до детального розгляду проблемних кейсів, які можуть виникати у бізнесу в цьому напрямку, тому будь ласка, повідомте нас, якщо у вас є актуальні проблеми у взаємодії з правоохоронними органами.

Тіньова економіка. Причиною широкого поширення «тіні» пан Шурма називає звички та високе податкове навантаження, через що деякі компанії вдаються до тієї чи іншої оптимізації. Вирішенням цього пан Шурма бачить зниження ставок та посилення контролю. Наразі всередині країни є консенсус щодо необхідності зниження податків, зокрема й для підвищення їх конкурентоздатності, однак цей підхід має бути узгоджений з міжнародними партнерами, зокрема, МВФ. Тож до закінчення війни зниження податків малоймовірне, однак до того часу керівництво країни планує знайти консенсус майбутньої податкової моделі та боротьби з тіньовою економікою.

Експортна логістика. Влада докладає максимальних зусиль для продовження дії «зернового коридору», але наразі прогнозувати перспективи його продовження важко. План Б – розвиток сухопутних коридорів, дунайського сполучення – в десятки разів розширили можливості постачання – до 50-60 млн тонн сумарно. Але цього недостатньо.

Залучення інвестицій. Наразі зростає роль публічного сектора в інвестиційній активності, оскільки держава є адміністратором міжнародної допомоги, яку отримує Україна від партнерів. Поточні пріоритети направлення коштів – це закриття дефіциту бюджету, державні інфраструктурні інвестиційні проєкти та соціальна сфера, а також бізнес. Однак в контексті підтримки бізнесу кожен долар витрачатиметься в моделі максимального мультиплікатора, коли на один інвестований долар має припадати ще 5 доларів приватного капіталу. Наприклад, через субсидування кредитування, компенсацію відсоткових ставок на іпотеку, використання фінансових інститутів розвитку. Так, спільно із BlackRock Уряд запускає Фонд розвитку України, який залучатиме змішане фінансування для відбудови України. Наразі BlackRock забезпечує безоплатне консультування для залучення капіталів.

Підготовка до зими та наслідки підриву Каховської ГЕС. Влада продовжує відновлення пошкоджених потужностей, формує запаси вугілля та газу, працює над посиленням ППО. Перспективи проходження наступного опалювального сезону поки важко оцінити через велику кількість факторів, однак бізнесу варто бути готовим до різних сценаріїв, як і минулого року. Підрив Каховської ГЕС матиме довготривалі наслідки для регіону. Протягом трьох років після завершення бойових дій ГЕС може бути повністю відбудована, це важливо для розвитку річкового транспорту, промислового водозабезпечення та системи зрошування. Є бажання міжнародних партнерів допомогти у відбудові станції, зокрема Канади.

Участь бізнесу у відбудові України. Пан Шурма окреслив кілька шляхів, як бізнес може долучитися до процесу відбудови – брати участь в державних замовленнях, готувати інвестиційні проєкти до запуску після завершення бойових дій, інтелектуально долучитися до кластерних груп з розвитку економіки.

Безготівкова економіка. Держава має в планах перехід на тотальну cashless економіку, але не одномоментно. Для такого переходу та відмови від готівкових коштів мають бути певні передумови, зокрема 100% гарантія держави на капітал на банківських рахунках, тотальна амністія капіталів, вирівнювання податкових ставок, розвиток платіжної інфраструктури, зокрема й національної платіжної системи. До того ж, державі потрібний принаймні рік для підготовки усіх процесів для переходу.

Дякуємо Ростиславу Шурмі за відверту та продуктивну розмову з бізнесом!