fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

30 років незалежності України🇺🇦 – що змінилося для різних сфер бізнесу?

23/ 08/ 2021
  24 серпня вся країна святкуватиме знакову подію – 30-річчя проголошення незалежності. Україна – молода країна, яка втім має тривалу та багату історію. За роки незалежності відбулося безліч змін, які вплинули на життя як звичайних українців, так і бізнесу. За останні 30 років відбулась остаточна світоглядна зміна та утвердився проєвропейський курс розвитку нашої країни. Ми подолали безліч викликів та продовжуємо це робити щодня, відстоюючи територіальну цілісність та прогресивний напрямок руху України. За цей час змінилося 6 президентів, 16 премєр-міністрів, 9 скликань Верховної Ради, з’явилась нова українська валюта та конституція, відбулися революції, українці побували у космосі та стали антарктичною державою, українські спортсмени завойовували перші сходинки на п’єдесталах найвідоміших спортивних змагань, була підписана Угода про асоціацію з ЄС та запроваджений безвіз. Водночас відбувається поступове реформування усіх галузей економіки, державних інституцій, підходів до взаємодії держави з бізнесом та населенням, проводяться докорінні реформи найважливіших для країни сфер та галузей. Україна тримає курс на боротьбу з корупцією, розбудову сучасних інституцій та покращення бізнес-клімату для створення привабливих умов для роботи бізнесу та залучення інвестицій в Україну. Останні 22 роки активним учасником та рушієм цих стратегічних змін є і Європейська Бізнес Асоціація, заснована у 1999 році. Усі ці роки ми слідкували та долучались до всіх знакових подій та процесів, що змінювали нашу державу на краще, переживали поразки та святкували перемоги разом з великою спільнотою українців. Наша історія розпочалась з 2 співробітників та 52 компаній, а сьогодні ми виросли до найбільш впливового та найчисельнішого об’єднання бізнесу в Україні. Ми працюємо для того, аби дати своїм компаніям можливість спільними зусиллями вирішити важливі для інвестиційного клімату України питання та покращити його на користь індустрії, суспільства, економіки та країни в цілому. Сьогодні Асоціація об’єднує 948 компаній з різних країн та індустрій. Користуючись нагодою, ми запитали голів комітетів – представників бізнесу – що змінилося в їх індустріях за 30 років, які поразки та перемоги вони бачать, аби прослідкувати розвиток важливих для України ринків. Нижче наводимо коментарі наших експертів та дуже дякуємо за активну участь у житті спільноти та вклад у розвиток економіки. Віктор Еверт, Zoetis. Голова Комітету виробників ветеринарних препаратів. За час незалежності галузь ветеринарної медицини в України пройшла значний шлях від першого Закону в 1992 році до його повного оновлення в 2021. Зазначу, що оновлення українського законодавства до європейських норм є одним з найбільших досягнень індустрії. Ми активно залучались в його розробку і надавали свої експертні коментарі. Новий закон про ветеринарну медицину враховує багато європейських норм та правил і, сподіваюсь, буде якісно реалізований. Проте вважаю, що найбільша поразка української ветеринарної медицини – це відсутність якісних стандартів на виробництво ліків для тварин, правил їх продажу, застосування і, що найбільш важливо, контролю за цим. Нажаль, хочу відмітити, що сьогодні на українському ринку велика частка препаратів сумнівної якості, а також підробок. Олексій Колток, Sayenko Kharenko. Голова Правового комітету Харківського офісу. За 30 років Україна пережила не одну спробу реформування системи правосуддя. Змінювалися концепції, підходи та процедури вирішення спорів. Реформували процедуру виконання судових рішень, з’явилися приватні виконавці. Судові рішення стали виконуватися більш ефективно. Докорінно змінена процедура банкрутства. Запрацював новий Верховний Суд і ми можемо спостерігати перехід від формального до сутнісного підходу розгляду судових справ. Рішення стають більш справедливими. Втім, судова реформа так і не завершена. Лише зараз відбулися законодавчі зміни, які, ми сподіваємося, у найближчому майбутньому можуть мати реальний результат. Сергій Бадрітдінов, INTERTOP Ukraine. Заступник Голови Комітету Роздрібної торгівлі. Головним досягненням ритейлу за 30 років незалежності вважаю те, що в Україні виникли та розвинулися потужні онлайн та офлайн гравці, які стали взірцем для європейського ринку та встановили нові стандарти якісного шопінг-досвіду. Українські ритейлери пропонують споживачеві відмінний сервіс, впроваджують унікальні технології та інноваційні дизайн-концепції. Водночас я переконаний, що головною поразкою є відсутність чіткої та послідовної стратегії взаємодії держави і бізнесу. Влада дуже повільно спрощує правила ведення бізнесу, тим самим підживлюючи сіру економіку. Це гальмує розвиток української економіки та держави загалом. Ігор Назаров, Браун-Формен Україна. Голова Комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями. За 30 років Україна подолала дуже складний шлях - від спирту «Рояль» та неконтрольованого ринку горілки до сучасного рівня обізнаності про відповідальне вживання алкоголю та повної інтеграції світових брендів в індустрію. Наталія Анохіна, Arzinger. Голова правничого комітету Західноукраїнського офісу. Найбільш вагомим застереженням щодо ведення бізнесу в Україні є недовіра до системи правосуддя. Неефективна судова система створює умови для корупції, зловживань або, навпаки, бездіяльності правоохоронних органів, невиконання договірних зобов’язань та нівелює всі законодавчі гарантії, що надаються бізнесу. На жаль, найбільшою ПОРАЗКОЮ держави за ці 30 років, попри численні спроби це змінити, є відсутність ефективної системи правосуддя. Тим не менше, на шляху до зазначеної цілі, були і ДОСЯГНЕННЯ. Серед таких досягнень слід виділити впровадження системи приватних виконавців, створення Вищого антикорупційного суду, впровадження ефективної системи реєстрації прав та електронних публічних реєстрів, як щодо майнових прав та об’єктів, так і щодо суб’єктів господарювання. Це невеликі кроки, але ж такі забезпечують зменшення бюрократичних процедур, безпеку та прозорість. Богдан Цуприк, Свиспан Лімітед. Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі. Завдяки кільком адекватним рішенням державних органів щодо захисту внутрішнього виробника (зокрема мова йде про антидемпінгові заходи та запровадження мораторію на експорт необробленої деревини) деревообробна галузь України отримала суттєві поштовхи до розвитку. При цьому більшість наявних на сьогоднішній день у галузі проблем може бути вирішено у разі прийняття законодавчого акту щодо ринку деревини, орієнтованого на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств та ефективне використання лісових ресурсів. Анна Добринець, Imperial Tobacco. Голова Комітету управління персоналом. За 30 років значно змінилося ставлення до роботодавця – всі більше і більше людей звертають увагу на ціннісну пропозицію, переваги, які отримує співробітник від конкретного роботодавця. Бізнес стає більш людяним, розуміючи цінність людського капіталу. Багато процесів вже діджіталізовано, що значно спрощує адміністрування, хоча досі залишається відкритим питання реформування трудового законодавства, багато процесів потребують вдосконалення. На жаль, ще й досі велика кількість компаній практикують неофіційне працевлаштування або «сіру» заробітну плату. Вирішення питання легалізації трудових відносин і заробітної плати має безпосередній вплив на добробут держави і кожного окремого українця. Адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає вагомі кошти з несплачених податків, а працівники не отримують законних соціальних гарантій. Забезпечення впевненості і захищеності людей – запорука більш ефективного внеску кожного до власного розвитку, розвитку компанії та держави. На щастя, самі люди стають більш вибагливими та вибірковими в виборі працедавця, звертаючи все більш уваги на офіційне працевлаштування. В той самий час і держава тримає під увагою це питання, створюючи сприятливі умови для виводу «з тіні» компанії. Ірина Протопопова, ДТЕК. Cпівголова Комітету з енергетики. Головні досягнення в енергетичній галузі України за останні 30 років:1) Лібералізація енергетичних ринків. Нові моделі ринків електроенергії та природного газу України будуються за європейськими правилами, що підсилює інтеграцію країни в ЄС. Реформа енергетичної галузі створила стимул для появи нових виробників, а споживачі отримали можливість в повній мірі відчути переваги конкурентних ринків.2) Силами приватних інвесторів створилася нова галузь - відновлювані джерела енергії. Завдяки регуляторним стимулам, за останні 10 років інвестиції в ВДЕ перевищили 12 млрд доларів. Це найбільша приватна інвестиція за історію незалежності України.3) Україна синхронізувала свій розвиток енергетики з глобальними трендами. Ми одночасно з провідними країнами ведемо розвиток в системах накопичення енергії, вивчаємо можливість використання водню як енергоносія.  Володимир Бек, Sigma Software. Голова Комітету інформаційних технологій. Становлення ІТ індустрії відбулося завдяки успішній реалізації низки ключових задач: побудова та розвиток ІТ бізнес екосистеми, накопичення експертизи, становлення та розвиток ІТ освіти. Та в основі стабільного і постійного зростання ІТ сфери лежала гнучка договірна модель взаємодії із людським капіталом, яка відповідає специфіці мобільного і динамічного ІТ. Зараз індустрія вийшла на новий етап розвитку, коли сервісний напрямок каталізує появу якісних стартапів, а технічний рівень спеціалістів і синергія всіх учасників закладають міцний фундамент для подальшого розвитку галузі. Тому, головна порозка може спіткати нас у майбутньому: якщо через певні глобальні чи локальні зміни буде зруйновано здобутки, світове визнання та майбутні перспективи індустрії. Але, сподіваюсь, такий сценарій залишиться лиш в «теорії». Михайло Котовенко, Groupe SEB. Голова Комітету побутової електротехніки. Головне досягнення нашої індустрії полягає у тому, що взагалі існує вільна торгівля в Україні. І міжнародні компанії, що складають основу Європейської Бізнес Асоціації – це маяки передових світових практик ведення бізнесу в океані «хижого» українського капіталізму. Обертаючись назад на 30 років тому: окрім поодиноких СП (спільних підприємств) – існував пізній соціалізм, перебудова, відрізні купони та черги на продукти. Більше нічого. Тож коли на Дні Народження підіймають тост – зазвичай говорять про успіхи. Про поразки звучатиме якось дивно. Взагалі, у нас в країні великий дефиціт позитивних новин, фокус зазвичай на «зраді». Так, ці роки були хаотичні, бізнес зростав і падав. Та незважаючи на внутрішню нестабільність, зміни законодавства, кризи та революції, помножені на війну на сході – торгівля й сфера побутової техніки зростає, як і економіка України, добробут населення збільшується і капіталізм упевнено рухає нашу країну вперед, збільшує доходи населення і платоспроможний попит. Ці 30 років також показали, що ми, як країна, маємо великий потенціал, не лише в Києві, але й у інших регіональних центрах. Потенціал – людський, технологічний, аграрний. І від щоденних маленьких кроків уперед залежить, чи станемо ми однією з найкращих країн Європи та світу для життя – чи так і залишимось країною третього світу. Напередодні 30-ї річниці Незалежності – вітаю всіх зі святом, бажаю зростання, процвітання та щоденних маленьких кроків уперед! Володимир Котенко, EY в Україні. Голова Податкового комітету. Ставлення до оподаткування стало одним із чинників формування свідомого громадянина. Хтось долав небажання сплачувати податки, хтось чесно, із відкритим забралом, боровся з несправедливими атаками контролюючих органів, хтось докладав зусиль до змін на краще податкового законодавства. Попереду ще багато справ – все ж, за тридцять років можна було б зробити більше. Усвідомлення згаяного часу викликає жаль. Проте, очевидним є запит на викорінення осоружного принципу «суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання». А це – досягнення. Чим більше громадян, замість того, щоб «розчинитися у тіні», вимагатимуть встановлення адекватних правил та практик їх застосування – тим комфортнішим буде існування у такому суспільстві. Інна Маркус, AB InBev Efes в Україні. Співголова Регуляторного комітету. За 30 років незалежності України пивоварна галузь України вийшла на якісно новий рівень: пивоварні отримали потужний поштовх до технологічного розвитку та впровадженню інноваційних технічних рішень. Таким чином пиво українського виробництва досягло високих показників якості, високо цінується у світі, що виражається у великих обсягам експорту пива до різних куточків світу. При цьому також варто відмітити і найбільшу проблему галузі за ці 30 років. Виробництво пива скоротилося із 3,2 млрд літрів у 2010 р. до 1,8 млрд літрів у 2020 р. — падіння склало більше 40%. Причин цьому декілька: важливе значення відіграли управлінські рішення можновладців (зокрема прирівняння пива до алкоголю та невиважена акцизна політика). Тим не менш, пивовари намагаються із оптимізмом дивитися у майбутнє. Наразі важливим перспективним напрямком для нас є імплементація принципу розширеної відповідальності виробника. Проведення масштабної реформи управління відходів відповідно до найкращих європейських практик дасть поштовх до якісних змін у цій сфері, спричинить створення нових галузей, а також провадитиме едукацію населення щодо важливості повторного використання ресурсів (зокрема багаторазової оборотної тари, що її використовують пивовари) та переробки відходів. Сподіваємось зовсім скоро нам вдасться реалізувати цю реформу спільно з органами державної влади, й ми матиме змогу говорити про це як про велике досягнення держави за часи незалежності. Георгій Вікторов, Abbott. Голова Комітету охорони здоров’я. Важливим проривом у галузі охорони здоров’я в Україні став початок переходу від неефективної радянської системи функціонування сфери до моделі Universal health coverage. Цей процес має забезпечити покращення доступу пацієнтів до необхідного, ефективного та якісного лікування, зокрема, через впровадження нових механізмів фінансування сфери, інструментів доступу до послуг та ліків (реімбурсація, договори керованого доступу), забезпечення якості та ефективності (оцінка медичних технологій) тощо. Водночас, наразі державній політиці все ще не вистачає стабільного стратегічного бачення, що передбачає як відповідне середньо-, довгострокове планування, так і його виконання без огляду на персоналії та політичні цикли, а також чіткого діалогу з фаховою спільнотою при прийнятті рішень.  

24 серпня вся країна святкуватиме знакову подію – 30-річчя проголошення незалежності. Україна – молода країна, яка втім має тривалу та багату історію. За роки незалежності відбулося безліч змін, які вплинули на життя як звичайних українців, так і бізнесу.

За останні 30 років відбулась остаточна світоглядна зміна та утвердився проєвропейський курс розвитку нашої країни. Ми подолали безліч викликів та продовжуємо це робити щодня, відстоюючи територіальну цілісність та прогресивний напрямок руху України.

За цей час змінилося 6 президентів, 16 прем’єр-міністрів, 9 скликань Верховної Ради, з’явилась нова українська валюта та конституція, відбулися революції, українці побували у космосі та стали антарктичною державою, українські спортсмени завойовували перші сходинки на п’єдесталах найвідоміших спортивних змагань, була підписана Угода про асоціацію з ЄС та запроваджений безвіз.

Водночас відбувається поступове реформування усіх галузей економіки, державних інституцій, підходів до взаємодії держави з бізнесом та населенням, проводяться докорінні реформи найважливіших для країни сфер та галузей. Україна тримає курс на боротьбу з корупцією, розбудову сучасних інституцій та покращення бізнес-клімату для створення привабливих умов для роботи бізнесу та залучення інвестицій в Україну.

Останні 22 роки активним учасником та рушієм цих стратегічних змін є і Європейська Бізнес Асоціація, заснована у 1999 році. Усі ці роки ми слідкували та долучались до всіх знакових подій та процесів, що змінювали нашу державу на краще, переживали поразки та святкували перемоги разом з великою спільнотою українців.

Наша історія розпочалась з 2 співробітників та 52 компаній, а сьогодні ми виросли до найбільш впливового та найчисельнішого об’єднання бізнесу в Україні. Ми працюємо для того, аби дати своїм компаніям можливість спільними зусиллями вирішити важливі для інвестиційного клімату України питання та покращити його на користь індустрії, суспільства, економіки та країни в цілому.

Сьогодні Асоціація об’єднує 948 компаній з різних країн та індустрій. Користуючись нагодою, ми запитали голів комітетів – представників бізнесу – що змінилося в їх індустріях за 30 років, які поразки та перемоги вони бачать, аби прослідкувати розвиток важливих для України ринків. Нижче наводимо коментарі наших експертів та дуже дякуємо за активну участь у житті спільноти та вклад у розвиток економіки.

Віктор Еверт, Zoetis Голова Комітету виробників ветеринарних препаратів
За час незалежності галузь ветеринарної медицини в України пройшла значний шлях від першого Закону в 1992 році до його повного оновлення в 2021. Зазначу, що оновлення українського законодавства до європейських норм є одним з найбільших досягнень індустрії. Ми активно залучались в його розробку і надавали свої експертні коментарі. Новий закон про ветеринарну медицину враховує багато європейських норм та правил і, сподіваюсь, буде якісно реалізований. Проте вважаю, що найбільша поразка української ветеринарної медицини – це відсутність якісних стандартів на виробництво ліків для тварин, правил їх продажу, застосування і, що найбільш важливо, контролю за цим. Нажаль, хочу відмітити, що сьогодні на українському ринку велика частка препаратів сумнівної якості, а також підробок.
Олексій Колток, Sayenko Kharenko Голова Правового комітету Харківського офісу
За 30 років Україна пережила не одну спробу реформування системи правосуддя. Змінювалися концепції, підходи та процедури вирішення спорів. Реформували процедуру виконання судових рішень, з’явилися приватні виконавці. Судові рішення стали виконуватися більш ефективно. Докорінно змінена процедура банкрутства. Запрацював новий Верховний Суд і ми можемо спостерігати перехід від формального до сутнісного підходу розгляду судових справ. Рішення стають більш справедливими. Втім, судова реформа так і не завершена. Лише зараз відбулися законодавчі зміни, які, ми сподіваємося, у найближчому майбутньому можуть мати реальний результат.
Сергій Бадрітдінов, INTERTOP Ukraine Заступник Голови Комітету Роздрібної торгівлі
Головним досягненням ритейлу за 30 років незалежності вважаю те, що в Україні виникли та розвинулися потужні онлайн та офлайн гравці, які стали взірцем для європейського ринку та встановили нові стандарти якісного шопінг-досвіду. Українські ритейлери пропонують споживачеві відмінний сервіс, впроваджують унікальні технології та інноваційні дизайн-концепції. Водночас я переконаний, що головною поразкою є відсутність чіткої та послідовної стратегії взаємодії держави і бізнесу. Влада дуже повільно спрощує правила ведення бізнесу, тим самим підживлюючи сіру економіку. Це гальмує розвиток української економіки та держави загалом.
Ігор Назаров, Браун-Формен Україна Голова Комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями
За 30 років Україна подолала дуже складний шлях - від спирту «Рояль» та неконтрольованого ринку горілки до сучасного рівня обізнаності про відповідальне вживання алкоголю та повної інтеграції світових брендів в індустрію.
Наталія Анохіна, Arzinger Голова правничого комітету Західноукраїнського офісу
Найбільш вагомим застереженням щодо ведення бізнесу в Україні є недовіра до системи правосуддя. Неефективна судова система створює умови для корупції, зловживань або, навпаки, бездіяльності правоохоронних органів, невиконання договірних зобов’язань та нівелює всі законодавчі гарантії, що надаються бізнесу. На жаль, найбільшою ПОРАЗКОЮ держави за ці 30 років, попри численні спроби це змінити, є відсутність ефективної системи правосуддя. Тим не менше, на шляху до зазначеної цілі, були і ДОСЯГНЕННЯ. Серед таких досягнень слід виділити впровадження системи приватних виконавців, створення Вищого антикорупційного суду, впровадження ефективної системи реєстрації прав та електронних публічних реєстрів, як щодо майнових прав та об’єктів, так і щодо суб’єктів господарювання. Це невеликі кроки, але ж такі забезпечують зменшення бюрократичних процедур, безпеку та прозорість.
Богдан Цуприк, Свиспан Лімітед Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі
Завдяки кільком адекватним рішенням державних органів щодо захисту внутрішнього виробника (зокрема мова йде про антидемпінгові заходи та запровадження мораторію на експорт необробленої деревини) деревообробна галузь України отримала суттєві поштовхи до розвитку. При цьому більшість наявних на сьогоднішній день у галузі проблем може бути вирішено у разі прийняття законодавчого акту щодо ринку деревини, орієнтованого на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств та ефективне використання лісових ресурсів.
Анна Добринець, Imperial Tobacco Голова Комітету управління персоналом
За 30 років значно змінилося ставлення до роботодавця – всі більше і більше людей звертають увагу на ціннісну пропозицію, переваги, які отримує співробітник від конкретного роботодавця. Бізнес стає більш людяним, розуміючи цінність людського капіталу. Багато процесів вже діджіталізовано, що значно спрощує адміністрування, хоча досі залишається відкритим питання реформування трудового законодавства, багато процесів потребують вдосконалення. На жаль, ще й досі велика кількість компаній практикують неофіційне працевлаштування або «сіру» заробітну плату. Вирішення питання легалізації трудових відносин і заробітної плати має безпосередній вплив на добробут держави і кожного окремого українця. Адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає вагомі кошти з несплачених податків, а працівники не отримують законних соціальних гарантій. Забезпечення впевненості і захищеності людей – запорука більш ефективного внеску кожного до власного розвитку, розвитку компанії та держави. На щастя, самі люди стають більш вибагливими та вибірковими в виборі працедавця, звертаючи все більш уваги на офіційне працевлаштування. В той самий час і держава тримає під увагою це питання, створюючи сприятливі умови для виводу «з тіні» компанії.
Ірина Протопопова, ДТЕК Cпівголова Комітету з енергетики
Головні досягнення в енергетичній галузі України за останні 30 років:1) Лібералізація енергетичних ринків. Нові моделі ринків електроенергії та природного газу України будуються за європейськими правилами, що підсилює інтеграцію країни в ЄС. Реформа енергетичної галузі створила стимул для появи нових виробників, а споживачі отримали можливість в повній мірі відчути переваги конкурентних ринків.2) Силами приватних інвесторів створилася нова галузь - відновлювані джерела енергії. Завдяки регуляторним стимулам, за останні 10 років інвестиції в ВДЕ перевищили 12 млрд доларів. Це найбільша приватна інвестиція за історію незалежності України.3) Україна синхронізувала свій розвиток енергетики з глобальними трендами. Ми одночасно з провідними країнами ведемо розвиток в системах накопичення енергії, вивчаємо можливість використання водню як енергоносія.
Володимир Бек, Sigma Software Голова Комітету інформаційних технологій
Становлення ІТ індустрії відбулося завдяки успішній реалізації низки ключових задач: побудова та розвиток ІТ бізнес екосистеми, накопичення експертизи, становлення та розвиток ІТ освіти. Та в основі стабільного і постійного зростання ІТ сфери лежала гнучка договірна модель взаємодії із людським капіталом, яка відповідає специфіці мобільного і динамічного ІТ. Зараз індустрія вийшла на новий етап розвитку, коли сервісний напрямок каталізує появу якісних стартапів, а технічний рівень спеціалістів і синергія всіх учасників закладають міцний фундамент для подальшого розвитку галузі. Тому, головна порозка може спіткати нас у майбутньому: якщо через певні глобальні чи локальні зміни буде зруйновано здобутки, світове визнання та майбутні перспективи індустрії. Але, сподіваюсь, такий сценарій залишиться лиш в «теорії».
Михайло Котовенко, Groupe SEB Голова Комітету побутової електротехніки
Головне досягнення нашої індустрії полягає у тому, що взагалі існує вільна торгівля в Україні. І міжнародні компанії, що складають основу Європейської Бізнес Асоціації – це маяки передових світових практик ведення бізнесу в океані «хижого» українського капіталізму. Обертаючись назад на 30 років тому: окрім поодиноких СП (спільних підприємств) – існував пізній соціалізм, перебудова, відрізні купони та черги на продукти. Більше нічого. Тож коли на Дні Народження підіймають тост – зазвичай говорять про успіхи. Про поразки звучатиме якось дивно. Взагалі, у нас в країні великий дефиціт позитивних новин, фокус зазвичай на «зраді». Так, ці роки були хаотичні, бізнес зростав і падав. Та незважаючи на внутрішню нестабільність, зміни законодавства, кризи та революції, помножені на війну на сході – торгівля й сфера побутової техніки зростає, як і економіка України, добробут населення збільшується і капіталізм упевнено рухає нашу країну вперед, збільшує доходи населення і платоспроможний попит. Ці 30 років також показали, що ми, як країна, маємо великий потенціал, не лише в Києві, але й у інших регіональних центрах. Потенціал – людський, технологічний, аграрний. І від щоденних маленьких кроків уперед залежить, чи станемо ми однією з найкращих країн Європи та світу для життя – чи так і залишимось країною третього світу. Напередодні 30-ї річниці Незалежності – вітаю всіх зі святом, бажаю зростання, процвітання та щоденних маленьких кроків уперед!
Володимир Котенко, EY в Україні Голова Податкового комітету
Ставлення до оподаткування стало одним із чинників формування свідомого громадянина. Хтось долав небажання сплачувати податки, хтось чесно, із відкритим забралом, боровся з несправедливими атаками контролюючих органів, хтось докладав зусиль до змін на краще податкового законодавства. Попереду ще багато справ – все ж, за тридцять років можна було б зробити більше. Усвідомлення згаяного часу викликає жаль. Проте, очевидним є запит на викорінення осоружного принципу «суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання». А це – досягнення. Чим більше громадян, замість того, щоб «розчинитися у тіні», вимагатимуть встановлення адекватних правил та практик їх застосування – тим комфортнішим буде існування у такому суспільстві.
Інна Маркус, AB InBev Efes в Україні Співголова Регуляторного комітету
За 30 років незалежності України пивоварна галузь України вийшла на якісно новий рівень: пивоварні отримали потужний поштовх до технологічного розвитку та впровадженню інноваційних технічних рішень. Таким чином пиво українського виробництва досягло високих показників якості, високо цінується у світі, що виражається у великих обсягам експорту пива до різних куточків світу. При цьому також варто відмітити і найбільшу проблему галузі за ці 30 років. Виробництво пива скоротилося із 3,2 млрд літрів у 2010 р. до 1,8 млрд літрів у 2020 р. — падіння склало більше 40%. Причин цьому декілька: важливе значення відіграли управлінські рішення можновладців (зокрема прирівняння пива до алкоголю та невиважена акцизна політика). Тим не менш, пивовари намагаються із оптимізмом дивитися у майбутнє. Наразі важливим перспективним напрямком для нас є імплементація принципу розширеної відповідальності виробника. Проведення масштабної реформи управління відходів відповідно до найкращих європейських практик дасть поштовх до якісних змін у цій сфері, спричинить створення нових галузей, а також провадитиме едукацію населення щодо важливості повторного використання ресурсів (зокрема багаторазової оборотної тари, що її використовують пивовари) та переробки відходів. Сподіваємось зовсім скоро нам вдасться реалізувати цю реформу спільно з органами державної влади, й ми матиме змогу говорити про це як про велике досягнення держави за часи незалежності.
Георгій Вікторов, Abbott Голова Комітету охорони здоров’я
Важливим проривом у галузі охорони здоров’я в Україні став початок переходу від неефективної радянської системи функціонування сфери до моделі Universal health coverage. Цей процес має забезпечити покращення доступу пацієнтів до необхідного, ефективного та якісного лікування, зокрема, через впровадження нових механізмів фінансування сфери, інструментів доступу до послуг та ліків (реімбурсація, договори керованого доступу), забезпечення якості та ефективності (оцінка медичних технологій) тощо. Водночас, наразі державній політиці все ще не вистачає стабільного стратегічного бачення, що передбачає як відповідне середньо-, довгострокове планування, так і його виконання без огляду на персоналії та політичні цикли, а також чіткого діалогу з фаховою спільнотою при прийнятті рішень.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: