ТОП-4 cудових рішень щодо захисту бізнесу в умовах війни
Захист економіки України – це гарантія її обороноздатності. Розуміючи це, органи державної влади намагаються максимально сприяти розвитку вітчизняного бізнесу. Не стали виключенням і органи судової влади.
Наталія Мисник, старша юристка юридичної фірми “Астерс” на сайті LIGA ZAKON проаналізувала найважливіші судові рішення від початку війни. ТОП-4 з них наведені нижче. Дослідженням ділимося з членами Європейської Бізнес Асоціації.
Після 24 лютого 2022 року, можна побачити, що суди здебільшого стають на захист підприємців, навіть, коли для цього необхідно “заплющити очі” на дрібні правопорушення в їх діяльності. Розгляньмо детальніше.
Висновки Верховного Суду в договірних спорах
Висновок щодо автоматичного продовження договорів оренди в період воєнного стану. В постанові Касаційного Господарського Суду від 23.04.2023 по справі № 917/565/22 суд зробив висновок щодо необхідності автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.
Розглядаючи зазначену справу, суд встановив, що строк дії спірного договору оренди закінчився в червні 2022 року, орендодавець надсилав орендареві листи з відмовою у продовженні договору оренди, проте такі листи не містили обґрунтованих підстав. Оцінивши такі обставини, ВС дійшов висновку, що спірний договір оренди є продовженим в силу приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану”. Не переконав Верховний Суд навіть той факт, що постанова КМУ набрала чинності вже після того, як орендодавець офіційно сповістив орендаря про припинення орендних відносин.
Висновок щодо ознак форс-мажору. Виходячи з судової практики останніх років, сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом, з урахуванням інших обставин у справі (Постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Наприклад, в Постанові від 18.04.2023 року по справі № 922/1116/22 Верховний Суд оцінив не тільки наявність Сертифіката ТПП, яким засвідчено форс-мажорні обставини – військову агресію Російської Федерації проти України, але і інші обставини, що свідчать про неможливість виконання продавцем умов договору поставки у визначений строк. Суд врахував, що склад постачальника знаходився на території громади, яка з 24.02.2022 по 10.09.2022 перебувала у тимчасовій окупації. Крім того, суд врахував добросовісну поведінку постачальника, який, незважаючи на окупацію та воєнні дії, зміг повідомити покупця про неможливість вчасного постачання товару.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку що стягнення штрафу з постачальника буде несправедливим та надто обтяжливим.
Висновки Верховного Суду у спорах щодо санкцій
Заборона ведення бізнесу особам, що знаходяться під санкціями. Найбільше дискусій в судах наразі викликає реалізація Закону України “Про санкції”. Закон “Про санкції” прийнятий 14.08.2014 з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності.
Цей Закон передбачає, що санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. В умовах російсько-української війни Закон спрямовано саме проти рф.
В постаові від 20.06.2023 по справі № 640/16632/21 ВС КАС дійшов висновку, що господарська діяльність осіб, які перебувають під санкціями, явно не відповідає інтересам нашої держави, а тому не повинна заохочуватись державними органами.
ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» намагалось отримати дозвіл на користування надрами в Житомирській області. Проте, їй було відмовлено, оскільки СБУ надало інформацію, що кінцевий бенефіціарний власник цієї юридичної особи перебуває під санкціями.
Не погодившись з такою відмовою, ТОВ «МГЗК» звернулось до суду.
Переглядаючи справу в касаційній інстанції, ВС КАС зазначив, що “намагання отримати в користування надра – національне багатство Українського народу – юридичною особою, стосовно кінцевого бенефіціара якої за інформацією Служби безпеки України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 ККУ (фінансування тероризму) та щодо якої введено санкції відповідно до Закону № 1644-VII, явно суперечить інтересам держави в галузі національної безпеки, оскільки титанові руди є корисною копалиною загальнодержавного значення, а також через те, що вказана сировина має стратегічне значення, зокрема для військово-промислового комплексу”.
Отже, ВС КАС висловив чітку позицію, що перебування під санкціями несумісне із здійсненням господарської діяльності на території України.
Водночас в іншій справі ВС КАС зазначив, що рішення про застосування санкцій не підлягає оскарженню в судовому порядку.
Висновки Верховного Суду з процесуальних питань
Висновки щодо відшкодування збитків, завданих рф. Донедавна стягнення збитків з рф в судовому порядку було вкрай ускладненим, оскільки суди в таких спорах керувались принципом судового імунітету.
Згідно з цим принципом пред`явлення позову до іноземної держави відповідно до статті 32 Віденської конвенції 1961 року можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів цієї держави.
Після повномасштабного вторгнення Верховний Суд змінив свої погляди на судовий імунітет рф.
Починаючи з квітня 2022 року, Касаційний цивільний суд у складі ВС сформулював підхід, згідно з яким рф у такій категорії справ не може користуватися судовим імунітетом.
Зокрема, в Постанові від 14.04.2022 по справі № 308/9708/19 ВС КГС зазначив, що “у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України. З огляду на те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним”.
Аналогічний підхід було продемонстровано в постанові ВС КЦС від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21. Верховний Суд звернув увагу, що “військова агресія та окупація Російською Федерацією територій України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів та норм міжнародного права. Більше того, така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва Російської Федерації. Враховуючи зазначене, Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача. До таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20“ .
Керуючись такими висновками ВС, Фермерське господарство “СЮ ЖНИВА” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до держави рф в особі Мін’юсту рф про відшкодування майнової шкоди у сумі 3 812 140 896, 11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії рф проти України, тимчасової окупації, оточення та протиправних дій на території Запорізької та Херсонської областей, а саме викрадення військовими держави-агресора зі складських приміщень врожаю, позивач зазнав збитків у заявленому розмірі.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 02.02.2023 позов задовольнив у повному обсязі. На виконання рішення було видано судовий наказ.
Отже, процес щодо відшкодування шкоди з рф розпочато.
Аналізуючи цьогорічні висновки Верховного Суду, можна стверджувати, що суди врешті відмовились від формалізму і стали більше орієнтованими на досягнення справедливості. Забезпечення балансу інтересів, захист бізнесу і підтримка економіки держави сьогодні є пріоритетними напрямками в роботі всіх державних органів, в тому числі і судових. Спостерігаємо за розвитком судової практики і сподіваємось, що такі підходи зберігатимуться і надалі.
У LIGA360 понад 100 мільйонів судових рішень, які легко знайти та проаналізувати. Також можна швидко переглянути правові позиції Верховного Суду України, результативну частину, отримати ланцюжки історії справи та подібні рішення. LIGA360 – це ІТ платформа для управління інформацією та мінімізацією ризиків.
Дізнатися більше можна на сайті https://liga360.ligazakon.net/
